Віце-прем'єр Стефанишина: Ми обговорюємо формування міжнародного фонду “зеленої” трансформації України

-- Офіційний діалог щодо участі України у Green Deal, за вашими словами, розпочнеться в кінці квітня. З чого саме?

— - Ми в Україні виходимо із кількох речей. По-перше, у нас вже є зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, Паризькою угодою та Цілями сталого розвитку ООН до 2030. По-друге, “зелена” трансформація — це тепер нова нормальність на континенті. І Україна прагне бути частиною цієї трансформації. Тому наш політичний діалог почався з позиційного документу, який я ініціювала у липні 2020 року.

Наша проактивна позиція дозволила нам структурувати діалог таким чином, що в мене — як у координатора питання Green Deal всередині уряду — з’явилася візаві в Європейській комісії. Це — Катаріна Матернова, очільниця Групи Європейської комісії з підтримки України, яка на постійній основі буде координувати роботу Комісії щодо можливостей та викликів трансформації України на шляху “Зеленого курсу” і взаємодіятиме зі мною з усіх питань відносно “зеленого переходу. Необхідність структурного діалогу полягає в великій кількості сфер взаємодії: це і екологічна політика, економічна політика, енергетична, правова, торгівельна, а також аграрна. Ми визначили кілька пріоритетних напрямків взаємодії з Європейським союзом, зокрема, в питаннях енергоефективності, трансформації вугільних регіонів та водневої економіки.

Всі ці питання спливають раз за разом, тому предметне обговорення Green Deal з ЄС почнеться вже навесні цього року, як і розробка нових флагманських ініціатив в інших секторах. 

В будь-якому разі ми розуміємо, що “зелена” трансформація — це, по суті, нова економіка, і Україна готова рухатися в цьому напрямку разом з Європою. “Зелена” трансформація потрібна в першу чергу нам самим, бо від цього залежить конкурентоздатність української економіки та здоров’я українців.

-- Тобто буде комплексна дискусія за низкою напрямків?

— - Саме так, оскільки “зелена” трансформація стосується усіх сфер економіки. Зокрема, вона пов’язана і з торгівлею. В Україні торгівля з ЄС — стратегічне питання, і для нас важливо, щоб будь-які заходи, які вживає ЄС навіть з найбільш амбітними екологічними цілями, ніяким чином не ставили під загрозу наше економічне зростання та торгівлю і дозволяли її розвивати у подальшому. 

-- До речі, Кабмін нещодавно затвердив робочу групу щодо європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Ви її координуєте та припускаєте, що цей механізм може бути застосований до нашої країни в особливому порядку. Яким чином?

— - Дізнавшись, що Європейська комісія після другого кварталу 2021 року має представити Європарламенту рішення по CBAM, я ініціювала створення такої робочої групи. Вже вдалось провести перший раунд консультацій з комісаром ЄС Паоло Джентілоні, який відповідає за розробку цього рішення. Ми формалізували робочу групу, яка на різних рівнях — від політичного до експертного — буде відпрацьовувати український інтерес в цьому питанні.

Перш за все, я наполегливо відстоюю позицію, що нам потрібно мати доступ до інформації. Ми не хочемо постфактум дізнаватись про рішення, які впливають на інтереси України. Ми хочемо дати можливість українському бізнесу підготуватись до будь-яких змін.

Поза тим, ми достатньо виразно доносимо позицію України, що будь-яке рішення ЄС не має порушувати умови зони вільної торгівлі з Україною чи погіршувати умови торгівлі, закріплені в Угоді про асоціацію.

Я також пишаюсь тим, що консолідація наших зусиль з іншими країнами підштовхнула ЄС вийти з офіційною заявою, що механізм вуглецевого коригування на кордоні буде торгівельно-нейтральним. Іншими словами, не буде впливати на торгівлю як пряме торгове обмеження.

-- Є висока ймовірність того, що CBAM введуть у формі системи торгівлі квотами на викиди СО2. Чим такий сценарій може обернутися для України?

— - Сценарій введення умовної системи торгівлі викидами, тобто збору, який відображатиме ціну дозволу на викиди в ЄС, насправді виглядає найбільш реалістичним. В Україні також буде вводитись система торгівлі викидами — це наше зобов’язання за Угодою про асоціацію. Великий бізнес вже знає про ці зобов’язання, а міністерства напрацьовують відповідні рішення. 

Ми розуміємо озвучений сценарій розвитку подій щодо СВАМ, однак є кілька принципових позицій. 

Україна поділяє кліматичні амбіції ЄС і нові екологічні цінності, але і ЄС має усвідомлювати різні стартові умови і те, що сьогодні Україна, будуючи ринкову економіку, за відносно короткий період одночасно здійснює багато екологічних заходів, які в ЄС впроваджували останні 30 років. 

Відтак ми вправі очікувати певних кроків назустріч. Зокрема, стосовно СВАМ, впровадження якого щодо України повинно бути співмірними з економічними та фінансовими можливостями українського бізнесу, з амбітним кліматичним порядком денним країни та Угодою про асоціацію. До того ж ми хотіли би, щоб у регламенті CBAM був визначений поетапний алгоритм того, як в рамках наших зобов’язань ми будемо виконувати цей регламент. 

-- З якою метою Україна долучилася до роботи сировинного, водневого та акумуляторного альянсів ЄС?

