На перший погляд ці історії між собою ніяк не пов'язані. Але варто розкласти їх за хронологією — і випадкові епізоди складаються в систему. Або, якщо хочете, в особистий почерк Макара Пасенюка: робота на самій межі закону, там, де великі гроші зустрічаються з політикою і, схоже, чудово між собою ладнають. І все це — з легким присмаком “русского духа”…

Але про все — по черзі. Як у меню.

ICU — “кузня кадрів” Петра Порошенка

ICU заснували Валерія Гонтарева з чоловіком у 2006 році. У 2009-му до команди долучився Макар Пасенюк. Злі язики кажуть — не без родинної протекції: Пасенюк є зятем Віри Ульянченко, яку називали “нянею” президента Віктора Ющенка. Саме того року вона очолила його Секретаріат, а до цього керувала Київською обласною держадміністрацією. Збіг? Звісно, збіг. У нас усе — збіги.

Сьогодні компанія позиціонує себе як “незалежна інвестиційна група, що надає брокерські послуги, депозитарні послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом, а також займається венчурними та фінтех-інвестиціями”. Скромно й навіть трохи нудно. А от у 2009-му все було веселіше: ICU почала обслуговувати бізнес-інтереси Петра Порошенка. І коли Петро Олексійович у 2014 році переїхав на Банкову, ICU перетворилася на щось на кшталт кадрового агентства з VIP-обслуговуванням. Валерія Гонтарева очолила Нацбанк. Начальник відділу інвестиційної діяльності ICU Олександр Животовський став головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Віцепрезидент з корпоративних фінансів ICU Дмитро Вовк очолив НКРЕКП — і саме під його керівництвом затвердили скандальну формулу “Роттердам+”. Але то таке, дрібниці.

А для тих, кому держслужба не до смаку, знайшлися теплі місця в кишеньковому банку ICU — АТ “Авангард”. Його кінцевими бенефіціарами досі є Макар Пасенюк та його багаторічний партнер Костянтин Стеценко. Корпоративна культура: своїх не кидаємо.

Джерело: YouControl

Гроші “Сбєрбанку”, або Як заробити на чужому арешті

Найгучніша історія трапилася з ICU вже після повномасштабного вторгнення. На момент введення воєнного стану в “МР Банку” (колишньому російському “Сбєрбанку”) залишалося 26,9 млрд грн високоліквідних активів. З них близько 9 млрд грн — облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і 1,5 млрд — депозитні сертифікати НБУ. Ці 10,7 млрд грн мали опинитися на спецрахунках держави. Натомість вони “застрягли” в ICU та банку “Авангард”, який обслуговував операції. Детально про цю оборудку ще у 2023 році писало Дзеркало тижня.

Механіка проста, як бургер. Прокурор Подільської прокуратури Олексюк попросив накласти на ці кошти арешт, суддя Анохіна клопотання задовольнила. Формально арешт лише забороняв розпоряджатися цінними паперами. На практиці ж Мінфін справно погашав ці ОВДП, а ICU вкладала отримані гроші в депозитні сертифікати НБУ під 23% річних. Результат — 850 млн грн заробітку. Арешт, який приносить дохід, — такого фінансового інструменту не вигадали навіть на Волл-стріт.

Ситуація вийшла майже сюрреалістична: арешт наклали на майно, яке де-юре вже належало державі, але лежало воно чомусь не на рахунку в НБУ, а на рахунках приватної компанії. У грудні 2022-го Київський апеляційний суд остаточно визнав арешт правомірним — без права касаційного оскарження.

Вишенька на торті: частину доходу від цієї операції за 2022 рік банк “Авангард” спрямував на винагороду Пасенюку і Стеценку — 580 млн грн на двох. Сам гроші “прокрутив” — сам собі й солідну премію виписав. Ефективний менеджмент у чистому вигляді.

У НБУ креатив оцінили по-своєму. У травні 2023 року Нацбанк визнав Пасенюка та Стеценка такими, що не відповідають кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, а в листопаді змусив їх залишити наглядову раду фінустанови. Паралельно Кабмін через Мін'юст звернувся до суду з вимогою стягнути з “Авангарду”, ICU та особисто зі Стеценка і Пасенюка майже 2,2 млрд грн за затримку з перерахуванням арештованих активів державі.

Навесні 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі ВС підтвердив правомірність рішення НБУ про невідповідність Макара Пасенюка кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності. Тобто тепер це вже не просто думка регулятора, а позиція Верховного Суду.

Бургер з присмаком “русского міра”

Ця історія хоч і без державних коштів, зате з помітним “російським душком”. Почалася вона у 2018 році — коли Крим уже був анексований, а на Донбасі тривала антитерористична операція. Того року пов'язана з ICU кіпрська компанія Xomeric Holdings, якій уже належало 18,4% акцій Burger King Russia (мережа з понад 800 ресторанів швидкого харчування по всій росії), докупила ще 16,62% в однієї зі структур російського держбанку “ВТБ” — і стала найбільшим акціонером мережі.

Сума угоди — 4,6 млрд руб., або приблизно 75 млн доларів США за курсом 2018 року (!). Непоганий такий комбо-обід.

Джерело: Ведомости

Ще раз, повільно. Угода відбулася на п'ятому році війни на Донбасі та окупації Криму. Тобто Макар Пасенюк — людина, чия професія інвестбанкіра якраз і полягає в оцінці політичних ризиків, — свідомо збільшив інвестиції в російський бізнес, купивши частку у структури держбанку країни-агресора. Мабуть, ризики оцінили як “смачні”.

