Чиновничий рай Віктора Януковича

Боротьба з дірками в українському бюджеті завершилася підвишенням пенсійного віку для жінок та замороженням зарплати для мільйонів державних службовців.

Водночас VIP-бюрократія виявилася недоторканою. Порівняно з урядом Юлії Тимошенко кількість заступників у міністрів Миколи Азарова залишилася на тому ж рівні.

Віктор Янукович з перших же днів президентства заявив приємне на слух гасло боротися з бюрократією — тобто не словом, а ділом втілювати один з пунктів своєї виборчої програми “від влади чиновників — до влади народу”.

Ще 12 березня, через два тижні після інавгурації Янукович доручив підлеглим перейти до режиму економії. “Нам необхідно подивитися, де ми можемо максимально скоротити витрати, тому я просив би кожне міністерство і відомство вивчити таку можливість”, — сказав президент.

Тоді на зустрічі з щойно сформованим урядом Янукович закликав чиновників “почати з себе” — і звернути увагу на використання службових автомобілів і скорочення чисельності заступників.

Ще через три дні, 19 березня Янукович знову проїхався по армії бюрократів, уже не підбираючи виразів: “Я дуже добре знаю, що в жодній країні світу немає по 20 заступників у міністрів. В жодній країні світу немає такого, щоб кожен “вшивий” чиновник їздив на державному автомобілі з водієм”.

Минуло півроку, але відчутного результату це стрясання повітря не принесло. Станом на 25 серпня, тобто через шість місяців після вступу Януковича на посаду, в Україні принципово не зменшилася чисельність vip-посадовців.

Азаров і Тимошенко — різниці немає

Головний ешелон високопосадової бюрократії — це заступники міністрів, кожен з яких наділений службовим авто, патронатною службою, секретаркою і правом ухвалювати управлінські рішення.

Уряд Миколи Азарова не відрізняється у кращий бік порівняно з Кабміном ненависної йому Юлії Тимошенко. Якщо в деяких міністерствах і відбулося скорочення одного-двох заступників міністрів, то в інших міністерствах число заступників збільшилася. У підсумку — загальна чисельність практично незмінна.

Базою для порівняння ми взяли показники квітня 2009 року, коли в “Українській правді” вийшла стаття про роздуті кадрові вертикалі в уряді Юлії Тимошенко.

Сьогодні найменша кількість заступників міністрів — лише четверо — у Міністерстві культури і туризму. При чому Михайлу Кулиняці справді вдалося зменшитися порівняно зі своїм попередником Василем Вовкуном — у нього було сім заступників.

П'ять заступників у міністра освіти Дмитра Табачника — стільки ж було в Івана Вакарчука.

Труби в українських будинках продовжують гнити, житловий фонд — руйнуватися, а незмінною залишається лише кількість заступників у міністра ЖКГ — п'ять було в Олексія Кучеренка, п'ять залишилося Юрія Хіврича.

Також відчули кадровий голод у міністерстві вугільної промисловості. У Юрія Ященка стало п'ять заступників — тоді як у Віктора Полтавця, що працював у попередньому уряді, таких заступників було четверо.

У міністра молоді та спорту Равіля Сафіуліна п'ять заступників. Це — на два менше, ніж в його помаранчевого попередника.

Щоправда, Юрій Павленко, будучи міністром, скаржився, що насправді в нього заступників було шість. А сьома його заступниця лише формально рахувалася на посаді, оскільки не хотіла добровільно іти у відставку, а реальну роботу на неї не розписували. Звати цю особу Світлана Толстоухова — дружина міністра Кабінету міністрів Анатолія Толстоухова. Зараз влада змінилася — і вона знову “в строю” як заступник міністра молоді та спорту.

Порівняно з часами Тимошенко, не зменшилася кількість заступників у обезголовленому міністерстві надзвичайних ситуацій — шість було і шість залишилося. Хоча коли міністром працював Нестор Шуфрич, у нього взагалі їх значилося сім.

