Парламентські вибори в Польщі, що супроводжувалися запеклою боротьбою “Права і справедливості” (ПіС) із ультраправою “Конфедерацією свободи і незалежності” та опозиційною ліберальною “Громадянською коаліцією”, закінчилися перемогою керівної партії. Після обробки даних із 60,15% виборчих дільниць ПіС здобула 37,67% голосів виборців, водночас “Громадянська коаліція” — 28,43%, “Конфедерація” — 7,29%, коаліція “Третій шлях” (куди входять центристський рух “Польща 2050” і правоцентристська Польська селянська партія) — 14,4%, а коаліція “Ліві” — 8,34%.
Однак перемігши й ставши першою в новітній історії Польщі політичною силою, яка тричі поспіль виграла вибори до Сейму, “Право і справедливість” програла.
Річ у тім, що ПіС кинула всі сили на те, щоб отримати змогу сформувати уряд самостійно, без створення коаліції з іншими парламентськими партіями. Не вдалося.
Якщо остаточні підсумки виборів не надто відрізнятимуться від результатів екзит-полу Ipsos, то ПіС здобула в Сеймі лише 196 місць. І хоча чинний прем’єр Матеуш Моравецький повідомив про готовність сформувати новий уряд — адже формально ПіС виграла вибори — Польщу, найімовірніше, очікує зміна кабінету. “Польща перемогла, демократія перемогла. Ми відсторонили їх від влади. Рік тому в це ніхто не вірив”, — заявив лідер “Громадянської коаліції”, експрем’єр і колишній голова Європейської ради Дональд Туск, який, зі свого боку, готується очолити уряд.
Хоч і є мізерно низька ймовірність того, що “Право і справедливість” може одноосібно сформувати уряд — як переманивши депутатів із інших партій, так і створивши уряд меншості, — та сьогодні найімовірнішим є сценарій створення коаліції. Питання лише в тому, кого і з ким. Для Києва відповідь на нього визначить тональність як українсько-польських відносин на найближчий рік, так і майбутніх переговорів про вступ України до ЄС.
Річ у тім, що в передвиборчій кампанії не останнє місце посідало “українське питання” — здебільшого продаж на польському ринку українського зерна. На тлі того, що “Конфедерація” набирала очки у виборців, критикуючи уряд за надмірну підтримку України на шкоду польським фермерам, ПіС вирішила забрати голоси в “конфедератів” ціною погіршення польсько-українських відносин. І це — одна з причин, із яких Варшава ввела заборону на постачання українського зерна до Польщі. Друга — українські компанії справді продавали зерно в Польщі за демпінговими цінами.
Для України експорт — питання виживання. Зокрема й тому, що це гроші в український бюджет, необхідні для фінансування нашої армії. Але невдала тактика Києва, який задля захисту інтересів торговців зерном вдався до публічного загострення відносин із Варшавою, включно із заявою Зеленського, котрий порівняв Польщу з Росією, та зверненням зі скаргою до СОТ, у передвиборчій ситуації сприяла не зниженню напруги у двосторонніх відносинах, а її зростанню.
Водночас проблеми в двосторонніх відносинах не зводяться лише до питання постачання української агропродукції до Польщі.
По-перше, є незалагоджені суперечності, пов’язані з політикою історичної пам’яті двох держав. І якщо для українців болючим є, зокрема, питання пам’ятника воїнам УПА на горі Монастир, то для поляків — відсутність із боку української влади дозволу на ексгумацію всіх жертв Волинської трагедії.
По-друге, поляків обурює відмова Києва визнати, що це українська ракета, випущена українським ППО для відбиття російської ракетної атаки наприкінці минулого року, випадково залетіла на територію Польщі й під час падіння вбила двох поляків.
По-третє, польський істеблішмент ображений, оскільки, на його думку, українці не відчувають належної вдячності до поляків, а Київ орієнтується на Вашингтон і Лондон, Берлін і Париж, водночас ігноруючи Варшаву.
Для України ситуація виглядає не надто райдужно ще й тому, що на тлі торговельної війни, яка ледь не почалася, та посилення образ поляків на українців в Польщі зменшується підтримка України з боку населення. Це процес об’єктивний, але від того не менш болісний для нас у ситуації, коли потрібна максимальна підтримка. До того ж міграційний чинник, зокрема й український, був одним із дискусійних питань теперішньої парламентської кампанії.
Тому, хоча вибори в Польщі й минули, проблеми в двосторонніх відносинах не зникли. Їх розв’язання багато в чому залежатиме від складу майбутньої коаліції.
