Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Про нових учасників місцевих виборів

[13:58 17 июня 2010 года ] [ Українська правда, 17 июня 2010 ]

Днями у ЗМІ пройшла інформація, що Віталій Кличко утворив партію УДАР (Український демократичний альянс за реформи).

Оскільки на сайті Мін'юсту реєстрацію не відображено, складно сказати, скільки років буде щойно зареєстрованій партії. У тому, що більше одного, свідчить намір брати участь у місцевих виборах, висловлений в інтерв'ю одного з керівників партії.

Нових лідерів, які не брали участі зі своїми проектами у попередніх виборах — парламентських або місцевих, — але заявляють про такий намір, кілька. Частина з них вже створила свої партії — Тігіпко, Яценюк, Кличко, Кириленко. Гриценко та Наливайченко розкручують громадські організації, але партій ще не зареєстрували.

Скільки років новим партіям?

Вибіркове цитування таблиці Мін'юсту, до якої внесено зареєстровані партії, пояснює цей досить дивний словесний пасаж.

 

1

Українська республіканська партія “Собор”

05.11.90 № 4

м. Київ, вул. Лабораторна, 1/ 62 А

Матвієнко Анатолій Сергійович

3.

Партія Зелених України (ПЗУ)

24.05.91 № 80

м. Київ, вул. Чапаєва, 2/16

Кондратюк Тетяна Вікторівна

6.

Соціалістична партія України

25.11.91 № 157

02100, м. Київ, вул. Бажова, 12

Мороз Олександр Олександрович

11.

Конгрес Українських Націоналістів

26.01.93 № 385

м. Київ, вул. Хрещатик,21,пом.111

Івченко Олексій Григорович

12.

Народний Рух України

01.02.93 № 391

м. Київ, вул. О.Гончара, 33

Тарасюк Борис Іванович

14.

Партія “Віче”

14.05.93  № 457

м. Київ, вул. Щербакова, 61-Б, кв.19

Оніщенко Ірина Григорівна

17.

Комуністична партія України

05.10.93  № 505

04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 7

Симоненко Петро Миколайович

21.

Всеукраїнське об'єднання “Свобода”

16.10.95  № 686

м. Київ, вул. Вишняківська, 6а/70

Тягнибок Олег Ярославович

24.

Народно-Демократична партія (НДП)

30.05.96  № 744

м. Київ, вул. Горького,107 А

Супрун Людмила Павлівна

25.

Соціал-демократична партія України /об'єднана/

01.07.96  № 751

м. Київ, вул. Івана Франка, 18

Загородній Юрій Іванович

26.

Прогресивна соціалістична партія України

09.07.96  № 753

м. Київ, вул. П.Мирного, 27, кв.51

Вітренко Наталія Михайлівна

27.

Народна партія

30.12.96  № 812

м. Київ, вул. Рейтарська, 6-а

Литвин Володимир Михайлович

35.

Партія “Реформи і порядок”

24.10.97  № 932

м. Київ, вул. Інститутська, 28

Соболєв Сергій Владиславович

36.

Партія регіонів

06.11.97 № 939

м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5

В.о. Голови Азаров Микола Янович

51.

Політична партія “Народна Самооборона”

13.05.99 № 1174

м. Київ, бульвар Лесі Українки, 10-А

В.о. Голови Новіков Олег Володимирович

55.

Політична партія “Сильна Україна”

30.08.99 № 1217

м. Київ, вул. Горького, 95

Тігіпко Сергій Леонідович

57.

Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина”

16.09.99 № 1222

м. Київ, бул. Л.Українки, 26, кім.916

Тимошенко Юлія Володимирівна

58.

Єдиний Центр

24.09.99 № 1228

04070, м. Київ, вул. Ярославська, 56-А

Кріль Ігор Іванович

65.

Українська Народна Партія

31.12.99 № 1301

м. Київ, вул. Пушкінська, буд.28-А

Костенко Юрій Іванович

70.

Політична партія “За Україну!”

04.05.00 № 1417

03048, м. Київ, вул. І. Пулюя, 5

Кириленко В'ячеслав Анатолійович

112.

Політична партія “Наша Україна”

22.03.05 №115-п.п.

м. Київ, вул. Боричів Тік, 22-А

Голова Ради Партії Ульянченко Віра Іванівна

113.

Політична партія “Громадянська позиція”

24.03.05 № 116 — п.п.

м. Київ, вул. Тростянецька, 8-Б, кв.344

Нещадим Микола

140.

“Політична партія “Фронт Змін”

26.06.07 № 144-п.п

м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А, кім.17

Іванчук Андрій Володимирович


 

Як видно, “Сильна Україна” Сергія Тігіпка, про створення якої в Україні почули в період президентської кампанії, — реєстраційно старша за ВО “Батьківщина”, УНП та “Нашу Україну”. Як виявилося, це не нова партія, а перейменована Трудова партія.

А “Фронту змін”, що з'явився на політичних обріях у цей же період, у червні виповнюється ... 3 роки.

