Тарифи на електроенергію: що чекає споживачів у 2017 році

Днями голова Нацкомісії з регулювання ринку енергетики (НКРЕКП) Дмитро Вовк публічно анонсував зниження оптової ринкової ціни електроенергії на 15,2% (на 10% з 1 січня і ще на 5,8% з 1 квітня).

Дехто навіть почав оголошувати це, як зниження тарифів для кінцевих споживачів. Але це не так. Більше того, у багатьох споживачів буде не зниження, а зростання тарифів.

Як таке можливе? Можливо, бо Комісія не анонсує і не обговорює публічно усі свої дії, що матимуть наслідки для споживача, а робить це лише частково та вибірково.

Як зміняться тарифи

У даному випадку мова іде про відхід від єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для непобутових споживачів. Іншими словами — для бізнесу і бюджету.

Зараз у споживачів є диференціація по 2-х класах (залежно від обсягу споживання). І такі тарифи єдині по всій Україні, незалежно від місця розташування. Але з 1 січня 2017 року у різних областях пропонуються різні тарифи для непобутових споживачів.

Ідея у тому, щоб самі споживачі конкретного регіону оплачували послуги своєї енергопостачальної компанії.

Таким чином індустріалізовані регіони, де висока концентрація крупних промислових споживачів, будуть отримувати нижчий тариф (Дніпропетровська, Запорізька області).

Менш індустріально розвинені регіони отримають вищий тариф (Закарпаття, Житомирська, Сумська, Луганська, Тернопільска).

Давайте проаналізуємо випадки, для кого тариф найбільше росте та найбільше падає.

Тарифи наведені у копійках за кВт*г

Хто є вигодонабувачем

Найбільше зниження тарифу очікується для споживачів, що приєднані до “ДТЕК Високовольтні Мережі”: на 16,1% для 1-го класу та на 30,9% для 2-го класу напруги.

Основними споживачами цієї компанії є підприємства групи СКМ: металургійні підприємства, гірничо-збагачувальні комбінати (70%), а також вугільні та машинобудівні підприємства.

“ДТЕК Високовольтні Мережі” створювалось на початку 2000-х, коли за борги у Донецькобленерго були відчужені деякі активи — лінії та підстанції, що заживлювали деяких крупних споживачів.

За рахунок роботи на високому класі напруги (низькі втрати е/е), наявності крупних споживачів та майже відсутності дрібних споживачів, виникає низький тариф.

Але є підстави вважати, що компанія була створена не згідно правил функціонування природних монополій, коли ефект масштабу дає нижчий тариф для всіх кінцевих споживачів, а не вибіркових. Таке виділення найбільш комерційно цікавих споживачів у окрему компанію зумовлює вищі тарифи для решти споживачів Донецької області.

Приріст тарифу для обох класів непобутових споживачів згідно рішення НКРЕКП планується у Сумській області: +1,8% і +3%, та Луганській області (контрольовані території): +3% та +3%.

Підвищення тарифу для дрібного і середнього бізнесу (2-ий клас) НКРЕКП планує також у Вінницькій, Закарпатські, Житомирській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Рівненській, Сумській, Тернопільській та Чернігівській областях.

Тобто, попри гарні заяви про зниження ціни на е/е на 15%, насправді в 11-ти областях тариф для малого на середнього бізнесу, а також бюджетних установ виросте.

Українські реалії проти теорії

З точки зору теорії, мені важко критикувати таке рішення. Але ми живемо не у Бельгії, де це було б, мабуть, безспірне рішення, а в Україні. Адже окрім теоретичних обгрунтувань, рішення мають бути ще і справедливими. В Україні простий математичний підхід до цього питання може бути помилковим і не враховує багатьох факторів, а саме:

1. В українській економіці великий “перекос” у сторону крупного бізнесу, часто навіть монопольного. Дрібний і середній бізнес не займає суттєвої частки у ВВП. Тому рішення, які послаблюють малий бізнес та ще більше посилюють крупний — потребують серйозних обговорень, в тому числі політичних.

2. Деякі природні монополії створені штучно і це створює відповідні тарифні наслідки при відході від єдиних тарифів.

3. У зв'язку з військовими діями, деякі природні монополії (ЛЕО, “Донецькобленерго”, ДТЕК ПЕМ-”Енерговугілля”, “Регіональні електричні мережі”) де-факто зазнали суттєвих змін у сторону зменшення. Деякі є неефективними, як класичні природні монополії. Отже, деякі компанії, можливо, було б доцільно об'єднати з тими, що були створені штучно раніше.

4. Запропоноване НКРЕКП рішення матиме вплив на конкуренцію. Наприклад, гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що належать “АрселорМіттал Кривий Ріг”, отримуватимуть електроенергію дорожче, аніж ГЗК, що належать групі “Метінвест”. Хоча і ті, і ті знаходяться у Кривому Розі на відстані декількох кілометрів, а “АрселорМіттал Кривий Ріг” є навіть більш крупним по розмірах та обсягах споживання.

5. Подальше введення стимулюючих тарифів (RAB) для обленерго може призвести до зростання тарифу на 20%-40% саме у регіоні роботи обленерго (особливо у таких, як Вінницька, Кіровоградська, Сумська). Це спричинить великі розриви у тарифах. Раніше такі підвищення тарифу обленерго “розмазувалось” на споживачів по всій Україні.

6. Таке рішення НКРЕКП матиме наслідком, що регіони, які є індустріально розвиненими стануть ще привабливішими для відкриття нових підприємств, де електроенергія займає суттєву частку у собівартості. Слабо розвинені регіони навпаки — стануть ще менш привабливими. Це при тому, що і так великий розрив між “багатими” та “бідними” регіонами та містами.

7. Таке рішення потребуватиме різного бюджетного фінансування по різних регіонах, що має бути враховано у відповідних бюджетах.

На мою думку, такі рішення НКРЕКП мають мати серйозне обговорення із іншими органами влади (Кабмін, губернатори, мери міст, органи місцевого самоврядування), а не прийматися “під ялинку”.

А можливо, враховуючи вищевказані фактори відходити від єдиних тарифів варто після відповідної підготовки та разом із впровадженням нової моделі ринку?

Оці питання і мали би бути предметом широкої професійної дискусії. На жаль, такої дискусії немає, а проект рішення НКРЕКП не дає навіть базових пояснень відходу від єдиних тарифів.

І поки усі “плюси” і “мінуси” не обговорені, на мою думку, є сенс понижати тариф для усіх непобутових споживачів на однакову величину 15%.

Андрій ГЕРУС, член правління бізнес-ради “Ціна держави”