Зернотрейдер США: Україна нам конкурент!

З огляду на спричинені спекотною погодою проблеми в аграрній галузі Росії дехто припускає, що Клацнути Україна могла б експортувати  більші обсяги збіжжя.

Про те, як виглядає ситуація на світовому ринку зерна і які в цьому контексті позиції українських зернотрейдерів, Бі-Бі-Сі розповів Тім Ганнаґан, американський аналітик зернового ринку і зернотрейдер зі штату Айова, який вважають зерновою столицею США.

- Чи стежать американські зернотрейдери за ситуацією на ринку зерна в Східній Європі? Чи стало для них несподіванкою те, що в Україні цього року врожай прогнозують на 6 млн тонн нижчий?

— Це не така вже й несподіванка. Ми цього очікували. Сполучені Штати, як один із найбільших виробників і експортерів зерна, завжди стежать за показниками і прогнозами врожаю в країнах-конкурентах. І вже зараз можна впевнено говорити про те, що федеральна сільськогосподарська агенція США дасть вищий прогноз щодо експорту окремих видів американського зерна, як наслідок втрат в Україні. Минулого року Україна дуже агресивно працювала на експортних ринках, пропонуючи нижчі ціни, ніж у нас, і відбираючи багатьох наших традиційних клієнтів.

- Якщо США і Україна є конкурентами на ринку зерна, то виглядає на те, що менший урожай в Україні мав би радувати американських експортерів?

— Так, це правда, особливо на ринку пшениці. Беручи до уваги те, що у сусідній з нами Канаді прогноз цьогорічного врожаю десь на 19% нижчий за минулорічний, і тепер, з проблемами в Україні, ми розраховуємо реалізувати значну частину наших експортних запасів. У нас надлишок минулорічного врожаю становить понад 25 мільйонів тонн, наші зерносховища переповнені. Насправді за останні 4 тижні повідомлення про негаразди в Україні і Канаді спричинили зростання цін, особливо на пшеницю. Але тут також є небезпека. Якщо ціна зросте десь на 40-60 доларів за тонну, конкуренти пропонуватимуть дешевший товар, а нам усе ж таки треба реалізувати наші надлишки. За умов розумної цінової політики США можуть захопити левову частку експортних ринків цього року.

- Коригування прогнозів на цьогорічний урожай зернових у Східній Європі довелося робити з огляду на несприятливі погодні умови. Тобто і зараз, як спокон віків, види на врожай у сільському господарстві залежать від погоди, чи не так?

— Коли зернові ще не засіяні і не зійшли, ціноутворення на 90% залежить від попиту: хто купує, що, в кого і скільки. Але коли сівбу завершено, і врожай підростає — або гине внаслідок погодних умов — саме погода стає ключовим чинником ціноутворення — на ті ж 90%. То ж насправді для зернотрейдерів зараз важливіші прогнози погоди, аніж очікування попиту. Якщо синоптики прогнозуватимуть 2-3 тижні спекотної погоди без опадів, можна сміливо передбачити зменшення врожаю на 10-12 мільйонів тонн, тобто погода стала ключовим торговельним показником для цієї індустрії.

- Ви вже казали, що Україна, за Вашими словами, є таким собі агресивним гравцем на зерновому ринку. Наскільки вона агресивний і серйозний гравець?

— Треба розуміти, що всіх виробників зараз цікавлять ринки, як колись казали “країн третього світу”, переважно в Азії, а тепер це називається новими ринками. Скажімо, у Китаї та Індії щороку 40 мільйонів людей виходять з категорії бідних, а відтак можуть собі дозволити купувати більше продуктів і кращої якості. За останні 3-4 роки ці ринки стали ключовими, і Україна, так само як США, Канада чи Росія, намагається забронювати собі ключове місце на цих ринках, стати головним постачальником. Але США, традиційний і найбільший експортер, теж не хочуть втрачати своє місце під сонцем, тож запекла конкуренція останніх років триватиме і надалі.

- Ви вже згадали кількох ключових учасників ринку зерна: і США, і Канада, є ще Австралія й Аргентина тощо. Які прогнози на цьогорічні врожаї в цих країнах? Чи позначився на них фактор погоди?

— Канада і досі намагається зберегти врожай, але в них було 6-7 місяців рекордних опадів, тому, як я вже казав, цьогорічні показники будуть на 19% нижчими за минулорічні. Австралія колись була дуже поважним гравцем на ринку пшениці, потім 2 посухи за останні 4 роки підірвали її позиції, але цього року прогноз виглядає дуже позитивно. Якщо ж говорити про зернобобові, насамперед сою, ми очікуємо цього року активних дій Аргентини і Бразилії на світових ринках.

- Чи стає, на Вашу думку, зерно стратегічним товаром, адже їсти люди хотітимуть завжди; населення планети зростає, його треба годувати. То чи стане зерно таким самим стратегічним товаром, як енергоносії?

— О, це дуже складне питання, але я вам скажу так. Нам досі не вдалося створити біогенетичне зерно пшениці. Пшениця — це, по суті, бур'ян, вона може рости майже повсюди, але якщо буде створене біо-генетичне зерно, врожайність iз гектара зросте просто астрономічно. Ми це бачили на прикладі кукурудзи чи зернобобових. Але тут постає проблема браку посівних площ. Пшениця залишається харчовим продуктом для людини — з неї роблять хліб, макаронні вироби тощо. Але людям цього замало. Харчовий білок людина переважно отримує з м'яса. Щоби його було більше — треба більше худоби, а худобу треба годувати. Тому дедалі більше площ засівають кукурудзою та соєю. А от пшениці може невдовзі просто забракнути площ на землі.