Україні бракує снарядів, але у світі — дефіцит. Які є рішення

Брак снарядів — один із головних викликів української армії, але проблема більша: у світі бракує пороху, вибухових речовин і заводів, які можуть швидко виробляти таку велику кількість снарядів.

Якщо є попит на порох і снаряди, пропозиція піде за ним

BBC: Україна страждає від нестачі боєприпасів на полі бою. Наскільки масштабним є дефіцит пороху і снарядів в Україні та світі?

Джастін Крамп: Глобальна пропозиція та попит на порох і боєприпаси — це проблема, яка стосується не лише України. Запас сировини — обмежений: є лише певна кількість місць у світі, де можна виготовляти порох, зброю, снаряди, і весь світ їх використовує.

Росія користується тими самими запасами сировини, що і решта світу. Так, Москві пощастило мати резерви для власного виробництва. В України цього немає, тож доводиться покладатися на партнерів.

BBC: Якщо запаси сировини для виробництва зброї обмежені, то які існують рішення?

Джастін Крамп: У світі вже шукають нові способи виробництва, але це час грає проти нас. Чим довше країни відкладають створення нових об'єктів оборонної промисловості, тим більший ризик зменшення запасів зброї настільки, що не буде чим воювати у разі наступної кризи.

Британські компанії-виробники зброї зараз звертають увагу на використання автоматизації та сучасних технологій, щоб побудувати сучасний об’єкт, який може створювати багато артилерійських снарядів дуже швидко.

Вже багато чого зроблено в цьому напрямку, але коли зʼявляться проєкти, їх легко стане будувати в нових місцях.

Звичайно, оскільки є дефіцит пороху, доведеться нарощувати його виробництво і видобування. Це буде недешево, ось що потрібно розуміти.

BBC: Від чого залежить, як швидко світ знайде рішення, щоб подолати дефіцит пороху і снарядів?

Джастін Крамп: Якщо є попит, пропозиція піде за ним. Нові методи та технології схожі на будь-який інший ринок або будь-який інший продукт. Як би жахливо це не звучало, коли ми говоримо про продукт, який завдає такої шкоди, як боєприпаси. (Але я думаю, що народ України погодиться: якщо вам уже доведеться з ними зіткнутися, то добре мати чим ударити у відповідь).

Тепер зʼявився сенс інвестувати в довгострокові об’єкти військової промисловості та довгострокове видобування, щоб підтримувати попит, який із часом ростиме. А чим довше триває конфлікт, тим довше попит залишатиметься високим.

Отже у цих галузях знову з’явилася ринкова сила у всьому світі. На жаль, закінчився мирний час після Холодної війни, і тепер зʼявилося більше сенсу відкривати заводи, збільшувати виробництво пороху — це знову стане економічно виправдано.

Просунуті технології і нові можливості

BBC: Українцям важко усвідомити: як могло статися, що світ не готовий до тривалої війни?

Джастін Крамп: Я іще не так давно був командиром танка у британській армії і стріляв снарядами, виготовленими в 1970-х роках. У нас вони досі є, бо нам не потрібно було так багато.

Після Холодної війни ми отримали у спадок довгий період миру в Європі. У нас було 30 років, що складалися здебільшого із миру та процвітання. Люди в Україні можуть не погодитися, особливо з 2014 року, але для більшості європейців це було саме так.

Тому протягом того періоду не вважали, що раціонально відкривати фабрику з виробництва пороху або починати виробництво ракет і артилерійського обладнання, оскільки їх не використовували у великих кількостях.

Під час Холодної війни потрібні були запаси, потрібно було мати здатність розширити виробництво, а після неї просто не було сенсу інвестувати в ці об'єкти.

Тож світ — військові сили, західні нації — не був готовий до конфлікту такого масштабу. Є аргумент, що все-таки мали бути готові, думаю, що зараз це стало зрозуміло.

BBC: Як перейти від проблем, успадкованих після Холодної війни, до сучасних рішень?

Джастін Крамп: Тепер зʼявилося багато можливостей, враховуючи, які просунуті технології зʼявилися за тридцять років, відколи ці об’єкти були закриті. Завдяки цим змінам ми побачимо вдосконалене виробництво і кращі методи.

