Повний виступ Юлії Тимошенко в дебатах на суді

Власне кажучи, розпочати я би хотіла з того, що в січні 2009 року по розв'язанні , так званої, “газової кризи”, яку створили саме ті люди, які дуже тісно співпрацювали з корупційними структурами, я, як на ту хвилин прем'єр-міністра, хочу чітко заявити, що в той час я діяла законно, логічно, ефективно, по державницькі.

Я не торгувала землею під Чорноморський флот, я не торгувала газотранспортною системою, Енергоатомом, Укртелекомом, я не здала жодної п’яді української землі і жодної гривні державної власності не було поставлено під удар. Криза була розв'язана. Хочу сказати, що якщо би зараз повторились такі самі обставини, я би діяла так само, я би так само використовуючи надані Конституцією, законами України мені владу, робила би те ж само і там би само чітко і зрозуміло би виводила країну з кризового стану. Це мені доводилось робити не один раз.

Наприклад, в 2000 році, коли я працювала Віце-прем'єр-міністром паливо-енергетичного комплексу, так складається моє життя і мої обставини, що я вимушена була тоді долати енергетичну кризу, коли в країні, в деяких регіонах, селах, містах світло не горіло зовсім, на 2-3 години включали світло, коли повністю була розбалансована, коли заборгованість по з/п і пенсії була до року, тоді я прийшла на посаду Віце-прем'єра.

До речі, і шахтарям, атомникам, енергетикам з/п була заборгована за багато місяців. Я хочу сказати, що і тоді в супереч корупції тодішніх посадовців, в супереч олігархії, яка тоді працювала, мені вдалось і тоді за 7 місяців поставити на ноги енергетичну систему, дати в бюджет десятки мільярдів гривень і забезпечити погашення пенсій, з/п, які накопичились місяцями.

Коли після того, на десяту річницю незалежності мене Кучма, тодішній президент, поміщав в ту саму в'язницю, він мене поміщав за те саме, що вирішуючи питання і проблеми людей, я тоді по двинула всі фінансові інтереси олігархії, яка вже на той момент опанувала країну. І вони тоді, мені не вибачили на десяту річницю.

Зараз на двадцяту річницю незалежності, я в тій же самій камері, в тій же в'язниці, за те саме. За те, що будучи прем'єром я достатньо чітко посунула корупційні інтереси, дала можливість жити держави. Я думаю, що далі треба цю традицію змінювати, і потрібно, щоб злочинці сиділи у в'язниці на чолі з президентами, які повністю організовують корупцію в Україні, на чолі з деякими прем'єр-міністрами, які стають на чолі корупції. І на жаль, з допомогою силових структур і судді, які їх обслуговують. Я думаю, що вже на наступну річницю, не ювілей Незалежності, буде стояти на своїх місцях так, як мусить бути. Я думаю, що ми всі до цього докладемо зусилля.

Також хочу зараз, висловити подяку своїм адвокатам, захисникам. Я думаю, що дуже уважно їх промови слухали не тільки в цьому залі. Я думаю, що перед ними було поставлено надзвичайне завдання, довести спираючись на закони очевидні речі. Мається на увазі, там де очевидно, що немає злочину, їм потрібно було використати весь свій досвід, закони, документи, щоб довести, що “2х2=4”. Це не проста робота коли їх ніхто не хоче слухати, коли ніхто не чує їх доказів, коли нікому не потрібна об'єктивність і справедливість.

Саме тому, я думаю, що мої захисники і адвокати, я хочу зараз їх назвати, я думаю, що не тільки ті високоповажні люди, які сидять в цьому залі, це і ї Сірий М.І., які на мій погляд, з точки зору Європейського права, з точки зору важливих ключових ратифікованих документів, на основі високого професіоналізму, будучи високоморальною людиною довів, що в принципі, такі речі не можуть розглядатись в кримінальному судочинстві. Це просто абсурдно само по собі. Я ще можна це довести?

Я хочу подякувати людині, яка розклала на складові ст. 365 КПК України. Я хочу сказати, що це було складно зробити, тому що знайти хоча б один доказ, хоча б один аргумент, Сухову було практично не можливо із того, що представила прокуратура, щоб хоча би якось можна було говорити про ст.. 365 ч.3, але він грамотно, слово за словом, доказ за доказом, розклав ситуація. Я думаю, якщо в цій країні був суд, не тільки для мене, а для сотень тисяч людей, то в принципі, в цьому судовому процесі вже би не було чого обговорювати.

Я думаю, що коли Плахотнюк, витративши 2 тижні, на відміну від прокурорів, від судді, від слідчих, вивчив кожен папірець цієї КС, коли він все це сміття вивалив в своїй доповіді, розклав на складові, коли слідчі дії по вилученні ключових доказів проводились 31 квітня 2011року, в день, якого не існує, коли він просто показує, що експертизи замовлялись набагато пізніше, ніж по датам отримували результати по ним, коли він проаналізував весь цей мотлох і назвав своїми іменами, то стало зрозуміло, чому немає прямої трансляції.

Її немає, тому що всі канали належать олігархії, вони зараз це все замовчують, нічого на телебаченні немає, якщо би люди це чули і бачили, мені здається, що вони цю владу винесли з патрохами, з суддями і з такими прокурорами. Але люди позбавлені права в прямій трансляції весь цей абсурд бачити.

Я хочу подякувати Власенку, Титаренко, Богдану Ференцу, який був певний час виконувачем обов'язків Генерального прокурора України, і які всі разом всі з усіма своїми великими командами працювали для того, щоб в режимі, якій є неможливим для роботи захисту, все ж таки, проаналізувати кожен папірець цієї КС.

Після того, як вони зробили свою роботу, в принципі, треба було би припиняти цей абсурд, якщо на цьому етапі судового слідства передбачено тільки винесення виправдовувального вироку, і закривати цю ганебну для України лавочку, яка називається судовим процесом по газовій КС. Але шоу продовжується.

Тому, дякуючи всій своїй команді захисників, хочу висловити не просто подяку, а більш глибокі людські почуття незалежним міжнародним правозахисним організаціям.

В першу чергу, це Данський-Гельсинський комітет до якого звернулись представники ЄС і попросили проаналізувати ці матеріали справи, для європейської спільноти, для посольського корпусу, сформувати свою оцінку даної справи.

Їх висновок Данського-Гельсинського комітету, хочу подякувати м. Лінгву, який очолював цю групу, ці матеріали, їх дослідження, їх експертизи долучені до матеріалів КС, вони чітко, базуючись на матеріали КС, на все, що вони побачили, вони сказали про те, що в жодній країні де є система правосуддя працююча, порушення такої справи було би неможливим. А велика юридична компанія США сказала, що їм шкода паперу, на якому все це написано, що є обвинувачення.

Тому, нам всім, моїм захисникам, мені немає про що в цьому судовому засіданні виправдовуватись, нам немає чого доводити, немає проти чого захищатись. Це вже доведено, публічно оголошено незалежними правозахисними організаціями такими, як Дансько-Гельсинський комітет, який сказав публічно, що ця справа не може бути кримінальною.

Якщо в супереч цьому будуть після цього винесені обвинувальні вироки, це буде вирок, запам'ятайте, не проти мене, тому що всім відомо в світі, не тільки в Україні. Що складу злочину не було, я діяла законно, відповідально по державницькі, ефективно.

Обвинувальний вирок, який був написаний ще до того, як було порушено КС, в Україні все переверне. В моїй справі спочатку був написаний вирок Печерського районного суду в адміністрації президента, потім було порушено КС, потім вона була “розслідувана” СБУ і прокуратурою, після того почалось судове засідання і судове розслідування. Вирок написаний до порушення КС. Тому що президент країни вважає мене небезпечним політичним конкурентом, і правильно вважає, він правильно визначився, я не буду спростовувати.

Я хочу сказати, що я своїм життєвим завданням бачу побудову в Україні правого, демократичного, морального суспільства, що несумісна з олігархією, яка сьогодні діє в країні, і з ключовим керівником олігархії, яким є сьогодні Янукович. Він правильно визначився, що я присвячу своє життя для того, щоб Україна стала вільною від них, щоб люди не були так принижені, щоб вони не були позбавлені права на життя.

Я хочу звернути вашу увагу, що пройшли вже всі етапи судового засідання, судового слідства, завершились дбати, залишилось моє заключне слово, а потім вирок. Я хочу сказати, що це не був суд в класичному розумінні в судочинстві. Давайте віддамо собі в цьому звіт. Це був специфічний суд, суд був без сторони захисту. Ми були позбавлені права — по-перше, на повноцінний захист, ми робили все в авральному режимі, робили все, як могли.

По-друге, це був суд без свідків, які запропоновані стороною захисту. Це був суд експертиз, які би проводились з участю стороною захисту, це був суд без запрошення експертів для того, щоб вони в судовому засіданні мали дати якісь пояснення.

Це був суд без справедливості, без права, без КПК, без Конституції, без законів, без процедур. Це був класичний суд Лінча, коли зібралась група людей об'єднана одним незаконним завданням, незважаючи на невинуватість було поставлено завдання розправитися і вони це робили.

Я зараз хочу чітко і зрозуміло сказати — все, що говорять мої захисники, все, що буду говорити я це не для цього суду, повірте вирок є. Якщо хтось в залі, або в суспільстві думає, що вирок буде виправдовувальним, я хочу, щоб ви зараз не плекали надії на те, чого не буде. Вирок, написаний і він буде оголошений саме обвинувальний. Я буду говорити, але це я говорю не для цього суду, і не для цих прокурорів, які не представляють ні закон, не конституцію, не справедливість.

Вони представляють сьогодні людей, які випадково дорвались до влади, які сприяють країну, як ЗАТ, яке приносить їм великі, нечесні ставки, вони представлять їх, вони не представляють конституцію, і не представляють Україну. Тому говорити я зараз буду для українського суспільства, для українських громадян, для демократичної світової спільноти. Я переконана, що після того, як буде винесено обвинувальний вирок, ми обов'язково отримаємо повну реабілітацію в міжнародних судах.

Саме тому, що свою промову я буду говорити не для цього суду, а для українського суспільства і для міжнародної демократичної спільноти, я можливо, перший раз в цьому суді встану, тому що я звертаюсь саме до громадян, до тих людей, які хочуть бачити країну справедливою, правосудною, європейською державою.

Хочу повідомити вам, що я уважно послухала виступ від обвинувачення. Можу сказати перше враження. Для них не були важливі свідки, які тут були, не дебати, для них не важливі не докази, не документи, нічого. Вони в своїй промові в дебатах слово в слово повторили той обвинувальний висновок, який був складений не базуючись на законі, не базуючись на конституції, не базуючись на елементарній справедливості, безумовно, не на доказах.

Я хочу сказати, цитуючи ГПУ, що представники прокуратури не стали на шлях виправлення, вони продовжують робити злочин, порушуючи закони, притягуючи до відповідальності невинуватих людей. Можу сказати, що, в перше чергу, вони є клієнтами ст.. 365 ч.3, яку вони мені інкримінуються. Тому що вони із своїх корисних, особистих інтересів. Тому що вони таким чином порушуючи закон, виконують злочинні накази, зберігаючи свої посади, пагони, зарплати і таким чином із своїх корисних міркувань, вони сьогодні фальшуються КС, розуміючи, що вона не має під собою жодного доказу.

Хочу їм ще нагадати, враховуючи, що в судовому засіданні, люди мусять знати закони, що вони ще і клієнти ст.. 371, ст.. 372 КПК України. Ст.. 371 — завідомо незаконне затримання арешт, або тримання під вартою людини, яка не скоїли злочин. Хочу нагадати, що там строк від 5-10 років.

Ст. 372 КПК — це притягнення за відомо невинуватого до кримінальної відповідальності з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Я вважаю, що вони сьогодні притягують мене до кримінальної відповідальності за особливо важкий злочин за відомо знаючи, що я не винна. Це від 5 до 10 років.

