Якудза у Вікіпедії: хто стоїть за корупцією в українському інтернеті

 Вікіпедія, як відомо, є загальнодоступною вільною онлайн-енциклопедією, і кожен може поділитися в ній своїми знаннями. І в цьому її сила. Але, з іншого боку, у цьому її слабкість: контент можуть коригувати спеціально уповноважені люди, спотворюючи таким чином факти. А якщо подібними повноваженнями зловживати, тоді авторитет Вікіпедії як джерела достовірної інформації може бути помножений на нуль. Чи загрожує ця проблема українському сектору вільної енциклопедії — з'ясовував “Апостроф”.

 

Мережевий комунізм

Вікіпедія створена в 2001 році американським фінансистом Джиммі Вейлсом. Зараз вона існує більш ніж у трьохстах версіях різними мовами (український сегмент з'явився у 2004 році). Вільна енциклопедія не ідеальна — там присутні хибна інформація, маніпуляції, пропаганда, фейки, редактори, які готові за гроші переписати біографію чи написати компліментарний матеріал.

Для вирішення подібних проблем, дотримання цілісності редакційної політики Вікіпедії (”правда, правда й нічого крім правди”) було створено досить унікальну ієрархічну структуру модераторів. Для розв'язання складних конфліктів існує арбітражний комітет. Тому чим вище стоїть користувач, тим більше повноважень щодо модерації контенту він має.

На вершині модерації знаходяться стюарти, чекюзери, приховувачі, бюрократи та адміністратори. Середню ланку складають патрульні, відкатники та автопідтверджені користувачі. А замикають спільноту зареєстровані та незареєстровані користувачі.

 

Вікіпедія влаштована таким чином, що контроль за нею здійснювати практично неможливо. “Навіть у росії спільнота редакторів не погодилася виконувати вимоги Роскомнагляду щодо вилучення або внесення змін до вільної енциклопедії для приведення її змісту у відповідність до вимог російського законодавства”, — розповідає “Апострофу” один із творців “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич.

“Вікімедія Україна” — регіональне відділення американського “Фонду Вікімедія”, який очолює той же Джиммі Вейлз, творець Вікіпедії. Мета організації — збір благодійних коштів на підтримку роботи вільної енциклопедії (до речі, одного разу Google пожертвував Вікіпедії $2 млн), та розподіл фінансів у регіональні відділення. Які, своєю чергою, займаються координацією та забезпеченням нормальної роботи онлайн-енциклопедії.

“Ми надсилаємо запит на грант й отримуємо певні кошти, які йдуть на зарплату технічного персоналу — програмістів, оренду офісу, організацію різноманітних виставок та форумів. На 2023 рік ми отримали грант близько 100 тисяч доларів”, — каже “Апострофу” голова правління громадської організації “Вікімедія Україна” Ілля Корнійко.

Ця інформація підтверджується на opendatabot, де бюджет організації за 2022 рік становить трохи більше 4 мільйонів гривень. Проте, за словами Корнійка, робота всієї спільноти Вікіпедії: адміністраторів та відкатників, бюрократів та чекюзерів, авторів контенту та приховувачів — абсолютно безкоштовна. Ніхто не отримує зарплату за щоденну багатогодинну роботу з модерації контенту, перевірки сторінок та фактчекінг. Такий собі своєрідний upgrade принципу комунізму: від кожного по здібностям, кожному — моральне задоволення.

Безкоштовна робота закладає фундамент для зловживань

Свіже дослідження британських аналітичних центрів показало, що близько сотні досвідчених редакторів Вікіпедії порушували етичний кодекс, намагаючись змінити статті про російсько-українську війну на користь проросійського наративу, й, очевидно, отримували гроші від Кремля.

Щоб з'ясувати, наскільки прозорим та некомерційним є український розділ Вікіпедії та чи немає тут впливу росії, ми інкогніто увійшли до офіційного телеграм-чату “Вікімедіа Україна” під назвою ВікіФлудоЧат, оскільки всі публічні розмови з представниками адмінкорпусу Вікіпедії створили враження, що серйозних проблем немає. Увійшовши до цього відносно закритого чату, ми побачили, що там проходять цікаві обговорення, а вікіпедисти самі зізнаються у приватних розмовах, що порушення є. Виявилось, що нам намагаються показати односторонній позитивний образ, уникаючи відвертого обговорення проблем. Тож поїхали.

Прелюдія

Вікіпедія влаштована таким чином, що одноосібно контроль над нею здійснювати практично неможливо — так вважають самі вікіпедисти. Але є строга ієрархія модераторів, які можуть дивитися на користувачів, видаляти статті та коригувати інформацію. Для з'ясування можливих порушень та збоїв у механізмі роботи Вікіпедії ми звернулися до ГО “Вікімедіа Україна”. Це об'єднання є офіційним представником Wikimedia Foundation, який володіє Вікіпедією та розвиває її на міжнародному рівні.

