Страх як рушійна сила від Миколи Азарова

Результат від цих спроб сподобатися виходить різний. Хтось запам'ятовується як мамонт радянської епохи, у когось кидається в очі закомплексованість та месіанство, а хтось вражає своєю самозакоханістю, якої не стає менше навіть після політичних невдач.

Прем'єр-міністр Микола Азаров став другим високопосадовцем України, який представив своє бачення шляху розвитку держави перед європейськими гостями в Ялті.

Азаров прибув о дев'ятій ранку та одразу попрямував у меморіальний кабінет Вінстона Черчіля в Лівадійському палаці. Тут він закрився з Леонідом Кучмою, Віктором Пінчуком і віце-прем'єром Андрієм Клюєвим.

Це могло виглядати як підготовка Азарова до виступу, але насправді за зачиненими дверима явно вирішувався якесь конкретне бізнес-питання. Тому що п'ятим учасником наради був... керівник російського “Внешторгбанку” Андрій Костін.

Презентація програми реформ від Азарова запам'яталася традиційною згадкою про попередників.

— Нас упрекают, что мы медленно проводим реформы. Да мы всего шесть месяцев у власти! А учитывая, какое нам досталось наследие, надо сказать спасибо, что мы из этой ситуации выбрались!

Другим учасником панелі разом з Азаровим був директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Домінік Строс-Кан, який похвалив нинішню владу.

— В Україні все добре. Цього домігся український уряд. Всі цілі виконано, і українська економіка повертається на свій шлях...

Насправді одна з умов Меморандуму між Україною та Фондом не виконана. За домовленістю з МВФ, в Україні починаючи з 1 жовтня 2010 року мало бути запроваджено стягнення пені з населення за невчасно заплачені комунальні платежі. Однак влада вирішила поки не повідомляти цю радісну новину виборцям.

Єдине публічне запитання Азарову в Ялті встиг поставити американський економіст Андерс Аслунд.

— Головна проблема України — це корупція, і бізнесмени кажуть, що нічого не змінилося. Що ви плануєте зробити, щоб знищити корупцію в Україні?

Відповідь Азарова дуже показово розкрила його внутрішній світогляд. Прем'єр-міністр почав не з того, що буде створено рівні правила для всіх включно з “єнакіївськими”. Не з того, що міліціонери та податківці будуть каратися без черги. Азаров говорив не про це — він говорив про страх.

— Борьба с коррупцией — это не только аресты коррупционеров, — сказав Азаров. — За первые восемь месяцев у нас очень серьезно проводится работа по криминальному преследованию чиновников самого высшего уровня...

Прем'єр не уточнював, що клієнти СБУ та прокуратури переважно представляють опозицію.

— Почитайте нашу прессу, вы увидите, что еженедельно задерживаются или мэр, или заместитель министра, или руководитель департамента. Один из трех вечных инстинктов — это страх, и он должен работать, — поділився Азаров своїми думками. — Каждый должен знать, что рано или поздно наступит ответственность.

Цей пасаж українського прем'єра викликав пожвавлення в залі — у Європі таке можна почути не часто.

Хоча про “інстинкт страху” Азаров згадав у першу чергу, але все ж, вважає він, головним є спрощення ведення бізнесу.

— У нас есть воля. Мы в десять раз сократим количество регламентов, регламентирующих бизнес. Это нам в наследство досталось, — не забув він посварити попередників. — Если, например, нужно клеить обои — для чего тут получать разрешение?

— И мы прекрасно понимаем, что сокращение налогов — это не главное для привлекательного инвестиционного климата — провадив далі Азаров.

Головне, на думку Азарова — це суди, захист прав власності та зменшення ролі держави.

Єдиним представником влади, який зміг вести діалог англійською мовою, була перша заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова.

Азаров з кам'яним виразом обличчя вислухав запитання Акімової до директора-розпорядника МВФ про глобальні виклики та його відповідь. Після чого український прем'єр підвівся... і пішов. Він поспішав — і на заваді не стало бажання іноземних гостей поставити йому ще чимало запитань.

Як виявилося, Азаров полишив панель, бо його викликав Янукович. Кращої ілюстрації на тему “служити начальнику, а не суспільству” годі було шукати.