Я не буду поки що зачитувати ст.. 375, це постановлення завідома неправосудного вироку, рішення ухвали або постанови. Це теж ст.. КПК, яка передбачає від 5 до 8 років. Я сподіваюсь на те, що не зважаючи на залежність судді в нашій країні від однієї людини, він президента держави, я все ж таки залишаю шанс не зачитуючи цю статтю, що людина, як сидить в президії зверне увагу на те, що цей абсурд мусить припинитись. Я не буду більше нічого говорити по відношенню до цих людей, які обвинувачують або судять.

Зрозуміло, що мені, насправді, немає потреби доводити свою невинуватість тому що у їх є потреба довести винуватість. А це різні речі. Вони не довели сьогодні ні словом, ні документом, і свідченням жодного свідка, що я в чомусь винна. Це є очевидним.

Враховуючи, що я поставлена сьогодні в таку ситуацію, що ми вимушені всією командою захищатись від повноцінних, повнокровних політичних репресій, я безумовно декілька речей скажу.

Але перед тим, як перейти до концепції, яку я хочу викласти, я хочу всім вам сказати, що сьогодні в цій ситуації, в цих обставинах, я дуже чітко розумію, що відчували ті люди над яким знущались під час радянського режиму. Я дуже добре відчуваю, як себе почували ті патріоти України, яких судили без суду, без слідства і кидали в радянські табори.

Я дуже добре зараз на собі відчуваю кожну емоцію, яку вони перенесли, коли боролись за незалежність нашої держави. Я знаю через що вони пройшли, я знаю, коли вони по 20 років і більше сиділи в таборах РС за Україну, для них не важливо були де вони знаходяться, тому що вони були вільними, в праві висловити свою думку, вони були вільними в праві вести себе так, як вважають себе моральним, були вільними здійснювати ті кроки і дії, які вони вважали, що підуть на користь отримання незалежності держави.

Сьогодні те саме, тільки на збереження незалежності держави, на збереження її європейської стратегії, на збереження права українця жити в правовій демократичній державі. Але я дуже добре розумію їх емоції, вони йшли в табори, вони йшли в це судилище, вони не писали, як їх примушували, явку з повинною і служіння тоді КДБ, вони не писали, вони знали, що на цьому може закінчитись їх життя, але вони йшли.

Я хочу, щоб ми так виховували своїх дітей, а не підкорятись всьому цьому і не писати з ними мирові, не знаходити з ними компроміси, які не сумісні з моральністю, з нашими цінностями, з збереженням незалежності нашої держави. Такі компромісі не сумісні з життям справжніх патріотів України. Тому я щаслива, що моя політична команда, мої друзі, мої колеги, люди, які нас підтримують не шукають компромісів з кримінальним режимом, якій сьогодні прорвався, не шукають компромісів в цінностях, саме головне, а стоять фундаментально. Вони, в тому числі, є надією, що в Україні все зміниться.

Я хочу, враховуючи, що мене примушують говорити їх мовою, що мене примушують виправдовуватись, я хотіла би говорити не чутками, плітками і словами людей, яких приводили до цієї трибуни, як свідків, які сьогодні працюють найманими працівниками в цій системі, і коли їх ламали на цій трибуні зручні для обвинувачення свідчення. Я не хочу користуватись всіма цими речами.

Хочу нагадати, що єдина людина, яка сьогодні працює в владній машині, яка знайшла мужність прийти і сказати так, як є це — Корнякова. Вона просто сказала, що мені доручили, коли я була заступником Генпрокурора, я вивчила ситуацію, замовила експертизу, так воно і є. Те, що відбувалось, відбувалось законно. Її через 2 тижні звільнили з заступника міністра. Чому її звільнили? Тому що вона порушила чітку вказівку прийти до цієї трибуни і говорити неправду. Можливо у інших не вистачило мужності.

Але, в тому числі, за проханням ГПУ, а це було вказано в обвинувальному висновку, було запрошено до цієї трибуни в якості свідків все коло друзів РосУкрЕнерго. Тут побували всі. Побували ті, хто підписували їм контракти, побували ті, хто є засновниками РосУкрЕнерго, побували ті, хто сьогодні в РосУкрЕнерго отримує заробітну плату, сьогодні вони всі були свідками, і вони всі свідчили. Безумовно, як вони свідчили. Тому, дорогі мої, я буду говорити виключно цитатами документів, які долучені до матеріалів кримінальної справи. Я більше не скажу жодного свого слова. Я буду тільки цитувати.

Тому що так, як зібрала кримінальна справа, і так, як вона складена, то, в принципі, ніхто не переймався тим, що в ці томи вкладають. Вони самі не читали того, що в тих томах.

Вони з одного боку вкладали туди явний фальсифікат, і з іншого боку — все, що потрапить під руку, в тому числі документи, які прямо спростовують будь-які обвинувачення. Це говорить про те, що Прокуратура коли готувала це обвинувачення, коли порушувала кримінальну справу, коли передавала всі ці томи в суд, вона не переймалася тим, що в цих матеріалах справи.

Тому що це для них не є важливим. Тому що їм сказали: ви несіть в суд, а в суді все зроблять так, як треба. Навіщо там сортувати папірець до папірця, коли вирок написаний задовго до початку судового процесу. Тому вони поскладали в ці папки таке, що якщо б вони самі почитали все це, вони, як мінімум. Переполовинили б ці 15 томів. І не поклали б ті документи, киї свідчать про їх злочин, а не про мій. Тому буду говорити виключно матеріалами документів. І розпочну з чого.

Ви знаєте, що перше, що зараз інформаційно нагнітають по всій країні, і це є в обвинувальному висновку. Тому про це я можу говорити абсолютно, посилаючись на документи, тут говориться про те, що я, цитую, підписала завідомо невигідні контракти.

По-перше, я не підписувала контракти. Розпочнемо з цього. Але те, що я написала директиви, які призвели до того, що держава отримала завідомо невигідні контракти. На цьому я хочу зупинитись. Це для мене є принциповим.

Для мене є принциповим те, що жоден мій крок ніколи не сповідував подвійних стандартів. І ніколи жоден мій крок не порушував національні інтереси України. тому говорити, що мої директиви, або, як наслідок, вони говорять контракти, є невигідними, завідомо невигідними для України — це неправда, яку я хочу спростувати.

Перш за все формульний підхід. Формульний підхід для формування ціни не робився для України. не було спеціальних формул для України. саме по такій формулі літера в літеру, знак в знак, саме по такій формулі обраховується ціна на газ і на транзит для всіх, підкреслюю, без виключення споживачів російського газу.

Чому я кажу для всіх без виключення? Тому що ви всі, можливо, не володієте питання, що. Навіть, Білорусь має контракт, де прописана формула. Молдова має контракт там, де прописана така сама формула, як у нас. Але кожен раз і кожен рік країни, які хочуть мати спеціальні ціни на га, пільгові так звані, вони до цих формул укладають додаткові домовленості як правило, дисконтні. Тому ніякої спеціальної формули не існує.

Ще одна важлива вводна. Справа в тому, що і для України підписаний контракт і підписана формула дає стратегію виходу на ринкові ціни. Скажіть, будь ласка, чи потрібні для України ринкові ціни на газ? І чи є вони виключно економічною категорією? Скажіть чому тоді не більш заможні, ніж Україна, прибалтійські країни з першого дня відрізали цю пуповину і перейшли на жорстко ринкові ціни? І вони сказали, що, так, ми будемо опалювати вугілля, ми будемо сидіти без тепла, але ми не будемо давати права через ціни на газ формувати політичні впливи на наші країни.

Чому прибалтійські країни набралися такої мужності, пояснять? Скажіть, будь ласка, чому Грузія не ставить спеціальних умов дати їм пільгові ціни, а живуть політично вільно, але формуючи свою економіку так, щоб мати можливість зберігати газ, заощаджувати енергію, і бути вільними політично?

У мене ще одне питання: скажіть, будь ласка, що наша сусідня Польща не хоче мати ціну на газ 200 доларів? Хоче. Але вона знає. Що треба вибудовувати сильну економіку, незалежну країну. Тому в той час, коли була газова криза, Польща нам дала офіційний документ, який є у матеріалах справи, який долучений до матеріалів справи під час мого допиту, який підписаний один з керівників уряду Польщі, що ціна в той час для Польщі складала 510 доларів за тис. кубічних метрів.

Це наш кордон. Так чому Польща може це робити? А чому Україна мусить кожен раз здавати або землю під чорноморський флот, або газотранспортну систему, або можливість будувати заводу по виробництву ядерного палива на незалежній основі? Чому кожен раз здачі і скільки це ще буде тримати? І що у нас ще залишилось здавати?

І ще не забудьте, що газ, який використовується, імпортного походження, мається на увазі, який куплений в Росії, він же першим іде на промисловість, він не іде по побутові потреби громадян України, і він частково іде на опалення, де побудована вкрай неефективна система опалення.

Частково, я підкреслюю. А, в принципі, побутові потреби громадян забезпечуються українським газом. Так чому ми вимушені з вами зараз того, щоб великі металургійні і великі хімічні підприємства, які належать оточенню Януковича, ціною здачі національних інтересів формувати їм надприбутки в балансі?

Чому вони сьогодні, продаючи метал, хімію по світовим цінам, платячи заробітну плату своїм працівникам у 12 разів нижчу, ніж аналогічні заводи у цивілізованих країнах, чому вони мусять ще за рахунок здачі національних інтересів отримувати пільгові ціни на газ? Для того, щоб накопичувати мільярди, а потім цими мільярдами робити фальшиві вибори на всіх рівнях. Для того, щоб накопичувати ці тіньові мільярди і, по суті, купувати країну, яка потім їм дає тисячократні прибутки. Навіщо?

Тому я хочу зараз дуже чітко зазначити: перехід в стратегію на формульний підхід для України є політична свобода. Є здатність і можливість будувати справжню ринкову економіку. Є здатність і можливість будувати свою політику так, як ми хочемо. І якщо у ЄС, о у ЄС, і ніхто нам не може сказати, якщо є ринкова ціна на газ і є формула, що ми мусимо виконувати перше, друге, четверте, п’яте. Чому?

Тому я абсолютно чітко усвідомлювала, що перехід, як і для всіх інших країн, на формульний підхід для України є корисним і вірним. Як на встановлення плати за транзит, так і встановлення ціни на газ. Це перше.

Друге. На переговорах між двома президентами, Росії та України, Ющенко і Медвєдєв, багаторазово вирішувалось питання, що треба переходити на ринкові ціни, треба застосовувати загальну для всіх однакову формулу. Тому це не моє ноу-хау. Якщо всі країни. Які споживають газ, вже давно перейшли на це, так Україні теж треба це робити, і бути достойною і гідною державою, а не стояти на колінах і не вимолювати пільговий газ, нижчий в два рази по вартості, ніж ринковий.

Але я дуже розуміла, підкреслюю, дуже добре розуміла, що Україні потрібен перехідний період для того, щоб всі олігархи, які сьогодні при владі, мали можливість переоснастити свої підприємства. Тобто, те, що вони сьогодні уводять на офшорні рахунки, щоб вони 3 роки мали вкласти в модернізацію, приватизованих безкоштовно підприємств, їх переобладнати, модернізувати, зробити їх енергоефективними, і після цього через 3 роки перейти на нормальні ринкові ціни. І не тримати всю Україну заручниками цих речей.

Крім того, я була переконана, що у нас є 3 роки часу, щоб модернізувати систему опалення в Україна, яка сьогодні обігріває вулицю, але не обігріває приміщення людей. Для цього потрібно було 3 роки. Тому я підписала меморандум з прем’єром Росії, що ми поступово переходимо протягом 3-х років на ринкові ціни, і до формули будуть застосовані відповідні пільгові коефіцієнти.

