Ця група становить 14% виборців, і багато хто з них є нещодавніми іммігрантами, які приїхали до США в пошуках кращого життя із Центральної Америки.
Обидві партії намагаються залучити виборців із цієї групи на свій бік. Але Дональд Трамп робить це в незвичний спосіб. 27 червня на президентських дебатах він чітко продемонстрував свою тактику. Поки президент країни Джо Байден бурмотів і затинався, Трамп, не зустрічаючи відсічі, звинувачував у всіх проблемах США іммігрантів, яких нібито заохочує Джо Байден. Трамп заявляв, що демократи хочуть замінити американців виборцями-мігрантами, й запевняв, що через приплив мігрантів країна на межі краху. Іммігранти, казав він, винні у всіх бідах. На думку Трампа (не підкріплену фактами), кордон із Мексикою перетинають випущені з в’язниць і психіатричних лікарень ґвалтівники та вбивці з Латинської Америки: “Ми живемо просто зараз у щурячому гнізді. Вони вбивають наших людей у Нью-Йорку, Каліфорнії, в кожному штаті Америки, тому що в нас більше немає кордонів. Кожен штат тепер є кордоном”, — сказав Трамп на дебатах. “Багатьох молодих жінок убили ті самі люди, яким Байден дозволяє перетинати наш кордон. У нас кордон — найнебезпечніше місце у світі... і він відкрив його, й ці вбивці потрапляють до нашої країни, ґвалтують і вбивають жінок. Це жахливо”, — заявив експрезидент.
Слід зазначити, що зв’язок між припливом мігрантів і зростанням злочинності в США не підтверджується фактами. Згідно з численними дослідженнями, іммігранти менш схильні до скоєння злочинів, ніж люди, які народилися в США. На сьогодні злочинців серед іммігрантів на 60% менше, ніж серед місцевих жителів. Щодо Нью-Йорка, то з 2022 року до міста прибуло близько 180 тисяч мігрантів, переважно латиноамериканців. Однак загальний рівень злочинності залишився незмінним. Ба більше, згідно з аналізом щомісячної статистики департаменту поліції Нью-Йорка, багато показників злочинів, включно зі зґвалтуваннями, вбивствами та стріляниною, за останні два роки знизилися.
Під час дебатів Трамп також заявляв, що мігранти руйнують добробут країни і забирають робочі місця в чорношкірих і латиноамериканських громадян США. Однак і це, на думку провідних економістів, теж є міфом. Збільшення кількості потенційних працівників сприяє розвитку економіки, а приплив мігрантів не підвищує рівень безробіття серед місцевих.
Політикам-популістам факти нецікаві, й Трамп не є винятком. У разі його обрання мігрантам не варто сподіватися на пощаду. Так, на кордоні з Мексикою буде відновлено правило “нульової толерантності”, введене Трампом уперше 2018 року. Це правило було спрямоване проти мігрантів, які перетинають кордон із родинами. Відповідно до цієї постанови, дорослих на кордоні затримували, а дітей забирали й відправляли до спеціальних дитячих центрів. Метою було залякування новоприбулих. Тому не було створено єдиної бази даних, а агенти не завжди вели записи, які пов’язують батьків із їхніми дітьми. Водночас у батьків забирали навіть зовсім маленьких дітей, які не могли ні назвати свого імені, ні сказати, звідки вони.
Незабаром суд наказав возз’єднати дітей із їхніми рідними, але безліч дітей уже були розлучені з сім’ями, і знайти їх виявилося дуже складно. Ще в травні цього року понад тисячу дітей досі не знайшли й не повернули батькам.
Показово, що торік, виступаючи на каналі CNN, Трамп похвалив результати цієї постанови: “Вона зупинила людей, які приходили через кордон сотнями тисяч. Бо коли вони чують “розділення сімей”, вони кажуть: “Ну, краще нам не їхати”. І вони не поїхали”.
У разі перемоги Трамп також обіцяє організувати масове виселення людей, які не мають посвідки на проживання. У своїх виступах на мітингах і в постах у соцмережах Трамп уже неодноразово казав про план “рекордної депортаційної операції”. Відразу після інавгурації він обіцяє організувати масові затримання мігрантів по всій країні й провести рейди в малих і великих містах. “Першого ж дня ми розпочнемо найбільшу в історії США внутрішню депортаційну операцію”, — сказав Трамп на передвиборчому мітингу у Фріленді (штат Мічиган). За словами помічників Трампа, для мільйонів затриманих мігрантів буде побудовано спецтабори. Скільки днів, місяців або навіть років люди скнітимуть у таких таборах, сказати важко.
Імміграційні експерти припускають, що в масові облави на мігрантів потраплятимуть і громадяни США. Якщо хтось виглядає як нелегальний мігрант, тобто має коричневу або чорну шкіру чи розмовляє з акцентом, він може потрапити в тенета поліції незалежно від громадянства.
