Господар “Міжгір’я” став мільярдером

Адже далеко не всі “красоти” президентської резиденції потрапили в кадр. Навпаки: найбільші принади таки не потрапили.

Загальновідомо: на думку Януковича, ідеальний керівник країни мусить мати скромний побут.

Так, за часів прем’єрства Віктора Федоровича — коли в “Міжгір’ї” ще залишалися старі об’єкти — він радо показав їх журналістам. Не забуваючи, звісно, пожалітися на тріщину в стіні старого радянського будинку.

Нині ситуація інша: маєток значно покращав — “світити” його на всю небагату країну вже якось не личить. Хіба що частково, зовсім трошки… Не надто акцентуючи: покращення — дивним чином — співпали з часами президентства Віктора Федоровича. Автор переконався в цьому особисто і має відповідні докази.

Оскільки на “почесну екскурсію” “Міжгір’ям” Lb.ua не потрапив, довелося здійснити власну, віртуальну, скориставшись для цього, документами митниці та податкової. Документами, що дозволяють зрозуміти: якою ж над прибутковою може бути президентська посада.
Рік при владі, а покращень — на 1 млрд. грн

Як відомо, 2007-го майно колишньої державної резиденції опинилося на балансі ТОВ “Танталіт”, що її заснували менеджери з команди старшого сина Януковича. ТОВ “Танталіт” взявся перетворити маєток в один з найрозкішніших в Україні. До речі, силами цих же “активістів” нині зводяться не лише різноманітні споруди на території Міжгір’я, але й вертолітний майданчик, спортивний центр, яхт-клуб, гольф-клуб, кінний клуб, озера, водоспади тощо.

Всі ці об’єкти мають різну ступінь готовності. Дещо про них навіть вдалося дізнатися журналістам. Втім, аби дійсно оцінити масштаб “перетрубацій” — варто ознайомитися з “прайсом”.

Адже пересічному громадянину України важко прикинути “на око” справжню вартість подібних розкошів, як важно й відрізнити діаманти від біжутерії.

Отже, звернувшись до документів податкової — автор з’ясував: яку мінімальну кількість коштів уже витратили на розбудову маєтку. Чому “мінімальну”? Ні, не тому, що об’єкти підприємництва воліють занижувати цифри для офіційної звітності. Тому, що зафіксована тут сума була актуальна наприкінці 2010 року. Пройшло півроку, будівельні роботи не припинялися ні на хвилину, отже “капіталізація” об’єкту зросла.

Втім, навіть “мінімум” вражає. В балансі за 2010 рік, в графі “незавершене будівництво” ТОВ “Танталіт” показало активи на суму 1 млрд 24 млн 358 тис грн. Що особливо цікаво — 2009-го в тій же графі значилося — 3 млн. 956 тисяч. Темпи покращення житлових умов: на мільярд гривень за рік. Фото Баланс 2010
Януковичу купили комод з ліванського кедру

Вартість будівельних робіт — це ще не все. Окремі видатки — інтер’єри та меблі. За приклад візьмемо так званий “клубний будинок”, що виріс на території маєтку. Віртуальним екскурсоводом нам слугуватимуть документи митниці.

“Я побудував один будинок такий, клубний... Його будувала “Хонка” — фінська компанія...”, — зізнався якось, перебуваючи в Німеччині, Президент. Йшлося, як розумієте, саме про об’єкт нашого дослідження. “В чому була проблема? Древесина — той брус, з якого збирався будинок, — вона весь час “працює”. То сідає, то піднімається. І як можна закріпити різного плану... “отдэлку”?

Ми зробили такий тендер, невеличкий, і на тендері перемогли німці. І як цей дім не сідав, не піднімався, ця “обналічка” трималася красиво, нічого не руйнувалося...” , — деталізував, плутаючи слова та терміни, Віктор Федорович.

Німці дійсно зробили “красіво”. І недешево.

Зазернемо в митні декларації ТОВ “СПС-груп” та ТОВ “Дом лесника”. Саме ці дві структури, що їх вважають пов’язаними із старшим сином Віктора Федоровича, завозили з Німеччини все необхідне для оздоблювальних робіт та облаштування інтер’єрів клубного будинку.

Судячи з фото газети “Сегодня”, “клубний будиночок” має чотири поверхи. Верхні два дерев’яні, дах мідний, карнизи і вікна декоровані міддю. Сам будинок зводився ще 2009-го. Нижні два поверхи, декоровані штучним каменем, 2010-го. Для чого з Москви завезли барельєфів, колон звичайних, витих колон з капітелями, чаш, балясин, балюстрад, пілястрів, консолей декоративних, карнизів з барельєфами на 4 млн. грн.

