Київ натисне на Кремль транзитом?

Головним інструментом маніпуляції Україною з боку Росії залишається ціна на газ.

Зрештою, ніхто не може заборонити Росії продавати блакитне паливо Україні та іншим державам по 300, 400 чи 500 доларів за тисячу кубометрів, навіть якщо собівартість видобутку становить 30 доларів за тисячу кубометрів. РФ — власник.

В такому випадку Україна має повне право самостійно встановлювати будь-яку вартість транзиту російського газу своєю газотранспортною системою.

Звичайно, Україні не вигідно купувати газ по 500 доларів за тисячу кубометрів, а Росії — платити за транзит палива українською ГТС в країни ЄС, скажімо, 12 доларів за тисячу кубометрів на 100 кілометрів.

В цивілізованому світі країни рахуються із своїми партнерами і домовляються, виходячи з взаємних інтересів. Проте Кремль звик розмовляти з Києвом в ультимативному тоні, оскільки останній не має інших джерел поставок газу.

Україна могла б відповісти тим самим і, наприклад, перекрити газовий вентиль. В результаті Брюссель залишився би без газу, і тоді вже точно Києву не бачити угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Євросоюзом.

Окрім того, в Україні наближається початок опалювального сезону, і вже традиційно постає питання вартості блакитного палива. Російський “Газпром” обіцяє продавати газ по 500 доларів за тисячу кубометрів.

Українська ж влада наполягає на зміні газового контракту, проте Росія не раз натякала, що змінить ціну лише у випадку приєднання України до митного союзу або створення спільного підприємства з управління українською ГТС.

Яких результатів буде досягнуто — невідомо, проте цього разу Київ хоча б спробував заперечити Кремлю і висунути якісь аргументи.

26 червня на урядовому сайті з'явився висновок Академії митної служби України. Вчені порахували, що вартість газу, враховуючи собівартість видобутку, маржу, транспортування та середню ставку транзиту, повинна становити на східному кордоні України 206 доларів за тисячу кубометрів, на західному — 252 долари.

Якщо ж взяти за основу вартість російського газу для Німеччини — 318,96 долара за тисячу кубометрів, кажуть учені, то вартість транзиту українською ГТС тисячі кубометрів газу на 100 кілометрів повинна становити 5,85 долара, а вартість газу для України — 270,75 долара за тисячу кубометрів на кордоні з РФ і 338 доларів за тисячу кубометрів — на західному кордоні.

Якщо ж газ для України коштуватиме 500 доларів за тисячу кубометрів, то згідно з методикою учених вартість транзиту тисячі кубометрів палива повинна становити 12,4 долара.

При даній ставці транзиту вартість російського газу на західному кордоні України сягне 642,6 долара за тисячу кубометрів, для Німеччини — 741,8 долара за тисячу кубометрів.

Методика визначення газових тарифів

За контрактом від 2009 року між Україною та РФ, базова ставка транзиту є плаваючою і вираховується залежно від вартості паливної складової та інфляції в ЄС. У першому кварталі 2011 року транзит російського газу коштував 2,84 долара за тисячу кубометрів на 100 кілометрів.

За цим же контрактом, ціна на газ для України розраховується за формулою, яка враховує зміни цін на мазут та газойль при базовій вартості 450 доларів за тисячу кубометрів, мінус 100 доларів знижки, яка надається за харківською угодою.

У другому кварталі 2011 року Україна купувала російський газ по 295,6 долара за тисячу кубометрів.

Зрозуміло, що оприлюднена методика не має юридичної ваги. Вона, скоріше, є рекомендаційно-демонстративною і підкреслює бажання уряду зменшити апетити Кремля. Мовляв, ви піднімаєте нам ціну за газ, а ми вам — за транзит.

Безумовно, тариф на транзит російського газу українською ГТС занижений. Середня вартість транспортування палива в країнах ЄС становить 6-7 доларів за тисячу кубометрів на 100 кілометрів.

Проте порівнювати вартість транзиту в ЄС та Україні не зовсім коректно, адже різними є умови транспортування, різні форми власності трубопроводів і рівні рентабельності.

Також варто врахувати щорічний обсяг транзиту газу, амортизацію ГТС, технічний стан трубопроводів, вартість технологічного газу. Інший чинник — рівень кооперації європейських компаній з “Газпромом”, від яких залежить як ціна на газ для тієї чи іншої країни, так і вартість транзиту. Про це автори методики, схоже, забули.

Тим не менш, описану методику можна вважати аргументом України в переговорах з Росією. В такому випадку уряду Азарова варто було б поаплодувати, якби не даремно витрачений час.

Розмови про необхідність переписати газову формулу тривають більше року. Виходить, стільки ж часу знадобилося уряду для визначення одного аргументу. Адже малоймовірно, що на сайті уряду можуть з'являтися якісь неофіційні формули розрахунку вартості транзиту.

Тому не виникає сумнівів, що “Методика розрахунку тарифів транзитного транспортування та ціни природного газу для України” розроблена на замовлення влади і оприлюднена в потрібний час і в потрібному місці.

Цікаво, що висновки з'явилися за кілька годин до зустрічі прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна та президента України Віктора Януковича в Криму.

Про що спілкувалися політики — невідомо. Президентська прес-служба повідомила лише, що їм було про що поговорити. Цілком імовірно, що Янукович та Путін згадали і про митний союз, і про українську ГТС, і про нові ціни на газ.

27 червня, наступного дня після зустрічі Януковича і Путіна, російська преса з посиланням на свої джерела повідомила, що Київ погодився здати трубу в обмін на дешевий газ. Доказів цьому нема. Адміністрація Януковича, готуючись до Дня Конституції, не знайшла часу відреагувати.

Юрій ВІННІЧУК