Євроінтеграція Віктора Януковича — під грюкіт “сапог”

Майданчиком стала традиційна конференція “Ялтинська європейська стратегія”, яку щороку проводить Віктор Пінчук у Криму. В результаті без конкретної відповіді залишилося запитання, що сам Янукович вкладає у поняття євроінтеграція. А сумнівні жарти президента стали традиційним доповненням до його іміджу.

Минулої осені, будучи кандидатом у президенти, Янукович проводив у Пінчука свою передвиборчу презентацію, а тепер приїхав у новому статусі — як керівник держави.

Нинішня влада більш-менш лояльна до зятя колишнього президента. Єдиним негативним прикладом можна назвати обмануті сподівання Пінчука, коли регіонали спочатку внесли його кандидата до Нацради з телебачення і радіомовлення, а потім при обранні не віддали за нього жодного голосу. Зрозуміти можна — Хорошковський з Ахметовим воліють проводити розподіл телеринку країни на двох.

У інших питаннях влада навіть допомагає Пінчуку. Наприклад, за вказівкою Андрія Клюєва Фонд держмайна ламає плани Ігоря Коломойського про проведення зборів акціонерів “Аеросвіту” для реорганізації авіакомпанії, що необхідно групі “Приват” для витіснення Пінчука з авіакомпанії.

Також влада не заважає Пінчуку добудовувати меткомбінат “Дніпросталь” у Новомосковську.

На засідання Ялтинської європейської стратегії гості прибували поступово. Вперше приїхав Олександр Ярославський, який підготував презентацією Харкова як міста Євро-2012. Однак для європейців олігарх виявився маловідомим персонажем — єдине запитання із зали поставив йому Пінчук.

Чи була запрошена Тимошенко — це одна з інтриг конференції. Григорій Немиря стверджує, що вона нічого подібного на запрошення не отримувала. Тоді як організатори розповідають, що її запрошували в усному режимі, але все зламалося навколо того, хто виступатиме спаринг-партнером Тимошенко у дискусії.

Зате група “РосУкрЕнерго” була в повному складі.

— Тут десь ходить Брюс Джексон, поговори з ним у перерві після першої панелі, — доручив глава адміністрації Сергій Льовочкін міністру палива та енергетики Юрія Бойка.

— Ми що, ідемо на панель? — спробував пожартувати Бойко.

Цікаво, що Джексон — впливовий американський лобіст, що очолював організацію з підтримки розширення НАТО на Схід, а Бойко давно має репутацію одного з проросійських політиків українського уряду.

Окрім Льовочкіна та Бойко, приїхав і Дмитро Фірташ власною персоною. Його супроводжувала тимчасовий адміністратор банку “Надра” Валентина Жуковська. “Я нічого говорити не буду”, — зупинив Фірташ спроби журналістів поспілкуватися.

Згодом стала зрозумілою мета їхньої появи — Фірташ з Жуковською усамітнилися з керівником офісу Світового банку в Києві Мартіном Райзером. Олігарх і банкір почали його вмовляти, щоб він підтримав ідею Фірташа про порятунок банку “Надра” за рахунок олігарха і бюджету — в пропорції 50 на 50. Райзен як член експертної ради з рефінансування при Кабміні має в цьому питанні вплив.

— ...Мені не зручно, це ж я свого часу вмовив Жуковську залишитися в “Надрах”. Вона промучилася з цим банком два роки, а Тимошенко звинувачувала її в усьому на світі, — намагався Фірташ переконати Райзера не банкрутувати “Надра”, бо інакше він втрачав вкладені в банк гроші. — Тимошенко і мене звинувачувала в усіх гріхах!...

Янукович на європейську публіку

Цього року головним заходом “Ялтинської європейської стратегії” стала спільна дискусія президентів України та Польщі.