“У нас немає директорів, якихось головних. Усі рівні, але різні категорії спільноти мають, скажімо так, свої “переважні” технічні функції. Ну, щоб було зрозуміліше — у тебе є ключ від щитової, але ти не електрик. А хтось — сантехнік. І так далі. Усі рівні, а спірні питання вирішуються на арбітражному комітеті”, — сказав “Апострофу” Ілля Корнійко.

Як уже говорилося вище, робота адміністраторів Вікіпедії безкоштовна, але вимоглива й складна, адже вони несуть відповідальність за моніторинг та коригування важливих правок у чутливих статтях, які стосуються історичних особистостей або політичних тем. Це ставить їх під загрозу тиску або спокус з боку зовнішніх сил. Як ми вже згадали, за результатами дослідження британських аналітиків, досвідчені вікіпедисти можуть бути вразливими до спроб підкупу або маніпуляцій з метою внесення змін до статей, вигідних певним особам або групам, ігноруючи деякі порушення або змінюючи контент задля створення сприятливого наративу.

Конкретні кейси

Принцип безкоштовної роботи є своєрідною міною уповільненої дії. Так, можна безкоштовно писати у Вікіпедію статті, щиро вносячи свій внесок у скарбницю світових знань, або просто радувати цим своє самолюбство. Можна у вільний від основної роботи час безкоштовно працювати у Вікіпедії адміністратором, відкатником або стюартом. Але чи надовго? Людська природа, на жаль, є такою: якщо ти на чомусь довго сидиш та щось контролюєш, то на цьому починаєш заробляти.

 

Аби зрозуміти складності роботи з Вікіпедією та відчути на власному досвіді, як це писати у Вікіпедію, журналіст “Апострофа” пройшов курс патрульного, організований українським відділенням Вікіпедії — ГО “Вікімедіа Україна”. Це навчання допомогло редакції освоїти технічні аспекти редагування Вікіпедії, навчитися аналізувати діяльність інших користувачів та визначати їхній внесок у редагування статей. Ці навички стали в нагоді під час розслідування скандалу в українській частині інтернету, який вибухнув нещодавно.

Двох адміністраторів української Вікіпедії, відомих під ніками Yakudza та Goo3, підозрюють у корупції та зловживанні службовим становищем. Про їхні дії у Вікіпедії на кількох медіа-ресурсах синхронно вийшли розслідування. Зокрема, йдеться про системні видалення критики про політичних діячів та сфабриковані історії, призначені для покращення іміджу. Про наявність прихованої реклами, нерозголошених конфліктів інтересів та навмисного введення в оману, на основі хибних джерел, розповідатимемо далі.

Отже, повернемося до матеріалів, опублікованих на сайтах Lenta.ua, ukranews.com, podrobnosti.ua та інших. У них детально аналізується підозріла поведінка адміністратора Yakudza (Анатолій Луцюк), неодноразово поміченого за редагуванням статті про Юлію Тимошенко, де він видаляв “незручну” інформацію з її сторінки. А також за виправленням статті про медичний канабіс, де він викреслив інформацію про наукові дослідження про користь медичного каннабісу, очевидно лобіюючи політичні інтереси політиків щодо неприпустимості його легалізації. Його колега та за сумісництвом інший адміністратор — Goo3 (Назар Токар) підчищав біографії колишніх “регіоналів”. Зокрема він видалив інформацію, що “Партія регіонів” є проросійською, у статті одного відомого регіонала. І це лише вершина айсбергу. Якщо забити в пошуковій системі фразу “Yakudza Goo3 корупція”, то ми знайдемо багато матеріалів з відповідними подробицями. З деталями конфлікту між ученим, котрий редагував Вікіпедію та Yakudza можна ознайомитися тут.

На даному скріншоті видно як Yakudza видалив інформацію про можливості медичного каннабісу та додав радянську інформацію про відсутність клінічних досліджень.

З беклогу Вікіпедії випливає, що типовою для Goo3 поведінкою є видалення дискредитуючої інформації з одних статей та додавання такої до інших, що може включати можливий подальший шантаж з метою прибрати такий негатив. Звичайно, йдеться про політиків та інших відомих персон, які дбають про власний імідж та готові платити тисячі доларів за зміну ключових формулювань у статті.

