Як енергетика готується до наступної зими

Енергосистема країни хоч і з труднощами, але витримала ракетні удари. Газу й вугілля теж вистачило. Це результат колосальної роботи енергетиків усіх рівнів, ремонтників, зенітників. Та й стійкості населення, яке не створювало паніки.

Позначилося і споживання газу та енергії, яке знизилося через війну приблизно на третину. У промисловості воно взагалі впало відсотків на сорок із гаком.

Одгак… таки пройшли. А далі? Обидва свіжі сценарії від МВФ для України миру цього року не обіцяють. Сподіватися на аномальне тепло й милість ворога?

Кремліни явно йдуть на затягування конфлікту: “Київ за три дні” змінюється на “дотиснемо за три роки”. Отже, пауза в масованих ударах по енергосистемі не буде вічною, наразі просто збільшилися інтервали між обстрілами. У прифронтовій зоні Донеччини буквально минулої неділі завдали сильного удару по Курахівській ТЕС. Навряд чи він останній. Продавати генератори населенню ще дуже рано. А енергетикам варто продовжувати посилювати захист підстанцій. І накопичувати ресурси.Із зими ми вийдемо приблизно з тими ж запасами газу в ПСГ, що й торік, — на 1 квітня там було 9,3 млрд кубометрів. (Механізм обліку в запасах ПСГ із нового року трохи змінився, тепер там не враховують 0,55 млрд кубометрів буферного газу.)

На початку лютого НАК “Нафтогаз України” озвучила передбачувану витрату газу на проходження нинішнього опалювального сезону. Вийшло 13,9 млрд кубометрів (зокрема видобуток 5,3 млрд кубометрів від державного “Укргазвидобування”, 7,6 млрд зі сховищ і 1 млрд кубометрів імпорту).

Через місяць зрозуміло, що витрата буде трохи меншою. Відбір зі сховищ майже припинився, і, схоже, з них піднімуть близько 5,5 млрд кубометрів.

Економія ж! Але цього вистачило на “сирітську” зиму. Для холодної розклади були б гіршими. Кабінет міністрів рік тому планував довести запаси до 19 млрд кубометрів. Оскільки внутрішніх ресурсів для цього не вистачало, передбачався масований імпорт. Називали спочатку 8 млрд кубометрів, потім 6 млрд, згодом узагалі 3 млрд. Озвучували й необхідні для цього гроші: почали взагалі з чверті трильйона гривень… Наполеонівські плани закупівель в умовах тодішньої найгострішої газової кризи в Європі виглядали… “оптимістично”. Цифри забаганок у запасах зрізали до 16 млрд кубометрів, але фактично не дотягнули й до 15 млрд. На виході обійшлися мінімальним імпортом. За оцінкою НАК, “зима м'якша, ніж очікувалося, привела до перегляду потреби в імпорті газу з 2,9 млрд кубометрів до 1 млрд за рахунок зовнішньої допомоги”.

Плани на наступний рік, схоже, йдуть в іншу крайність — закуповувати імпортний газ для потреб НАК “Нафтогаз України” поки не збираються взагалі…

Передбачається наростити власний видобуток приблизно на мільярд кубометрів — із 12,5 до 13,5 млрд. А його споживання в країні, яке й так сильно просіло, впаде, очевидно, ще на мільярд — до 19 млрд кубометрів.

Плани, звичайно, коригуватимуть, але порядок цифр приблизно зрозумілий.

“Нафтогаз” розраховує, що на наступну зиму його споживачам знадобиться 14 млрд кубометрів (див. таблицю).

 Розрахункова оцінка споживання на осінньо-зимовий період 2023/2024

Як видно, населення і теплоенерго — понад 80% споживання.

У принципі наростити видобуток можливо, хоча складно. Видобуток в “Укргазвидобування” порівняно з довоєнним часом помітно просів — у січні-лютому 2023-го він був на 5% нижчий за торішній. Дуже дісталося видобувачам на Харківщині (три чверті пошкоджень у галузі в них). Від “Укрнафти” по газу нічого не очікують, якщо збереже торішній мільярд видобутку, вже буде непогано. Вся ставка на “Укргазвидобування”. Але щоб підняти добовий видобуток на 3 млн кубометрів, потрібно інтенсифікувати буріння, що й роблять, — уже закладають нові свердловини.

Та є й інша проблема. Можна збільшити режими відбору на родовищах, що дасть короткочасний приріст, але потім знизить видобуток. Історії з запоротими в такий спосіб родовищами в “Укргазвидобуванні” були й у мирний час. Звичайно, війна багато що спише, але взагалі-то газ буде потрібен країні й після 2025 року.

Цього року ситуація така сама. Приватників закликають наростити видобуток, але… куди подіти навіть видобутий газ? Експорт теж заборонено. Тож є прогнози, що приватні компанії на заклики не відгукнуться.

НАК нині закуповує в невеликих обсягах свіжий газ у приватників через електронну торговельну систему SaaS UICE. Ціна 14,5—15 тис. грн (без ПДВ) удвічі вища, ніж поставка НАК газу населенню, але вона ж на 30% нижча за ціну імпорту.

Із завислим у ПСГ приватним газом теж виникає низка проблем. Його закачували при ціні й базі ренти разів у два-три вищих. Продавати його тепер просто нерентабельно. Рента буде вищою за ціну реалізації.

Нині обговорюють комплексне рішення. За ідеєю, НАК не проти купити 2—3 млрд кубометрів газу у приватників (як свіжого, так і зі сховищ). Він у кожному разі дешевший за імпортний, але така купівля викличе чимало суперечок — від “годуємо Ахметова” до відібрати й поділити. Проблема в тому, що альтернатива — годувати зарубіжних виробників газу або… бензину для генераторів. Конфіскувати його, напевно, можна, але один раз. Після чого про залучення зовнішніх інвестицій в енергетику й нафтогазовий сектор років на десять можна буде забути. Поки ж обговорюються варіанти.

А ще надворі війна та її ризики. За торішніми оцінками НАК, 94% видобутку нафти й газу країни (як державного, так і приватного) перебувають у загрозливих зонах. Більш-менш безпечно в Західній Україні, але там мало видобутку.

Нині оцінку родовищ самої НАК, де “виробництво газу йде з високим ризиком вимушеної зупинки через триваючі воєнні дії”, знизили до 55%. Це теж понад половина. Причому в цю цифру не ввійшли активи самого “Нафтогазу” та “Укрнафти” у Сумській і Чернігівській областях. А прильоти керованих бомб по містах Сумщини — це вже невесела реальність, яку треба враховувати всім. Саме той випадок, коли ЗРК біля промислів — зовсім незайва частина пейзажу. І коли зараз ідуть переговори про бонди “Нафтогазу”, це варто озвучувати, й не тільки інвесторам.

14 млрд кубометрів на наступну зиму — це впритул, і ліпше б попросити нагорі гарної погоди. Втім, крім нас самих, мало хто вірив, що ми й до цієї весни доберемося. А вона от уже, все зеленіє. Дива таки стаються, особливо якщо над ними працювати.

Часу небагато, й хоча в енергетиці “літо” — це п'ять місяців, вважай, що наступна зима вже на порозі.

Ігор МАСКАЛЕВИЧ