Досі Янукович уникав контактів з офіційною Варшавою, що особливо кидалося в очі на фоні дюжини контактів з Дмитром Медведєвим і Володимиром Путіним. Янукович вийшов на діалог зі своїм західним сусідом лише на дев'ятий місяць президентства.

Очікувалося, що Янукович і Комаровський раніше зустрінуться на форумі в Криниці. Туди навіть виїхали служби протоколу адміністрації президента. Але Янукович в останній момент все скасував — навіть попри те, що серед спонсорів Криниці був фонд його однопартійця Едуарда Прутніка.

Тож перший контакт Януковича і Комаровського стався у Ялті. Нинішній саміт став черговою нагодою для Віктора Януковича переконати в своїх реформаторських амбіціях. Конференція носила назву “Україна і світ — переосмислення перспектив”. Однак виступ Януковича не дав відповіді, яку країну він будує.

Під голос конферансьє “пані та панове, президент України Віктор Янукович” він зайшов до зали, піднявся на сцену і посів місце поряд з президентом Польщі Комаровським. Очікуючи, коли йому дадуть слово, Янукович почав очима вітатися з першим рядом та не помітив, як Віктор Пінчук англійською оголосив про відкриття конференції.

— I'm sorry, maybe you will have...? Может, перевод?... — запропонував Пінчук.

Янукович, який був зосереджений на тому, що роздивлявся залу із задоволеною усмішкою, нарешті відволікся і вдягнув навушник.

Свій виступ, на відміну від нещодавньої резонансної промови у Берліні, Янукович читав з паперу.

— Ми ставимо амбітну мету — рухатися в одному ритмі з країнами-лідерами, досягнути рівня країн двадцятки, — оголосив він.

Аби зайвий раз не дратувати європейців, Янукович запропонував своє визначення “євроінтеграції”, де більше не згадується словосполучення “вступ до ЄС”.

— В Україні немає альтернативи європейському вибору, — сказав Янукович. — Але оскільки ЄС навіть не готовий обговорювати членство України, ми будемо самі обирати темпи, форми і методи інтеграції відповідно до своїх національних інтересів...

Після виступу Комаровського, який пообіцяв і далі бути головним лобістом України в Євросоюзі, мікрофон знову повернувся до Януковича. Право поставити запитання отримав депутат Європарламенту від Польщі Марек Сівець. Його цікавили зловживання в судовій владі.

— Я чув, що Конституційний суд збирається скасувати політичну реформу. Тож ми повертаємося до президентської влади. Бізнесмени стурбовані, що в судовій системі України панують залежність від політиків та корупція. Що ви зробите, щоб це подолати? — запитав він у Януковича.

Янукович відповів, що перший крок вже здійснено — прийнято “реформу Портнова” про судоустрій та статус суддів. Він анонсував, що буде далі.

— Судова система вже почала реформуватися. Одним з недоліків цієї системи є реформа кримінальної юстиції. До кінця року будуть прийняті необхідні закони.

Янукович повідомив слухачам, що не зробить ані кроку, не порадившись зі співвітчизниками.

— Ми спираємося на громадську точку зору, проводимо громадські слухання перед тим, як ухвалювати доленосні рішення, — розповідав Янукович красиву історію для західних вух.

Американський економіст Андерс Аслунд запитав у Януковича, коли він збирається зняти мораторій на продаж землі.

— Цей пакет законів повинен пройти експертизу громадянського суспільства, — знову пообіцяв Янукович, заплутавшись у назві — легалізацію продажу землі він відніс до “закону про судоустрій”.

— Сьогодні президент, уряд і коаліція працюють як єдиний ланцюг. Це дуже важливо, бо вперше за роки незалежності ми приступили до здійснення глобальних реформ.

Леоніду Кучмі, який спостерігав за Януковичем з першого ряду, напевно, було не дуже приємно почути таку оцінку свого 10-річного періоду керівництва Україною.

Розповівши багато і на різні теми, Янукович так і не сказав, коли буде знятий мораторій на продаж землі. Слово взяла модератор зустрічі — редактор Reuters News Христя Фрилянд.