Показово, що на офіційному сайті “Фронт змін. Ініціатива Арсенія Яценюка” відсутня історія партії і взагалі інформація про неї. Проте на сайті Мін'юсту зафіксовано, що 23 вересня 2009 назву “Політична партія “Фронт змін” взяла собі партія “Демократичний фронт”; її головою обрано Андрія Іванчука. А 30 листопада 2009 третій (на той час) за рейтингом політик України став на чолі партії.

“Партійне керівництво” у статуті “Фронту змін” прописано нетрадиційно. У партії є голова — цю посаду обіймав найближчий соратник Яценюка, в минулому керівник державного експортера електроенергії “Укрінтеренерго” Андрій Іванчук.

Набір повноважень голови виглядає як у першої особи — він здійснює “поточне керівництво діяльністю партії, без доручень представляє її у всіх зовнішніх відносинах, укладає угоди, розпоряджається майном і коштами партії, робить заяви від імені партії”.

Але насправді він — лише прораб. Бо статут “Фронту змін” передбачає існування аятоли — Лідера партії, який “визначає політичний курс партії, приймає політичні рішення, має право вето на будь-яке рішення керівних органів партії”, — описує співвідношення керівників у новому проекті “Українська правда”.

“Донедавна вона (партія) існувала лише на папері під продаж... Наповнюватися нова політична структура буде за рахунок громадської організації “Фронт змін”, — писала УП.

Відомо, що й про проект В'ячеслава Кириленка “За Україну!” почули вже після його виходу з “Нашої України” (в “НУ” перебував у 2006-08 роках; партію “За Україну!” офіційно очолив у січні 2010), проте його партії вже... 10 років — більше, ніж “Нашій Україні”. Просто до цього “ЗУ!” була партією Соціального захисту, зареєстрованою 4 травня 2000 року під тим же №70.

Подібна ситуація і з “Єдиним центром” Віктора Балоги — його проекту, що виник під час головування в секретаріаті президента Ющенка в період 2006-09, уже... 11 років. Розгадка також елементарна: назву “ЄЦ” у березні 2008 року отримала партія Приватної власності, зареєстрована 24 вересня 1999 року під №58.

“ЄЦ” — ровесник партії “Народна самооборона”, хоча сам проект під Юрія Луценка виник напередодні дочасних парламентських виборів-2007, а партія під такою назвою з'явилася в лютому 2010-го — у результаті перейменування “Вперед, Україно!”.

Хоча з юридичної точки зору з багаторічними історіями цих проектів усе гаразд, однак стверджувати, що вони виникли на базі “партій із традиціями”, дуже складно.

Тим часом в реєстрі Мін'юсту продовжують існувати громадські організації, однойменні до деяких політичних партій.

Громадська організація “Сильна Україна” зареєстрована раніше, ніж у реєстрі політичних партій з'явилася назва “Сильна Україна”. На відміну від партії, ГО прихильна до НАТО, вважаючи його гарантією безпеки України, тому запідозрити їх у співпраці проблематично.

Те, що ГО “Фронт змін” очолює Арсеній Яценюк, не викликає різночитань щодо стосунків цієї організації та однойменної партії.

Дещо інша ситуація з “Громадянською позицією”. Таку назву у лютому 2010-го взяла політична партія “Могутня Україна”. Однойменну громадську організацію очолює Анатолій Гриценко.

Попри те, що перед президентськими виборами-2010 він заявляв про намір створити партію, а на своєму сайті так і називає “Громадянську позицію” — партія, партія під такою назвою зареєстрована, однак її керівник інша людина — Микола Нещадим; людини ж із таким прізвищем серед очільників “ГП” Гриценка немає.

Є Віктор Мусіяка, який очолював “Вперед, Україно!”, що в лютому стала “Народною самообороною”. Зважаючи на заяви лідера ГО “ГП”, він планує якось розв'язати питання: “Вірогідність того, що цей парламент пропрацює увесь свій термін, дуже мала, тому готуємося брати участь і в дочасних виборах”, — заявив Гриценко.

Сайт організації повідомляє, що партія розбудовує свої осередки в регіонах, і готується до участі у виборах, коли б вони не були.

Подібні наміри висловлює і керівництво щойно зареєстрованої партії Кличка: “Безперечно, ми плануємо брати участь у місцевих виборах, перемога на них для нас нині — головна мета”, — відповів на запитання кореспондента, чи зможе взяти участь нова партія у місцевих виборах, якщо вони відбудуться восени, представник УДАРу.

Дещо суперечливою щодо партієтворення є позиція лідера громадської ініціативи “Оновлення країни” Валентина Наливайченка. З одного боку, серед найближчих цілей він називає “участь у місцевих виборах”: “Наша мета — допомогти людям з місць зайти у місцеві ради”.