Саме тому по концепції переходу на ринкові ціни альтернативи не існує. Я хочу, щоб всі для себе цей висновок зробили, але це не стосується населення, це не стосується громадян, тому що для них газ українського походження. І те, що я діяла, як державна людина, це в кризу, я не допустила підняття ні тарифів на газ, ні тарифів на тепло, ні тарифів на гарячу воду, нічого іншого. Чого я цього не зробила?

Нам що зайві гроші не були потрібні? Тому що я твердо знала, що в кризу жодна родина в Україні не здатна викласти підвищену ціну на газ, на тепло, на гарячу воду. І те, до чого ми прийдемо, це буде просто накопичення боргів. Тому я цього не зробила. Так о я поганого і антидержавного, як прем’єр, зробила? Те, що я не поклала на плечі людей все навантаження від фінансової світової кризи? Я захистила як змогла.

А тепер — чи була вигідна ціна. Це є дуже важливим аспектом, тому що всі говорять, що ціна була невигідна. Я хочу вам сказати, що на 2009 рік була підписана дуже чітка і конкретна ціна НАКом. Не я, як прем’єр, підписувала це, ви це добре знаєте. Але я домовилась і розв’язала кризу так, як її потрібно було розв’язати.

Тому я хотіла би зараз зачитати вам вже, це я вже цитую документи. Це Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, висновок №4049 від 12 травня 2011 року. це на замовлення Прокуратури. Це документ матеріалів кримінальної справи. Я думаю, що том і сторінку мені зараз підкажуть мої захисники.

Цитую. “Середньозважена ціна за тис. кубічних метрів природного газу, що надійшов у 2009 році в Україну, складає 232,98 доларів”. Тобто, коли сусідня Польща мала ціну 510 доларів за тис. кубічних метрів, і про це у матеріалах справи є офіційний документ польського уряду, оригінал, Україна внаслідок розв’язання газової кризи отримала ціну за даними Генеральної прокуратури: 232,98 долари. Питання: погана це ціна чи гарна?

Наступне питання: а скільки вважали правильною ціною? 31 грудня 2008 року яку ціну хотіли підписати? 235. І вважали це великою перемогою. Ми підписали 232,98 долари. Я вважаю, що ціна, яка майже вдвічі нижче ринкової, в кризовий 2009 рік є більш, ніж вигідною, і кращою, ніж була домовлена до газової кризи. А тепер увагу. Це ще не все.

Тому що в цій же самій експертизі. Це, до речі, том 13 аркуш справи 131-143, і цифра, яку я зачитала, це сторінка 137, тобто, всі можуть перевірити, я думаю суддя в тому числі. Але я хотіла би, щоб ми також відкрили ще одну сторінку цієї самої експертизи, яку зробила Генеральна прокуратура. Це сторінка 137 того ж документу. Там є таблиця помісячно по формулі як розраховувалась ціна, і якою вона була помісячно у 2009 році.

І тепер увага. Ми змогли на базі цієї формули на липень місяць, по формулі, переконую вас, ось таблиця і можете перевіряти. Липень місяць — 199 доларів за тис. кубічних метрів. Це погана ціна? Серпень місяць — 199 доларів. Вересень місяць — 198 доларів. Жовтень — 208 доларів. Листопад — 208. Грудень — 207. Це погані ціни взимку? В той час, коли Польща продовжувала купувати по 500.

Хочу зараз звернути вашу увагу, що ці ціни — це я для журналістів окремо підкреслюю — обраховані виключно по формулі без 11 млрд. кубічних метрів газу, який, як ви знаєте, є спірним з “РосУкрЕнерго”. Це без цього газу.

Так скажіть, будь ласка, ця формула нормальна чи погана? Вона абсолютно нормальна. І чому у 2009 році, коли ціна на нафту була 147 доларів за барель, вона давала нам ціну приблизно 200 доларів, вже в кінця року, а чому та сама формула після здачі землі під Чорноморський флот дає сьогоднішньому уряду 350, хтось може пояснити? Немає цьому пояснення. Мені здається, що це просто спеціальна технологія, яка застосована, про це я скажу трошки далі. Тобто, іншими словами, ціна на газ, яка підписана НАКом під час розв’язання

газової кризи, була середня 232, а з середини літа і до кінця року на рівні 198-200 доларів. Що ще краще треба робити? Тому я стверджую, що директиви підписані правильно, розумно досягнута домовленість, і абсолютно точно НАКом підписані нормальні контракти. Але це ще не все. Я знову буду посилатися на матеріали кримінальної справи, і буду говорити вам про речі, які ви також мусите знати.

Ви знаєте, що коли мене звільнили перший раз з посади прем’єра, ціна на газ була 50 доларів, ціна на транзит 1,09 доларів за тис. кубічних метрів на 100 км. Коли мене звільняли, ціна на газ з ціною на транзит була пов’язаною, і не було ніяких проблем, не було посередництва “РосУкрЕнерго” між Україною та “Газпромом”. Тепер зверніть увагу. У 2006 році встановлюється ціна на газ 95 доларів. Тобто, підвищення ціни на газ складає 90%. При цьому, ціна на транзит ледве-ледве піднімається на 30%.

Це, я хочу нагадати, уряд Єханурова і Ющенко президент країни. 2007 рік — ціна на газ — це вже Янукович — піднімається на 37%, ціна на транзит не піднімається зовсім. Нуль. Це я так, для прокуратури. Якщо це мій злочин. 2008 рік порівняно з 2007 — ціна на газ піднімається на 38%, ціна на транзит всього на 6% — це Янукович на 2008 рік у 2007 сформував нам таку перспективу. 2009 рік після розв’язання кризи, найнижче за всі роки збільшення ціни на газ на 29 %. Можна це порівняти, безумовно ні, тобто кожен рік ціна на газ зростала, від 90% до 38%, в 2009 р, за всі роки підвищення ціни на газ найнижче підвищення, що тут екстраординарного, поясніть, де здача національних інтересів, це нормальна ринкова система просування до ринкової ціни поступово.

Що стосується вигідності невигідності, говорять що контракти і директиви вкрай шкідливі і невигідні для України, тому що в 2009 р., плата за транзит не піднялась, а ціна на газ піднялась.

Дорогі друзі, Вони ж замовчують і не говорять, що документ який під час розв’язання кризи, підписав НАК, а в т. ч., і я дала на це директиви. З 1 січня 2010 р., передбачалося підняття плати за транзит на 70 %.

Для довідки, що за всі роки починаючи, з 2005 по 2008 р, ціна на газ піднялася 3,5 рази, а ціна на транзит всього на 40 %, це за весь період, на 40 % починаючи з 2005 по 2008 р..

Ми забезпечили з 1 січня 2010 р., на 70% підвищення плати за транзит, перший раз, і це більш 2 млрд. дол., дало НАКу додатково, це ж не Янукович домовився, це забезпечили під час розв’язання газової кризи. Тобто ми по суті, ривком за 1 рік, за одну дату на 70% підняли, коли за всі попередні роки ціну на газ в 3,5 рази, а на транзит всього до 40%, є різниця, або за 4 роки на 40%, або за 1 день на 70%, для України це здобули.

Так чому вони замовчують, що ми заклали на 2010 рік, радикально вигідні для України умови піднявши плату на транзит 70%. Зрозуміло те, що вони говорять що це не вигідно, це чисто пропагандистська технологія, я потім скажу для чого вони це роблять. Для чого їм потрібна ця КС, крім як розправитися з своїм конкурентом. Це те що стосується невигідності.

Вони говорять про інше, так все одне треба було з 1 січня 2009 р., обов’язково піднімати плату за транзит, не можна залишати такою як у 2008 р.

Тоді давайте ми про інше поговоримо, що ми мали на цей момент, мали наприклад такий документ як доповнення до контракту від 21 червня 2002 р., № 1 ГУ-07, підписаний 20 квітня 2007 р., хто був прем’єр-міністр Янукович, якщо ви пам’ятаєте.

Доповнення до цього контракту цитую, п. 4 ставка плати, мовою оригінала “ставка платы за услуги по транзиту 1 тис. куб. м. газа по территории Украины, принимаются равной 1,6 дол. за каждые 100 км пути, этот контракт с 2008 по 2013 г.”

Тобто іншими словами, доповненням 1 ГУ-07 до цього контракту, які підписані 20 квітня 2007 р., до 2013 р., заклали вартість плати на стабільному рівні. Коли ми вели переговори з Росією, нам показували цей документ, з цим треба рахуватися прокуратура.

Саме тому, якщо би ми навіть дуже хотіли, нам не все вдалося, але не до 2013 р., ми таке щастя залишили яке Янукович підписав, а ми завершили його 1 січня 2010 р. і зробили доступну плату за транзит через територію України.

Є ще один досить цікавий документ. В чому зараз вони мене обвинувачують, і я зараз буду посилатися на матеріали КС. Вони мене обвинувачують в тому, що я не мала права давати директиви які призводять до підвищення ціни на газ, а плата за транзит на 2009 р., залишається стабільною. Вони вважають це злочином, за їхньою логікою.

У мене в руках контракт № 14/935-3,04 від 29 липня 2004 р., який підписаний між НАКом та “РосУкрЕнерго”. В цьому документі немає взагалі жодного слова про встановлення ціни на газ російський, який заходить в Україну, хоч на якийсь тривалий період, за то з 2005 — 2030 р., встановлена фіксована плата за транзит, на 25 років, я хочу щоб Ви зараз домислились на 25 років.

Причому підписав це убожество від НАКу пан Бойко, сьогоднішній Міністр палива-енергетики, і один з засновників компанії “РосУкрЕнерго”, одночасно від НАКу і “РосУкрЕнерго” з двох сторін, судячи по підпису.

П.1,1 передає “РосУкрЕнерго” на 25 років, право на транспортування та зберігання газу в ПТГ українських на 25 років. Є тут унікальний пункт, який прокуратурі давно потрібно було почитати, що Вони говорять за один рік, що я недотягнула, щось не додумала ,не доробила.

П. 4,5 яким сказано, “ни одна из сторон неимеет права требовать пересмотра тарифных ставок, на транзит и закачку газа в газовые сховища в течении первых двух лет с начала оказания услуг, а в дальнейшем каждая из сторон , имеет право требовать пересмотра тарифных ставок, в два раза в течении 25 лет”

Так проти кого тут КС треба порушувати. І якщо ГПУ порушує проти нас КС, що ми з 1 січня 2010 р., перейшли на повну ринкову ціну плати за транзит з боку Росії, а не з 1 січня 2009 р., то скажіть, це не вибіркове правосуддя.

Тому що дона справа по логіці ГПУ проти Януковича, що тут він з 7 по 13 на 5 років зафіксував плату на транзит стабільною, а ціну на газ ніяк навіть не зафіксував.

2004 р., 24 червня Кучма і там не мало значення хто був прем’єром насправді, і Бойко який підписав 25 років стабільна плата за транзит, це я в суді також говорю, це матеріали

Вашої КС, ми не приносили ці документи, вони всі є в справі.

Є ще один цікавий документ, “это соглашение об урегулировании в отношении в газовой сфере” від 4 січня 2006 р., це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші.

Хочу показати соглашение на 1,5 аркуш всього. Том 12 аркуш справи 67,68 соглашение яке є п. 1 закріплює плату за транзит на 5 років, цитую “в области обеспечения транзита принадлежащего “Газпрому” и “Росукенерго” природного газу через территорию Украины и РФ, стороны согласовали на строк до 1.01.2011 г., ставку плати за транзит в размере 1, 6 дол., за тис. Куб. м. на 100 км, этим соглашением”, п. 4 ціна на газ встановлена тільки на пів року, 2006 р., і піднята на 90% порівняно з 2005 р.

Це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші. Вот Вам історія корупції, яка закладена в матеріалах КС том 12 аркуш ст.. 67.