Так само, порівняно з урядом Тимошенко, незмінною є кількість заступників у міністра промислової політики Дмитра Колєснікова — шість.

Хоча в країні не спостерігається будівельного буму, але з п'яти до шести збільшилося число заступників у міністра з питань будівництва і регіонального розвитку Володимира Яцуби. Плюс над ним додатково з'явився ще віце-прем'єр Віктор Тихонов.

Далі — більше. З чотирьох до семи зросла кількість заступників міністра оборони. При чому один із заступників Олександр Черпіцький хоча вже півроку працює на посаді, але досі не отримав допуск до державної таємниці. Його призначення сталося завдяки брату-депутату, який одним із перших перебіг з БЮТ до коаліції.

Сім заступників у міністра фінансів Федора Ярошенка — більше, ніж було в Ігоря Уманського.

Хоча тривалість життя українців не збільшується, але з шести до семи зросло число заступників у міністра охорони здоров'я Зиновія Митника.

Найрадикальніше зменшилося число заступників у міністра транспорту Костянтина Єфименка — з одинадцяти до семи.

З десяти до восьми зменшилася кількість заступників міністра аграрної політики. Але вісім заступників — чи не забагато? При чому що в уряді Азарова з'явився ще профільний віце-прем'єр Віктор Слаута.

У Міністерстві соціальної політики та праці ситуація стабільна. В тому сенсі, що там, як і в часи Тимошенко, залишилося вісім заступників. Хоча саме тут мають розуміти ціну грошам та знають число людей, що живуть за межею бідності в Україні.

Вісім заступників у Міністерстві закордонних справ, тоді як в попередньому уряді їх було сім. Щоправда, восьмим заступником в Грищенка значиться Володимир Хандогій, який уже призначений послом до Британії. Однак його від'їзд не означатиме скорочення числа заступників міністра — повернутися на посаду заступника міністра можуть колишні посол у Вашингтоні Олег Шамшур або посол у Лондоні Ігор Харченко.

У міністра юстиції Олександра Лавриновича — дев'ять заступників. Це — на один більше, ніж було в Миколи Оніщука.

Також дев'ять заступників у міністра охорони навколишнього природного середовища. Слабкою втіхою слугуватиме те, що в уряді Тимошенко міністр екології мав аж десять заступників.

“Економіка має бути економною” — це гасло неактуальне для Василя Цушка. Міністр економіки України має дев'ять заступників. І хоча це на одного менше, ніж було в Богдана Данилишина, але зараз у Цушка з'явився ще профільний віце-прем'єр Сергій Тігіпко, якого не було в попередньому Кабміні.

Дев'ять заступників також має міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Але, на відміну від Юрія Луценка, над нинішнім керівником міліції також з'явився силовий віце-прем'єр Володимир Сівкович.

Загалом кількість віце-прем'єрів в уряді Азарова удвічі більша ніж в уряді Тимошенко — шість проти трьох. А реально людей, які користуються статусом віце-прем'єра, в нинішньому уряді семеро — плюс Володимир Семиноженко, який після звільнення зберіг за собою величезний кабінет на шостому поверсі в будинку Кабміну на Грушевського та мріє про створення міністерства науки та технологій.

Також збільшилася кількість заступників міністра Кабінету міністрів. Якщо у Петра Крупка було шість заступників, то у Анатолія Толстоухова — сім.

Таким чином, в нинішньому працює уряді 137 заступників міністрів, що практично не відрізняється від 140 заступників міністрів, які працювали при Юлії Тимошенко.

