“Київстар” і Helsi.me Фрідмана. Де ж ті межі нацбезпеки?

Нідерландськість VEON дуже умовна, до 2017-го компанія гордо носила назву VimpelCom Ltd. Умовним є і розірвання зв’язків VEON із Міхаілом Фрідманом,якого 28 лютого 2022 року показово виключили зі складу ради директорів VEON, але залишили у цілком законних бенефіціарах компанії.

Це не історія про потенційні фінансові ризики, як було у випадку із “Сенс Банком”,докапіталізація якого була просто неможливою через санкції, накладені на Фрідмана, авідтак, створювала постійний ризик для системно важливого банку.

Однак точно ця історія важливіша за “Моршинську” — інший актив російського олігарха в Україні, який уже успішно працює під управлінням “Карпатської джерельної”.

“Київстар” — це зв'язок майже для 25 мільйонів абонентів і домашній Інтернет ще длямільйона з лишком. “Київстар” — це бази даних і доволі широкі телекомунікаційні можливості, це покриття. А ще це величезна компанія, потужний роботодавець і великий платник податків.

Нагадаємо, що рішення про запровадження санкцій проти Міхаіла Фрідмана президент Зеленський затвердив, ввівши своїм указом у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони від 19 жовтня 2022 року. Там поруч із Фрідманом був цілий список й інших суб’єктів, зокрема найбагатші “колеги по цеху”, наприклад Владімір Лісін, брати Ротенберги, Міхаіл Воєводін тощо.

Найбільше Фрідман переживав через банк. Ще до включення в санкційний список вінносився із пропозиціями його докапіталізувати та іншими варіантами “вирішення” ситуаціям. Намарне — НБУ не пішов шукати компромісів.

Далі ми побачили вагон і візок заяв і статей про те, що така “дрібнота”, як “Карпатська джерельна”, не може управляти величезною “Моршинською”, і потрібні нові конкурси та, вочевидь, нові управителі. Видно було, що не байдужий колишньому власнику і цей актив. Добре, що дуже швидко “Карпатська” показала, що і без порадників впорається.

У квітні цього року мої колеги з Центру протидії корупції опублікували присвячену проблемі колонку.

У свою чергу компанія VEON, власник мобільного оператора “Київстар”, повідомила,що таки має намір завершити вихід із ринку РФ, виставивши акції на Дубайську біржу, а“Київстар” — окремо на Варшавську або NASDAQ.

Причому відповідну пропозицію тоді висловив міноритарій VEON — американська компанія Shah Capital. Псевдо нідерландські мажоритарії — ані пари з уст. Що й недивно, адже вони заяви про вихід із ринку РФ зазвичай подають виключно у доконаній формі, іплани американського партнера нарешті вийти з ринку, з якого вони буцімто вже вийшли, стали для них величезним “паливом”.

За прогнозами Shah Capital, якщо продаж російських активів (оператора “Вымпелком”) завершиться за графіком, то 2023 року VEON має отримати прибуток (EBITDA) у розмірі 1,8 млрд дол., своєю чергою капіталізація компанії досягне 3,2 млрд дол. Але наразіситуація, оце дивина, підвисла — нічого не продано, ніхто не вийшов на жодну з бірж іззадекларованою метою.

Тему про зруйновані життя дуже хочеться продовжити, бо вищезгадані бізнесмени, і Фрідман зокрема, прямо причетні до участі у воєнній інтервенції РФ. Наприклад, їхня компанія “Альфа-страхування” надавала послуги із страхування автомобілів росгвардії. Понад те, Служба безпеки України оголосила підозру Фрідману за фінансування тероризму. Як повідомили в Службі, із початку повномасштабного вторгнення РФ він вливблизько 2 млрд руб. у кілька військових заводів країни-агресорки. Серед них — “Тульський патронний завод”, який виробляє набої, а також “Уральський оптико-механічний завод імені Яламова”, де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків і вертольотів РФ.

Тему про зруйновані життя дуже хочеться продовжити, бо вищезгадані бізнесмени, і Фрідман зокрема, прямо причетні до участі у воєнній інтервенції РФ. Наприклад, їхня компанія “Альфа-страхування” надавала послуги із страхування автомобілів росгвардії. Понад те, Служба безпеки України оголосила підозру Фрідману за фінансування тероризму. Як повідомили в Службі, із початку повномасштабного вторгнення РФ він вливблизько 2 млрд руб. у кілька військових заводів країни-агресорки. Серед них — “Тульський патронний завод”, який виробляє набої, а також “Уральський оптико-механічний завод імені Яламова”, де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків і вертольотів РФ.

І “Київстар”, з огляду на корпоративну структуру, — це не якийсь там бізнес, до якого ледь дотичний кінцевий бенефіціар Міхаіл Фрідман. Це “українське” відгалуження російського телекомунікаційного бізнесу, який обслуговує російську ж “Спецсвязь” збройних сил РФ. А сам Фрідман не дуже схожий на людину, яка ляже кістьми, але недасть зашкодити клієнтам своєї компанії чи там змішувати бізнес із політикою.

На додачу “Альфа-груп” має доступ не лише до телекомунікаційного обслуговування громадян України, що саме по собі є ризиком.

У серпні 2022 року, коли вже тривала повномасштабна війна, наші можновладці допустили консолідацію в руках вищезгаданих осіб мажоритарної частки медичного сервісу Helsi. Так, того самого, який записує вас до профільних лікарів чи на щеплення.

Наразі “Альфа-груп” належить 69,99% цієї компанії, яка має доступ до 23 мільйонів наборів даних українців — це паспортні дані, ідентифікаційні номери, прописка і проживання, а також прив’язка до мобільного номера, електронної пошти, й родинні зв’язки на додачу. Хороший набір, якісний. А головне, масовий. До Helsi станом на літо2022 року було приєднано 1300 клінік, і мережа зростатиме, бо сервіс зручний і зовсім неасоціюється із “російським слідом”.

Ми маємо чітке розуміння, що Міністерство юстиції готове подати позовну заяву до Вищого антикорупційного суду з метою стягнути в дохід держави й ці активи “Альфа-груп”. Утім, за нашою інформацією, це рішення чомусь забуксувало десь на рівні середньої ланки Ради нацбезпеки і оборони.

Побоювання можна пояснити не лише корупційними (якщо це перше, про що виподумали) мотивами. “Київстар” — не “Моршинська”, він уже монополіст, а його потенційні управляючі — лічені оператори, злиття з якими цю монополію тільки поглибить. За наявності абсолютно безхребетного Антимонопольного комітету такі ринкові пертурбації потребують дуже зваженого підходу та якісного аналізу можливих наслідків для конкурентного середовища.

Втім, і лишати все як є не можна, враховуючи обсяги даних, якими володіють компанії,та їхню умовну захищеність від втручання, зважаючи на політичні ризики.

Насправді і для самого “Київстару”, з репутаційного погляду, позбутися Фрідмана — найкраще із можливих рішень, адже в їхньому бізнесі лояльність клієнта завжди переважає лояльність власника. Принаймні фінансово.

Олександр ЛЄМЄНОВ, голова правління StateWatch