Скажіть, якщо проти мене порушується КС, за те що я дала директиви, які призвели до того, що з 1 січня 2009 р., вартість плати за транзит підвищилася на 70%, і проти мене порушують КС, що я це зробила з 1 січня 2010 р., а не з 1 січня 2009 р., тому що були ці контракти які не дозволяли це робити, то що тоді треба робити проти цих президентів прем’єрів, керівників НАКУ, Міністрів палива енергетики, які на 5 років, на 11 на 25 років, закріплювали стабільної плати за транзит, а ціну на газ відпускали у вільне плавання, це відносно вигідності, я так довго про це говорю, тому що відкрита ціла пропагандистська компанія, про невигідність цих контрактів. Чому розберемося.

Контракти “Нафтогазу” і до сьогодення діє меморандум, підписаний 2 жовтня 2008 року мною і Путіним. Де, п. 2 ми домовились про те, що сторони підтверджують поетапний перехід протягом 3-х років на ринкові економічнообгрунтовані і взаємовигідні ціни на імпортований газ і тарифи на плату за транзит через територію України. Це документ діє сьогодні, його ніхто не скасовував.

Коли я підписувала знижку на базову ціну 20% я керувалась цим меморандумом. Що заважало Януковичу керуватись тим самим меморандумом? Кажуть, що заважав контракт, який “Нафтогаз” підписав по розв'язанню газової кризи, це не відповідає дійсності. Зараз я буду далі цитувати, які я вважаю, що вам багато чого прояснять.

Ви знаєте, що в матеріалах справи том 17 сторінка, зараз скажу, це угода, яка була рифі кована між Кабміном і урядом РФ. Ратифікована угода — це закон. Ратифікована угода, вона вища за вітчизняне законодавство, вона вища по своєму статусу за вітчизняні закони, але і вища за будь-які підписані зовнішньоекономічні господарські контракти. Що передбачено цією угодою?

До речі, Мін'юст і обвинувальний висновок, говорить про те, що ця ратифікована міждержавна угода, міжурядова діє до сьогодення, її ніхто не скасовував. Що тут написано? Що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також розмір платежів в грошовій формі, обсяги постачання газу в оплату транзиту, а також безпосередня вартість газу будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідному рівні

Про що це говорить? Це говорить про те, що якщо Януковича і Азарова щось не влаштовує в підписаних контрактах під час розв'язання кризи, вони можуть підняти міжурядову угоду, ратифіковану, вона має силу закону в Україні і Росії і домовитись про ціни на газ і на плату за транзит. Їм дається це право. Якщо вони по якимось причинам не можуть рахувати по формулі, у них завжди є закон, якій дає їм право все переглядати.

Вони кажуть — та, ні, цей закон суперечить контрактам, які підписали. Не суперечить. Зараз я про це вам дам чітку цитату. Я тримаю в руках підписаний в 2009 році “Нафто газом” під час розв'язання кризи контракт — том 2 сторінка 41.

Відкриваємо том 2 сторінка 50, там є пункт 4.4. в таких жахливих газових контрактах, про які тут намагаються говорити прокуратура. Пункт 4.4 читаю мовою оригіналу, щоб навіть не перекладати і не ставити жодне слово під сумнів.

Тимошенко зачитує том 2 сторінка 50 п.4.4.

Іншими словами, “Нафтогаз” п.4.4. контракту, який Дубина підписав 2009 році під час розв'язання кризи, сказали всім наступним президентам, урядам, керівникам “Нафтогазу”, що без будь-яких штрафних санкцій, якщо вас щось не влаштовую, або ринкова кон'юктура не така, у вас є право без будь-який штрафних санкцій переукладати будь-яку ціну. У них карт-бланш, без штрафних санкцій, у них можливість робити так, як вигідно Україні. Питання — чому здавати землю під Чорноморський флот і отримали ціну 350?

Хто мені пояснить? А чому сьогодні збираються здавати газотранспортну систему і ціна на газ вже доходить до 380? Тому що здають по домовленості, тому що сьогодні саме Янукович, Азаров шантажують Україну, говорять про невигідні контракти, під цією завісою здають Україну. Їм потрібно чимось прикритись. Вони влаштували все це шоу, вони влаштували через свої, належні їм на правах власності канали телебачення, що ці контракти не вигідні. Їм потрібно прикриття для здачі заздалегідь обговорених об'єктів. Це вони і роблять.

При мені в житті ніколи такого не було, ні Чорноморського флоту, ні шельфу Чорного моря, не було би будівництва заводу по виробництву ядерного палива на залежній основі, цього би не було. Я ніколи в житті би не допустила укладання для України будь-якого неефективного документу. Те, що я вам зараз процитувала, це не є мої коментарі, це цитати, це документи матеріалів КС.

Мені шкода, що я вимушена зараз в такому контексті все це пояснювати. Мені шкода, що вони роблять спробу таким чином принизити всі ті досягнення, які були зроблені в важких умовах нашим урядом.

Я хочу, трошки дати інформацію про те, як виникла ця газова криза. Я не хочу вам говорити, що газова криза, це в такій системі залежності унікальне явище. Газова криза була кожен рік Я хочу зараз просто чітко систематизувати, об ми з вами почули хоча б один раз всю історію питання.

Я вважаю, що є, ми їх систематизували, 5 причин чому 1 січня 2009 року виникла газова криза, її не повинно було би бути. Не було передумов, якщо би все було так, як потрібно в країні, в попередні роки. Я думаю, що з цих 5 передумов, перша і сама головна — це свідома планова ліквідація в 2001 році безспірного чіткого поєднання плати за транзит російського газу через територію України з ціною за російський газ. Те, що вам розповідають, що це було розірвано в 2009 році — це абсурд. Тому що документи говорять про інше.

Що таке зв'язка ціни на російський газ і плати за транзит російського газу через територію України? Це, по суті, бартерний зв'язок, він існував один раз, існував тільки в одному документі. Це була угода, я спробую це цитувати, важливо, щоб це була цитата. Це була угода, яка була підписана в 2000 році і ратифікована в 2001 році.

Ця угода між Кабміном і урядом РФ “Про гарантії транзиту російського природного газу через територію України” Стаття 2, я прошу, це цитата російською мовою, для того, щоб перекладом її ніяк не руйнувати.

Тимошенко зачитує угоду.

Іншими словами, цим пунктом передбачено, що за обсяг транзиту російського газу, Україна отримую 30 млрд. куб. метрів, це зв'язок. Ось 120 млрд. транзиту і 30 млрд. за це Україна отримає. Це ратифікований документ, підписаний 22.12.2000 року.

Що робить на той час президент і уряд? Вони пере підписують цю угоди 4.10.2001 року виключають цей п.2 разом з додатками. Після чого і ратифікують вже без бартерного зв'язку, який гарантував Україні повну незалежність від РФ. Тому що бартер, є бартер. І тут можливо, враховуючи політичну складову, навіть, якщо хартія передбачає інше, було доцільне для України, щоб ми знали, що є зв'язок. Це повністю видалили. Вже ратифікована угода 15.11.2001 року вже без п.2, тут закінчився зв'язок транзиту і вартості газу.

Це перша умова виникнення кризи. Відпустили все, монополіст диктує ціни і робить все, що завгодно.

Друга причина, чому Україна опинилась на межі кризи в 2009 році. Друга причина, це цинічно, я переконана, на базі корупції, позбавлення України в 2006 році всіх можливостей отримувати природній газ країн Середньої Азії.

Я хочу проінформувати всіх, хто не дуже знає газові питання. До підписання “Соглашения” в 2006 році, Україна отримувала на регулярній основі Туркменський природний газ. Ніколи не було ніяких проблем з транспортуванням через Узбекистан, Казахстан, Росію в Україну, завжди пропускали, тому що знали, якщо Росія не пропустить обсяги наші з Туркменістаном, ми не пропустимо будь-які інші обсяги. Там не було дискусії.

В 2005 році, коли я була прем'єром, у нас була рамкова угода підписана мною в Туркменістані для того, щоб Україна могла отримувати газ довгі роки. Це є в матеріалах роботи уряду. Якщо би цю угоду не зруйнували, у нас був би на дві третини туркменський газ, у нас би не було монополії. Узбекистан готовий продавати, Казахстан теж готовий був продати певні обсяги газу, які є надлишки того, що вони споживають і того, що вони видобувають. У нас би не виникло кризи, якщо би Україна не відмовилась від туркменського газу і не передали би його “РосУкрЕнерго”. Яким документом це зроблено?

Піднімаємо, вони всі у нас є. Цей документ — це “Соглашение” про яке я вже говорила, підписане 4 січня 2001 року Ющенко, Єхануров, Івченко, Пальчіков, Чуйченко з боку РосУкрЕнерго і Газпром — Міллер, півтора аркуші. Цими півтора аркушами поставлена крапка на всіх національних інтересах України в газовій сфері. Запам'ятайте цей документ. Після підписання цього документу, Україна була позбавлена можливості боротись з монополістом.

Чому? По-перше, цим документом на всі 100% обсягу, навіть Кучма на таке не пішов, Кучма, коли в 2004 році запускав РосУкрЕнерго, він запускав на 1,5 обсягу на 10 млрд., теж погано. Воно там не потрібно, тому що РосУкрЕнерго там ніяких функцій не виконує, вони тільки приймають гроші з України, гроші передають Росії. Все, це вся робота. Статутний капітал РосУкрЕнерго, коли їм передали 10 млрд. Кучма передав, 10 млрд. кубічних метрів газу постачати на України був 20 тис. євро.

Що вони могли зробити, три аферисти — Фірташ, Бойко, Льовочкін. Тоді Кучма віддав їм право бути посередниками, брати всю грошову масу і віддав їм право, той газ, який закачувався в газові сховища України, щорічно, який був ресурсом технічним і економічним України, повністю віддав РосУкрЕнерго.

Тобто, вони закачували газ в українські газові сховища, потім цей газ експортували по домовленості з іншими учасниками на експорт. Зрозуміло, якщо 95% Україні продавали газ, а в той часи уже 25-0 коштує в Європі, ви розумієте, що отримували. Без РосУкрЕнерго той газ, який влітку закачувався в газові сховища належав Україні. На не потрібно було думати про те, як забезпечувати себе газом.

Ющенко, Єхануров, Івченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін, цією угодою 100% газу для України передають РосУкрЕнерго. Після того уже “Нафтогаз” не був учасником суб'єкта будь-яких договірних стосунків з Газпромом.

Друге, що вони зробили. Пунктом 4 цієї угоди, вони Туркменський, Узбецький, Казахський газ, скажу точно вам, щоб ви знали, які обсяги газу втрачені Україною, 41 млрд. куб. метрів туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу постачати в Україну через посередництво Росукре6нерго.

З цього документу у України виник монополіст — Газпром, і другий монополіст — РосУкрЕнерго, який стояв ще перед Газпромом. Більше у України вже не було 41 млрд. туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу також через РосУкрЕнерго.

Повністю зруйнували національні інтереси України по газовій сфері. Цим же “Соглашением” вони закріпили на 5 років плату за транзит 1,6, щоб РосУкрЕнерго не переплатило і Росія, а ціну на газ з 50 доларів, перший раз з історії незалежної України, відпустили і зробили 95 долари, за ради того, щоб по суті справи ввести РосУкрЕнерго.

Ось історія хвороби, яка до цього призвела.

Тобто, друга серйозна проблема, це те, що Україну позбавили, саме патріоти, повністю всього Середньоазійського газу.

Третя причина — це руйнація прямих стосунків між Газпромом і Нафтогазом.

Більше не було НАКу, як учасника, його почали банкрутувати. З моменту підписання цього “соглашения” 2006 року НАК почав перетворюватися у банкрута. Чому? Тому що його позбавили ринку збуту всередині України, його позбавили права експорту, купувати газ, все. Більше НАК не існував. З цього моменту він почав перетворюватися вже в об’єкт для банкрутства і приватизації через банкрутства і приватизації через банкрутство відповідним колом людей.