За результатами екзит-полу Ipsos опозиційні сили (крім “Конфедерації”) отримали 249 мандатів, що дає змогу створити коаліційний уряд: у сеймі 460 депутатів. На сьогодні цей сценарій формування коаліції виглядає найреалістичнішим. Звісно, оформлення союзу за участю “Громадянської коаліції”, “Третього шляху” та “Лівих” — процес тривалий і жорсткий. Але в разі створення такої коаліції польсько-українські відносини, які протягом останніх півроку переживають кризу, можуть покращитися.
Утім, від такої коаліції Києву не варто очікувати сміливих ініціатив у ЄС і НАТО, якими зарекомендував себе уряд Моравецького. Найімовірніше, уряд на чолі з “Громадянською коаліцією” прямуватиме у фарватері європейської політики. Не варто також очікувати, що кардинально зміниться й позиція польської влади щодо постачання українського зерна до Польщі: можливо, тональність і буде менш різкою, але уряд не піде проти настроїв у суспільстві.
Загалом, вважають експерти, з якими консультувалося ZN.UA, у разі створення коаліції за участю опозиційних сил відносини Польщі з ЄС покращаться. Водночас присутність у Польщі українських біженців Варшава й далі використовуватиме в переговорах із Брюсселем як аргумент на користь недоцільності механічного перерозподілу мігрантів. Що ж до внутрішньої політики, то варто очікувати перегляду найбільш суперечливих рішень, ухвалених за часів правління ПіС. Зокрема щодо судової реформи й державних ЗМІ.
Примітно, що в Угорщині, в якої за уряду Віктора Орбана теж склалися непрості відносини з Брюсселем і союзницькі — з Варшавою, стурбовані результатами парламентських виборів у Польщі та фактичним програшем ПіС. “Перемога опозиції в Польщі може завдати шкоди відносинам між двома країнами й поставити Угорщину в уразливе становище в європейській політиці”, — заявив заступник голови МЗС Угорщини Левенте Мадяр.
Якщо ж опозиційні сили не домовляться (а такий варіант виключати не можна), то, ймовірно, “Право і справедливість” створить коаліцію з “Конфедерацією”. Для Києва це не надто добрий варіант, оскільки означає пожорсткішання політики Варшави в питаннях двосторонніх відносин із Україною: “Конфедерація” розглядає можливість припинення допомоги нашій країні.
І навіть якщо за найменш реалістичного сценарію ПіС самостійно сформує уряд, хоча “температура” між двома сторонами й стабілізується, повернення до колишніх теплих відносин уже не буде: після останніх публічних заяв із боку України в прем’єра й президента Польщі з’явилося вже особисте негативне ставлення.
Хоч якою буде коаліція, зменшення політичної та військової допомоги нашій країні наразі виглядає малоймовірним. Адже завдяки активній позиції з підтримки України під час російсько-української війни та протидії Росії Варшава наростила вплив як у регіоні Центральної та Східної Європи, так і в міжнародних організаціях — ЄС і НАТО. Для Польщі це означає зміцнення її суб’єктності на міжнародній арені.
Тому Варшава, яка діє досить меркантильно, за будь-якої коаліції підтримуватиме Київ. І все-таки українське керівництво має адаптуватися до нової ситуації та змінити свою політику стосовно Польщі. Тим паче що наша країна багато в чому залежить від західного сусіда. Зокрема й у сфері логістики: через польську територію до України надходять зброя та гуманітарна допомога з усього світу. Крім того, в самій Польщі живуть сотні тисяч українських біженців.
На жаль, у Польщі дедалі менше діє аргумент, що Україна воює, захищаючи, зокрема, й поляків, і Європу, й демократичні цінності. Агресивна дипломатія Києва, яка приносила плоди в перший рік широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, вже не працює. Не лише щодо Польщі, а й інших країн. Нині така тактика української влади є контрпродуктивною, оскільки викликає відторгнення в наших партнерів.
Можливо, Києву необхідно буде піти на якісь демонстративні кроки назустріч Варшаві. Адже дуже не хочеться, щоби Польща перетворилася на другу Угорщину. Від цього не виграють ні українці, ні поляки.
Володимир КРАВЧЕНКО, оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA
Что скажете, Аноним?
[14:10 22 декабря]
[07:30 22 декабря]
Украина переживает последствия мощной атаки на госреестры Минюста.
[21:42 21 декабря]
12:30 22 декабря
12:00 22 декабря
11:30 22 декабря
11:00 22 декабря
10:30 22 декабря
10:00 22 декабря
09:00 22 декабря
08:30 22 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.