Яструб для опозиції

Віднині Кузьмін буде куратором Управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури.

Заради Кузьміна “важняків” Генпрокуратури вирішили відокремити від Головного слідчого управління, яке і далі очолює Віталій Щоткін.

За словами джерел, Медведько був вимушений це зробити під тиском “донецьких”. Більше того, вважається, що Медведько обмежився малою кров'ю, тому що для Кузьміна вимагали все слідство.

Ренат Кузьмін приступить до виконання своїх обов'язків “головного слідчого Генпрокуратури” після повернення з відпустки, яку він взяв на час свого дня народження.

Кузьмін вважається “яструбом” у керівництві Генпрокуратури. Його прихід на слідство значно знижує шанси опозиції “домовитися” при перевірці дій попередньої влади.

Кузьмін vs Онопенко

“Важняки” Генпрокуратури вже були під керівництвом Кузьміна, але рік тому Олександр Медведько усунув його з цього напрямку.

Тоді почесним засланням для Кузьміна став нагляд за дотриманням законодавства на транспорті та підприємствах військово-промислового комплексу.

Причиною цьому став конфлікт між Кузьміним і головою Верховного суду Василем Онопенком. Слідчі, підконтрольні Кузьміну, почали перевірку фактів незаконного обрання Онопенка суддею Верховного суду, що могло призвести до відставки його з посади.

Крім того, під ковпаком у Кузьміна опинилася “права рука” Онопенка Микола Мельник, відносно якого почалося проведення оперативних заходів.

На момент усунення від слідства Кузьмін також розслідував справу Віктора Лозинського. Його стараннями було зламано версію депутата про “знешкодження” ним озброєного місцевого мешканця, за що керівництво БЮТ навіть пропонувало видати Лозинському орден.

Кузьмін — близький до нинішнього прем'єра Криму Василя Джарти. Він очолював прокуратуру Макіївки в часи, коли мером цього міста був Джарти.

Окрім того, Кузьмін входить в орбіту впливу Ріната Ахметова. Коли Кузьмін був куратором слідства, Генпрокуратура почала розслідування фальсифікації справи Бориса Колеснікова, якого в 2005 році звинувачували у вимаганні акцій торгового центру “Білий лебідь”.

На допитах у підлеглих Кузьміна побували Петро Порошенко і Святослав Піскун, але після усунення Кузьміна від слідства активних дій в цьому напрямку не проводилося.

Тепер повернутися до цієї справи Кузьміну буде нелегко — цього року Верховний суд виправдав колишнього власника “Білого лебедя” Бориса Пенчука за статтею “вимагання”, залишивши лише “завідомо неправдиве повідомлення про злочин” і скоротивши термін ув'язнення до чотирьох років. Внаслідок цього Пенчук вже вийшов на свободу.

Окрім того, Кузьмін разом із нинішнім віце-прем'єром Володимиром Сівковичем брав участь у сумнівній історії про псевдо-викриття американських шпигунів “Марту” і “Романа”, які начебто обговорювали підмішування діоксину в кров Віктора Ющенка.

Як згодом з'ясувалося, “Романом” був депутат Роман Зварич, а “Мартою” — дружина його брата, з якою він досліджував можливість проведення аналізів зразків крові Ющенка у США.

Тоді метою Кузьміна було усунути від слідства в справі отруєння керівника слідчої групи Галину Климович. Зараз, коли до нього повертається слідство, Климович уже звільнилася на пенсію, звинувативши керівництво прокуратури в намаганнях перешкодити встановити істину в справі.

Нинішнє повернення Кузьміна на слідство в Генпрокуратурі не передбачає нічого доброго для опозиції. Кузьмін ніколи не мав теплих почуттів до помаранчевих, оскільки після Майдану втратив посаду прокурора Києва.

Потім, після обрання Януковича прем'єром в 2006 році, Кузьмін повернувся на місце заступника генпрокурора. Єдиною людиною, через яку Тимошенко могла вирішити з ним питання, був Андрій Портнов, який тепер працює на Януковича.

Враховуючи, що Кузьмін також обіймає посаду члена Вищої ради юстиції та має вплив на судову владу, сьогоднішній опозиції буде непросто закрити через суд порушені проти них кримінальні справи.

Відлуння подій річної давнини

Нинішня історія про перерозподіл сфер впливу серед заступників генпрокурора бере свій початок влітку 2009 року.

Тоді Головне слідче управління, тобто нагляд за обласними прокуратурами, здійснював заступник Медведька Микола Голомша. Управління з розслідування особливо важливих справ вів Ренат Кузьмін.

Водночас Кузьміну за клопотанням Ющенка були непідконтрольні три слідчі групи, які займалися отруєнням тодішнього президента, убивством Георгія Гонгадзе і загибеллю В'ячеслава Чорновола. Ці три справи також вів Голомша, з яким також конфліктував Кузьмін.

Але 1 липня 2009 року Медведько підписав наказ про усунення Кузьміна і Голомши від слідства і про об'єднання двох управлінь у єдине. Його очолив інший заступник генпрокурора Віталій Щоткін, який був близький особисто до Медведька.

Сам генеральний прокурор тоді пояснив, що розподіл на Головне слідче управління і управління “важняків” неефективне.

“На жаль, практика засвідчила, що в результаті такої схеми ми певною мірою втратили стрункість слідства. Були розпорошеність, нестикування, непорозуміння”, — сказав Медведько.

Але тепер, після повернення Кузьміна виходить, що Медведько повернувся до цієї схеми, яку сам же він і критикував.

Віддавши Кузьміну “важняки”, Медведько намагається збалансувати інтереси груп впливу всередині Генпрокуратури, щоб восени переобратися на другий термін.

Сьогодні на посаду генерального є двоє фаворитів від нової влади. Це Ренат Кузьмін, якого підтримує група Ахметова, і перший заступник генпрокурора Віктор Пшонка, який є кумом президента Януковича і орієнтується на нього.

Обидва вони не приховують своїх амбіцій. Між Пшонкою і Кузьміним уже траплялися конфлікти.

Так, минулого року Кузьмін розраховував стати членом Вищої ради юстиції від конференції прокурорів. Для цього було влаштовано скандал про “прокурора з Баден-Бадена” Олександра Шинальського, щоб збити цього кандидата, який був креатурою Медведька.

Але Медведько не міг пробачити таке приниження — і зробив все, щоб Кузьмін не потрапив до Вищої ради юстиції від прокурорського середовища.

Минулорічна конференція обрала замість нього Віктора Пшонку. Паралельно Кузьмін через довірену особу зробив ухвалу Печерського райсуду про заборону проводити висунення до Вищої ради юстиції від конференції прокурорів.

У підсумку виявилося, що Кузьмін тримає в своїх руках легітимність участі Пшонки у Вищій раді юстиції.

Щоб зняти конфлікт навколо свого кума Пшонки, Янукович, ставши президентом, за своєю квотою зробив Кузьміна членом Вищої ради юстиції.

Тепер, віддавши Кузьміну “слідство” і зробивши Пшонку першим заступником генерального, Медведько намагається задовольнити обидві групи впливу — і ахметівську, і орієнтовану на Януковича.

Для кожного з цих центрів впливу призначення конкурента генпрокурором означатиме послаблення. Саме на такому протиріччі і спробує зіграти Медведько, який все ще сподівається восени 2010 вдруге обратися на посаду.

Сергій ЛЕЩЕНКО