Четверта причина чому виникла криза — це вже наслідок корупції. Це наявність боргу “РосУкрЕнерго” перед “Газпромом” на 1 січня 2009 року в розмірі біля 2 млрд. доларів. Пояснюю для прокуратури. І хочу, щоб ви пошукали 2 млрд. державних грошей. Україна перерахувала “РосУкрЕнерго” повністю весь обсяг грошей, всі до копійки. “РосУкрЕнерго” 2 млрд. не платить “Газпрому”, а залишає на своїх офшорних рахунках. Це не матеріали для вас, панове?

Я розумію, що ви всі знаходитесь на фінансуванні “РосУкрЕнерго”, але ж не до такої ступені. Тому коли виникала газова криза, “Газпром” сказав, що нас не цікавить хто з боку України заборгував. Можливо, “РосУкрЕнерго” і вкрало ці 2 млрд., але Україна не може бути настільки безтолковою, щоб перерахувати щорічно біля 10 млрд. доларів на “РосУкрЕнерго” і не взяти ніяких гарантій. Ви ж заплатити гроші “РосУкрЕнерго”, так от ви б і взяли гарантії “РосУкрЕнерго”, що ці гроші дійдуть до “Газпрому”. Ось так нам популярно пояснили.

І п’ята причина — це та, що була озвучена Дубиною. Причому, була озвучена ним дуже чітко. Він сказав, що 31 грудня 2008 року, коли були парафовані угоди 235 доларів газ і 1,8 доларів плата за транзит, в цей час йому зателефонував Ющенко і сказав ці контракти не підписувати. Каже, що повертайся додому. Прямо в показах дубини.

Так Прокуратура каже, що у директивах же, які дав Ющенко було написано прибрати посередника. Дорогі друзі, а ми що вперше маємо справу з політиками, які декларують одне, а в кулуарах роблять інше? По-моєму для України це вже очевидні речі. Норма. Тому Дубина чітко сказав, дав інтерв’ю “Дзеркалу тижня , коли повернувся, що Ющенко його відкликав з переговорів. Чому Ющенко відкликав з переговорів?

Тому що “РосУкрЕнерго” прибиралося як посередник. І тому, що була ще на газовий ринок введена одна … компанія, яка називається “Петрогаз”. Тому те, що 1 січня 2009 року Україна залишилася без газу і Європа залишилася без газу, коріння треба шукати в корупції, яка від 2004 року до 2009 року практично роз’їдала Україну на самих високих щаблях влади.

На рівні президентів, прем’єрів, міністрів, керівників НАКу, їх керівників секретаріатів.

Це ж все їхній бізнес. Тому я поставила завдання собі ще у 2005 році позбавити Україну від цієї ракової пухлини. У 2005 році мені не дали це зробити, ви знаєте, що звільнили з посади прем’єра за боротьбу з корупцією. Якщо говорити чесно. У 2009 році я цю справу довела до логічного завершення.

Я повністю видалила корупцію з газової сфери, і уклала, вірніше, не так, провела переговори, підписала директиви і забезпечила укладання контракту без корупції. І, причому, газ українського видобутку залишила для населення України, щоб не піднімати їм ціну так, як це робиться сьогодні.

Ми знаєте, що зараз корупція повернута на газовий український ринок. Ви знаєте, що абсолютно залежна більшість в Парламенті на чолі з паном Чєчєтовим, який постійно якимось органом там у Парламенті махає, і цим органам підпорядковуються і голосують.

Вони проголосували закон, який дав право український газ забрати від споживання населення, і експортувати за межі України, розуміючи, що український газ самий дешевий.

І зараз населенню віддали російський газ який попало, а український газ віддали експортувати ті же самій компанії “РосУкрЕнерго”. Ось за що треба судити тут, на нашому місці. Це я вам даю інформацію. І прошу вважати все, що я говорю, заявою про злочину. І спробуйте на це не відреагувати. Все одно рано чи пізно за це будете відповідати. Так, от в таких умовах і виникла газова криза. І за це відповідають всі корупціонери України.

За те, що Україна була без газу, за те, що Європа була без тепла. За те, що нс всіх тіліпало практично 20 днів, коли жодна європейська країна не могла жити спокійно. Все це корупція. І коли ми говоримо про справжню боротьбу з корупцією, то вона закінчується, як для мене, кожен раз Лук’янівським СІЗО. Тому що при владі вони ж і знаходиться. “РосУкрЕнерго” сьогодні при владі. Хорошковський — глава СБУ, Льовочкін — глава адміністрації президента, Бойко — Міністр палива та енергетики, Фірташ — практично тіньовий прем’єр країни, Янукович їх бізнес-партнер. Так про що ми говоримо?

Де я мушу бути? Зрозуміло, в СІЗО. А де ж? я думаю, що з причинами все зрозуміло, тому що російська сторона вийшла із стану спокою тоді, коли ми їх весь 2008 рік, починаючи з меморандуму, і закінчуючи за порахованими угодами, дотискали, що треба “РосУкрЕнерго” прибрати, і пояснювали російській стороні, що “РосУкрЕнерго” — це ганебна пляма на репутації російського керівництва, коли ми пояснювали їм, що треба видаляти цю корупцію, тому що є спеціальний звіт неурядової міжнародної організації, яка прямо написала, що “РосУкрЕнерго” — це тіньова корупція України і не тільки.

Це не Україна, це міжнародний звіт неурядової організації. … тому ми дотиснули Росію, вони погодились прибрати “РосУкрЕнерго”, вони погодились нам дати ще пільгову ціну на газ 232, вони погодились дати на плату за транзит 1,8.

І коли після того, щоб замість того, щоб підняти руку, опустити ручку, поставити підпис Дубина вибачається і від’їжджає, і каже, що президент країни заборонив підписувати ці контракти, то виникає питання: що мусила робити російська сторона? Вони вийшли із стану спокою, і вони сказали, що якщо вам це не потрібно, то нам воно теж не потрібно.

Тому вони одразу оголосили ціну 320 для того, що вже вдарити так вдарити, а потім до 1 січня ця ціна транспортувалась, до 17 січня, вона вже оголошувалась публічно тисячу разів, у розмірі 450. тому коли я приїхала долати газову кризу 17 числа — Європа без газу, Україна без газу, ціна оголошена 450, всі попередні домовленості повністю анульовані, нас не хочуть бачити і не хочуть з нами розмовляти, всі розмови президентів Медвєдєва і Ющенка завершились Буковеллю.

Тобто, насправді, ситуація патова. І кожен день в уряді України знаходяться урядові делегації всіх європейських країн, які чомусь залишились без газу. І я як прем’єр кожен день по 2-3 делегації зустрічаю на чолі з прем’єрами у своєму кабінеті, і вони мені пояснюють на своїх національних мовах що вони думають про Україну, що вони думають про всіх нас і про “РосУкрЕнерго”.

Тепер я хотіла би трошечки, знову ж, матеріалами справи, які є у вас, спростувати твердження, що якби-то не треба було їхати 17 числа і врегульовувати газову кризу, тому що ми могли спокійно 20 місяці бути без російського газу, Європа теж без російського газу. Посиділи б поговорили б там, нехай би воно так йшло, як йшла, все нормально. Мене, чесно кажучи, лякає такий підхід до справи.

Те, що про це може говорити Прокуратура, те, що про це говорити “РосУкрЕнерго”, і всі, хто оплачувався “РосУкрЕнерго” для мене це не дивно. Тому що для них у той час було єдино правильним зірвати всі наші переговори. І, взагалі, тули не їхати. І тоді б не було варіанту, треба було б повертатися до “РосУкрЕнерго за будь-яку ціну. Тому люди, які в тіньовому варіанті оплачувалися “РосУкрЕнерго”, це всі політики самого високого рівня в Україні, вони робили все для того, щоб я не поїхала цю кризу залагоджувати. Їм треба було, щоб все це закінчилося знову “РосУкрЕнерго”.

А я тепер хочу послатися на матеріали кримінальної справи, і сказати що було насправді. І в першу чергу це у нас покази пана Марчука, який в той час очолював “Укртрансгаз”. Покази Марчука були повторені практично слово в слово у судовому процесі. Я зараз спробую буквально послатися на цитати. Том 1 аркуш 105-111, покази Дубини, де сказано, що 1 січня 2009 року російська сторона повністю зупинила подачу природного газу для України. покази Марчука: він підтвердив під присягою, я прошу, звернуть увагу на ці цифри.

Це не домисли дилетантів або корупціонерів, а це реальні цифри. Він підтвердив, що добова потреба України в природному газі з 1 січня 2009 року, коли припинили постачання газу. Була щоденно 350 млн. кубічних метрів. Це матеріали справи. Якщо ви вважаєте, що я цифру даю некоректну, піднімайте покази Марчука і його свідчення. А вся система власного видобутку, разом з газом, який можливо було піднімати із сховищ, тобто, власний видобуток України плюс те, що реально технічно можна викачати зі сховищ — це 220 млн. кубічних метрів. 350 і 220 можна порівняти?

Третина споживачів України з першого дня була без газу. Що це за третина:? Це всі хімічні підприємства, металургійні, теплові електростанції, які споживали природний газ. Це значить, що вони всі працювали на рівні аварійної броні. Що таке аварійна броня? Це подається трошки газу, щоб просто не розморозити систему.

Це значить, що Україна по суті, вже не мала експорту. Ви знаєте, що експорт — це у нас металопродукція і хімія. Металургія і хімія це весь експорт. Так скажіть, мі могли 2 місяці тримати металургію, хімію і енергетику, яка споживає у нас на теплових електростанціях значну частину, без газу? І хто це сказав, що 2 місяці можна тримати всю країну без третини споживання природного газу?

Покажіть мені цих людей, які під присягою давали цей абсурд? І коли вони за це будуть відповідати? Крім того, я вам повідомляю, що частина південних областей з 1 дня була без газу і без тепла. Тому що технічно туди неможливо було подати.

Треба було на 2 місяці залишити? На всю зиму? А європейські країни, в яких розмерзалися дитячі садочки, школи, лікарні — це що на 2 місяці треба було залишати?

Я почитаю зараз цитати, які чітко зафіксовані ЗМІ, і які зараз можна підняти. Депутат Партії Регіонів Юрій Бойко. 15.01.2009 року заявив журналістам: “Україна знаходиться на межі техногенної катастрофи через низький тиск в українській газотранспортній системі. Газотранспортна система в Україні має ємність 1 млрд. Кубометрів газу, це 360 км. мереж, в яких підтримується робочий тиск у 75 атмосфер, це той тиск, при якому газотранспортна система безперебійно працює.

Разом з тим, зараз в мережі знаходиться 850 млн. кубометрів газу, оскільки 150 млн. Вже відібрано і, відповідно, тиск критично впав” — це Бойко ваш “Якщо тиск впаде ще на 50-70 млн. кубометрів, то компресори зупиняться, автоматика спрацює, що призведе до повномасштабної техногенної катастрофи, яку заподіяла прем’єр Тимошенко “. “Економічна правда”, 15.01.2009 року. помічайте собі, шановні прокурори, якщо ви хочете істину встановити.

Наступне. Київ, 15.01.2009 року — це розпал газової кризи — “РИА “Новости”, лідер Партії регіонів Віктор Янукович — “…считает, что действующая украинская власть не предпринимает усилий для того, чтобы решить с Россией газовую проблему.