— Пане президенте, але Андерс запитав у вас конкретно про продаж сільськогосподарських земель. З якої дати ви би хотіли все почати? Січень, лютий? Коли?

— Я не хочу підміняти парламент, він у нас незалежний, — сказав Янукович і сам розвеселився зі своїх слів. — 450 депутатів, да? Які кожен має свою думку...

По рядах пробіглася хвиля сміху. Кучма, який сидів у першому ряді, нахилився через крісло і саркастично потиснув руку спікеру “незалежного парламенту” Володимиру Литвину.

Але одразу ж в голосі Януковича з'явився метал.

— Тіньова приватизація землі набагато гірше, ніж законна! І ми знаємо, що корупція в цьому напрямку процвітає, а її треба викорінювати! Тільки приймаючи закони!

Звичайно, тут краще не згадувати, як держава втратила резиденцію “Межигір'я” разом із землями під нею...

Українське прислів'я чи казармовий гумор?

Ще одне запитання Януковичу випала честь поставити колишньому верховному комісару Євросоюзу Хав'єру Солані, який під час Помаранчевої революції входив до числа європейських посередників з мирного врегулювання кризи.

Віднедавна Пінчук включив його до ради Ялтинської європейської стратегії. Тепер Солана намагався зрозуміти, чи досі для Януковича актуальна євроінтеграція.

— Пане президенте, у мене дуже просте питання. Першу подорож після виборів ви зробили до Брюсселя. Ви б і зараз повторили так само — в першу чергу поїхали би до Брюсселя?

Відповідь Януковича стала найбільшою загадкою цього саміту. Бо що він мав на увазі, так ніхто і не зрозумів.

— Я вам скажу так, — набрав Янукович повітря у легені. — Є таке старе-старе прислів'я. Українське, мені здається... “Сапоги дорогу знают”. Тому, ех...

Але раптом Янукович осікся і не став продовжувати думку.

— Достаточно! — вигукнув Кучма до Януковича, побоюючись, що ця народна творчість матиме не дуже естетичне продовження.

Адже повний текст прислів'я відносить нас до гумору військових гарнізонів: “Как же ты такой пьяный домой дойдёшь? — Как-как! Сапоги дорогу знают!”

Як повинні були зрозуміти цей скетч європейці, що слухали виступ Януковича в навушники — загадка.

— Будемо тоді надіятися, що у вас добрі “сапоги”, — підвела риску під ситуацією Христя Фрилянд.

Далі слово отримав Александр Рар з Німецького товариства зовнішньої політики:

— Вы получаете кредиты от МВФ. У них свои требования, а у вас есть социальные проблемы. Где проходит красная граница, которую вы не перейдете в переговорах с МВФ? — запитав він.

— Наш принцип — мы не должны проводить реформы за счет народа, украинского народа, — продекларував Янукович. — Но деньги МВФ мы не тратим на проедание. Они направлены на стабилизацию экономики.

І далі — ще раз про те, що реформи до Януковича ніхто в Україні не проводив. Наступне запитання — від Ніла Баклі, журналіста “Файненшл Таймс”. Його цікавило, як довго зовнішня політика України може перебувати на шпагаті.

— Чи можете ви продовжувати рух в двох напрямках одночасно — до зони вільної торгівлі з ЄС і єдиного економічного простору з Росією? Чи зробите ви вибір у найближчому майбутньому?

Янукович обмежився загальними словами.

— Європі не потрібна Україна слабка, з низькими соціальними стандартами і вибухонебезпечна держава. Ми не бачимо ніяких проблем у стосунках між Європейським союзом, Україною і Росією.

Описуючи свої євроінтеграційні кроки, він закликав у свідки присутнього єврокомісара чеха Штефана Фюле. Якого помилково назвав “паном Філє”.