У команди “Апострофа” виникли сумніви щодо достовірності таких звинувачень. Однак глибокий аналіз доступних доказів дозволив припустити, що звинувачення щодо Луцюка й Токара все ж таки обґрунтовані. Виявлені порушення включали приховані платні редагування матеріалів, дискредитацію українського бізнесу (мовляв він працює в росії), а також приховування компрометуючих даних про деяких політиків та навмисне очорнення інших політичних діячів.

Нам здалося, що ми могли щось пропустити або нас ввели в оману, тому ми почали уважно стежити за ВікіФлудоЧатом (телеграм-чатом редакторів та адміністраторів української Вікіпедії), де наприкінці листопада 2023 року обговорювалися вищезазначені матеріали та порушення. Зокрема, вікіпедист Олексій Кучер підтвердив, що звинувачення правдиві й ці два адміністратори справді заробляють на Вікіпедії, порушуючи правила. Також, за словами Олексія, цих адміністраторів уже неодноразово попереджали. Нам вдалося з'ясувати, що вже понад 10 разів Луцюка та Якудзу намагалися позбавити адмінства. Також Олексій стверджує, що за цими розслідуваннями можуть стояти особи, які конкурують у Вікіпедії за заробіток. Коментувати подробиці вікіпедисти відмовилися.

 

Війни адміністраторів

В українській Вікіпедії багато авторів та модераторів приховують свої справжні імена під ніками. Хтось просто соромиться, скажімо, працює людина у солідній організації та просто не бажає “світитися”. Хтось ще надто юний і йому просто подобаються хороші псевдоніми (вступити до спільноти Вікіпедії може кожен, потрібно лише вказати адресу електронної пошти, не потрібні реальні ім'я та прізвище, автором може стати навіть школяр). А хтось, можливо, приховує справжнє обличчя заради якихось корисливих цілей та власної безпеки.

Втім, як бачимо, Yakudza та Goo3 своїх справжніх імен не приховують. Одесит родом із Донецька, Анатолій Луцюк під ніком Yakudza редагує україномовну Вікіпедію понад 18 років. Його колега Goo3 народився у Дніпрі, але ще до початку вторгнення, якщо вірити вікіпедистам, поїхав з України та проживає в Іспанії.

“Жоден із них ніколи не був заблокованим користувачем”, — каже “Апострофу” член правління “Вікімедія Україна” Богдан Мельничук.

“У нас є список особливо завзятих порушників, які намагаються просунути статті на замовлення, якось змінити у своїх інтересах контент. Там близько ста різних ніків. Але таких ми, зрештою, банимо. Щоправда, не факт, що це сто різних людей. Їх може бути й тридцять, адже цілком достатньо поміняти нік і знову зайнятися колишньою справою”, — каже “Апострофу” адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк.

До речі, “підмітні статті”, що кидають тінь на адміністраторів Вікіпедії з таким солідним стажем — це ще не все. У серпні 2023 року стався інцидент в українській Вікіпедії: адміністратор під ніком Submajstro подав офіційний запит до Вікіпедії, щоб позбавити користувача Yakudza прав адміністратора. Причиною цього були серйозні порушення правил. Зокрема Yakudza, використовуючи свої повноваження адміністратора, безпідставно заблокував іншого учасника Вікіпедії під час дискусії. Таке можливе зловживання адмінресурсом привернуло увагу інших користувачів, але під час голосування більшість виступила проти цього рішення.

Приховані платні редагування

Яскравим кейсом прихованого комерційного редагування Токара є процес створення та покращення кількох мовних версій (іспанська та англійська) статті про компанію Ajax, які згодом були видалені як реклама та приховані платні редагування, а українська сторінка отримала маркування про приховане платне редагування.

Спільна діяльність Токара та Луцюка стала особливо очевидною, коли вони координували зусилля щодо захисту та просування конкретних сторінок, включаючи вебсайт Tokar.ua, вперше номінований на видалення через низьку значущість. Goo3 вставив 278 посилань в українській Вікіпедії на свій сайт Tokar.ua для SEO-просування, а Yakudza його прикрив.

Вікіпедія дуже суворо регламентує, що вставку посилань з метою просування свого веб-сайту заборонено, а таких користувачів блокують довічно. Частково про це згадували й на заняттях у школі патрульних від ГО “Вікімедіа Україна”, а також наголошували на ретельній перевірці будь-яких посилань (джерел), які планується інтегрувати до Вікіпедії. Такий спам посиланнями часто спостерігається з боку нових користувачів, які просто відпрацьовують свої гроші та вставляють посилання в Вікіпедію на платній основі. Однак адміністратор Goo3, маючи понад 10 років стажу у Вікіпедії, працює як класичний SEO-фахівець, просуваючи свій невідомий веб-сайт новин. Перевірити посилання можна тут.