“Газпром” прекратил поставки газа потребителям Украины с 1 января из-за отсутствия контракта на 2009 год, а 7 января Россия полностью прекратила поставки газа в Европу” — это все Янукович, это не мои цитаты — “в результате многие европейские страны, прежде всего Восточной Европы, столкнулись с трудностями в обеспечении бытовых и промышленных потребителей газа, и вынуждены отключить дома от отопления и останавливать производство. Утром 13 января “Газпром” предпринял попыку возобновить транзит газа в Европу, однако в ГТС Украины газ так и не поступил. НАК уже третий день отказывает “Газпрому” в удовлетворении заявки на транзит. Безусловно, руководители государства, такие, как Тимошенко, если бы они понимали до конца что они сделали с государством, мне кажется, мы бы не видели сегодня ни одного из них в теплых кабинетах.

Они все должны сидеть на диспетчерских пунктах России и решать сегодня вопрос поставок газа. Но мы из СМИ узнаем только, что состоялись телефонные разговоры. Почему они туда не едут? Почему не выполняют свои прямые обязанности? В телефонних разговорах ничего решить нельзя” — заявил Янукович.

Я не буду далі цитувати, тут ще є підшивка преси, вустами Партії регіонів, де говорять про те, що повністю зупинились металургійні підприємства, хімічні, що Тимошенко — злочинниця, яка свідомо це зробила і т.д. Я хочу сказати, що Партія регіонів, починаючи з того, як вони повернулись з новорічного відпочинку — 14,15, вся преса зірвалась, що Україна на межі техногенної катастрофи і треба терміново їхати і залагодити всі ці справи, там багато всього.

В той же час, проблема газових сховищ, полягає в тому, що із них не можливо відкачувати постійний щоденний обсяг газу, цю експертизу повинні були провести в прокуратурі. Це значить, що якщо 1 січня, ми мали можливість разом з власним видобутком мати 220 млн. куб. м. то потім кожен день на 15-20 млн. менше. Тому що так працюють газові сховища.

Це можуть не знати тільки дилетанти. І тому кожного дня ми втрачали з цих 300 млн. куб метрів, що потрібні, з цих 220, що залишались, ще втрачали кожного дня 10,15,20 в залежності від температури.

Тепер два документи. Матеріали справи, це те чутки, і не те, що вижимали з цих підлеглих, якісь покази біля цієї трибуни, це документ, яким потрібно користуватись. Коли ви питаєте — скільки було газу, скільки можна було протриматись? Я вам нагадую, що у Вас є ваші матеріали справи том 3 ст. 2 — офіційний документ підписаний Триколічем. Який говорить, ст.. 2-3, ( зачитує документ) (42.13).

Які 2 місяці? Вам Тріколіч, який є фахівцем, цієї справи пише, що ніхто не міг сказати, коли рвоне ця система. Вам Бойко, який тоді компрометував уряд, ще 1-2 дні і була би повномасштабна техногенна катастрофа на газотранспортній системі. Що Вам ще потрібно?

Є ще Ваш документ — том 3 ст. 273, я цитую, це не моє домисли, її підписав заступник директора Укртрансгазу в виробництва, прямий фахівець, який може сказати наскільки вистачило газу і для чого — пан Тодоров.

Тимошенко цитує том 3 ст.273.(43.31)

Тут потрібно, щоб він ще дописав “СОС”, тому що я пам'ятаю, що там було. Я була кожні півгодини я була на зв'язку з диспетчерами, вони доповідали, що тиск в мережах падає. Ви вважаєте, що цих документів не достатньо, щоб сказати, що 2 місяці в Україні не було? Не достатньо цифр — 350 щоденне споживання, 220 це максимум, який був у перші дні, а потім падало все це. Це не достатньо, що сказати, що у нас не було і дня часу? Це в ваших матеріалах КС, які ви склали.

Я не хочу говорити про те, що Україна є прямими партнерами країн ЄС. А що таке партнер? Це країна, яка розуміє проблеми сусідів, яка не створює проблем сусідам, яка, якщо має можливість, то ці проблеми сусідів, як можна швидше закриває. Скажіть, якщо ми партнери країн ЄС, ми мали право 2 місяці, навіть, якщо би у нас було газу під саму зав'язку, тримати країни Європи без природного газу?

З Молдовою ми дружимо чи ні? У Молдови на лічильниках нуль. Ви знаєте, що ми Молдову забезпечували з наших газових сховищ. У Молдови — нуль. І саме тому що такі безвідповідальні губи, які можуть шльопати губами і розповідати, що 2 місяці можна тримати Європу і Україну без газу, саме завдяки ним, ми сьогодні в Україні маємо такий шабаш. Я не відношу себе до людей, які безвідповідально ставились до роботи.

Я хочу вам сказати, це є в матеріалах справи, я з них зробила вижимки але я вам назву. Що коли вся ця криза розгорталась, до 17 числа російська сторона дуже чітко сформувала умови на яких газова криза буде розв'язана, вона їх не просто сформулювала, а вони ці умови оголосили публічно, при чому прем'єр, президент і міністр закордонних справ. Що це за умови? Продажна ціна газу 450 доларів. Вони чітко сказали, або незалежність політична, як ви хочете і тоді незалежна ціна, або, якщо пільгові ціни, то тоді поясніть чому російський народ мусить платити пільгову ціну за український народ. Така була позиція.

Наступна їх умова. Розмір ставки плати за транзит, повинен бути незмінним так, як передбачено тими документами, що я цитувала до 1 січня 2011 року, були підписані контракти.

Наступна вимога. Це погашення боргу РосУкрЕнерго в розмірі 1,7 млрд. долари. Це не є прихованими речами, це була відкрита вимога РФ. Коли я їхала в РФ, ціна 450 з вус перших осіб Росії існувала вже 2 тижні. Якщо Ви цього не помітили, а ви в своєму обвинуваченні заявляєте, що це я попросила Росію, що вона встановила ціну 450 долари.

Вони сказала, що Тимошенко приїхала, після того, як вона поговорила з Путіним, ціна на рос. Газ стала 450 долари. Це обвинувачення, це висновок, якій читають сьогодні фахівці, які можуть познайомитись з матеріалами преси з 1по 17 січня.

При чому, ці всі 4 ультимативні вимоги, вони підтверджуються в усіх матеріалах справи, вони підтверджуються і Дубиною і Кобелевим, всіма.

І тепер, що говорить мені прокуратура в обвинувальному висновку, вони говорять, що незважаючи на те, що була криза, не зважаючи на те, що Дубина був відкликаний Ющенко, що Ющенко відпочивав, незважаючи на те, що Україна і Європа були без газу, не зважаючи на те, що Дубина вже заявив, що він вже нічого не може вирішити в цьому питанні, він публічно заявив це і дав в показах, прокуратура говорить, що прем'єр не мав права втручатись в цю ситуацію, тому що це не мою компетенція. Вони говорять, що є “Нафтогза”, нехай він і розбирається з цією ситуацією, а прем'єр, це не царська справа, розв'язувати газові кризи, тому що у мене в повноваженнях це не передбачено.

Скажіть, як можна перебачити в Конституції і в законах України всі позаштатні ситуації?

Більше того, давайте ми з вами просто проаналізуємо реальність. Весь час незалежності з першого дня до сьогодення, газове питання є кризове, кожен рік — це криза. Скажіть, хоча б один раз цю кризу розв'язали керівники “Нафтогазу”? Я не хочу говорити про те, скільки в інформаційних повідомленнях, є повідомлень про те, що Кучма особисто займався всіма газовими справами.

Відкрийте “Українську Правду”, в якій, як на долоні видно, скільки переговорів провів Ющенко з Медвєдєвим, Путіним по газовим питанням — море. Кожні переговори були про газ. Потім, коли переговори закінчувались, президенти, прем'єри в усній, письмовій формі, як завгодно, доводили до “Нафтогазу” результати досягнутих домовленостей. Це традиція, яка склалась в Україні, тому що газове питання для України, це не тільки питання купівлі-продажу звичайного товару, це питання вищого політичного рівня. Через газ в Україні робиться політика. Це завжди було питання президентів і прем'єрів. Вони мені зараз говорять, під час газової кризи, будь ласка, не втручайтесь в компетенцію “Нафтогазу”. Здорові люди?

Я це зараз говорю не правовою мовою і не мовою цитат ,але я зараз перейду, це не є проблема. Це, в принципі, було в моїй повній компетенції, як прем'єра.

Сьогодні візьміть ситуацію, прочитайте новини — їде Азаров, про що він говорить? Азаров говорить про газ. Про що говорить Янукович без краватки? Про газ. Що вони роблять? Вони домовляються по газу. Це не викликає у вас бажання порушити ще одну КС?

Скажіть, от домовились Азаров і Янукович по газу, вони що залишають цю інформацію при собі? Вони не доводять це до “Нафтогазу”, Я Думаю, що керівник “Нафтогазу” не виходить з кабінету Азарова, Бойка, Януковича — вони там живуть. Завжди керівники “Нафтогазу”, всі роки жили у кабінеті президента України. Тому що там вирішувались політичні речі.

Давайте тоді порушимо від першого до останнього президента і прем'єра проти всі КС за те, що насправді, вони перебирають свої повноваження. У вашому обвинувальному висновку вказано, що Ющенко затвердив директиви. У вас не виникло питання, а які повноваження у Ющенка затверджувати директиви для “Нафтогазу”? Якщо у прем'єра немає, які у Ющенка повноваження? Немає ніяких. Тому що президенту прямо заборонено займатись економічними питаннями Конституцією України. І не тільки та, що була відкоригована, а і сьогодні це заборонено.

Дорогі друзі, я хочу вам сказати. Що якщо подивитись на життя України, всі газові переговори вели президенти і прем'єри. Питання — чому проти мене порушили КС?

Я зрозуміла, “РосУкрЕнерго” порушує проти мене КС, руками Януковича. Це не помста — це багатофункціональне завдання., я потім скажу.

Тепер мовою документів. Якщо не сприймається все те, що сказав Микола Іванович, про те, що в повноваженнях прем'єр-міністра визначений якійсь перелік, а все інше написано “інше”, все, що потрібно для держави, в той момент, коли потрібно, а газова криза це більше ніж потрібно. Я не знаю. Як пояснити.

Я тоді буду говорити про свої компетенції.

Перше — чи мала я право, як прем'єр, вступати в переговори з урядом РФ. Ст. 44 Закону “про Кабмін” п. 10 — прем'єр-міністр України вступає у відносини з урядами іноземних держав і веде переговори.

Пункт 1, що я зробила під час розв'язання газової кризи. Я поїхала в Росію, провести переговори, це моя пряма компетенція, як прем'єра вести переговори з урядами іноземних держав. РФ іноземна держава? Так. Путін на той момент прем'єр? Прем'єр. Тобто, це уряд іноземної держави. Повністю в моїй компетенції вести переговори — я їх вела.

Пункт 2. Чи мала я право вести переговори на тему ціни на газ і на транзит? Можливо це виключно по всім документам компетенція “Нафтогазу”? Ні, шановні друзі, у нас є ратифікована угода.

Я повторюсь. По Закону “Про Кабмін” я мала право вести переговори з урядами іноземних держав і це вказано в цього законі. Я хочу сказати, що абсурдно, що я це пояснюю. Ви це розумієте? Ви розумієте, що я займалась своєю роботою, як прем'єр? Як займається сьогодні Азаров, як займався Кінах, Янукович і т.д. Те, що я зараз пояснюю, це абсурдно. Я вимушена говорити на мові абсурду, тому що переді мною сидять, які генерують абсурд. Тому я вимушена виглядати не так адекватно. Вибачте.

Чи мала я право вести переговори з урядом іноземної держави, а саме РФ по питанням ціни на газ і на транзит. У мене в руках матеріали — том 20 сторінка 181-185 — це ратифіковане Україною міжурядова угода, яка прямо передбачає, яка діє до сьогодення, про це вказано в обвинувальному висновку, це вказано в матеріалах, які підписав Лаврінович, що ця угода діє до сьогодення, незалежно від того, що підписані контракти 2009 року.