Все це можливо, питання тільки в інвестиціях.

Але, думаю, всі завжди сподівалися, що конфлікт закінчиться і в цьому не буде потреби. Зараз, гадаю, всі розуміють, що війни не зникнуть. Що б не сталося в Україні, конфліктів буде більше.

Росія, на мою думку, надалі залишатиметься загрозою для Європи (Україна розуміє це краще за всіх нас). І тому я вважаю, що немає жодних суперечок, інвестувати у збройну промисловість чи ні.

Є великий попит на нові рішення, ось чому Туреччина інвестує в рішення в Україні. (Ідеться про угоди українських підприємств із компанією Baykar, які зокрема передбачають виробництво турецьких безпілотників на території України, а також обслуговування — ред.).

Автор фото REUTERS

Це прозвучить холоднокровно, я не хотів би так висловлюватися, але для цього є ринок.

Жахливо таке казати, коли йдеться про життя людей, смерть, руйнування, особисте страждання у такому масштабі, як Україна бачила.

Але реальність така: є потреба, люди готові платити, і вони можуть платити. З точки зору економіки, зʼявився сенс вкладати в обʼєкти військової промисловості у всьому світі.

Захід береже зброю для власної оборони

BBC: Отже, у Європи зараз запаси майже на дні. У США підтримка для України стала наріжним каменем на виборах. Але якби не внутрішня політика, чи Україна могла би сподіватися отримати більше снарядів від США?

Джастін Крамп: Рішучість США підтримувати Україну була зрозумілою протягом всього конфлікту, але зараз через внутрішню політику ситуація дуже серйозна. Росіяни дивляться на це і радіють в надіях, що підтримка України вичерпається. Вони помиляються, я думаю, що допомогу нададуть попри затримки.

Америка має і може відправити набагато більше зброї. Але, крім впливу внутрішньої політики, багато хто усвідомлює ще й інший фактор. Це ймовірність, що США будуть змушені вести прямі бої з Росією (разом із НАТО), а також воювати з Китаєм.

Зараз ми сподіваємося, що до цього не дійде, але Сполучені Штати не можуть відправити весь свій арсенал в Україну.

По-перше, не було би достатньо людей, щоб використовувати його, вони не були би навчені його використовувати, і він просто чекав би на складах, поки Росія його знищить.

Але по-друге, країни також мають враховувати свою власну оборону.

BBC: Ніхто не віддає Україні весь арсенал, але є приклади країн, які пожертвували велику частку своїх запасів зброї.

Джастін Крамп: Велика Британія, зокрема, стала лідером у постачанні більш критичних військових систем.

Наприклад, головний бойовий танк Challenger 2 став першим, який відправили в Україну після того, як партнери замислились про надання такого роду озброєння. Крилата ракета Storm Shadow також була першою зброєю свого типу, яку надали Україні.

У нас більше немає так багато танків, тому що ми довго мали мир, тишу і спокій. Те, що ми могли відправити, ми відправили.

BBC: Коли західні країни постають перед вибором: вислати щось Україні чи залишити для себе, якою логікою вони керуються?

Джастін Крамп: Я думаю, що всі, хто спостерігає за розвитком подій, розуміють, що найкраще — це забезпечити, щоб Україна продовжувала боротися проти Росії. А також — щоб Україна могла використовувати ці системи на максимум можливостей для свого захисту.

Нам немає сенсу захищати себе і покинути Україну. Але, звичайно, країни мають враховувати всі ймовірності, тому якою б не була підтримка, вона не може бути нескінченною.

Підтримка України не може залишити, наприклад, британські збройні сили без обладнання і боєприпасів. Тому що ми не знаємо, що наступить потім, і ось тут питання постачання стає критичним.

На донорських конференціях, у військових дискусіях, я чую, що всі поділяють ціль передавати Україні все, що можна. Але водночас думають про те, чим воювати, якщо ми будемо воювати наступними? Особливо, якщо ми вже віддали все, а великого збільшення у пропозиції зброї — немає.