Ситуація в економіці Росії продовжує погіршуватися. Про це свідчать дані, оприлюднені Центральним банком РФ.
Свій прогноз російський регулятор оновив наприкінці жовтня, коли вчетверте за останній час підняв облікову ставку — до 15% річних — з метою стримати інфляцію та девальвацію.
Обвал рубля, який спостерігається з середини минулого літа, російська влада також намагається зупинити адміністративними заходами, зокрема, вимагаючи від експортерів продавати на внутрішньому ринку валютний виторг. Поки що це допомагає не дуже — якщо на початку жовтня курс долара переступав позначку в 100 рублів, то зараз, після початку дії положення про продаж валюти і за нової облікової ставки, він знаходиться в районі 93 рублів і, схоже, не збирається далі знижуватися.
Читайте: Не тільки снаряди: стало відомо, що КНДР передала Росії для війни з Україною
Що ж до інфляції, то вона лише набирає обертів. І, судячи з прогнозу ЦБ РФ, сам регулятор не особливо вірить в ефективність заходів, які він вживає для приборкання зростання цін (підвищення ставки саме відноситься до класичних інструментів боротьби з інфляцією). Якщо ще недавно Центробанк Росії прогнозував інфляцію на кінець поточного року на рівні 6,6%, то зараз розглядається ймовірність прискорення зростання цін до 7,5%.
При цьому, як раніше писав “Апостроф”, реальна інфляція в РФ суттєво перевищує цей показник, а зростання цін на продукти харчування в середньому знаходяться біля позначки 20%.
Ще не так давно міжнародні фінансові організації прогнозували для РФ помірне економічне зростання. Так, наприклад, МВФ навіть покращив його із 1,5% до 2,2%. У свою чергу, Світовий банк у жовтні спрогнозував, що ВВП РФ зросте цього року лише на 1,6%.
Проте, ці прогнози робилися до того, як російський регулятор підвищив ставку до 15%. Після цього ілюзій вже ні в кого не залишилося, а ЦБ Росії фактично “обнулив” економічне зростання країни. У “московських вітальнях” заговорили про майбутню рецесію (у суворому сенсі рецесія — це падіння економіки протягом двох кварталів поспіль, проте вона трактується досить широко і часто під нею розуміється стійке уповільнення економічного зростання).
В очікуванні кризи
Як було зазначено вище, підвищення облікової ставки, зазвичай, призводить до уповільнення інфляції і девальвації, але, як бачимо, особливих успіхів на цих напрямах в РФ непомітно. При цьому висока ставка сприяє також уповільненню, а то й взагалі зупинці зростання ВВП (кредитування стає дорожчим, що охолоджує ділову активність), про що чесно попереджає центробанк країни-агресора.
Аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максим Орищак не виключає, що російський ВВП до кінця поточного року все ж зросте більш ніж на 2%, але тільки завдяки низькій порівняльній базі з 2022 роком, в який економіка РФ через санкції стиснулася на 2,1%.
“Однак кінцева цифра багато в чому залежатиме від темпів інфляції. Якщо вона продовжить набирати обертів до кінця року, то фактичне зростання ВВП РФ може виявитися навіть нижчим за 2%”, — сказав експерт у коментарі “Апострофу”.
Щодо наступного року, то, на думку Орищака, зростання буде ще більш млявим — на рівні 0,7-0,9%.
“Але ця оцінка не включає високо ймовірне погіршення ситуації у світовій економіці і зниження попиту на енергоносії — основний експортний товар РФ, - додав аналітик. - Якщо світова кон'юнктура погіршиться, а на це зараз вказують уповільнення зростання в Китаї, охолодження ринку праці в США та рецесія в єврозоні, то економіка РФ замість зростання у 2024 році покаже спад” .
Щоправда, проблеми можуть виявитися вже й цього року. Серйозним сигналом є неухильне падіння промислового виробництва — у червні воно становило 0,2%, у липні — 0,1%, а у серпні — 0,3%. І це при тому, що зараз у військову промисловість вливаються колосальні суми. Таким чином, якщо винести за дужки ВПК, російська промисловість котиться у прірву.
Ще один критичний ризик для економіки агресора — вже згадана інфляція. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела у російській владі, якщо інфляційні ризики не знизяться, облікову ставку до кінця року піднімуть знову.
А це ще більше вдарить по економічному зростанню.
“Стан близький до стагнації, — констатує у розмові з “Апострофом” економіст, колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран. - Я б навіть не дивився на їхню офіційну статистику. Зростання ВВП у них залежить від цін на нафту, а інфляцію їх Держстат “намалює” таку, як скажуть у Кремлі”.
За його словами, основна проблема країни-агресора полягає в тому, що санкції завдали величезних збитків цілим галузям її економіки, зокрема, таким, як автомобілебудування та авіація (практично щотижня з'являються повідомлення про відмову двигуна або “жорстку” посадку літака — “Апостроф”).
“Цей процес почав супроводжуватися локальними кризами на окремих галузевих ринках: зростання цін на бензин і дизпаливо всередині РФ, зрив літньої навігації на Крайній Півночі та Далекому Сході, проблеми з логістикою на РЖД (держкомпанія ”Российские железные дороги”), — розповідає Шапран. — Додамо до цього все більш зростаючу залежність від КНР і проблеми з надходженням ВКВ на російський валютний ринок, і ми отримаємо великий букет майбутніх ризиків, які стануть каталізатором економічної кризи в РФ”.
Війна як пріоритет
Але, схоже, російську владу ці ризики поки що, принаймні, не дуже турбують. Адже для неї зараз головним пріоритетом є війна з Україною, про що у вересні відкритим текстом говорив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов.
Нагадаємо, у довоєнному 2021 році воєнні витрати Росії становили 3,6 трильйона рублів, а в 2022 році вони зросли майже вдвічі — до 6,4 трильйона рублів. При цьому до бюджету 2024 витрати на війну закладено на рівні 10,8 трильйона рублів. “Це немаленьке напруження для бюджету, але воно — безумовний наш пріоритет”, — заявив тоді Сілуанов на одному з публічних заходів.
Але чи буде в країни-агресора достатньо коштів на війну з нами в умовах рецесії та ширшої деградації, причому не лише економічної?
За словами Максима Орищака, сьогодні Росія має фінансову “подушку безпеки” у розмірі приблизно 175 мільярдів доларів. І, якщо виходити із суто математичних розрахунків, цих грошей при рівні видатків, які закладені до бюджету-2024, має вистачити на 2-2,5 роки війни.
“А за більш низького рівня витрат, наприклад, як у 2023 році, РФ вистачить грошей і на цілих шість років війни”, — додав він.
Однак однією математикою справа навряд чи обійдеться.
“Запас міцності розраховувати складно, оскільки диктатура при дефіциті ресурсів відразу ж закликає населення затягнути пояси. Наприклад, у них у 2024 році не буде індексацій виплат бюджетникам, — пояснює Віталій Шапран. - Тобто тут не тільки фінансове питання, тут питання поєднання терпіння російського соціуму з готовністю путінського режиму розлучатися з грошима”.
За його словами, накачувати пропагандою населення, що біднішає, Кремль зможе ще рік-півтора, доки не почнуться протести.
“Перші ластівки ми вже бачили — бунт Пригожина, заворушення в Дагестані. І вихід з-під контролю соціуму може значно прискорити економічний колапс навіть за відносно здорових фінансів”, — резюмував експерт.
Віктор АВДЄЄНКО