Уже за відсутності Азарова колишній віце-прем'єр Григорій Немиря виконав “домашнє завдання” — причиною всіх бід в Україні він традиційно назвав головного ворога Юлії Тимошенко.

— Наш уряд має виплатити 5,4 мільярда доларів компанії РосУкрЕнерго, один з засновників якої, пан Фірташ, знаходиться в цьому залі. Чи це становить загрозу для подальшої програми співпраці України з МВФ? — запитав Немиря у Строс-Кана.

МВФівський чиновник рекомендував розраховуватися з Фірташем не грошима, а натуроплатою.

— Я закликав би уряд розв'язати проблему безготівково, бо інакше це призведе до труднощів бюджетного балансу.

Сам Фірташ після закінчення виступу не став коментувати журналістам випад Немирі на його адресу.

— Без комментариев. Мне его просто жалко, — сказав Фірташ, який підійшов до Олени Пінчук, — Дайте я поговорю с девушкой...

— Дмитрий Васильевич только начинает входить в общественную жизнь, а вы его сейчас испугаете, — заступилася донька Кучми за товариша.

Команда “молодих реформаторів”

На свою панель “Модернізація України” приїхав віце-прем'єр Борис Колесніков. Уродженець Донецька Григорій Немиря поставився до нього значно привітніше:

— Землякам привет! — звернувся він до Колеснікова

— О, звезды оппозиции! — відповів той.

Колесніков розцілувався із супутницею американського лобіста Брюса Джексона і розповів, як провів вечір напередодні. Виявилося, що він разом з Тігіпком обговорював дії влади, яка відмовляється приймати заявки на відшкодування ПДВ.

— Мы с Сергеем проводили совещание вместе с Министерством финансов. Я им говорю: “Вот смотрите, когда проверка пришла на предприятие, и если вас не пустили, то на следующий день вы уже штурмуете со спецназом. Но если вы не принимаете отчеты по НДС, что делать? По вашей логике, я как бизнесмен должен звонить Могилеву и вызывать “Беркут” и тоже вместе со спецназом заставить вас взять отчет по НДС?

Віце-прем'єр українського уряду не стримував себе в характеристиках.

— Меня больше всего интересует, а как избавиться от банды налоговиков!

Борис Колесніков разом з Владиславом Каськівим мали представляти команду “молодих реформаторів” на панелі Ялтинського форуму.

Один з пріоритетів — проведення зимової Олімпіади. За кошти держави, зазначив віце-прем'єр, мають будуватися лише об'єкти для проведення змагань з некомерційних видів спорту.

— Никто, кроме Виктора Михайловича, не захочет прыгать с трамплина или проехаться по бобслейной трассе, — звернувся чомусь Колесніков до Пінчука, який сидів у першому ряді. — Поэтому мы их построим за деньги государства. А все остальное — это бизнес, будем привлекать инвесторов...

Колесніков також анонсував, що через скасування транспортного збору збільшиться акциз на бензин, який буде спрямований на будівництво доріг.

— Так мы аккумулируем 4 миллиарда долларов в год. 1 миллиард тратим на эксплуатацию дорог, 3 миллиарда — это ресурс, за счет которого будем строить 700 километров новых дорог ежегодно. Эта программа начнет работать со следующего года.

Усі автошляхи, обіцяє Колесніков, будуть безкоштовні.

— Мы не предусматриваем строительство платных дорог.

Колесніков пообіцяв, що пільги більше не будуть надаватися окремим територіям чи підприємствам. За інформацією джерел “Української правди”, через це він вступив у конфлікт з першим віце Андрієм Клюєвим, який наполягав на відродження “вільних економічних зон”.

— Никаких льготных окон, форточек, дверей и ворот не будет, — заявив Колесніков. — Иначе мы создаем недобросовестную конкуренцию. Льготы могут быть только отраслевые. Гостиницы получили льготы? Только все гостиницы! Легкая промышленность? Только вся получит!

Керівник Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький перевів увагу на інші дії влади:

— Звичайно, технологічна модернізація — це все добре. Але велика технологія складається також з модерної людини. Я хочу запитати, чи пов'язуєте ви технологічну революцію з демократизацією? Щоб не переслідувати журналістів, ректорів університетів?

Тут Колесніков покликав у помічники Йосипа Сталіна. Це вже не вперше серед членів нинішньої команди. Раніше класика тоталітаризму в частині “Жить стало лучше, жить стало веселее” цитував Микола Азаров.

