Азаров збрехав про газ по 170 доларів?

Перебуваючи недавно з чотириденним візитом у Китаї, прем'єр-міністр України Микола Азаров зробив низку заяв, які стосуються цін на імпортований з Росії газ.

Особливо резонансно прозвучала інформація з його вуст про те, що Україна нібито ще в лютому домовилася з Росією про зниження ціни на 4 мільярди кубометрів газу для підприємств хімічної промисловості до 170 доларів за тисячу кубометрів.

Однак, як стало відомо у середу, наведені Азаровим відомості не відповідають дійсності. Їх спростував на нараді Союзу хіміків власник більшості українських хімічних підприємств бізнесмен Дмитро Фірташ.

“Не знаю, який газ мав на увазі Азаров, але скажу, що наші азотні підприємства купують середньоазіатський газ за ціною, вищою за 170 доларів”, — зазначив він.

Ситуація виглядає вельми дивною. Виходить, глава уряду озвучив у Піднебесній недостовірну інформацію з настільки значимого питання. Однак і це ще не все.

Як розповіли у прес-службі уряду, Азаров також повідомив у Китаї, що угода про постачання газу по 170 доларів за тисячу кубометрів була підписана в лютому 2011 року “після піврічних переговорів між Україною і Росією”.

Тобто домовлявся про цю велику знижку для вітчизняних хімічних підприємств Кабінет міністрів за участю, природно, керівництва державної компанії “Нафтогаз України”. І домовлявся, звичайно ж, з російським урядом і керівниками “Газпрому”.

Однак Фірташ стверджує інше. Він повідомив, що НАК “не має до цих угод жодного стосунку”. Насправді поставками газу займається “відроджений” трейдер RosUkrEnergo, в якому російському “Газпрому” належить 50%, а ще 50% — Фірташу.

До того ж, мова йде навіть не про російський газ. Як повідомили у компанії Фірташа Group DF, хімічні підприємства отримують через компанію бізнесмена Ostchem Holding Ltd середньоазіатське блакитне паливо.

Виходить, Азаров або взагалі не володіє цією темою, або володіє нею дуже слабо.

У зв'язку з перипетіями навколо імпортного газу, до уряду і української влади загалом виникає багато запитань. Як, наприклад, до цього ставляться у Москві?

Фірташ не може без дозволу “Газпрому” транспортувати азіатський газ до України територією РФ через російський трубопровід. Якщо ж такий дозвіл Фірташ отримав, то хто з української сторони і в яких розмірах заплатить “Газпрому” за транзит середньоазіатського газу територією Росії до українсько-російського кордону?

Крім того, Росія у разі отримання Києвом 4 мільярдів кубометрів середньоазіатського газу повинна отримати збитки, адже на цей обсяг зменшиться її власний газовий експорт в Україну, і гроші за газ отримає не “Газпром”, а середньоазіатські держави. Чому ж Москва погодилася на це? Хто і чим з України компенсує Росії ці втрати?

Нарешті, не можна вважати нормальною ситуацію, коли настільки важливі для держави питання, як умови імпортних поставок газу і цін на нього, вирішуються якимись бізнесменами за спиною керівництва уряду, зокрема, прем'єр-міністра.

До цього потрібно додати впровадження непрозорих схем, які організував через свої хімічні підприємства Фірташ разом із скандальною компанією “Хліб Інвестбуд” — з ціновими пільгами на міндобриво для аграріїв взамін на закупівлю у них зерна.

Все це — широкомасштабна корупція, організована наближеними до влади олігархами за заступництва високих представників нинішньої влади в Україні.

Юрій ГЛУХОВ