Вітрова енергетика на Закарпатті: еколог Микола Герасименко прокоментував вплив ВЕС на екосистеми

Унаслідок масованих обстрілів рф наявних потужностей електростанцій України недостатньо для забезпечення стабільного доступу громадян до електроенергії. Знову “Укренерго” запровадило аварійні відключення для промислових і побутових споживачів у всіх регіонах країни. Водночас підтримувати ситуацію допомагають альтернативні джерела енергії, зокрема вітрові електростанції. Експерти вважають перспективним розвиток такої галузі в горах на Закарпатті, але місцеві задаються питанням щодо екологічності відповідного будівництва.

У коментарі Економічним новинам еколог і керівник групи компаній MCL Микола Герасименко розповів: насправді в карпатському високогір’ї рослинний покрив відтворюється довше, порівняно з рівнинними ділянками. Крім того, у Карпатах досить багато об’єктів природно заповідного фонду, які підпорядковуються як загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Саме тому місцеві стурбовані збереженням довкілля. Проте, пан Герасименко переконує: на етапі планування будівництва, його команда науковців різних профілів проводить детальні дослідження місцевості для виявлення відповідних екосистем і можливих загроз для навколишнього середовища. 

Спікер навів приклад ВЕС на Нижніх Воротах, що на кордоні Закарпаття та Львівщини. Там, на початковій стадії реалізації ідеї, забудовник мав наміри встановити 30 вітроенергетичних установок. Проте, унаслідок досліджень, у певних місцях команда фахівців виявила справді цінні екосистеми, тож той відмовився від будівництва частини.

“Ми виявили в деяких місцях цінні оселища червонокнижних рослин, які проростають в Україні буквально у двох локаціях. Замовник відмовився від цих локацій, і в результаті, замість 30 вітроенергетичних установок, девелопер зупинився на реалізації — 16. Загалом, будь-яка діяльність людини, навіть звичайне проживання приватного домогосподарства, вона якимось чином впливає на навколишнє середовище. Відповідно, метою і нашої компанії, і забудовники, з якими ми працюємо, є виявлення тих екосистем. Їхні цілі — справді збереження і реалізація об’єктів енергетичної генерації саме в тих місцях, де шкода буде мінімальною”, — пояснив він.

Як каже Микола Герасименко, перед початком будівництва команда фахівців проводить ботанічні, хіроптерологічні, орнітологічні та інші дослідження для зʼясування, чи не нанесе будівництво і подальша діяльність ВЕС значної шкоди довкіллю. Експерти галузі орієнтуються на методики країн ЄС, адже в Україні, на жаль, поки немає відповідних чітких інструкцій, каже еколог.

“Насправді немає методології проведення таких досліджень саме для об’єктів вітроенергетики в Україні. Однак вони є в Європейському союзі, і ми, відповідно, проводимо ці дослідження по них. Там вони працюють уже не один десяток років. Ми їх адаптуємо спеціально для нашої зони досліджень. Це також передбачено даними методиками. Проводимо дослідження дуже детальні та скрупульозні”, — пояснив він.  

Керівник групи компаній MCL Микола Герасименко наголосив: вітрова енергетика допоможе Україні зменшити шкідливі викиди до атмосфери й надалі платити менший податок на вуглець до Європейського союзу при імпорті продукції. 

“Вітрова енергетика — це ключ до декарбонізації нашої економіки. У нас, на жаль, зараз війна, і українська промисловість, крім того, що фактично в занепаді, ще намагається відновитися. Але ми забуваємо, що з початку 2024 року в Євросоюзі запрацював податок на вуглець, який виділяється в атмосферне повітря внаслідок роботи підприємства. Той, хто імпортує в Євросоюз продукцію, повинен сплачувати податок на викиди вуглецю в атмосферне повітря. Україна, на жаль, у стадії війни, і наша першочергова ціль — це не декарбонізація. Наша першочергова ціль — вижити в цій війні і здобути перемогу й мир”, — зазначив еколог.

Водночас, як наголосив пан Микола: війна з росією все одно рано чи пізно закінчиться, тож наші промислові об’єкти відновлюватимуть власні потужності. І оскільки Україна хоче продовжувати експорт продукцію до Євросоюзу, нам варто заздалегідь підготуватися, щоб не втратити відповідну складову економіки.

Крім того, як додав еколог: в Україні поновилися аварійні обмеження споживачів електроенергії, бо в нашій країні відсутні маневрові потужності генерації. Вітрова генерація в конкретних локаціях дозволить уникнути відключень світла і зберегти комфорт людей, переконаний пан Микола. Він пояснив: у першу чергу відключатимуть промисловість, а не громадян. 

Переваги територій Закарпаття для будівництва ВЕС

Експерт розповів: територія Закарпаття є підхожою для будівництва вітрових станцій за декількох причин. Перш за все, на початок повномасштабної війни в Україні, там було найменше проектів альтернативних джерел енергії. Через те, що частина нашої країни знаходиться в окупації рф, а десь — проходять бойові дії, девелопери вирішили переїжджати на доступну для діяльності територію.

По-друге, ВЕС, що розміщуватимуться на території Закарпаття, зможуть забезпечувати відповідний регіон постійною електроенергією. Після початку великої війни наша електромережа відʼєдналася від російської й білоруської, синхронізувавшись з Європою. Як каже Герасименко, Закарпаття було також частково дефіцитними щодо наявності електроенергії, а для забезпечення регіону державі доводилося імпортувати її з Євросоюзу за його цінами, більшим за українські. Проте, цього можна уникнути за використання власних альтернативних джерел, наголосив пан Микола.

По-третє, Закарпаття має досить непоганий вітровий потенціал. Не зважаючи на труднощі, пов’язані з рельєфом і наявністю гір, воно розміщує потужні підстанції.