З “антиахметівського” законопроекту забрали норми про збільшення податків для олігархів

Ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який влада неофіційно прозвала “антиолігархічний”, до другого читання втратив це значення. У фінальній версії зникли або були переписані норми про збільшення податкових ставок для підприємств олігархів.

Наприклад, в результаті зміни бази оподаткування залізних та марганцевих руд, державний бюджет отримуватиме ренти менше, ніж зараз.

Норма про введення акцизу не “зелену” генерацію була виключена.

Водночас, були збережені пільги на податок на землю для промислових підприємств. А податок на зберігання відходів гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК) майже не зазнав змін.

Натомість залишились ініціативи про оподаткування городини, фермерів, купівлю автомобілів середнього класу та квартир.

БізнесЦензор зібрав зміни до другого читання в законопроекті 5600, які свідчать про те, що документ замість “антиолігархічного” ризикує отримати статус “антинародний”.

Рента на руду

Ключовою ініціативою у законопроекті №5600 була зміна бази оподаткування ренти на руду та введення диференційованих ставок податку в залежності від її вартості. Таким чином, ГЗК під час росту цін на руду мали б сплачувати в кілька разів більше, ніж зараз — $20 з тони руди при максимальній ціні замість $3 з тони.

Найбільшим виробником залізної руди в Україні є група Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Вона контролює 60% (з урахування КЖРК) видобутку руди в Україні.

За півроку від продажу руди група отримала ріст EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) в 4,5 рази — до $2,46 млрд.

Саме тому законопроект 5600 неформально прозвали “антиахметівським”.

Однак до другого читання модель оподаткування рентою на залізну руду зазнала змін. Паралельно світові ціни на сировину впали майже на $100/тонну. Протягом чотирьох найближчих років у світі не прогнозується високих цін на руду.

В результаті, якщо новий дизайн ренти на руду залишать в законопроекті, то після прийняття №5600 державний бюджет буде отримувати від ГЗК менше податків, ніж зараз.

Сумарно втрати бюджету протягом 2022-2025 років можуть становити 12,5 млрд грн.

Зокрема, за діючими нормами Податкового кодексу рента на видобуток руди розраховується виходячи з собівартості видобутку (близько $30/т), на яку нараховується рента в розмірі 11% і 12% — якщо ціна більше $70/т. Таким чином, сьогодні з тони руди в бюджет потрапляє приблизно $3 ренти при ціні $120/т.

Законопроектом №5600 змінювалася база оподаткування з собівартості видобутку — на ринкову ціну на руду в Китаї (руда з вмістом заліза — 62%, відповідно до індексу FE CFR China).

Крім того, вводилися диференційовані ставки ренти: 3,5% — якщо ціна руди до $100/т; 5% — якщо ціна понад $100/т, але не перевищує $200/т; і 10% — якщо ціна руди вище $200/т.

Однак до другого читання базу нарахування ренти зменшили, віднявши від ринкових цін в Китаї витрати на доставку руди з України в Китай (мінус $ 15-20 від ціни), а також витрати на внутрішню логістику (ще мінус $10).

Таким чином, після прийняття законопроекту 5600 в цілому і при зниженні ціни руди до $107 бюджет почне отримувати менше, ніж сьогодні.

Зокрема депутат “Слуги народу”, голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус проаналізував прогнози цін на руду на 2022 рік. За його підрахунками, втрати бюджету при ціні $91,5 за тонну руди і запропонованих параметрах ренти складуть 3 млрд грн на рік. Сумарно, за його підрахунками, в 2022-2025 роках втрати державного бюджету можуть скласти 12,5 млрд грн.

“Для прогнозу на 2023-2025 рік я використовував консенсус-прогноз, який формує Bloomberg на підставі прогнозів різних банків та інвесткомпаній. Отже, консенсус-прогнози такі: 2023р — $97,5 за тонну руди, 2024р — $89, 2025 — $85. Виходячи з таких прогнозів, втрати бюджету України становитимуть: у 2023р мінус 2,7 млрд грн; в 2024р — мінус 3,2 млрд грн; в 2025р — мінус 3,5 млрд грн”, — зазначає Герус.

