Між завершенням опалювального сезону і початком підготовки до наступного в Україні традиційно обговорюють підвищення тарифів на комунальні послуги.
Цього року після масованих російських обстрілів енергетики та відключень світла тарифне питання є особливо гострим.
Як і чому ціна електрики для населення може зрости?
Навіщо підвищувати тарифи?
Українці мають бути готовими до відключень світла не лише влітку, але й наступної зими. Про це прямо попереджають в “Укренерго”, операторі енергосистеми. Як заявив голова компанії Володимир Кудрицький, на відновлення енергетичних об’єктів, що Росія атакувала цієї весни, потрібні місяці чи навіть роки, а тому стрімкого збільшення генерації не буде. Отже, будуть відключення.
“Не блекаути, а контрольовані відключення, які ми, як оператор, застосовуємо, щоб зберегти цілісність системи”, — пояснив керівник “Укренерго”.
Але українцям доведеться не лише звикнути до тривалих відключень, але й до того, що електрика коштуватиме дорожче.
Тарифи для населення не є ринковими і формуються в рамках “спеціальних обов’язків”. Це механізм (Public Service Obligation) запозичений із ЄС, передбачає надання субсидій через постачальників універсальних послуг, наприклад, електроенергії. В Україні ці функції поклали на державні компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго”. Тому рішення про їхнє підвищення має ухвалювати уряд за рекомендацією НКРЕКП.
Як повідомив у телемарафоні заступник міністра енергетики Микола Колісник, остаточне рішення про підвищення тарифів для населення на електрику уряд ще не ухвалив. Тривають розрахунки. Але, за словами представника уряду, ці розрахунки ґрунтуються на тому, що це мають бути посильні тарифи.
“Рішення буде збалансовано між можливостями населення, між доступністю і тими коштами, які необхідні для ремонтної кампанії, та можливостями надання електричної енергії побутовим і промисловим споживачам”, — каже заступник міністра.
Разом із тим, від початку великої війни заборгованість за електрику зросла на 40%, і є побоювання, що підвищення тарифів лише збільшить її.
З іншого боку, за словами Колісника, підвищення минулого року дало змогу відновити 3 гігавати потужностей до зими і пройти цей опалювальний сезон.
Але цього року руйнування є більшими. За підрахунками Міненерго, втрачено близько 8 ГВт генеруючих потужностей. Тож і коштів треба більше.
Як пояснив колишній міністр енергетики Іван Плачков в інтерв'ю OBOZ.Talk, якщо в мирні часи країна входила в осінньо-зимовий максимум із запасом міцності близько 40% (тобто 40% обладнання було в резерві), то на початок минулої зими резерви становили лише 5-8%.
“А зараз у нас мінус 20-30%”, — пояснив ексміністр.
У підвищення тарифів на електрику є й інша причина.
Після того, як Росія зруйнувала чи пошкодила левову частку великих ТЕС і ГЕС, які дозволяли утримувати баланс у пікові години, Україна покриває дефіцит потужностей комерційним або ж аварійним імпортом. А він, як твердить гендиректор компанії постачальника електроенергії Yasno Сергій Коваленко, є дорожчим.
“Якщо ми говоримо про комерційний імпорт, то ціна в деякі дні дешевша, в деякі — дорожча. Якщо ми кажемо про екстрену допомогу, то вона завжди дорожча за ринкову”, — пояснив представник компанії в розмові із Новини.LIVE.
Він додав, що ціна екстреного імпорту залишається у таємниці.
За цими форс-мажорними обставинами не варто забувати і головну причину підвищення тарифів на електрику для населення, про яку роками говорять експерти: вони не відповідають ринковому рівню. А підняти їх до цього рівня — так, як це давно зробили із цінами на електрику для промисловості — у мирний час не було політичної волі.
В результаті “спонсори” нижчих за ринковий рівень тарифів для побутових споживачів — “Енергоатом” та “Укргідроенерго”, на які покладені “спецобов’язки” із забезпечення населення світлом за нижчою ціною, — у 2023 році продотували населення на 145 млрд грн.
