Як успіхи ЗСУ на Харківському напрямку відіб'ються на ситуації по всій лінії фронту, чому окупанти посилюють свої позиції в Мелітополі, які сценарії закінчення війни та хто почне від'єднуватися від Росії, розпочавши розвал “імперії”? Про це в ефірі програми “Руно. Війна” на Апостроф TV розповів військовий експерт ОЛЕГ ЖДАНОВ.
— Ви казали, що ця осінь буде критичною для окупантів. Ця криза вже настала по всіх фронтах, як я розумію?
— Вона ще не настала, але почалася. Поки що не на усіх фронтах, але на деяких оперативних напрямках ми її спостерігаємо.
— Що відбувається на Харківському напрямку?
— Це не зовсім Харківський, а більше Слобожанський напрямок, на якому ми почали контрнаступальні дії. Заодно перевірили на міцність російську оборону, і там, де вона дала слабину, ми мали успіх і почали його розвивати. На сьогоднішній день, з деяких відкритих джерел є інформація, що наші війська просунулися далеко вглиб оборони противника.
— Раніше ви казали, що якщо буде прорубаний напрям на Куп'янськ — це вже буде стратегічна, а не тактична перемога.
— Не стратегічна, а оперативна. І ми, до речі, частково виконали це завдання. Справа в тому, що від Балаклії ми можемо дістатися Куп'янська нашою артилерією і взяти це місто. А це основний транспортний вузол для забезпечення угрупування російських військ в районі Ізюму та угрупування, яке діє у напрямку Слов'янську. Так що у нас є всі шанси в подальшому розвивати контрнаступ по оточенню ізюмського угрупування російських військ.
— Чим це загрожуватиме росіянам?
— Та захоплена частина території Харківської області — це буферна зона навколо Луганщини. Російське командування та сам Лавров казали, що вони мають захопити не лише Донецьку та Луганську область, а ще й створити безпечну буферну зону навколо цих областей, щоб ЗСУ не могли наносити удари по цим областям.
Так от, якщо ми почнемо звільняти територію Харківської області, ми вийдемо на кордон Луганської області. І використовуючи, я б сказав, таку методику “нарізання тортика”, ми можемо по шматках нарізати територію Луганської області, звільняючи її від окупантів.
— Що на Харківському напрямку роблять Самарський та Башкірський СОБР? Вже поліціянти воюють?
— Росія нашкрябує резерви там, де може. І я абсолютно не здивований, що ми там побачили СОБР та ОМОН. Це ті люди, які погодилися підписати контракт та поїхали з двісті тисяч рублів на місяць воювати проти України.
І я вам нагадаю, що на минулому тижні ми бачили розпорядження мо рф, яке поставило завдання компанії “Російські залізничні дороги” набрати десять тисяч добровольців для участі у війні. Так що не треба дивуватися, якщо за тиждень-два ми там побачимо залізничників з рушницями у руках.
— Російські медіа вже казали, що в Петербурзі приходили в психоневрологічний диспансер та пропонували чи то пацієнтам, чи то працівникам йти добровольцями на війну.
— Не самий поганий варіант, бо ці люди можуть бути, знаєте, як в народі кажуть, “без тормозів”. І головне його правильно направити, щоб він не повернув в іншу сторону та не побіг на своїх.
Звісно, це жарт. Але ми бачимо, що вони вишкрібають найманців звідусіль. Пригожин їздив тюрмами та намагався зібрати добровольців з колишніх силовиків, які були засуджені за тяжкі злочини. А потім ми на Донеччині зустрічали людей з місць позбавлення волі. Виявляли тіла з відповідними татуюваннями, а деяких взяли у полон.
— Щодо Балаклії, Стрєлков писав про те, що окупанти виставили на першу лінію оборони мобілізованих та росгвардію, які не мають ніякого важкого озброєння, і саме тому ЗСУ швидко пробили цю лінію оборони. Це відповідає дійсності?
— У них вже не вистачає регулярних частин. Ще всередині літа вони проводили перегрупування військ, і воно полягало у тому, що вони виводили небоєздатні БТГ та по дві чи три групи об'єднували в одну через нестачу особового складу.
Тому вони так і роблять, що на першій лінії оборони ставлять найслабкішу піхоту, яка має утримувати позиції за підтримки російської артилерії. Але у артилерії вже спостерігається снарядний голод, вони вже не в змозі створити масований вогневий обстріл. А на третій лінії оборони стоять, можна сказати, елітні війська, регулярні війська російської армії, які мають обороняти. Але коли до них доходить, та перша та друга лінії оборони, які втікають назад, фактично створюють хаос та паніку на рубежах, де стоять регулярні війська.