Другим найбільшим виробником руди є британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго. Вона контролює ще 20% видобутку залізорудної сировини. В першій половині поточного року вона наростила чистий прибуток в 2,6 рази — до $661 млн.

Аналогічно до моделі оподаткування рентою видобутку руди прописана і модель оподаткування рентою видобутку марганцевої руди. Тут монопольне становище у підприємств групи Приват Ігоря Коломойського.

Зокрема, редакція ЗП 5600 до другого читання пропонує встановити базою оподаткування видобуток марганцевих руд за індексом Manganese ore 44% Mn CIF China, мінус фрахт та внутрішня логістика.

Ставки податку на руду з 1% вмісту марганцю встановлені за таким принципом: 3,5% якщо середня вартість становить $3 і менше. 5% якщо вартість більше $3 але не перевищує $5. 10% при ціні більше $5.

Слід зазначити, що Російська Федерація, яка також є потужним експортером зіліної руди, ще з початку 2021 року збільшила опадаткування руд. До рентної ставки на зілізну руду у 4,8% від фактичної ціни продажу з 1 січня 2021 року застосовується підвищений коефіцієнт 3,5. Тобто, реальна ставка ренти там складає 16,8% від ціни продажу. 

Акциз на зелену електроенергію

Законопроект №5600 Кабмін вніс в Раду 2 червня. Одна з ініціатив в законопроекті стосувалася виробників електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

Зокрема, пропонувалося ввести акциз на продаж електроенергії за “зеленим” тарифом в розмірі 3,2%, який сплачує вся інша генерація в Україні.

Оператори ВДЕ виступили проти введення акцизу. Однак у версії законопроекту №5600 після голосування в першому читанні норма про введення акцизу для ВДЕ залишалася.

Але до другого читання Комітет Ради з податкової політики майже одноголосно прибав цю норму. Таким чином, пільга з нульової ставки акцизу на продаж “зеленої” електроенергії залишилася.

З липня 2019 року, відповідно до ст. 213.2 Податкового кодексу, на продаж електроенергії з ВДЕ встановлено нульовий акциз. Електроенергія в Україні — підакцизний товар. Ставка податку — 3,2%, а базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ.

Скільки додатково міг би отримати бюджет від акцизу на “зелену” електроенергію?

Загальна вартість “зеленої” електроенергії в 2021 році оцінюється в 50 млрд грн. Таким чином, якщо припустити, що в 2022 ця цифра зміниться незначно, можна оцінити потенційні надходження в бюджет від акцизу. Це орієнтовно 1,56 млрд грн.

Найбільшим виробником електроенергії за зеленим тарифом є компанія ДТЕК ВДЕ Ріната Ахметова. Її частка ринку оцінюється в 23%.

В 2020 році підрозділ ДТЕК ВДЕ, який оперує найбільшими в Україні СЕС та ВЕС, отримав 7,2 млрд грн доходу. Відповідно, якби акциз було введено, ДТЕК ВДЕ міг би сплачувати мінімум 225 млн грн акцизу.

Податок за зберігання відходів гірничою промисловістю

Податок на зберігання малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості в Податковому кодексі встановлено на рівні 0,49 грн/т.

В редакції законопроекту 5600, яку було прийнято в першому читанні, було підтримано ініціативу Міністерства фінансів підняти ставку податку до 1,5 грн/т. Відповідно надходження до бюджету зросли б на 300 млн грн.

Однак під час підготовки законопроекту до другого читання, голова Податквого комітету Данило Гетманцев запропонував знизити податок на зберігання відходів гірничої промисловості з 1,5 грн — до 0,54 грн/т. Правка Гетманцева була підтримана.

Таким чином, у разі прийняття 5600 з урахуванням цієї правки, податок на зберігання відходів ГЗК зросте лише на 0,05 грн/т. замість того, щоб збільшитись в три рази.

