Військовий експерт Михайло Самусь: Поки що деблокада Маріуполя неможлива

 В останні тижні ворог значно посилив обстріли східних регіонів країни. Яких цілей російська армія спробує досягти зараз та як може розвиватись ситуація?

Після того, як Росія зазнала фактичної катастрофи в першій частині так званої спеціальної операції, вони намагаються реалізувати хоча б один з елементів свого плану. 

Окупувати Донбас і ті території, які пролягають від Придністров'я до Харкова, росіяни намагались одразу з Києвом, Черніговом, Сумами і так далі.  Тепер вони сподіваються, що, якщо викличуть українські сили на головну битву та завдадуть їм стратегічної поразки, то зможуть відновити попередній план. Тобто вони сподіваються знову розпочати наступ на Київ, Чернігів, Суми і так далі. Саме тому ця битва буде для них стратегічно важливою. Наразі вони намагатимуться сконцентрувати там максимум сил. І будуть застосовувати максимум. 

Це можуть бути “Точки У”, яких у них може бути кілька сотень. З озброєння ракетних бригад збройних сил РФ вони були виведені нещодавно, і усі можуть бути сконцентровані на Донбасі, щоб максимально завдавати ударів по ЗСУ. Також російські війська будуть максимально застосовувати авіацію та артилерію, аби завдати максимальної шкоди. І вже потім почати наземний наступ. 

Коли та де може розпочатись наступ росіян на Донбасі? 

Росіяни мають дурну рису — підводити все під дати. У них є дата — 9 травня, а тому вони поспішатимуть. 

За великим рахунком, їм потрібен ще тиждень на підготовку. Але якщо вони готуватимуться ще тиждень, у них взагалі буде обмаль часу. Не виключаю, що початок наступу — з масовим артилерійським обстрілом та ударами авіації, а потім із застосуванням наземних сил, може відбутися найближчими днями. Та, на мою думку, нічого вони до 9 травня не встигнуть, їх операція провалиться. 

Щодо можливих напрямків наступу, наразі росіяни можуть розглядати їх кілька. Якщо говорити про основні удари, малий радіус — з напрямку Ізюма і району Волновахи, де вони намагатимуться оточити українські сили з півночі та півдня. Великий радіус наступу може бути аж біля Дніпра — Запоріжжя в напрямку Павлограду і з півночі з напрямку Бєлгорода — Харкова.  

Звісно, що для проведення таких операцій їм необхідні величезні сили. Тож спочатку вони спробують провести атаку на малому радіусі, а потім вже —  вдарити по ширшому, намагаючись оточити якомога більшу кількість наших військ.

Але сил для такого наступу у них замало?

У них може бути достатньо сил для проведення конкретної операції. Очевидно, що для наступу на Донбасі вони збирають великі сили. Можуть навіть зібрати 100 тисяч бойового складу. Але чому вони не розпочали таку операцію до цього часу? 

Найперше, у них є проблеми з відновленням боєздатності тих підрозділів, які вони вивели з Київської, Чернігівської та Сумської областей. На цих напрямках росіяни допустили величезні помилки: не провели мобілізацію, не розпочали вчасне розконсервування озброєнь та військової техніки з баз зберігання, ремонтування її і комплектування нових підрозділів. І розпочати нову операцію “з коліс” не виходить. 

Ще один фактор — українська армія збиває їм темп підготовки. Вони постійно стягують сили, а ЗСУ постійно їх знищують. Наприклад, на південному напрямку знищено їх склад боєприпасів. Це означає, що потрібно знову постачати боєприпаси, везти їх з Криму. Або на північному напрямку знищено колону техніки біля Ізюму. Тобто тільки-но вони збирають техніку, наші війська її знищують.

Яких ще помилок допускаються росіяни сьогодні?

Я, наприклад, вважаю, що росіяни не ефективно використовують свої ракети. Наприклад, вони розбили аеропорт Дніпра, де, на їх думку, може базуватись тактична українська авіація. Але ж авіація може базуватись навіть на автобанах, всі автобани не знищать.

Вони потрапили у свою ж пастку — пропаганди. Тобто, запускають ракети “Калібр”, а потім розповідають про знищення якогось “пункту управління націоналістів”, що є повною маячнею. 