— Что касается современного человека. В 1935 году, когда СССР купил по всему миру самую лучшую технику и стал сам производить. А потом Сталин говорит: “А на ней же некому работать! И сейчас кадры решают все”. Так вот, сейчас действительно “кадры решают все”.

— Качество образования — это огромная проблема, — визнав Колесніков, але тут же похвалився: — Я открою небольшой секрет — в этом году два украинских вуза войдут в 500 лучших вузов мира из шанхайского рейтинга.

Загалом за рівнем амбіційних задач, які він виголошує, нинішній Колесніков схожий на Ющенка в перші місяці президентства, коли тому здавалося, що висловлені ним ідеї вже втілюються в життя.

— ...Вчера у нас были переговоры с одной из компаний в области программного обеспечения. Украина к началу учебного года получит полный спектр компьютерных учебников. Это будет преподавание по компьютеру, — поділився Колесніков свіжими новаціями влади.

— Если школьник заболел, то он может включить компьютер, и преподаватель прочитает ему лекцию. На что министры — известные троечники сказали: “А что, после этого нельзя будет говорить учителю, что меня не было на уроке, поэтому я не знаю предмет?”

Однак і наступ на демократію Колесніков також прокоментував.

— Что касается свободы слова, то без нее Украины вообще быть не может. Кто считает по-другому — это позавчерашний день. Потому все общественные организации должны этому вопросу уделять огромное внимание. Только, пожалуйста, с фактами! — закликав він.

Таке враження, що Колесніков не читає новини в інтернеті, якщо він досі вимагає доказів згортання демократії.

— Если это факт, то чиновник должен быть наказан за любое покушение на свободу слова. А если это не факт, то давайте примем британский закон о покушении на репутацию. Спасибо.

Ще трохи попсувати настрій Колеснікову вдалося політологу Олексію Гараню.

— Мы видим на бигбордах “Строим новую страну”. Страна — это не только экономика и демократия. Страна — это язык, история, культура. У нас на рынке 80% книг — на русском, 60% — газет на русском и 90% — журналов. Сейчас в Верховной Раде лежит проект закона, который сделает русский язык вторым государственным. Не тот язык надо защищать, не русский!

Україномовний Гарань увійшов у смак — звертаючись до Колеснікова російською, він показував, що статусу цієї мови нічого не загрожує.

— Я не хочу вернуться в советское время, когда я не мог говорить по-украински! — закликав політолог Колеснікова. — У меня к вам огромная просьба, даже мольба — не убивать украинский язык! Давайте обсуждать закон после выборов в спокойной обстановке!

— Я понимаю, что мы находимся во дворце Романовых, поэтому столько пафоса, — відчувалося, що Колеснікова зачепило за живе.

— Мы никого не убиваем. Цифры, которые вы сказали — это рынок, который реально отражает потребности в литературе, — заявив віце-прем'єр. А если вы хотите, чтобы рыночная доля украинского была 50 на 50, надо сделать маркетинговую программу, чтобы сделать украинский язык модным и популярным. И не надо демагогии, “патриотично-непатриотично”. Так сложилось!...

— Так поддержите! — вигукнув Гарань до Колеснікова.

Урядовець почав говорити ще більш збуджено.

— Мы поддержим! Без эмоций, давайте предложения: как мы должны поддержать украинский язык? А вы хотите пафос! Пока не будет инвестиций в развитие украинского языка — не будет украинского языка!

Однак від закону про мови Колесніков так і не відмовився. Розрядити ситуацію спробував Владислав Каськів, якому після всього сказаного могло бути небезпечно приїжджати до себе на батьківщину — на Тернопільщину.

— В рамках національних проектів буде розповсюджено 1,5 мільйона нетбуків для школярів, в них буде українська операційна система, побудована на новій освітній методології, — розповів Каськів ще одну фантастичну історію. — Цей проект набагато значиміший, ніж політичні декларації.

Уже по закінченні панелі Олексій Гарань продовжив свою лобістську кампанію по недопущенню ухвалення закону про мови. В коридорі він знайшов спікера парламенту Володимира Литвина і пішов проводжати його до машини.