З іншого боку, він заперечує намір створити партію: “Ми ще одну партію не створюємо, тому що 178 партій дійсно забагато. Нам, як і переважній більшості громадян України, не подобаються партії, оскільки це фан-клуби, бізнес-клуби політиків, вождів, так званих лідерів... Вузькопартійні проекти нецікаві нам ні за ідеологією, ні за своєю формою”.

“Це надпартійний, не вождистський проект... Україна потребує не нових партій, а нової політики”, — стверджує екс-глава СБУ, не відкриваючи при цьому таємниці, як громадська організація планує взяти участь у місцевих виборах.

Коротка інструкція, як стати “партією з історією”

Мода на “штучне зістарення” новоутворених партій існує досить давно — подивитися хоч би на “Віче” та згадані вище проекти. Причина зрозуміла: вік розкрученої під вибори партії має відповідати вимогам виборчого законодавства (365 днів від дати реєстрації). Адже тільки тоді проект, в який вкладено ресурс, матиме змогу взяти участь у перегонах — або власним списком, або у складі блоку.

Зареєстровані на сьогодні 179 політичних партій, суттєва частина яких мають найчудернацькіші імена — досить просторе поле для купівлі-продажу “під зміну назви”.

Схему, як вписатися в рамки закону, озвучив в передвиборчому інтерв'ю Анатолій Гриценко: “Підсумком цієї виборчої кампанії стане формування партії. Серед наших активістів є керівники цілого ряду партій, які мають історії в 10 і більше років. Думаю, не проблема зібрати з'їзд, затвердити нову назву, внести зміни до статуту та програми та брати участь у будь-яких виборах”.

А ось приклад того, як створюються блоки — для ілюстрації без коментарів зацитуємо повідомлення “Інтерфаксу”: “Партии “Сильная Украина” и “Информационная Украина” создали избирательный блок Сергея Тигипко “Сильная Украина”. 20 февраля прошел съезд партии “Информационная Украина”, а 21 — “Сильной Украины”, на которых было поддержано решение о создании избирательного блока.

На межпартийном съезде этих двух партий было принято два решения. О выходе “Сильной Украины”, которая являлась правопреемницей “Трудовой партии Украины”, из Блока Литвина, и о создании блока политических партий “Сильная Украина” и “Информационная Украина” под названием “Сильная Украина”.

Как известно, в ноябре 2009 года Тигипко был избран лидером Трудовой партии Украины, после чего она была переименована в “Сильную Украину”. После создания “Сильной Украины” Тигипко неоднократно заявлял о намерении создать свой блок для участия в последующих местных и парламентских выборах”.

Список учасників — за 45 днів до виборів

Партії — суб'єкти виборчого процесу. Від того, що вони собою являють, залежить якість обраної влади. На всіх рівнях.

Своєрідним дзеркалом партійного будівництва в Україні є підходи соціологів. Восени 2008 року вони заміряли рейтинг “блоку Яценюка” — коли цього блоку, як відомо, не існувало. Блоку не було, а рейтинг був.

Тобто — заміряли потенціал лідера, під який можна створити блок. Або партію. Цим визнали, що вирішальну роль для виборця грає прізвище лідера — байдуже, є під ним структура чи немає, і кого цей лідер веде в своєму списку. Актуальність рівняння “рейтинг партії/блоку = рейтингу лідера” підтверджує досвід “Нашої України”, рейтинг якої напряму залежав від рейтингу Віктора Ющенка, під якого вона і створювалася.

Але чи згадує виборець про те, скільки за списками БЮТ пройшло до Верховної Ради депутатів, які у 2007 та 2010 роках стали перебіжчиками? Чи будуть вони “дешифрувати” списки чергового лідерського проекту, з'ясовуючи, чи не потрапили туди бува люди, яких у владу пускати не варто? Чи, швидше, оберуть, як на своєрідному “конкурсі краси”, свого “найкращого кандидата”, за список якого, без якихось там аналізів, і проголосують?

Саме такий прогнозований підхід виборця і спонукає політичних акторів діяти за схемою: “розкрутка лідера під вибори — термінове створення під його рейтинг партії/блоку — негайний похід на вибори, поки рейтинг тримається”. Українське законодавство, фактично, дозволяє реалізовувати такий план з точністю до 45-ти днів.

Партію “під вибори” утворити можна, враховуючи, що список зареєстрованих місцевих організацій партій має бути опублікований місцевими органами юстиції не пізніш як за 95 днів до виборів. А от повідомити про утворення виборчого блоку до ЦВК та ТВО можна й за 45 днів.

Таким чином, склад учасників наступних місцевих виборчих перегонів уже вимальовується — це нинішні парламентські партії та блоки, традиційні учасники перегонів — партії, що мають розгалужені регіональні структури, а також нові лідерські проекти.

Проте остаточний перелік буде відомий за півтора місяці до виборів. Адже місцеві вибори спонукають також до створення блоків під місцевих лідерів, часу розкрутити яких ще досить — незалежно від того, відбудуться вибори восени цього чи навесні наступного року.

Ірина ЛУКОМСЬКА
 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.