— Що це за елітна 1-ша гвардійська танкова армія, яку вперше помітили на території України?
— Не вперше, ще на весні ми їх громили. Це Отаманська та Кантемирівська дивізії, 1-ша танкова армія, яка стоїть під Москвою. Ми помітили на території України 3-й армійський корпус, резервний, який формувався на базі оцієї 1-ї гвардійської танкової армії.
Чим вона особлива? Тим, що це армія прикриття Москви. Як військова людина, я взагалі не очікував, що росія зніме цю армію з позицій. Це та армія, на базі якої формується парадний розрахунок, який постійно катався по Червоній площі. І в Муліно на базі цієї армії створювався 3-й танковий армійський корпус. Але вони набрали десь дві третіх з необхідної кількості, близько десяти тисяч, і сьогодні ми їх вже бачимо на території України.
— Цей неповний склад 3-го АК якось допоможе росіянам на війні?
— У них настільки погана ситуація, що вони не можуть склад цього армійського корпусу використати цілком. От повний танковий корпус був би доволі серйозною ударною силою. Але, я так розумію, вони його розривають між Донецьким та південним напрямками. На Донецькому напрямку вони хочуть підсилити найманців для того, щоб виконати політичне завдання — захопити Донецьку область. А на південному напрямку його головним завданням, на мій погляд, є утримання Мелітополя.
Справа в тому, що Мелітополь є ключовим містом в обороні всього півдня, він є ключем для сухопутного коридору в Крим. Якщо ми візьмемо Мелітополь, сухопутний коридор в Крим припиняє своє існування. А далі вже питання часу, коли ми вийдемо на кордон в бік Маріуполя та Новоазовська і зайдемо в Крим для його звільнення.
— Як на інші напрямки вплине те, що зараз відбувається на Харківському? Адже вони мають перекидати свої ресурси в гарячі токи, оголюючи оборону на інших напрямках.
— Так, це гра Генеральних штабів, і наш Генштаб переграв російський. Зараз найбільш боєздатні частин російської армії, а це 25 тисяч осіб, закриті на правому березі річки Дніпро. Всі мости майже виведені з ладу, ми повністю контролюємо логістику цього угрупування. Воно не здатне наступати за відсутності додаткового забезпечення з лівого берега, і воно не може вже покинути територію правого берега, тому що ми не випускаємо. Лише перепливати Дніпро, або здаватися у полон, або гинути під нашим вогнем. Падіння цього угрупування військ — це питання часу.
— Щодо Запорізького напрямку, що ми там можемо побачити найближчим часом?
— Думаю, навряд чи ми там щось побачимо найближчим часом, тому що від лінії фронту до Енергодару дуже далеко. Це по-перше. По-друге, взяття Мелітополя вирішить одразу декілька оперативних питань: оточення Енергодару, перекриття сухопутного коридору в Крим та відкриття дороги на входження у сам окупований півострів. Та на сьогоднішній день, я думаю, ми не готові до такого масованого наступу.
Що стосується АЕС, бачили ми достатньо мляву доповідь МАГАТЕ, але будемо дивитися, що вирішить Радбез ООН, засідання якого буде найближчими днями. Але ми пам'ятаємо, що росія має право вето, тому не зрозуміло, як ООН ще протягне цю резолюцію. Тому ситуація там досить погана, АЕС знову відключена від електромережі і працює на внутрішньому навантажені. Наскільки цього вистачить, я не знаю, але треба її підключати, бо відбудеться аварійна зупинка реакторів і потім їх запустити буде дуже важко.
— Щодо поставок нового озброєння, чи воно не зменшилося? Знаємо, що Німеччина вже почала нам відмовляти.
— Німеччина почала відмовляти у нових поставках. Але по попереднім домовленостям декілька днів тому вони передали нам ще декілька установок Gepard. Всього їх має бути тридцять, ми отримали три, і от зараз ще п'ять нам передали. І найближчим часом почнуть передачу протиракетного комплексу IRIS-T. Але що стосується додаткового важкого озброєння, дійсно, Німеччина нам відмовляє.
Та скоро відбудеться зустріч у форматі “Рамштайн”, і я вважаю, що там якраз буде вирішуватися питання постачання озброєння Україні вже з урахуванням ленд-лізу та створеного оперативного командування під керівництвом генерала з Пентагону.
— Нещодавно на південному напрямку наші військові збили СУ-25. Наскільки ЗСУ змогли прорідити авіацію росії та досягти якщо не паритету в повітрі, то хоча б мінусу в російській авіації?