Спираючись на історичний досвід, можна також припустити, що демонізація мігрантів рано чи пізно призведе до актів спонтанного насильства, спрямованого проти окремих іспаномовних громадян або навіть до погромів у районах, де живуть латиноамериканці.
За такого розкладу можна було б уявити, що вихідці з Латинської Америки, які самі нещодавно були мігрантами, горою стоятимуть за демократів і жахатимуться Трампа. Та це не так.
Наступного дня після дебатів я побувала в районі Нью-Йорка Джексон Гайтс, де переважно живуть латиноамериканці. Це дуже приємний і для Нью-Йорка досить спокійний район із широкими й надзвичайно чистими вулицями, обсадженими старими деревами, з охайними цегляними будинками, побудованими в перші десятиліття ХХ століття. Оскільки квартири в цих будинках відносно недорогі, там оселилися іммігранти. В одному з таких будинків живуть мої друзі, і я розпитала їхніх сусідів, за кого вони збираються голосувати.
На моє запитання, кому він надає перевагу, Байдену чи Трампу, хлопець років тридцяти, виходець із Колумбії, майстер із лагодження кондиціонерів, знизав плечима: “Ви дивилися вчора дебати? — сказав він. — Я раніше був за демократів, але як я можу голосувати за людину, яка не може складати слова в речення?” “Я за Трампа, — сказав мені 28-річний водій-далекобійник, батьки якого емігрували з Ель Сальвадору. — Він нам чеки надсилав”. (Під час ковіду уряд кілька разів надсилав незаможним громадянам чеки як фінансову допомогу. Ці чеки приходили з підписом Трампа. За каденції Байдена допомога тривала, але Байден не ставив на чеки свого імені.)
Образ мігрантів як головних ворогів раніше збурював емоції білих. Але виявилося, що ідея такого ворога близька й латиноамериканцям із американським паспортом. “Я точно за Трампа, — сказала жінка років 55 з Куби, за професією перукарка. — Він — сильний лідер, він — єдиний, хто може вирішити цю жахливу проблему. Подивіться на наш район, який він став жахливий, брудний. Усюди мігранти. Це треба припинити”. З нею погодилася й іммігрантка з Белізу. Її дитина ходить до місцевої школи, й вона вважає, що в школі забагато дітей новоприбулих. “Раніше я була за демократів, але тепер я радше за республіканців, вони більше приділяють увагу цій проблемі”, — сказала вона.
Зовнішня політика мало хвилює цю групу виборців: “За Трампа війн не було”, — сказав мені хлопець із Колумбії, але про війну в Україні він практично нічого не знав.
Один із жителів цього будинку на ім’я Віктор Гонсалес родом із Аргентини запросив мене зайти до нього в квартиру для докладнішої розмови. Віктору 65 років, він — маляр на пенсії, колишній фахівець із фарбування висотних будинків. В Америці він уже 40 років, але вдома розмовляє іспанською: дружина так і не вивчила англійської. “Я — демократ, але не знаю, що робитиму, я розчарований у Байдені. Я навіть не додивився дебатів — там не було для мене нічого нового. Обидва кандидати не годяться в президенти”. Віктор також стурбований темою мігрантів — він їх не любить, хоча не так сильно, як багато хто з його сусідів: “У нашому районі стало брудніше, особливо на вулиці, де магазини. Ці люди (мігранти) не розуміють законів, не знають правил, не вміють поводитися. Вони всіляку гидоту продають на тротуарах, фальшиві документи продають і наркотики теж”. Трамп, на його думку, краще впорається з питанням мігрантів, але Демократична партія, вважає він, з більшою ймовірністю захистить державну пенсію, оскільки Трамп, урізуючи податки багатим, може звести нанівець пенсійний фонд. У темі зовнішньої політики Віктор теж надає перевагу демократам. Він майже нічого не знає про війну в Україні, але вважає, що в Трампа “небезпечний темперамент і він непередбачуваний”.
Згідно з нещодавніми опитуваннями, популярність Байдена серед латиноамериканців, які в минулому зазвичай голосували за демократів, зменшується, а популярність Трампа збільшується: у квітні за Байдена був 41% виборців цієї групи, а за Трампа — 32%. Та, вочевидь, після провальних дебатів популярність Байдена ще більше знизиться, а рейтинг Трампа зросте.
На сьогодні Байден не збирається знімати своєї кандидатури, але його неспроможність протистояти демагогічній та жорстокій, але чіткій риториці Трампа може призвести до втрати дуже важливої групи виборців і краху на виборах у листопаді.
Анна БРОДСЬКІ-КРОТКІНА завідувачка програми славістики в університеті імені Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США), докторка філологічних наук, журналістка
Что скажете, Аноним?
[18:15 24 декабря]
[14:43 24 декабря]
[11:15 24 декабря]
10:30 25 декабря
09:50 25 декабря
09:40 25 декабря
09:20 25 декабря
09:00 25 декабря
08:50 25 декабря
08:40 25 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.