Там написано, що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також обсяги поставок газу в оплату за транзит та ціни на газ, будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідний рік. Скажіть, якщо є пряма норма закону, що це міжурядове питання, це було моє право, чи моє зобов'язання розпочати ці переговори? Це моє зобов'язання. Тому що мене закон зобов'язує це робити.

Я вступила в ці переговори, саме по питанням, які вказані по ст.. 2 ратифікованої міжурядової угоди, яка ратифікована 15 листопада 2001року, яка по даним прокуратури діє до сьогодення. Добре, я провела переговори цією угодою передбачено, домовились.

До того, ми вже з вами з'ясували, що ці домовленості були вигідні для України, вони не створювали для України проблем і не створюють сьогодні, їх створює Янукович, Азаров, Фірташ, Бойко, Хорошковський, а не ці угоди. Провела я ці переговори згідно ратифікованого закону, отримала результат. Ви розумієте, що протокол, який мусить підписуватись … Панове прокуроре, трошки уваги, ви хочете від 7 до 10 виписати? Ви подивіться на мене і по слухайте. Ви готові?

Ви розумієте, що далі за підсумком мусив народитись міжурядовий протокол … Ви розумієте, що підписання міжурядового протоколу — це двосторонній акт. Там не тільки моє бажання мусить бути, щоб підписати протокол, там ще і бажання мусить бути прем'єра РФ. Я запропонувала підписати протокол, прем'єр РФ сказав, навіщо це робити, давайте вийдемо спільно на прес-конференцію і усно заявимо про нашу домовленість.

Мені цікаво, де явне перевищення влади та посадових повноважень? Ми вийшли і все чітко оголосили. Зрозуміло, що це строго в межах і в компетенції.

Наступне. Скажіть, на цій конференції були присутні керівники “Нафтогазу”, “Газпрому”? Скажіть, вони ізольовано від цієї інформації? Там слово в слово було викладно на цій прес-конференції те, що було потім викладено в директивах, які я підписала, як своє доручення.

Скажіть, потрібні були додаткові ще документи? В принципи ніяких директив не було потрібно. Але підписуються документи, робляться контракти, домовляються про якісь речі і якщо до мене звертаються люди, які працюють в системі влади, і кажуть, а не могли би ви оформити письмово те, що Ви оголосили на прес-конференції.

Скажіть, я, як прем'єр, зобов'язана до виконавців довести те, що досягнуто на переговорах? Просто факт, чи мені потрібно провести переговори згідно свого статусу і згідно ратифікованої міжурядової угоди і потім результати переговорів залишити при собі на пам'ять. Ви розумієте, на скільки абсурдно те, що вони говорять і пишуть. Безумовно, я документом мусила довести результати своїх переговорів до виконавців. Хто виконавець? Виконавець, в першу чергу, Міністр палива та енергетики, тому що він управляє “Нафто газом” і виконавці “Нафтогаз”.

Наступне питання — про що сперечається прокуратура? Ви послухайте, що говорять ці люди. Вони говорять, це неможна вважати дорученням прем'єра, тому що він написаний не на бланку. А якщо би я те ж саме написала на бланку, то все нормально?

А якщо прем'єр, іноді, свої доручення усно говорить і підлеглі зобов'язані виконувати, то що мені усно не говорити, а писати тільки на бланку? А якщо, вибачте, екстрена ситуація, і прем'єр знаходиться в туалетній кімнаті і доручення написав на туалетному папері і передав міністру, це вже що не доручення? Ви зрозумійте про що вони говорять і за що вони мені хочуть дати 7 років. Це за те, що я своє доручення написала не на бланку.

Правильно сказав Сірий, він сказав — результати переговорів двох прем'єрів, якщо вони результативно проведені, могли бути доведені будь-яким документом. Я могла на аркуші, зверху, від руки доручення і віддати. Я могла підготувати резолюцію, могла підготувати лист, підготувати будь-які документи, але я була зобов'язана формалізувати результати переговорного процесу. Де КС, ви що?

Вони розуміють, що воно виглядає все абсурдним, вони придумали іншу сентенцію, вони сказала так — директиви це виключне право Кабміну примати, а прем'єр проігнорувала все і сама підписала директиви, які видала за урядові. Тут треба мати хворобливу свідомість і психічну хворобу.

Уявіть собі, прем'єр таємно підробила рішення Кабміну і поставила, не голосуючи в уряді, свій підпис і печатку, враховуючи, що ця директива мусила бути прийнятою виключно урядом. А тепер питання — про що ці люди говорять? Вони розуміють, що таке виключне право, примати директиви Кабміну по якомусь питанню?

Що вони роблять? Вони беруть регламент Кабміну, я читаю обвинувальний висновок ст..3, і кажуть, що відповідно до параграфу 6 регламенту Кабміну, на своїх засіданнях Кабмін, мав повноваження на розгляд проектів урядових заяв декларації директив — це параграф 6 пункт регламенту Кабміну. І друге, це згідно з параграфом 46 регламенту, акти Кабміну з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень, у тому числі, з питань схвалення директив. Це все. Я хочу запитати у прокурорів.

Скажіть, будь-які директиви може затверджувати Кабмін, а наприклад, якщо Кабміном затвердити директиви на укладання контрактів СКМ з “Приват банком”, як директива була б нічого? Або, наприклад, “Сіменс” з Європейським банком реконструкції і розвитку. Чому би не видати таку директиву Кабміну? Тому що не передбачено законом видавати такі директиви. Скажіть, передбачено законом України.

Видавати директиви на підписання контрактів між “Газпромом” і “Нафто газом”? Не передбачено. Більше того, не тільки не передбачено, а заборонено. Чому прямо заборонено? Є декілька причин.

Ст. 6 ГКУ органам державної влади прямо забороняє втручатись в діяльність господарюючих суб'єктів. Кабмін — орган державної влади, йому прямо заборонено цим законом приймати директиви для господарюючих суб'єктів. Кабміну, було прямо заборонено приймати директиви для “Нафтогазу” Яке виключне право для Кабміну? Це перше.

Друге — відповідно до Закону України “Про управління об'єктів державної власності, функції управління корпоративними правами, виконуються безпосередньо урядом або Фондом держмайна або уповноваженими органами управління”. Тобто, не можеш водночас або, або, або.

Якщо Кабмін передає повноваження на управління Фонду держмайна, або об'єкт передає Фонд держмайна, тоді Фонд держмайна управляє. Якщо Кабмін віддає в управління цей об'єкт міністерству, то управляє міністерство, а не уряд.

Вони стверджують. Що для “Нафтогазу” уряд був зобов'язаний примати директиви, тому що Кабмін власник. Так, він власник. Але він делегував свої право Мінпаливенерго. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно “Нафтогазу” передані постановою КМУ від 15.12.2005 року № 1205 Мінпалиенерго. Відкриваєте Нагребельного, вашу експертизу, де чітко написано.

Тимошенко зачитує сторінка 3 експертиза, яку підписав Нагребельний від 17.05. 2010 року.

Тобто, іншими словами кабмін не мав не те, що виключного права, він не мав ніякого права видавати директиви. Яке має право обвинувачення посилатись на слово “виключне право Кабміну”, якщо це прямо заборонено Кабміну?

По-третє, законодавством України, чітко визначено, які директиви може приймати Кабмін, як своє виключне право. Це єдиний випадок в законодавстві України. Я розумію, що вам це не цікаво, це не для вас не мало і не має значення. Послухайте, хоча б із поваги.

Коли в параграфі 6 і 46 регламенту Кабміну посилаються на прийняття директив, то маються на увазі тільки ті директиви, які передбачені законом, як компетенція Кабміну, а не будь-які директиви, які хоче придумати Кабмін. Давайте приймемо директиву про укладання угоди Генпрокуратурою, наприклад, з якимось господарюючим суб'єктом, урядом приймемо.

Можна таку директиву прийняти? Ні. Тому, законодавством України передбачений один випадок прийняття директив Кабміну, як його виключне правою. Це передбачено Законом України “Про міжнародні договори” п. б ч. 2. ст.. 5, де сказано, що виключно для підписання міжнародних договорів, Кабмін затверджує директиви делегації чи представникові України. Саме для цього передбачений законом параграф 4, 46 регламенту Кабміну, а не взагалі на всі випадки життя.

Саме для такого типу директив Кабмін наділений виключним правом приймати цей документ на своєму засіданні. Але контракти між “Нафто газом” і “Газпромом” не відносяться до міжнародних договорів. Це не може не знати прокуратура, це зовнішньоекономічні контракти, це не міжнародні договори і тому, в цьому випадку діє ст.. 6 ГКУ, яка не дозволяє органам державної влади втручатись в діяльність господарських суб'єктів. Кабмін не має права затверджувати директиви “Нафтогазу”.

По-четверте, контракти між “Нафто газом” і 2Газпромом” можна віднести до зовнішньоекономічної діяльності, але Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, не містить норм щодо надання директив органам державної влади і суб'єктам господарювання, якими є “Нафтогазу”. Відповіді дно, виключне право Кабміну, на прийняття директив для укладання зовнішньоекономічних контрактів для укладання “Нафтогазу” в українському законодавстві — відсутнє. На чому ви базувались говорячи про виключне право? Це обман, який ви записали.

Я хочу сказати, що наша юридична команда не єдина, яка чітко прокурорам сказала. Що уряд не має такого виключного права.

А тепер я хочу, що в ви розважились. Ви знаєте, що Партія регіонів є інструмент олігархії, інструмент Януковича. Один з депутатів цієї партії пан Олійник, це шоумен цієї партії, який ходить по всім каналам, якій виконує всю брудну роботу. Він написав заяву про мій злочин, по якому порушена справа, до ГПУ. ГПУ вивчила цю історію, розібралась з моїми директивами, ще до порушення КС.

Зараз у мене документ, який знаходиться у матеріалах КС, цей документ підписаний Генеральним прокурором Медведько 19.05.2010 року. Цей документ адресований Льовочкіну. Де очевидно, Льовочкін до нього звернувся і запитав, чи є злочин в діях Тимошенко, що воно підписала директиви, і те, що вона не затвердила ці директиви Кабміном. Що пише Медведько? Я цитую — том 26 аркуш 182.

Пане суддя, я це говорю для Вас, знаєте чому? Тому що мою невинуватість нам не потрібно доводити, її довід пан Медведько.

Тимошенко цитує том 26 аркуш справи 182.

Зрозуміло, що Медведько чітко сказав, що директиви Кабміну потрібні в одному випадку, це коли підписуються міжнародні договори. Угода між “Нафто газом” і “Газпромом” не є міждержавною, міжурядовою, ніякою.

Для Вас Медведько — авторитет?

Далі пише Медведько — у свою чергу Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність”, якій регулює основні засади підписання контрактів між господарюючими суб'єктами, не містить норм про обов'язковість надання директив органами державної влади, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладання зовнішньоекономічної діяльності. Як ще потрібно сказати? Тут написано, що директива для зовнішньоекономічних контрактів уряду України не потрібно. Це Медведько, це не я.

Далі пише — Законом України “ Про Кабмін” прем'єру не заборонено приймати одноособово відповідні рішення, мається на увазі директиви, це значить що, немає явного перевищення повноважень, тому що такі повноваження не заборонені і незафіксовані.

Далі пан Медведько зазначає, що за висновками фахівців Мін’юсту, а це Лаврінович, та інституту Держави і права ім. Корецького, увага, директиви делегації НАК на переговори з ВАТ, щодо укладання контракту купівлі-продажу і далі по тексту, затвердження 19.01.2009 р., прем’єр-міністром України не можуть розглядатися у розумінні директив уряду затвердженням Яких обов’язково передбачено законодавством України, ну дякую Медведько, що я можу ще сказати.

Скажіть будь ласка, якщо цілий Медведько для усіх прокурорів, слідчих написав, що мої директиви не можна розуміти як у вигляді, якості директив уряду, як тоді їх Дубіна міг їх прийняти за директиви уряду, там немає не ознак рішення уряду, не реквізитів рішення, і Дубіна який пів життя попрацював урядовцям, не знає як оформлюється рішення уряду.