Кількість заступників у міністерствах при Азарові та Тимошенко

Кількість заступників у міністерствах при Азарові та Тимошенко
	Уряд Азарова	Уряд Тимошенко
МВС	9	9
Мінекономіки	9	10
Мінприроди	9	10
Мінюст	9	8
МЗС	8	7
Мінпраці	8	8
МінАПК	8	10
Міноборони	7	4
Мінтранс	7	11
Мінздоров'я	7	6
Мінфін	7	6
Мінпромполітики	6	6
Мінрегіонбуд	6	5
МНС	6	6
МінЖКГ	5	5
Міносвіти	5	5
Мінмолодьспорт	5	7
Мінвугілля	5	4
Мінкульт	4	7
Міністр Кабінету міністрів	7	6
Загалом заступників міністрів	137	140
Віце-прем'єри	6+1	3
Кількість заступників у інших органах влади при Азарові та Тимошенко
Укрзалізниця	7	7
ДПАУ	9	10
ДПА у Києві	11	12
Державна митна служба	10	8
Кількість заступників губернаторів
	При Януковичі	При Ющенку
Донецька ОДА	8	8
Дніпропетровська ОДА	7	8
Харківська ОДА	8	8
Одеська ОДА	7	7
Львівська ОДА	7	7
Кількість заступників глави адміністрації президента
	При Януковичі	При Ющенку
Адміністрація президента	9	9

На інших “жирних” посадах також не поменшало керівників. Так, у гендиректора “Укрзалізниці” є ще вісім заступників. Стільки ж було при попередній владі. Для порівняння — рада директорів німецької залізниці Deutsche Bahn, найрозвинутішої на континенті, нараховує... п'ять членів.

В Державній податковій адміністрації — дев'ять заступників, що тільки на одного менше, ніж було в уряді Тимошенко. Податкова міста Києва — одинадцять (!) заступників. Це теж лише на одного менше, ніж було при попередній владі.

Зате в Державній митній службі число заступників керівника зросло в восьми до десяти. Як може функціонувати орган влади, в якому десять заступників — це загадка для трактувальників законів Паркінсона.

Приклад, який подають у Києві, наслідують чиновники на місцевому рівні. Губернатори також не зменшують число своїх заступників. Як було в Донецькій області вісім заступників глави обласної адміністрації — так вісім і залишилося. Як було сім заступників у губернатора Львівщини при помаранчевих — так сім і залишилося при біло-блакитних.

У адміністрації президента — форпості бюрократичної системи — працює дев'ять заступників глави АП. Можливо, Сергію Льовочкіну буде цікаво довідатися, що chief of staff Білого дому Рам Емануель має аж двох заступників.

Донецька влада

Окрім рекордної кількості заступників міністра, МВС перемогло ще в одній номінації. У керівництві саме цього міністерства найбільша кількість “донецьких”. Сам Могильов і п'ятеро з девяти його заступників за біографією або трудовим стажем походять з Донбасу.

Так, Василь Фаринник був заступником управління внутрішніх справ у Донецькій області; Леонід Зима кар'єрними сходами дістався до заступника начальника УМВС України на Донецькій залізниці; Дмитро Ворона працював помічником голови райсуду в Макіївці; Валерій Корячків по 2005 рік працював заступником податкової міліції Донецької області; Олександр Просолов до призначення заступником міністра був начальником міської міліції Макіївки, яку колись до нього очолював сам Анатолій Могильов.

Друге відомство за нашестям “донецьких” в своєму керівництві — це Міністерство промислової політики. Тут з підприємств донецьких олігархів походять міністр Дмитро Колєсников і троє його заступників з шести.

Так, перший заступник міністра Сергій Сиротюк до переходу Мінпром працював директором з комерційних питань Центрального гірничо-збагачувального комбінату Ріната Ахметова; заступник міністра Сергій Біленький має в своїй біографії досвід роботи експертом в “Метінвест холдингу”, що належить тому ж Ахметову, а ще один заступник міністра промполітики Віталій Кравченко — колишній виконавчий директор Артемівського заводу з обробки кольорових металів, що належить братам Клюєвим.

В інших міністерствах число виявлених “донецьких” заступників менше трьох. Але ніколи не пізно виправити цей показник. Тим більше і Донецька область — найбільша за населенням в Україні.

Сергій ЛЕЩЕНКО