Путін ГАЗує

Незважаючи на те, що Україна протягом останнього року справно і вчасно платила Росії за спожитий газ, а міністр Мінпаливенерго Юрій Продан запевнив усіх у своєчасних розрахунках “Нафтогазу” за спожитий російський газ, такі критичні заяви російського очільника знову викликали привід українсько-російських газових воєн минулих років.

Спочатку прем’єр-міністр Росії Володимир Путін заявив про неплатоспроможність України за російський газ під час зустрічі з керівництвом партії “Єдина Росія”, потім те ж саме розповів у телефонній розмові з прем’єр-міністром Швеції, яка з початку нового року головуватиме в ЄС. А зовсім недавно під час прес-конференції звернувся до ЄС з проханням позичити Україні гроші для оплати за російський газ.

На думку опитаних нами експертів, причин такої активізації газових заяв з боку Росії є декілька. По-перше, саме зимою перебої з поставкою енергоресурсів найвідчутніші.
По-друге, попереду в Україні президентські вибори і впливу з боку Росії на їх перебіг не уникнути. По-третє, у “Газпрому” виникають труднощі з просуванням власних обхідних газогонів в Європу — Південного та Північного потоків. Відтак, саме дискредитацією України росіяни хочуть підказати європейцям, що з метою енергобезпеки найпевніше буде не надіятись на Київ, а допомагати розвивати обхідні маршрути. По-четверте, “Газпром” юридично так і не оформив відмову від претензій щодо недобору Україною законтрактованих обсягів газу, що може ближчим часом згадати.

“По-перше, заява Путіна покликана підготувати громадську думку в Європі до можливих проблем в майбутньому. Щоб потім заявити щось в дусі “а я ж казав”. А по-друге, ця заява повинна підштовхнути Україну до вчасної оплати за спожитий у жовтні газ”, — розповів у коментарі “Главреду” експерт з питань ПЕК Леонід Косянчук.

З цим погоджується і провідний експерт енергетичних програм Центра Разумкова Володимир Омельчук. “Ця заява повинна показати євроспільноті слабкість України та її нездатність виконувати контрактні зобов’язання. Так Росія хоче реабілітуватись за дії, що були в січні цього року”, — стверджує для “Главреда” експерт.
За словами незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, своїми заявами Путін має за мету черговий раз продемонструвати Європі те, що Росія як геополітичний суб’єкт відповідальна за певну частину пострадянського простору.

Натомість президент Київського міжнародного енергетичного клубу “Q-Club” Олександр Тодійчук вважає, що слова Путіна спрямовані не лише до європейської аудиторії, але й до українців. “Ця заява була спрямована до європейської аудиторії в тій частині, що не варто розслаблятись, адже в будь-який час все може бути погано, а треба долучатись до Північного та Південного потоків. Українцям цієї заявою Путін намагався донести те, що якщо на президентських виборах ми зробимо не той вибір, то в нас з’являться додаткові проблеми”, — ділиться з “Главредом” власними враженнями експерт.

Відповідно до цього погляду, такими заявами російське керівництво, по-перше, продовжує дискредитувати Україну як надійного партнера на фоні того, що Кремль зараз стикається зі щоразу новими проблемами у реалізації власних обхідних трубопроводів. “Якщо ще два роки тому Росія могла реалізувати такі проекти самостійно, то тепер їй потрібні партнери”, — каже Тодійчук, мовляв, так росіяни прагнуть переконати європейців у тому, що лише на українську “трубу” покладатись дуже небезпечно.

“По-друге, газову складову буде використано для тиску під час передвиборних перегонів в Україні. Ми з Москви чуємо заяви про те, що Тимошенко прагне виконати взяті на себе зобов’язання, але Ющенко та Янукович не дають їй цього зробити. Росіяни хочуть всіх попередити про те, що в разі обрання неприйнятного їм президента, вони скористаються можливістю оштрафувати за невідібраний законтрактований газ. Залежно від результатів виборів про таку перспективу, можливо, буде озвучено в кінці січня”, — припускає Тодійчук.

Тим часом, наші поінформовані європейські співрозмовники в експертних колах, які побажали залишитись неназваними, схиляються до думки про те, що російська енергетична політика щодо України не залежатиме від того, хто стане наступним українським президентом. На їхню думку, хто б не став наступним головою держави, Москва буде робити все можливе, аби ввігнати Київ у газові борги. Після цього Росія почне розмови про передачу Україною якихось державних активів за борги. І не виключено, що у цих перемовинах буде поставлено питання про приватизацію чи принаймні входження в управління українською ГТС.

У такій ситуації нокаутуючим ударом може стати оголошення Росією штрафних санкцій до України за недобір законтрактованих обсягів газу. У даному випадку не варто сподіватись на те, що Путін дотримається своєї обіцянки, яку він дав Юлії Тимошенко у Польщі, не штрафувати Україні за недобір газу. Російські керівники відомі “непохитністю” даного слова. Згадаймо хоча б слова Москви про неприпустимість визнання сепаратистських республік суверенними державами. Як відомо саме Росія буле першою з трьох країн, які визнали незалежність Південної Осетії та Абхазії.
Про те, що росіян в першу чергу цікавить українська газова труба говорять і в Центрі Разумкова. “Метою російської політики в газовій сфері щодо України є вплив на українську ГТС через акумулювання “Нафтогазом” боргів перед “Газпромом””, — переконує Омельчук. Він вважає, що після президентських виборів в Україні Росія наполягатиме на тому, аби “Газпром” допустили до української ГТС за білоруським варіантом — в обмін на погашення боргів. І це відбуватиметься за будь-якого президента”, — стверджує Омельчук.

На його думку, основною проблемою України можуть стати навіть не імовірні штрафні санкції за недобір газу, а невиконання зобов’язань щодо розрахунків за спожитий газ, що зробити буде майже неможливо без залучення кредитів.
За словами Косянчука, за жодних умов нікому не дадуть наблизитись до управління українською ГТС. “У Росії тверезі люди, які розуміють, що до української ГТС їх не допустять, хоч би тут помирало пів України”, — впевнений він.

Про можливість білоруського варіанту у газових відносинах між Києвом та Москвою розповідає і Нарбут. У коментарі для “Главреда” той стверджує, що росіяни поставили собі завдання — здобути контроль за українською ГТС. За його словами, у цьому не перешкодить навіть закон про неможливість відчуження ГТС. Мовляв, якщо буде потрібно, то відповідні зміни буде ухвалено.

“Якщо черговий раз почнуть страждати європейські споживачі, то і в канцлера Німеччини, і у прем’єр-міністра Франції вистачить політичного впливу повернути Україну в необхідному напрямку. Цей тиск може бути дуже масштабним та системним, особливо напередодні підписання договору між Україною та ЄС про асоціацію, в якому енергетична безпека займатиме чільне місце”, — переконує Нарбут у реальності сценарію про здобуття росіянами доступу до контролю за українською ГТС. Крім того, інфраструктурні елементи можуть бути дуже корисними в тому числі і для підвищення дохідності такої наразі фінансово хиткої компанії як “Газпром”.

Юрій ОНИШКІВ