Якщо подивитись на мапі на окуповані міста сходу і півня, стає зрозуміло, що фактично сухопутний коридор до Криму у Росії вже є. Навіщо ж тоді планувати наступ на решті територій Луганської та Донецької областей?

Сухопутний коридор до Криму у них вже є, але він не стабільний, оскільки українські війська атакують росіян у зоні Херсону. Окрім того, росіяни досі не заволоділи Маріуполем. Ці дві точки заважають російським військам  встановити контроль над півднем, якщо говорити про азовську та кримську частину.

Для проведення стратегічної операції на Донбасі, про яку я говорив вище, їм потрібен південний фланг. Тому вони хочуть максимально швидко завершити взяття Маріуполя, щоб потім не відволікатись. Наразі Маріуполь затримує в них значні сили, адже їм не дають вільно йти на охоплення зони ООС. Тож вони тут застрягли.

Одне з питань, яке турбує наразі всю Україну — необхідність деблокади Маріуполя, до якої закликав командир полку “Азов” Денис Прокопенко. За яких умов деблокувати місто буде можливим?

Очевидно, що така можливість відкриється лише тоді, коли росіяни підуть у наступ. Тобто, коли вони почнуть свою стратегічну операцію на Донбасі з нестабільним півднем. Тоді в українських сил відкриється вікно можливостей для того, щоб розіграти кілька варіантів контрнаступальних операцій. В тому числі для деблокади Маріуполя.

Мова йде і про дії біля Херсону: очистити берег і перейти через Дніпро, в тому числі в районі Нової Каховки. Тоді спробувати похитнути ситуацію  в Мелітополі і в районі Криму. Тобто, якщо ми похитнемо ситуацію в районі Мелітополя, очевидно, що росіянам треба буде дуже відволікатись від Маріуполя. Бо нашим наступним кроком можуть бути контранступальні дії для деблокади вже з двох напрямків. 

Проте, знову ж таки, це буде можливо лише коли ситуація почне рухатись. Поки що деблокада Маріуполя неможлива.

Радник голови ОП Олексій Арестович заявив, що Росія вже готує Херсон до здачі. Наскільки висока ймовірність того, що російські війська залишать окупований регіон? 

Це може статися, але виключно внаслідок контрнаступальних дій ЗСУ. 

Росіяни дійсно розуміють: в будь-який момент ЗСУ можуть розпочати наступ, а вони матимуть відходити. Відступати там дуже проблематично. Якщо подивитись на мапу, для цього є лише один міст. Через нього слід вивести всі війська. Можна припускати, що вони вже вивели війська за Дніпро і підготувались до здачі. Можливо, це малось на увазі.

Якщо українські війська звільнять Херсон, перейдуть Антоновський міст та в район Нової Каховки, зможуть загрожувати логістиці, постачанню та підкріпленню ворога з території Криму.

Генштаб ЗСУ заявив, що ворог готується до провокацій в районі Придністров’я. Як ви оцінюєте ймовірність наступу з того напрямку? 

Активні наступальні дії з Придністров’я можливі виключно у випадку оточення ворогом Одеси. Та без взяття Миколаєва вони не зможуть піти на Одесу. Це фізично неможливо. Адже у них немає шансів протидіяти ЗСУ. 

Вони сподівались, що візьмуть Миколаїв за кілька годин, швиденько пройдуть до Одеси, оточать її, та в цей момент почнуть наступ з суходолу. Тоді мало приєднатись і придністровське угруповання. А як завершальний етап — мала проводитись морська десантна операція (просто так провести морську десантну операцію — це самогубство для росіян, вони це чудово розуміють).

Проте РФ продовжує обстрілювати Одесу з Чорного моря, загрожуючи навіть іноземним судам та іншим причорноморським країнам — Румунії, Грузії, Туреччині, Болгарії. Експерти  обговорюють механізми заборони судноплавства РФ у міжнародних водах шляхом звернення до ГА ООН та створенням “спеціальної закритої зони”. Чи зможе це стримати агресію РФ на морі?