Для порівняння: за оцінками Світового банку, до 2026 року відновлення української енергетики може коштувати 110 млрд грн.
У мирні часи головними провідниками ідеї ринкових тарифів для населення виступали головні міжнародні кредитори — МВФ та Світовий банк. Під час війни, особливо із надходженням великих обсягів фінансової допомоги, завдяки якій Україна фактично фінансує усі необоронні видатки, про потребу ринкових тарифів для населення стали говорити й союзники України. Мовляв, треба припиняти практику “крадіжок” із власного бюджету.
Восени минулого року США надали Україні список пріоритетних реформ, серед яких є і підвищення тарифів для населення на електрику та газ до ринкового рівня.
Водночас там наголошують: одночасно із підвищенням країна має потурбуватися про пільги для незаможних споживачів.
Термін реалізації цієї реформи — рік, тобто до вересня 2024 року.
З іншого боку, субсидії на оплату комунальних послуг вже є суттєвими. На їхню виплату у бюджеті 2024 року уряд заклав 50 млрд грн, очікуючи, що субсидіями скористаються 3 млн домогосподарств.
Як може змінитися тариф на електрику?
В уряді поки що припускають підвищення у півтора-два рази. Як каже заступник міністра енергетики Колісник, за аналогією з минулим роком.
Тоді з 1 червня уряд затвердив підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год для індивідуальних побутових споживачів. До цього він становив 1,44 грн за споживання до 250 кВт-год і 1,68 грн — за споживання понад 250 кВт-год.
Ексміністр ЖКГ, а нині перший заступник енергетичного комітету Олексій Кучеренко заявив, що, за його даними, новий тариф може бути в межах 3,5-4 грн/кВт-год.
Член того ж комітету і депутат від “Слуги народу” Сергій Нагорняк в інтерв’ю “Телеграфу” розповів, що тарифи на електрику для населення вже від 1 червня можуть зрости приблизно удвічі — до 4,5-5 грн/кВт.
“Потрібно людям сказати правду. Якщо ми не приймемо якихось кардинальних рішень, то ми взимку з 24 годин на добу матимемо 12 або 18 годин тільки світло, тому що у нас буде надскладна ситуація”, — заявив депутат.
Показово, що рішення про підняття розцінок на електрику для бізнесу з 1 червня вже ухвалено. Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП) запровадила нову структуру граничних цін — так званих “прайс-кепів” — і вони є більшими на 20% у вечірні години.
У НКРЕКП розраховують, що таке рішення дозволить стабілізувати енергосистему й збільшити імпорт у нічні години. Загалом, залежно від часу доби, ціни на електрику для бізнесу коливатимуться між 5600 і 9000 грн за МВт-год. Це у 2,5-3,5 раза більше, ніж платить за електрику населення.
Це також пояснює, чому при обговоренні тарифів для населення раніше говорили про 5-6 грн за КВт-год як ринковий орієнтир, а тепер — про 8 грн.
Наприклад, радник прем’єра Юрій Бойко під час ефіру на “Громадському радіо” наголосив, що до ринкового рівня тариф для населення не підвищать, і рішення, яким би воно не було, все одно буде компромісом:
“Будь-яка цифра, відмінна від 8 грн, це політичний компроміс між тим, що вимагає галузь, і тим, що може дозволити собі держава як розумний баланс між економічною доцільністю та соціальним захистом”.
Автор фото ,AFP
Підпис до фото,Те, що електрика — це дорого, українці відчули, коли її стали вимикати, а також тоді, коли перейшли на генератори
Населення також шукає альтернатив — і не лише у генераторах, які стали купувати на 50% більше. Аналітичні дані мережі супермаркетів “Епіцентр” свідчать, що від 16 травня відбувся стрибок у продажах на зарядні станції (за тиждень зріс на 700% або у 8 разів), а продажі сонячних панелей зросли у 3,5 рази. Так само зросли продажі і павербанків.
Крім цього, українці активно купували ліхтарі, джерела безперебійного живлення, акумулятори та реле напруги і, вже традиційно, свічки.