І ні, це не був “спадковий актив, який випадково залишився і якого треба позбутися”. Пасенюк свідомо замовив подвійну російську “котлету” — вже після того, як “зелені чоловічки” в Криму та Стрєлков-Гіркін разом із “Моторолами” й “Гіві” на Донбасі перетворили політичний ризик на криваву реальність.

Після повномасштабного вторгнення володіти російським активом раптом стало “не комільфо”. ICU оперативно заявила про вихід: мовляв, угоду про продаж уже готують. Але в жовтні 2023-го з'ясувалося, що компанія досі володіє тими самими 35% — у компанії з російським “ВТБ” і російським бізнесменом Олександром Колобовим. Угоду, схоже, готували, як бургер у дуже повільному ресторані.

Джерело: BBC

У вересні 2025 року структура, яка володіє російським Burger King, перереєструвалася в Калінінградській області як “МКООО “БКР”” і стабільно приносить прибутки — 421 млн руб. за 2025 рік. Чи продала свій пакет кіпрська компанія (читай — Пасенюк і Стеценко), досі невідомо. Якщо ні, то всі ці роки російська “котлета” так і не стала бенефіціарам поперек горла. А єдині, хто в цій історії залишився голодним, — Україна та українці, які досі не знають відповіді на це питання. Втім, описати ситуацію можна й без неї — одним інтернет-мемом:

Тільки замість бургера тут — угода про придбання російського активу.

Рахунок, будь ласка: справа ОГП і ДБР

Додатковою порцією неприємностей для Пасенюка та підконтрольних йому структур стала кримінальна справа, яку відкрили Офіс генпрокурора та ДБР. Згідно з матеріалами справи, слідство вбачає в діях Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка ознаки державної зради, а в діях Валерії Гонтаревої — зловживання службовим становищем.

Слідство також посилається на те, що станом на 2014 рік майже 23% ICU Holdings належало компанії, пов'язаній із дружиною колишнього заступника голови російського “ВТБ”. І окремо звертає увагу саме на епізод із Burger King Russia — той самий пакет 2018 року, куплений у російського держбанку.

Жодному з фігурантів про підозру офіційно не повідомлено. І, чесно кажучи, зробити це буде непросто — адресати розлетілися, як гості після корпоративу. Гонтарева ще у 2018 році переїхала до Великої Британії й викладає в Лондонській школі економіки. Костянтин Стеценко, судячи з наведених вище даних YouControl, мешкає в ОАЕ. А Макар Пасенюк обрав для себе затишну Швейцарію і живе своє найкраще життя в невеличкому селі Вальхвіль на березі мальовничого озера Цуг однойменного кантону. Кажуть, вид звідти чудовий. Особливо на українські новини — здалеку.

Сівачі облігацій

У ICU є онлайн-інвестиції. І це той випадок, коли про продукт хочеться поговорити окремо.

Заходиш на сайт, і тебе одразу зустрічають три слова. Ні, не “Veni, vidi, vici”, а “Відкрив. Обрав. Інвестував”. Звучить як інструкція на пачці “Мівіни”: відкрив, залив, чекаєш. Тільки замість локшини — цінні папери, а замість трьох хвилин — “довгострокова перспектива”.

На головній сторінці газон, сонечко і чоловік у костюмі, який безтурботно спить. Напис поруч: “Спокійні інвестиції”. Задум зрозумілий: ти не на фінансовому ринку, ти в спа-салоні. Заплатив тисячу гривень, ліг на травичку, прокинувся мільйонером. Або просто прокинувся. Гарантій, як відомо, ніхто не дає, але виспатися ти точно встигнеш.

Окрема розвага — тарифи. “Базовий — від 1 тис. грн” і “Преміум — від 7 млн грн”. Між ними прірва, як між вокзальним біляшем і лобстером “Термідор” у ресторані з зіркою Мішлен. Хоча біляш теж по-своєму інвестиція: ризики високі, а результат передбачити неможливо.

Втім, у фастфуді ICU розбирається краще, ніж здається. Колись структура фонду під їхнім управлінням купила в російського державного ВТБ помітну частку Burger King Russia. Схоже, це був такий собі “Преміум” для своїх: Воппер з видом на Кремль. Після 2022-го в ICU заявили, що з російського бізнесу вийшли. Кому продали, за скільки і коли остаточно закрили угоду, досі невідомо. Тобто вихід начебто є, але, як у тому Burger King, чек на руки не видали.

За 7 мільйонів обіцяють ідеальний сервіс, ранній доступ до аналітики та членство в “ICU Club” із закритими івентами. Виходить, що ти купуєш не фінансовий інструмент, а квиток у паралельний світ, де чоловіки в костюмах сплять на газонах не від утоми, а від достатку. Лишається з'ясувати, чи входить у пакет плед і чи не пошитий він часом у Підмосков'ї.

З таким підходом ICU явно помилилися з банером. Значно чесніше виглядала б картина, яку Остап Бендер разом із Кісою Вороб'яніновим малював на пароплаві: “Сеятель, разбрасывающий облигации государственного займа”. Там хоча б одразу видно, хто сіє, а хто збирає врожай.

Качиний тест

Існує такий собі тест на качку — на очевидність того, що відбувається. Його суть дуже проста: якщо воно виглядає як качка, плаває як качка і кахкає як качка, то це, імовірно, і є качка…

Отже, давайте проаналізуємо наше “явище” ще раз. Ходить довкола державних грошей, плаває у водах кіпрського офшору, респектабельно кахкає мовою інвестбанкіра, заспокоюючи інвесторів, регуляторів і донорів КШЕ. Така собі ідеальна підсадна качка, головне завдання якої — приманити інших. І поки цей привабливий манок притягує довіру і гроші, сама качка харчується російськими грошима та бургерами.

І поки в Україні триває дискусія про сумнівні оборудки качки, вона спокійно собі плаває в озері Цуг.