Росія не виконує міжнародне морське право ще з 2014-го року. Вона порушує всі можливі правила і, на жаль, діє по правилу сили. Жодного органу у світі, який би міг навести порядок у цьому питанні, не існує. ООН не діє, НАТО намагається відсидітись в куточку. Тому залишаються виключно можливості ЗСУ та військово-морських сил України. Саме вони можуть допомогти в цій ситуації.

Великобританія зараз буде надавати нам протикорабельні ракети, які зможуть знищити Чорноморський флот. І коли знищимо його, тоді повернемось до міжнародного права. Тоді буде закрита морська зона. 

Те, що прем'єр-міністр Великобританії підтвердив надання протикорабельних ракет — це рішення про закриття Чорного моря.

Після обстрілу Краматорська стає очевидно, що РФ вчиняє геноцид проти українців. Одразу виникає питання, чи можна захистити всі цивільні будинки, вокзали та навіть потяги, в яких можуть перебувати люди? Чи закордонні партнери розуміють потребу України у ПРО та ППО? 

Взагалі-то Україна є найбільшою країною в Європі. Щоб наситити нашу територію системами ППО та ПРО, які б не давали можливості завдавати ударів по військових та цивільних об'єктам, потрібно багато систем.

Про необхідність надання ПРО та ППО Україні ми говорили партнерам ще 3-4 роки тому. Вони якось ігнорували ці прохання, думаючи, що ми жартуємо про можливі удари по цивільних об’єктах. Зараз ми бачимо, що все це підтверджується. Я особисто проводив купу брифінгів для наших західних партнерів, на яких говорив, що у росіян є кілька тисяч ракет. Ці ракети можуть полетіти. Дальність російських ракет і дві тисячі кілометрів, і три, і п'ять. Ми говорили, що нам потрібна протиракетна оборона, бо без неї буде катастрофа… 

Нарешті прийнято рішення передати нам радянські системи, які ще залишились у країн Варшавського договору. Але жодної західної системи, окрім короткої дальності Starstreak з Британії та Stinger. А вони не можуть протидіяти ракетам на тих дальностях, на яких потрібно. Нам необхідні більш потужні системи, такі як Patriot, або система NASAMS, яка прикриває хоча б 40 кілометрів.   

Окрім протиракетної оборони потрібна також і наступальна зброя: важка артилерія, західні високоточні РСЗВ і літаки, щоб починати контрнаступальні операції. Вони потребують важкої далекобійної та високоточної зброї. Адже ми виходимо на той етап, коли треба буде силою звільняти території. Якщо б Україна вже мала ці РСЗВ HIMARS, то підготовка росіян до наступальної операції на Донбасі велась би по-іншому. Була б менш ефективною. 

Сенат США нещодавно схвалив законопроект “Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022” про передачу зброї для України. На вашу думку, ця ініціатива буде ухвалена остаточно?

Є певні сумніви, адже Байден боїться втягувати США в цю війну. Президент США добре знає історію. Після того, як США оголосили ленд-ліз під час Другої Світової війни, Німеччина оголосила війну Сполученим Штатам. Тому Байден може сказати: “Ні, хлопці. Ми не будемо цього робити, бо Путін оголосить нам війну”. Тож я би поки не говорив, що рішення щодо ленд-лізу буде прийнято. 

Хоча, після Бучі та Краматорська, навіть не знаю, ким треба бути, щоб боятися втягувати найпотужнішу країну у світі у протистояння з якимись фашистами. 

Але якщо рішення щодо ленд-лізу буде прийнято, адміністрація Байдена зможе передавати Україні будь-що і в будь-яких кількостях безкоштовно, на правилах лізингу або оренди. Проте припускаю, що якщо таке рішення буде прийнято, США концентруватимуться на допомозі, яка не буде провокувати Росію. Наприклад, будуть передаватись матеріальні засоби, броньовані автомобілі, стрілецька зброя, паливо. 

Однак, чим швидше США передаватимуть нам важку артилерію, РСЗВ, літаки, тим швидше цей конфлікт завершиться перемогою України. Бо Путін не зупиниться. Якщо ж Байден цього не розуміє — це дуже погано. Путіну вже немає, куди діватись. Ні 100, ні 200 тисяч вбитих російських солдат його не зупинять.

Анастасія СВІТЛЕВСЬКА