Всю цю продукцію виробила московська фірма ТОВ “Прогресс групп”. І тут, треба зауважити, Янукович зекономив. Мармур би “потягнув” на значно серйозніші витрати. Хоча мармуру в “Міжгір’ї” також вистачає. Один з робітників маєтку розповів автору: на об’єкт завезли особливо дорогий блакитний мармур. Але в митних документах, що з ними працював автор, такий товар не фігурує. Випадковість? Помилка? Не виключено. Тому не стверджуватимемо нічого на сто відсотків…

Повернемося до оздоблення “клубного будинку”. Двері. Згідно митних паперів, вхідні двері мають трьохметрову висоту і коштують майже 300 тисяч грн. У порівнянні з замком — дрібниця. “Замок дверний механічний,циліндричний з недорогоцінних металів” вражає вартістю… в 43 тисячі грн.

Уявімо, що маємо ключик від цього чудо-замка. Скориставшись ним, проходимо у хол. Зсередини будинок нагадує різьблену скринька. Тут, як і у всьому будинку, підвісна декоративна дерев’яна стеля, стіни оздоблені панелями з ліванського кедру. Ціна комплекту панелей лише для коридору — 1 млн 560 грн.

Дві трьохметрові лаковані шафи для одягу (в коридорі) — 123 тисяч. грн. Дверцята для них закуплялися за окремим прайсом. Як і скляні декоративні вставки.

Наявність у холі ще й ліфту викрив факт закупівлі деревини на оздоблення “пройому ліфта”. Ліфтом можна дістатися до кабінету гаранта.

В “святилище” ведуть двері, які митницею позначені як “дерев'яні вироби з хвойних порід дерева (ліванський кедр) для внутрішнього оздоблення кімнат у дерев'яному будинку — міжкімнатні двері”. Товщина дверної коробки — 43 см. Очевидно, встановити її можна лише в приміщенні із дуже товстими стінами. Віктор Янукович — любитель всього куленепробивного, звукоізольованого. Відтак, можемо припустити: конкретно ці двері призначалися саме для робочої кімнати. Коштували відповідно — понад півмільйона гривень. Рекордна вартість дверей навіть для цієї споруди, де за інші двері власникам довелося заплатити 115 тисяч, 164 тисячі чи 191 тисяч. Чимало витратили й на двері, що ведуть до зимового саду (їх цілих п’ять!). Кожна — по 250 тисяч грн. за штуку, всі — з цільного ліванського кедру.

Двері для “М/Ж” та для ванних кімнат “потягнули” на 1мл 89 тис. І хоча загальна їх кількість невідома, знаємо: ванних кімнат в будинку чимало. Окремо митниця пропускала “дверну фурнітуру” (ручка+накладка-14шт) — 79 тисяч грн.

Але повернемося до кабінету. Він весь оздоблений деревом: дерев’яні панелі внутрішньої обшивки, згідно митних документів, коштували 1 млн. 59 тисяч . В окремому ящику через кордон пройшло “облицювання для вікна (наличник) з масиву для робочого кабінету” за 227 тис грн. Вікно тут гігантське: висотою 3, 5 м, шириною майже 4 метри — від полу до підлоги. Щодо меблів. “Стіл письмовий для робочого кабінету(дерево, масив): розм.2460х1055х800мм. -1шт” — 343 тисяч. грн. Маленька шафка для кабінету висотою менше метра, а важить аж 100 кг і коштує 80 тисяч грн. Ще з нашого переліку: комод з ліванського кедру — 199 тисяч. грн. та софа — 135 тисяч. грн . Всі меблі вироблені Німецькою компанією Брюнольд.

Певно, в кабінеті та й в усьому клубному будинку, висять картини. Принаймні “СПС-груп” закупило “Додаткові крепіжні елементи та декоративні елементи до світильників над картинами”. За все це добро заплачено 355 тисяч грн. Також були куплені “світильники настінні штучного виготовлення для підсвічування картин з бронзи з декоративним покриттям міді блискучої-10мкм.,золотом-1,5мкм., паладієм-0,1мкм” — 261 тис. грн.
“Палаццо”

Перейдемо до вітальні. Зрозуміло, тут все найгарніше та найдорожче — обшито та декоровано ліванським кедром: підвісна стеля, барельєфи, колонада. Лише “портал с резьбой и капитель” коштували 592 тис. грн. За “різні деталі інтер’єру виконані з ліванського кедру”, з-поміж яких — шикарний різьблений барельєф довжиною 4 метри і висотою 1, 8 м — виклали 769 тисяч. грн. Стіни вітальні обшиті панелями (шпонованими) з ліванського кедру ціною — 6 млн. 629 тис.