— Що стосується створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом... На завершальному етапі завжди збираються питання, де треба шукати компроміс. Ми маємо досвід, як вирішувати компромісні питання. Я вважаю, що врешті решт ми сядемо з паном Філє, покладемо всі проблемні питання та скажемо: “50 на 50, і знімаємо з двох сторін питання. І підписуємо”.

Однак за цими словами так само залишалося мало конкретики. Тому Христя Фрилянд перепитала Януковича.

— Але чи не думаєте ви, що Україні в кінці кінців доведеться обирати між економічним союзом з Європою і економічним союзом з Росією? Чи Україна може мати одночасно одне і друге?

— Ми обрали свій шлях, — відповів Янукович, не уточнюючи, який саме. — До речі, в цьому році вперше за часи незалежності було прийнято закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики. І це питання знято. Воно затверджено в законі.

Зрозуміло, що тексту закону, а тим більше його перекладу в європейських гостей на руках не було. Тому знати, будівництво якої країни узаконив Янукович, вони не могли. Градус, що почав підвищуватися в залі, зняв Пінчук, коли запитав у польського президента про їхню підготовку до Євро-2012.

Договірний матч з Януковичем?

Тим часом “Українська правда” звернула увагу на одну особливість. Кожного разу, коли виступав президент Польщі, Янукович напружено вивчав папери, які тримав перед собою. Як виявилося, він був принаймні попереджений... про запитання, які йому ставитимуть із зали поважні європейці.

У розпорядження “Української правди” потрапила роздруківка, з якою Янукович прийшов на свою панель. На горі цього 13-сторінкового файлу написано “відповіді на можливі запитання під час участі у засіданні Ялтинської щорічної зустрічі”.

А далі за текстом — те, про що планують питати Януковича, і варіанти його відповідей, підготовлені, очевидно, адміністрацією президента.

В деяких випадках текст запитання був майже ідентичний до того, що насправді запитали в Януковича, наприклад, Александр Рар і Марек Сівець.

В деяких випадках текст запитання відрізнявся, але тема зберігалася. Наприклад, як у Хав'єра Солани. Андерс Ослунд поставив інше запитання, ніж було заявлене в підкажчику. Над деякими репліками стояла примітка “кандидатура особи, яка поставить питання, опрацьовується”.

Усе це наштовхує на думку, що адміністрація президента намагалася узгодити запитання, що будуть ставитися Януковичу на Ялтинській конференції.

Тобто Банкова прагнула зрежисувати панель “питання-відповідь” за участі Януковича, яка на зовні мала виглядати як безкомпромісний діалог президента з незалежними європейськими експертами.

Це — некоректне ставлення до аудиторії, яка перебуває не в курсі, що є свідком “договорняка”.

Досі Банкова поводилася так з журналістами. Уже стало правилом, що клерки самі визначають, хто і що запитає в Януковича під час короткого підходу до преси. Тепер виходить, що ця практика поширилася і на міжнародних діячів.

За поясненнями “Українська правда” звернулася до члена ради Ялтинської європейської стратегії Александра Рара. Він запевнив, що особисто не передавав адміністрації президента тексти запитань для Януковича. Але водночас Рар сказав, що напередодні Ялтинської конференції вони серед членів ради YES обговорювали, хто які теми порушить перед українським президентом.

— Ми в рамках оргкомітету завжди думаємо, як зробити захід цікавим не тільки для президента, але і для слухачів. Це дуже непросто — всіх запросити і всіх задовольнити..., — поскаржився Рар.

На запитання, як же до Януковича заздалегідь потрапили теми, Рар подумав про... шпигунські технології.

— Можливо, в тому приміщенні, де ми обговорювали це питання, стоять прослушки? — сказав він думки вголос, але тут же виправився. — Ну, я жартую...

Речник українського президента Ганна Герман також не стала коментувати ситуацію зі попереднім узгодженням запитань.

— Я не маю такої інформації та, на жаль, не можу її підтвердити, — сказала вона.