Найбільші ГЗК належать Метінвесту Ріната Ахметова, Ferrexpo Костянтина Жеваго та АрселорМіттал Кривий Ріг Лакшмі Міттала.

Податок на викиди повернеться забруднювачам для декарбонізації

Законопроект 5600 вносить зміни до Податкового кодесу в частині екологічного податку. Піднімаються ставки податку за викиди СО2 (двоокису вуглецю) з діючих 10 грн до 30 грн/тонна. Додаткові надходження від цього збільшення оцінюються в 2,1 млрд грн.

Ця норма між першим та другим читанням не змінилася. Однак в документі до другого читання з'явився пункт про те що не менше 70% цього податку спрямовується на заходи зі скорочення викидів двоокису вуглецю галузей, віднесених до секції C “Переробна промисловість” та D “Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря” (ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності”).

Тобто податок на викиди в атмосферу СО2 буде спрямовано на модернізацію підприємств переробної промисловості та теплової генерації. Підприємства з цих секторів — найбільші забруднювачі атмосфери в Україні.

В рейтинг “12 найбільших забруднювачів” входять металургійні підприємства та теплові електростанції, дев'ять з яких належать Рінату Ахметову.

Найбільші забруднювачі за обсягами викидів в 2019 році: ММК ім. Ілліча (Метінвест Ахметова), АрселорМіттал Кривий Ріг (Лакшмі Міттал), Бурштинська ТЕС (ДТЕК Західенерго Ахметова), Курахівська ТЕС (ДТЕК Східенерго Ахметова), ДТЕК Павлоградвугілля (ДТЕК Ахметова), Вуглегірська ТЕС (державне Центренерго), Дніпровський меткомбінат (Метнівест Ахметоіва), Запорізька ТЕС (ДТЕК Дніпроенерго Ахметова), МК Азовсталь (Метінвест Ахметова), Ладижинська ТЕС (ДТЕК Західенерго Ахметова), Трипільська ТЕС (Центренерго), Запоріжсталь (Метівест Ахметова).

Таким чином, в ЗП 5600 вписали спрямування не менше 70% податку на викиди СО2 на модернізацію секторів, у яких домінуючу роль відіграють підприємства Ріната Ахметова.

Пільгу на сплату податку на землю підприємствами — залишили

На даний момент в Податковому кодексі вписана знижка на податок на землю в розмірі 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради.

Мінфін хотів зобов'язати підприємства платити повний розмір податку на землю — до 3% від нормативної грошової оцінки. Однак в текст №5600 до другого читання норма про скасування пільги на податок на землю не потрапила.

Найбільшим платником податку на землю в 2020 році була Укрзалізниця, яка сплатила до бюджету 1,5 млрд грн. “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) — є другим найбільшим платником цього податку, 620 млн грн в минулому році. На третьому місці Дніпровський меткомбінат Ріната Ахметова — 238 млн грн.

Що залишилось в ЗП №5600?

Мінімальне податкове зобов'язання

Депутати вирішили не відмовлятися від введення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) для сільгоспвиробників.

Розмір МЗП визначається за формулою і залежить від нормативної грошової оцінки землі та часу, протягом якого ділянка знаходиться у власності суб'єкта господарювання.

Суть МЗП зводиться до того, що сума сплати податків не повинна бути меншою за 5% від вартості землі на якій працює фермер чи агрокомпанія.

Якщо сума податкових відрахувань буде меншою за це мінімальне зобов'язання, то платник податків повинен буде доплатити до розміру встановленого для нього МПЗ.

Мінфін прогнозував, що запровадження МПЗ забезпечить щорічні надходження в бюджети на 10,3 млрд грн.

Оподаткування продукції з городів та паїв

Після першого читання в законопроекті 5600 була норма, яка вчетверо зменшувала розмір земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства, продаж продукції з яких не обкладаються податком на доходи фізосіб.

Зараз податком на доходи фізосіб (ПДФО) в розмірі 18% не оподатковується продукція, вирощена на 2 га для ведення особистого сільського господарства. Кабмін в ЗП №5600 запропонував зменшити цей ліміт до 0,5 га.

