“Вікторе Федоровичу, будьте нашим патроном!”

Під час одного з попередніх візитів він на автобусному заводі сів за кермо новенького автобуса і добряче “поцьомав” ним машину даішників, яка недоречно опинилася на його шляху. А потім “з панського плеча” подарував ДАІшникам нову машину… І от тепер Борис Вікторович завітав до Львова з новим подарунком — тепер вже для Львівського національного театру опери і балету ім. С. Крушельницької. Це комплект з одинадцяти духових та ударних інструментів виробництва провідних музичних фірм світу. Цей подарунок спричинив у кулуарах урочистої події цілком очікуваний жарт: що цього разу розбив Колесников, що знову щось дарує?

Вартість інструментів — понад 800 тисяч гривень — профінансовано з особистого фонду Бориса Колесникова. Це, зокрема, бас-кларнет, труба, англійський ріжок, мідні литаври, оркестрові дзвони, маримба (інструмент, схожий на чотири козацькі тулумбаси), гонг зі стендом і калаталом тощо. У театрі не натішаться — виявляється, багатьох потрібних інструментів в оркестрі взагалі не було, для вистав їх доводилося позичати…

І ось настав урочистий момент передачі інструментів. У залі — чи не весь колектив Опери і журналісти, у директорській ложі — голова ЛОДА Михайло Цимбалюк і мер Львова Андрій Садовий. На сцені симфонічний оркестр Львівської опери під батутою диригента Мирона Юсиповича і дві “зірки” — Борис Колесников і Тадей Едер. На передньому плані “винуватці свята” — інструменти-подарунки. Тадей Едер, незважаючи на те, що об’їздив увесь світ і ручкався з багатьма главами держав світу, розхвилювався не на жарт. “Я з великою приємністю запрошую до слова Віктора Федоровича Колесникова!” — оконфузився Едер. У залі — сміх, оплески… “Віктор Федорович не приїхав, але я йому обов’язково передам, що ви його запросили”, — знайшовся Борис Вікторович.

“Я не буду частим гостем на сцені у цьому залі — аби ми не втратили глядача, — самокритично додав Колесников (як завжди — російською мовою). — Ви мене так добре зустріли, що мені треба було подарувати вам хоча б театр — для початку. Тут є над чим працювати”. Виявилося, Колесников вперше у Львівській опері. “У нас є одна традиція, — вів далі Тадей Едер. — Борисе Вікторовичу, зробіть перший удар у цей гонг і станьте нашим патроном, нашим меценатом — на довгі-довгі роки!”. Віце-прем’єр взяв у руку калатало і по-меценатськи вдарив у величезний гонг. Музичний звук потонув у шалених оплесках…

На цій оптимістичній ноті “приколи” не закінчилися. Під час екскурсії по театру, яку проводив Едер для Колесникова, стало помітно, що у нього на руці (!) кульковою ручкою написано “шпаргалку” — “Борис Вікторович”. Пан Едер готувався до візиту, боявся переплутати ім’я та по батькові високопосадовця. Та, мабуть, так мріяв приймати в Опері Віктора Федоровича Януковича, що допустив “обмовку за Фрейдом”…

Іванка ТРОСТЯНЕЦЬ