— Так, дійсно, більше 400 літаків стояли вздовж наших кордонів, але головна проблема росії — немає пілотів. А ті, хто сьогодні може підняти літак у повітря, у них немає бойового досвіду. Зліт та посадку вони можуть виконати, а от бойове пілотування, особливо штурмовика — ні. Те, що наше ППО змогло його дістати, це означає, що пілот не вмів робити протиракетний маневр.
Тому так, авіація є, але росіяни не можуть використовувати її у повному обсязі. Це дає можливість нам тримати паритет у повітрі. Сьогодні це паритет, а завтра, я сподіваюся, ми вже зможемо мати хоч якусь перевагу та її нарощувати.
— Що у росіян сталося з ракетами, чому вони падають у Бєлгороді?
— Я так розумію, що вони вже дійшли до дна. Той запас ракет, який у них був, вони довго черпали і зараз почали використовувати найстаріші ракети. Така поведінка ракети після старту, означає її технічну несправність, при чому ця несправність скрита і виявляється лише після пуску. Ще може бути брак при виробництві, це дві причини такої поведінки ракет.
— Знаєте, вже хочеться вийти в ефір, з повідомленням: російські війська відступають на усіх напрямках.
— Є три сценарії завершення цієї війни. Перший — песимістичний, призупиниться логістика і ми аж до літа наступного року будемо змушені розтягти контрнаступальну операцію. Другий — оптимістичний, завершимо контрнаступ до кінця зими-початку весни, якщо надійде озброєння. І третій, фантастичний, якщо в росії зміниться політичний режим. Тоді війна може закінчитися швидко і на умовах України.
— Щодо Лукашенка, що можна від Білорусі чекати?
— 8 вересня в них починаються чергові військові навчання. Та поки Лукашенко веде себе стабільно та продовжує вести політику не втручання у цю війну. Єдине, що нам необхідно спостерігати за проведенням цих навчань. Росія хоче провести навчання у Білорусі під прапором ОДКБ. Хто з країн-учасниць, окрім Білорусі, ще погодиться брати участь у цих навчаннях, ще подивимося. Але на сьогодні немає інформації, щоб хтось на це згодився.
Це може бути така провокація з боку росії у тому сенсі, що може бути здійснена розвідка боєм на кордоні Білорусі та України з технікою без розпізнавальних знаків. Таким чином путін хоче замазати кров'ю та втягнути у війну країни, які приймуть участь у цих навчаннях. Це як один з варіантів, при чому найгірший.
А звичайний варіант, я би сказав, що будуть навчання, де путін своїм авторитетом буде знову примушувати Лукашенка віддати наказ вторгнутися в Україну та задіяти білоруські війська у цій війні.
— У цій грі путін дотискує Лукашенка, чи білоруський президент все ж переграє главу Кремля?
— Лукашенко переграє путіна. Я завжди казав, що Лукашенко більш досвідчений та хитріший. Він крутить путіним як хоче, як хвіст собакою. Коли йому потрібно, він бере гроші, каже, що поки не готові вступити у війну, що їм потрібен час і так далі. Він дає будь-які види забезпечення, але натомість вимагає преференцій та не втручання у цю війну.
— Заступник міністра оборони Польщі казав, що в найближчі 3-10 років їм треба готуватися до війни з рф. Там вірять в нашу перемогу, але розуміють, що ця скажена собака знову може напасти. Всі допускають цю можливість. До якого рівня знищення треба довести рф, щоб всі навколо зітхнули з полегшенням?
— Як сказав один американський генерал, треба деімперіалізувати росію та розвали її на суб'єкти федерації. Тоді, можливо, запанує мир і не буде тої платформи, на якій росія може відродитися.
Після нашої перемоги, нашою національною ідеєю повинна стати крилата фраза “хочеш миру, готуйся до війни”. Нам буде необхідно навіть у деяких питаннях частково мілітаризувати країну. Я маю на увазі створення тероборони та добровольчих формувань, щоб вся країна була як один оборонний рубіж. Звісно, треба буде продовжувати підіймати наші збройні сили та їхнє оснащення.
— Якщо відпадатимуть суб'єкти федерації, хто буде першим?
— Я думаю, що можуть почати відпадати великі суб'єкти, наприклад, Татарстан. До речі, Татарстан не є суб'єктом федерації. У них є окремий договір співіснування, термін якого закінчився у 2017 році. І путін навіть боїться підняти питання пролонгації цього договору.
До речі, в Татарстані є нафта, газ і ще багато різних копалин. Я думаю, що такі великі суб'єкти можуть влаштувати демарш. І до Татарстану можуть приєднатися інші країни, які схожу по релігійним чи етнічним ознакам, мовою, або національними особливостями.
Згадайте, як розвалився Радянський Союз, хто підписував Біловезьку угоду? Три найбільш потужних та індустріальні частини Союзу — росія, Україна та Білорусь.