Облицювання колон ліванським кедром (вітальня виконана на подобі колонного залу) обійшлося в 3 млн. 197 тис. Між колонами, як в класичному палаці, іскряться золотом та кришталем люстри.

Тут Янукович не поскупився і купив найліпше — люстри та світильники роботи московської компанії “Рестамп”. Цитую сайт: “головний напрямок діяльності: реставрація та відтворення високохудожніх виробів для палацового інтер’єру”. Саме “Рестамп” відновлював та реставрував люстри для Мармурового Палацу, Храму Христа Спасителя, Строганівського палацу, Михайлівського замку, Московського кремля, Олександрійського театру тощо.

Люстри для Міжгір’я також нагадують старовинні, освітлювальні елементи в них схожі на свічки. Через митницю вони заходили двома партіями. Перша — бронзові люстри,торшери, виготовлені штучно по індивідуальному замовленню з декоративним покриттям міді блискучої та золота. Ціна партії — 3 млн 871 тисяч. Друга — кришталеві люстри та світильники вартістю у три з половиною млн. грн.

Звичайно, в царській вітальні наявний величезний камін. Звичайно, його оздоблено декоративними панелями з ліванського кедру. Разом з карнизом для стелі (теж з ліванського кедру), вони коштують 3 млн. з половиною млн. грн. Для “оббудови каміну” і підвіконня використали мармуру на 415 тисяч. грн.

Для “облицювання колон ліворуч та праворуч від вікна” у вітальні, також — інших кімнатах будинку, деревини придбали на суму 5,863 тис. грн. Чому все так дорого? Бо ліванський кедр — деревина, красива, міцна й довговічна (на ній, скажімо, стоїть Венеція). В 2010-му відповідних матеріалів — для оздоблення клубного будинку — закупили майже на 40 млн. грн.

Всі дерев’яні деталі: двері, панелі, підвісні стелі, меблі тощо — виробництва німецької фірми Brunold Innenausbau und Design GmbH. Відомої створенням виробів віп-класу, унікальним оформленням інтер’єрів. Саме її так нахвалював Віктор Федорович (див. цитату на початку тексту).

Наприкінці 2010-го “СПС-груп” почало завозити в клубний будинок меблі з Німеччини. Митниця “пропустила” крізь себе цілу колекцію дверцят для шаф, 304 одиниць скла для меблів. Також — дві стінні шафи для одягу. Вартість — 637 тисяч. грн. Шафи ці величезні — одна 9 метрів, інша — 4, 5. Окрім того, було закуплено дві шафи для гардеробної кімнати. Довжина кожної — ті ж 9 метрів, плюс — підвісна шафа з трьома висувними секціями (уже для гостьової). Все це потягнуло на 939 тис. грн.
Літаюче диво

Окрім облаштування клубного будинку, “СПС груп” потурбувалося й про вертолітний ангар. Для нього, зокрема, купили “відкатні ворота з закругленою направляючою “Системи Butzbach” з електроприводом, для вертолітного ангару. Несуча конструкція виготовлена з алюмінію”. Поставила їх фірма BUTZBACH GmbH INDUSTRIETORE Industrieweg 4-8 D- Німеччина. Коштувало чудо техніки — 221 тис. грн.

До речі, “Центравіа” — фірма на балансі якої знаходиться вертоліт гаранта і яка вважається близькою до бізнес-структур старшого сина Януковича, на різноманітні пристрої для гелікоптера витратила майже 3 млн. грн.

Обслуговування вертольоту — недешеве, як бачимо, задоволення. Недарма громадянин Янукович здав його в оренду Президенту Януковичу і отримав 8 млн. державних коштів на експлуатацію “цяцьки”.

***

Протягом 2010-го ТОВ “СПС-груп”, а також ТОВ “Дом лесника” завезло в “Міжгір’я” різного товару на суму трохи більше 150 млн. грн. Це — лише незначна частина від потреб клубного будинку зокрема та “Міжгір’я” взагалі. Адже ще не йшлося про оздоблення підлоги, інтер’єрів більшості кімнат, сантехніки, дуже мало сказано про меблів... Можна лише уявити, в яку “копієчку” виливається покращення житлових умов для Віктора Януковича загалом. Точно — не порівняти з сумами, що їх Віктор Федорович декларує.

Р. S. На завершення — цікава деталь, яка може частково пояснити походження коштів для облаштування розкішного побуту. 2010-го фірма “Танталіт” “наробила” кредиторської заборгованості (за товари, послуги, роботу) на 970 млн. грн. Хто надає подібні кредити? І чим розраховуватимуться ті, хто забезпечує комфорт першої особи?

Татьяна ЧОРНОВИЛ