— Я думаю, що до виборів ухвалити нереально, бо залишилося два сесійних тижні, а це ж два читання, — визнав Литвин. — А після виборів закон втратить сенс.

Виїзна сесія українського парламенту

Сам Литвин у Ялті побував на панелі разом з Арсенієм Яценюком і Сергієм Тігіпком на тему майбутнього України. Спікер виклав свою думку про багатополюсний світ та глобалізацію, сенс якої складно було зрозуміти навіть українською мовою, не кажучи про переклад для аудиторії англійською.

У форматі питання-відповідь панель перетворилася на майданчик з обміну дрібними ударами між політичними конкурентами.

— Яка назва цієї дискусії? — англійською поцікавився Арсеній Яценюк у модератора.

— Назва “Які зміни потрібні України?” — відповіла Христя Фрилянд.

— Українці добре знають: єдиний шанс домогтися змін — це партія “Фронт змін”. Це партія, де я є лідером... — зайнявся Яценюк саморекламою.

Наймолодший кандидат у президенти, який зазнав фіаско під час минулих виборів, тепер виступив за перетворення України у парламентсько-президентську республіку. Хоча, знову повторив Яценюк в кулуарах, він збирається бути президентом в 2015-2025 роках.

— Які головні проблеми в Україні? Політична і економічна корупція. Місця в списку продаються. Партії показали першу п'ятірку — там ті, хто в тюрмі не сиділи — а інші що? Подивіться на решту депутатів? Народу за них соромно! — активно жестикулюючи, виголошував Яценюк

Почувши цю заяву, Литвин не втратив нагоди познущатися з молодшого колеги, за яким також числяться політичні “гріхи”.

— Якщо ми говоримо про політичну корупцію, тоді я запитаю в експертів: а де представники перших п'ятірок тих партій та блоків, які прийшли до Верховну Раду? Чи несуть вони відповідальність перед виборцями за тих, кого вони затягнули у Верховну Раду? — апелював спікер.

Випад був адресований лідеру “Фронту змін”, який обрався в складі першої п'ятірки блоку НУНС, але згодом створив свій політичний проект. Яценюк закусив губи...

Експерт Ігор Коліушко запитав, коли в Україні з'являться партії, які не змінюватимуть свої погляди залежно від того, при владі вони чи в опозиції. Цю репліку Литвин чомусь сприйняв на власну адресу, бо відповідь його була сповнена образи.

— Тоді, коли українські політологи та експерти перестануть обслуговувати тих, хто може більше заплатити, — заявив спікер та з нервовим надривом у голосі визнав: — Ми закликаємо, щоб не було продажних політиків — і всі продаємося!

Ще одним парадоксом були слова віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Для початку він запевнив, що скасування політичної реформи... не матиме суттєвих наслідків.

— З вчорашнім рішенням КС нічого серйозно не змінилося. Нам все одно потрібно мати стабільну більшість у парламенті. З 2004 року це ніколи не вдавалось!

Потім, будучи частиною влади, Тігіпко поскаржився на цю саму владу.

— Я зустрічатимусь зі своїми однопартійцями в Криму. Я знаю, що вони казатимуть: “Влада на нас тисне”. 17 осіб знялися з виборчих дільниць, тому що просто бояться. Про це знають всі в Криму! Буде дуже погано, якщо ми повернемося на п'ять років назад.

До всього іншого Тігіпко активно виступив на захист демократії — хоча, за словами речників Банкової, тут в Україні все гаразд.

— Нам треба абсолютно конкретно думати, щоб Україна і далі просувалася демократичним шляхом. Це критично для нас! Треба слідкувати за тим, щоб гарно проходили вибори, щоб не було утиску преси, поправляти регіональних лідерів, які в деяких регіонах перетискають...

— Якщо вас влада тисне, переходьте до нас в опозицію. У нас весело! — засміявся Яценюк своїм характерним низьким сміхом.

— Перейти в опозицію — річ немудра, — відмовився від пропозиції Тігіпко. — В опозиції добре говорити, але там немає чого робити.

— До влади ідуть все життя, тоді як в опозицію потрапляють за один день! — почулося із залу.

Кому саме належала ця фраза, роздивитися не вдалося. Але без сумніву, саме вона пояснює поведінку всіх героїв — та мотиви їхніх подальших кроків.

Сергій ЛЕЩЕНКО