 

“Війна правок”

Ми звернулися за коментарями до Анатолія Луцюка (Yakudza). Усі звинувачення на свою адресу він пояснює банальною помстою. “За моїми даними — це колишній адміністратор Ігор Турж, який займався написанням статей на бізнес-тематику, з порушенням нейтральності. В результаті його було заблоковано. Очевидно, вирішив помститися”, — каже “Апострофу” адміністратор української Вікіпедії Анатолій Луцюк (Yakudza). Він вирішив за краще не коментувати власні конкретні випадки зловживань, висвітлених у ЗМІ, але почав розповідати про порушення інших вікіпедистів, які не вдалося перевірити.

Кейс Сергія Бабкіна

Редакція “Апострофа” вирішила простежити за діяльністю Goo3 та знайшла ще кілька яскравих прикладів маніпуляцій з контентом, а також безпідставного очорнення відомих українців. Ще влітку у Вікіпедії розгорілася дискусія навколо статті про Сергія Бабкіна, яку фактично розпочав користувач Goo3. Ось кілька конкретних прикладів його дій, які можуть вважатися порушенням нейтральності та залякуванням інших учасників.

Зміни у формулюванні: Goo3 критикується за видалення фактів, підтверджених авторитетними джерелами, що створюють позитивний образ Бабкіна. Це ставить під сумнів його об'єктивність у редагуванні статті.

Наприклад, у статті є таке твердження: “На питання про критику артистів, які виїхали за кордон, Бабкін відповів, що все робить правильно і не планує повертатися, оскільки не може заробляти в Україні гроші”. Однак один з користувачів під ніком Tamenund переглянув уважно інтерв'ю, де про це заявив Бабкін та відкоригував речення, точно передавши суть сказаного:

“На питання про критику артистів, які виїхали за кордон, Бабкін відповів, що все робить правильно й поки не планує повертатися, оскільки не може зараз заробляти концертами в Україні, натомість має можливість робити благодійні виступи за кордоном (жирним виділено слова, які дійсно сказав Бабкін).

Однак справжня, а не викривлена цитата, як було до того у статті, не сподобалася Goo3, який її відкинув та повернув неправильне формулювання. Хоча для цього не було підстав, адже цитата була правильною.

Звинувачення у вандалізмі та погрозах блокування

Goo3 звинуватив інших користувачів у вандалізмі та погрожував заблокувати їхні акаунти за спробу внести зміни, що суперечать його редагуванню. Це може сприйматися як спроба залякування інших користувачів, щоб унеможливити об'єктивне редагування статті. Такий спосіб дій не вітається у Вікіпедії, адже це пряме використання адміністративного ресурсу з боку адміністратора. Ці дії Goo3 викликають сумнів у його нейтральності та моральності, порушуючи основні принципи Вікіпедії, яка покликана бути об'єктивним та неупередженим джерелом інформації.

Примітно, що в кейсі Бабкіна відзначився й Yakudza, який прийшов рятувати свого спільника Goo3. Зокрема Yakudza видалив деякі аргументи, в яких користувач Tamenund обґрунтовував неетичну та ангажовану поведінку Goo3 (Назара Токаря).

Кейс Артема Пивоварова

Інший кейс, на який звернула увагу наша редакція, — це сторінка співака Артема Пивоварова. Тут стає зрозуміло, що проблема полягає не лише у безпідставному очорнінні чи навішуванні ярликів (російськомовний/проросійський), а й у тому, що такі дії, які спрямовані проти відомих українців, можуть провокувати розкол у суспільстві, як це зробила нещодавно звільнена з Львівської політехніки Ірина Фаріон.

Наприклад, Goo3 переписав статтю про Артема Пивоварова й назвав його максимально зверхньо: “Артем Пивоваров — російськомовний співак з України”. При цьому повністю заперечувався будь-який зв'язок Артема з Україною.

Добре, що на цю вандальну та шкідливу дію відреагував інший адміністратор, який тихо скасував цю правку Goo3 й повернув назад об'єктивний та нейтральний текст.

Замість висновку

Поки у Вікіпедії триває глобальна війна з розповсюдженням фейків та пропаганди, окремі безпринципні адміністратори збагачуються на тіньових редагуваннях та виправленнях на замовлення. Розібрані вище кейси свідчать, що навіть система, яка заснована на засадах волонтерства та відкритості, не застрахована від корупції та прихованих платних редагувань. А масштаб зловживань ставить під сумнів цілісність редакційної політики Вікіпедії та принцип відбору адміністраторів. Особливо це стосується безстроковості їхніх повноважень та неможливості притягти порушників до відповідальності.

Сподіваємося, що це розслідування започаткує подальшу роботу журналістської спільноти щодо викриття недобросовісних адміністраторів.