До другого читання її прибрали. Натомість ввели оподаткування продукції, проданої із земельних ділянок, якщо річний дохід їх власника перевищує 12 мінімальних зарплат. Станом на жовтень 2021 року мінімальна зарплата — 6000 грн.

Зокрема, якщо протягом року фізична особа отримає від продажу продукції, яка вирощена, відгодована (а також виловлена, зібрана, вироблена, оброблена та/або перероблена) на земельних паях, ділянках для садівництва, обслуговування будинків, присадибних ділянках або введення особистого селянського господарства, дохід, який перевищує 12 мінімальних зарплат (зараз це — 72 тис грн), то з такої різниці вона зобов'язана сплатити ПДФО 18% та військовий збір 1,5%.

У разі коли сума річного доходу, отриманого від продажу продукції з паїв та інших земельних ділянок, перевищує зазначений розмір (12 мінімальних зарплат), то платник податків зобов’язаний подати річну декларацію, у якій він має відобразити суму такого перевищення і сплатити з ней податок.

Оподаткування квартир

Наразі продаж першого об'єкта нерухомості протягом року не обкладається ПДФО. Перепродаж другої та наступної одиниці обкладається податком в розмірі 5%.

ЗП 5600 зберігає чинні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об'єкта нерухомості в розмірі 0% і другого в розмірі — 5%.

Далі Мінфін пропонував ввести оподаткування податком на доходи у розмірі 18% доходу від продажу фізичною особою третьої та наступної протягом одного року одиниці нерухомості.

Таким чином, намагались закрити схему, при якій забудовники продають квартири через підставних фізичних осіб, уникаючи сплати податку на прибуток.

До другого читання ця норма зазнала змін і оподатковуватися вже буде не вся сума доходу, а лише різниця між сумою покупки та продажу нерухомості.

Оподаткування автомобілів середнього класу

В ЗП 5600 залишилась норма про оподаткування транспортних засобів не старше п'яти років, середня ринкова вартість яких становить 1,3 млн грн (200 мінімальних зарплат).

Зараз транспортним податком (податком на розкіш) оподатковуються автомобілі не старші п'яти років вартістю 2,43 млн грн (375 мінімальних зарплат). Це люксові бренди, наприклад: Mercedes-Benz, Land Rover, Jaguar, BMW, Audi, Ferrari.

Ставка податку у розрахунку на календарний рік — 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Що забрали?

ПДВ на продаж нерухомості

Після першого читання ЗП 5600 суб'єкти господарювання, які займаються перепродажем квартир на вторинному ринку, втрачали пільгу зі сплати ПДВ.

В результаті організованої забудовниками інформаційної кампанії під лозунгом: “через скасування пільги з ПДВ квартири значно подорожчають” та проведеної ними роботи з податковим комітетом, пільгу вирішили зберегти.

Податкова застава

ЗП 5600 пропонував наділити податкові органи повноваженнями, при яких вони могли накладати податкову заставу в розмірі неузгоджених податкових зобов’язань, які були донараховані за результатами перевірок, але з якими платник податків не погодився.

Зараз майно передається у податкову заставу лише після виникнення податкового боргу, який підтверджено в суді.

5600 пропонував надати податківцям право накладати заставу на неузгоджену суму податків ще до закінчення процедури оскарження.

Фактично ця норма обмежувала право користуватися майном на підставі навіть протиправного рішення податкових органів.

До другого читання цю норму прибрали з 5600.

Оподаткування самовільно зайнятої землі

Від початку пропонувалося оподатковувати земельні ділянки, які знаходяться в користуванні без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі самовільно зайняті.

Юридичні та фізичні особи, які експлуатують такі землі, мали бути зобов'язані здійснювати плату за землю.

Ставки плати за неоформлену та самовільно зайняту землю та пільги щодо земельного податку встановлювали б органи місцевого самоврядування. Однак до другого читання норму прибрали.

Юрій ВІННІЧУК