-- Система альянсів ЄС — абсолютно нова політика взаємодії на міжнародному рівні не лише щодо “Зеленого курсу”. До альянсів входять бізнес, асоціації, державні інституції, політики, експерти і громадянське суспільство. Це створює секторальний простір для вільної конкуренції. Хто забезпечить собі чільне місце у таких альянсах, той і матиме можливість бути відображеним у рішеннях ЄС, бо може брати участь у формуванні точки зору учасників та напрямків діалогу. В залежності від активності українського бізнесу ми маємо змогу посилювати комунікацію з міжнародними партнерами, передусім у ЄС. Тому альянси — сировинний, водневий і акумуляторний — це саме ті платформи, де уряд і бізнес України та інших країн стали союзниками в адвокації українських національних інтересів. 

-- Нещодавно українська делегація взяла участь в Німецько-українському економічному форумі. Які найбільш перспективні напрямки співпраці з німецькою стороною?

— - Форум мав змішаний формат перемовин уряду і бізнесу і було багато практичних домовленостей. По-перше, німецька сторона запропонувала співпрацю в питанні справедливої трансформації вугільних регіонів. Зокрема, уряд Німеччини вже долучається до формування стратегії справедливого переходу від “вуглеорієнтованої” економіки в Україні. Наразі ведеться робота над програмними документами, аналітикою та оцінкою, далі мова буде йти про інструменти фінансування. 

По-друге, воднева стратегія є також предметом їхньої зацікавленості. 

По-третє, ми обговорюємо формування міжнародного фонду “зеленої” трансформації України разом з міжнародними партнерами і фінансовими організаціями. Я зараз веду такі перемовини. 

-- А як українська держава планує підтримувати бізнес? В ЄС вже готові виділити більш ніж трильйон євро у вигляді інвестицій на екомодернізацію економіки і більшість цих грошей — пряма державна підтримка…

— Наші переговори з ЄС полягають у тому, що дотримання Україною високого рівня амбіцій і динаміки впровадження інноваційних рішень в рамках “Зеленого курсу” залежить від фінансової підтримки ЄС. Непропорційність доступу до фінансових ресурсів спотворює конкуренцію на європейському ринку, і це є предметом нашого діалогу з Євросоюзом. Тому я також вважаю, що має бути створений міжнародний фонд “зеленої” трансформації для України, який прискорюватиме екологічні процеси в нашій країні через стимулювання бізнесу і надання йому доступу до відповідних фінансових ресурсів. 

Разом з тим, держава уже зараз фінансує низку важливих екологічних ініціатив, зокрема через роботу Фонду енергоефективності і теплі кредити, стимулювання “зелених” закупівель, пріоритезацію національних виробництв, пільги на електрокари, зелений тариф та “зелену” металургію… Ми розуміємо, що деякі проекти потребуватимуть фінансування і з державного бюджету. Зокрема, коли мова йде про справедливу трансформацію вугільних регіонів або екологічну модернізацію українських державних компаній.

-- Чи розглядає Кабмін податок на викиди СО2 в Україні як мотивацію і матеріальну базу для екомодернізації виробництва? 

-- На мій погляд, підвищення зборів не покриє фінансові потреби “зеленої” трансформації — ми маємо говорити про це у більш широкому контексті. Зокрема, ми взаємодіємо з різними міністерствами, щоб вибудувати правильні часові рамки, фінансові очікування і співставити економічні можливості з екологічними амбіціями. 

Наявність такого податку в Україні — наш вагомий аргумент у перемовинах з Європейською комісією. У нас вже є ціна вуглецю. Разом з національними екологічними та кліматичними стратегіями, системою торгівлі квотами на викиди, стимулюючими інструментами та фондами ми плануємо побудову так званої архітектури кліматичного врядування. Це наша флагманська ініціатива, яка зафіксована в заяві Ради асоціації, що відбулася цьогоріч у лютому. Ми структуруємо всі ці стратегії та інструменти “зеленої” трансформації для розуміння того, як вони мають функціонувати разом, щоб Україна змогла перейти на новий етап розвитку економіки. 

-- Ви заявили, що у цьому році відкриється можливість переглянути умови торгівлі з ЄС у напрямку їх лібералізації, тобто збільшення квот на експорт української продукції. Мова йде про так званий промисловий безвіз?

— - Не тільки. Ми в надзвичайно короткий термін — менш ніж за рік — узгодили всі формальності для початку цих перемовин: від політичної дискусії до юридичного закріплення цієї можливості. Найближчим часом ми створимо робочу групу в Уряді з представників міністерств, які будуть формувати позицію на переговори щодо оновлення Угоди про асоціацію з ЄС та торгових параметрів. 

Питання промислового безвізу не є питанням квот і представляє собою окремий переговорний процес отримання “безвізу” для промислової продукції. Однак, дійсно, по іншим традиційним категоріям експорту ми будемо звертатись до ЄС з метою лібералізації руху української продукції. На першому етапі оновлення буде більшою мірою технічне — по позиціям, де ми швидко вичерпуємо квоти… Але для нас важливо напрацювати механізм регулярної взаємодії з ЄС, тому що процес оновлення Угоди буде постійним. 

Повний промисловий безвіз буде реальністю після підписання угоди АСАА, яка має стати додатком до Угоди про асоціацію. Ми разом з ЄС вже здійснили оцінку внутрішнього ринку і законодавства. Тепер ми чекаємо на рекомендації європейських колег, але загалом це набагато більш тривалий процес, ніж збільшення квот для інших видів продукції.

Сергій ШЕСТАК