Але факт залишається фактом — поставити питання Януковичу змогли тільки члени ради “Ялтинської європейської стратегії”, а також Роман Шпек, який адресував свій гнів Європі, та кореспондент “Файненшл Таймс”, де донедавна Христя Фрилянд працювала редактором.

Мовчазний голос Європи

Завершення участі Януковича на Ялтинській конференції збіглося з доленосними подіями в Києві. У той час, поки виступав польський президент Комаровський, хтось з помічників Януковича підвівся зі свого місця в залі та підійшов до нього прямо на сцену.

Він передав президенту аркуш паперу, вирваний з блокноту. Очевидно, це було повідомлення про скасування політичної реформи — якраз в ці хвилини Конституційний суд виголошував своє рішення у Києві.

Христя Фрилянд вирішила скористатися нагодою, щоб Янукович прямо зі сцени прокоментував повернення собі повноважень Леоніда Кучми.

— Я бачила, що ваша дуже сучасна команда секунду назад передивлялася новини на “айпеді” і відправила вам записку. У мене немає з собою “айпеду”. Які новини ви нам можете повідомити? — звернулася вона до Януковича.

Але Янукович зробив вигляд, що пропустив запитання повз вуха.

— Я хотів би подякувати президенту Комаровському за можливість спілкування. Це дуже важливо... — сказав Янукович, близько до тексту повторюючи шпаргалку на тему україно-польських стосунків.

Ні слова не сказавши про нові реалії, він заховав до кишені щасливу записку з повідомленням із Києва.

Проте пізніше новина про скасування Конституції 2004 року стала головною темою обговорення у внутрішньому дворі Лівадійського палацу.

— Думаю, це найшвидша політична реформа в світі, — зітхнув Ніко Ланге, який нещодавно ледь не став персоною нон-грата.

— Я сидів поряд з Литвином і бачив, як він засмутився, — розповідав Немиря. — Я його запитую, чи буде тепер Янукович перескладати присягу вже на новій Конституції? Литвин каже: “Я не знаю”. Питаю: А з вами Партія регіонів радилася, коли подавала скасувати політреформу. Він каже: “Ні”.

— Відбувається юридичне оформлення авторитарного режиму, — приречено знизив плечима “колега” Януковича професор Олексій Гарань. — Ця влада просто відчула, що є безкарною і може робити що хоче. Коли розглядалося питання легітимності “тушок”, мітинг в десятки тисяч осіб мав стояти під Конституційним судом, щоб цього не допустити. Але проковтнули! Табачника — проковтнули! І зараз проковтнемо...

Тримати удар за Януковича довелося міністру закордонних справ Грищенку.

— Це рішення виніс не президент, а Конституційний суд — без консультацій з президентом. І сподіваюся, так і далі буде в нашій країні. А ще я хочу нагадати, що першими про скасування політреформи звернувся блок Тимошенко. Яка, до речі, в цьому році програла вільні та демократичні вибори президента...

Нез'ясованою залишалася позиція Євросоюзу. Комісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле переговорив з Януковичем, після чого озвучив вердикт ЄС: “Рішення суду — це не конституційна реформа, яку все одно треба проводити та будувати систему балансів”. Жодного засудження у нього в словах не було.

Автор же найбільш неочікуваного запитання Януковичу Хав'єр Солана намагався розібратися, що означали слова українського президента “Cапоги дорогу знают”.

— Відповідь була, я думаю, правильна, — розмірковував Солана. — Він сказав, що взуття має напрямок. Я радий, бо я зрозумів, що взуття іде в Європу. І я дійсно вважаю, що ви маєте належати Європі...

Так вкотре у Брюсселі напряглися, але пробачили Януковичу ще одну комбінацію із цементування своєї влади. Рятувати демократію не входить в їхні прямі обов'язки. Розворушити європейців міг би лише спротив з боку самих українців.

Сергій ЛЕЩЕНКО