Ну кого Ви тут тримаєте за неповноцінних ?

Це Медведько, який просто іншими словами написав Льовочкін, що я діяла в межах своїх повноважень, що директиви на переговори між НАК та “Газпром” не є виключними компетенцією і повноваженням уряду України, як ще написати. Які ще докази потрібні, щоб оця вибачте, зграю не вимагала для мене 7 років за політичним дорученням.

Це матеріали справи том 26 ст. 86, у них це було до того як вони порушили КС, Ви розумієте по датам, що слідчий який порушував КС володів цим документом, це не сьогоднішній документ. Це значить що свідомо слідчий чинив злочин. Ці прокурори коли говорили про 7 років, вони володіли цим документом в матеріалі КС, а суддя який кинув мене за грати, володів документом Медведька, і він знав, що кидаючи мене за грати, що в мене немає ніякого складу злочину, це виконується доручення Януковича, не мають просто не мають відмовитися, це не все, це тільки початок.

Міністерство Юстиції України, документ том 1 КС ст..182-187 це заключення Мін’юсту по моїй КС. Підписав О. Лаврінович, Міністр Юстиції діючого уряду Азарова і Януковича.

Ст. 183 том 1 КС заключення Мін’юсту, як Ви думаєте кому Лаврінович написав?

Хорошковському Валерію Івановичу. Тобто мається на увазі тоді коли Хорошковський хотів у Лавріновича взяти для себе документ, який дозволяє порушити проти мене КС. Вимог щодо необхідності затвердження Кабміну директив делегації НАК України на переговори з іншими об’єктами господарювання, українське законодавство не містить, статут НАКу не містить, Він прямо написав, що прийняття директив Кабміну не передбачений законодавством, і як наслідок не є компетенцією Кабміну, яку як би я порушила.

Далі пише Лаврінович, Закон України про зовнішню економічну діяльність які регулює основні засади здійснення зовнішньо економічної діяльності, не містить норм щодо надання директив органам державної Влади, а Кабмін це орган Державної Влади суб’єктам зовнішньо економічної діяльності якими є НАК та “Газпром”, щодо укладання зовнішньо економічних договорів контрактів, як ще треба пояснити що не передбачено директив Кабміну.

Враховуючи викладене це законодавство України, це Лаврінович, це не я , передбачає затвердження Кабміну директив делегаціям, чи представникам України стосовно ведення переговорів і підписання лише, міжнародних договорів України, якими не є договори контракти між НАК та “Газпром”, тобто це Лаврінович пише. У зв’язку з цим директив делегаціям НАК на переговори з ВАТ, які затверджені прем’єр-міністр України 19 січня 2009 р., на нашу думку не можуть розглядатися у розумінні директив уряду затвердження яких передбачено законодавством України, я не знаю, це треба коментувати чи ні, мені здається це “ноу комент”.

Це ще документ Лавріновича, він дуже обширний, прямо по пунктам розкладає, що в моїх діях немає порушення Закону. Таким чином на нашу думку положенням контрактів від 19 січня 2009 р., це всі кризові контракти, несу перечать положенням меморандуму, які підписані між прем’єр-міністром Росії і України, тобто все в межах Закону, пишуть Хорошковському не чіпайте тому що там КС немає. А Хорошковський не чує нічого Він замовлення виконує. В принципі цього достатньо.

От документ, Хорошковському матеріали справи том 1 ст. 182-187 підписано Лавріновичем, в матеріалах справи, скажіть коли ці матеріали з’явилися у слідчого, ці були у Нічвоглода до порушення КС, це значить що Нічвоглод маючи це порушив КС, заздалегідь і завідомо знаючи, що злочину немає.

А коли оці легендарні прокурори познайомилися з документами які підписали Мін’юст, Ген прокурор, Заступник Ген прокурора, такий документ дала експертиза, яку підписав Нагребельний на замовлення Прокуратури, у них всі ці документи були з першого дня і вони не зважаючи на ці документи, свідомо з власних зацікавлених інтересах продовжують відстоювати обвинувачення, проти людини яка заздалегідь невинувата.

Що суддя робить, коли у судді з’явився цей документ Мін’юсту, цей документ з’явився з першого дня в матеріалах справи, незважаючи на те, що суддя Кірєєв прочитав, заключення Мін’юсту, і лист Генпрокурора, на Льовочкіна, прочитав експертизу Нагребельного, Він мене заарештовує, знаючи заздалегідь що в моїх діях немає складу злочину. Так хто тут злочинець питання?

Єдине що я почула нового креативного у виступі представника обвинувачення на дебатах, це те що вони не можуть сої директиви вважати дорученням, не можуть просто, тому що вони не на бланку написані.

Скажіть, у нас де не будь передбачено КК, що взагалі могли нести прокурори. І просто де треба взяти професійну совість, тому що це обвинувачення і читають і нормальні юристи і правозахисники, і як вони просто потім будуть в очі своїм колегам дивитись. Хоча в принципі політичні замовлення в прокуратурі виконувати це норма, ну все одне Якось то не зручно, неудобно перед товаришами.

Я хочу сказати, що я не зобов’язана була все заговорити, не мій обов’язок доводити свою невинуватість, вони зобов’язані були довести.

По-перше прийняття таких директив на переговори між НАК та “Газпромом” була виключно компетенція уряду України, жодного доказу у КС немає. Вони мусили довести, а це можна довести моїми показами власними, що ці директиви це не моє доручення. Я перед Вами стою живий Екс прем’єр-міністр. Ці директиви я задумала і написала як доручення своє, вибачте, що не на бланку.

Ви знаєте що таке одноособова свідома з умислом, підписала документ який мусив прийматися виключно колегіально.

Ви розумієте взагалі це словосполучення, це значить що я мусила десь тихо підробити рішення уряду без голосування, надати всі реквізити, прийнято рішення уряду такого то числа, хоча воно не приймалося і поставити там свій підпис, і тоді це було би, злочином, що я умисно підготувала рішенням уряду не проголосувала його, поставила і видала надрукували, майте на увазі, що вступає в силу після оприлюднення рішення уряду. це значить що я мусила і оприлюднити його і сказати що це рішення уряду, а поставити там свій особистий підпис оце є злочин передбачений ч. 3 ст. 365., а якщо я стою жива перед Вами, яка працювала прем’єр-міністром, і кажу що я написала своє доручення, і для особо необізнаних матеріали справи поклала філологічну експертизу, де написано, що доручення і директиви, це слова синоніми. Ви знаєте що таке синоніми?

Тому я прошу Вас не займатися абсурдом от і все. Я Вам говорю, це моє доручення, які вам ще свідчення потрібні, я його задумала як доручення, підписала, передала Міністру палива енергетики. Пане суддя я підписала це як доручення. Це рішення уряду ніде не оприлюднене не зареєстровано, на ньому немає реквізитів уряду, я не підроблювала його ставлячи свій підпис, чи очевидно людині яка далека від права, а людині яка має юридичну освіту, просто сором писати такі обвинувальні висновки.

От слухайте що кажуть, витратили приблизно 2 тижні на з’ясування моменту, та ламали Дубіну під загрозою арешту, доламали Діденка під обіцянку випустити на волю, щоб вони дали покази, що вони думали, що це не доручення прем’єр-міністра, що а це рішення уряду. А навіщо для цього покази Дубіни і Діденка.

Ви можете мені пояснити? Коли Ви мусили взяти документ подивитися чи є на ньому реквізити, які повністю відповідають оформленню урядового документу. Чи оприлюдненого без голосування уряду, воно тільки за моїм підписом, — і тоді б ви сказали “Вона сфальшувала рішення уряду, — це правда, всі реквізити уряду все, там стоїть підпис, це не можливо”. Ну цього ж немає.

Навіщо задавати Дубіні і Діденку запитання, навіщо одного ув’язнювати та, слава богу, другого звільнили, тільки за те, що вони сказали, що вони думали можливо це рішення уряду. Ви розумієте до чого дійшло обвинувачення.

Наступне що вони говорять, в кімнаті три людини і четвертий Лівінський, біля каміну в кабінеті уряду РФ, я, Продан, Лівінський і Дубіна, вони з’ясовують кому я першому в руки дала директиви, Ви розумієте, в одній кімнаті ми стоїмо, і вони проводять детальне глибоке розслідування, я в руки першим цей документ віддали Дубині, чи Продану, ну абсурд.

Абсурд, люди знаходяться в одній кімнаті Лівінський приніс документ, який прямо має призначення, тому кому я мала виписати доручення. А хто ж перший його в руки взяв, вони встановили через складні слідчі дії, що першим в руки взяв Дубіна. А Дубіна каже, та ні я не зовсім його взяв, я його потримав та віддав. А Продан доводить, та ні Він його потримав віддав мені а потім я віддав Діденку.

За це 7 років Ви мені виписуєте, чи за що?

Дорогі друзі, зібралися урядовці в одній кімнаті, принесли документ оформлений мною для Продана, Продан підтвердив, що для Продана, я підтвердила, що для Продана, Дубіна підтвердив, що в кінцевому підсумку останнім доторкнувся Продан. А вони говорять ні, вона в руки дала Дубині.

Ви розумієте до якого абсурду доходить обвинувачення, на що вони витрачають бюджетні гроші, ведучи отакі судові процеси, позорніки просто, що я можу сказати.

Кому захотіла, тому і дала почитати.

Головне, я думаю, якщо в підсумку на фоні всього цього буде обвинувальний вирок, це треба в цирку показувати, такого бути не може в принципі. Скажіть, в якому порядку люди подивилися цей документ.

Це документ моє інформаційне повідомлення доручення, що завгодно, про результати переговорів, які до видачі цього доручення чули всі на публічній прес конференції моїй з Путіним, Дубіна, Діденко, Продан, всі включаючи російську делегацію. Я формалізувала це, що це змінило в житті.

То я вибачте, якщо б захотіла це зробити, то я скористалася, якщо би захотіла віддати це наприклад Дубині, та ніяких проблем, вибачте, тому що ст. 44 прем’єр-міністру України, Закон про Кабмін, читаю.

Прем’єр-міністр України ст. 44 п. 9, прем’єр-міністр України представляє Кабмін у відносинах з підприємствами, так я би дала про мої домовленості з Путіним Дубині, і нічого страшного з цього не було. Кожна людина яка працює при владі знає, кожен керівник НАКу за всі роки незалежності України отримував прямі команди від президента і прем’єра.

В чому злочин, Ви що шановні друзі. Враховуючи, що тут так дивляться на КС, то я зараз займаюсь абсурдом і намагаюсь пояснити, спираючись на нормативні документи, закони, регламенти, тому що я хочу просто вже для особливо талановитих прокурорів і судді пояснити вже на пальцях, що, в принципі, я це робити могла.

І ще одна річ. Вони також 2 тижні витратили на те, щоб довести вносилися документи на засідання уряду чи не вносились. А якби вносились, наприклад, от Прокуратура права, вносились документи на засідання уряду, захотіли проголосувати директиви, наприклад, хоча не передбачено законом, наприклад, уряд хотів проголосувати, порушуючи закони.

Внесли документи проекту, навіть, вони всі були завізовані, навіть, було все нормально, і Уряд обговорив, обговорив і не прийняв. Ну і що? Не прийняв уряд, що з цього, поясність? Що, нехай криза продовжується? Добре. Навіть, я з вами згідна. Навіть, Турчинов може намагався провести, не провів, уряд не прийняв, ну і що? Абсолютно в моїй компетенції провести переговори, домовитися і довести результати переговорів до виконавця.

Це моя прямо компетенція. Та ви хоча 300 разів доведіть, що вносились документи, хоча вони не вносились, і що Турчинов ставив їх на голосування, коли стенограма говорить, що вони не ставились на голосування. І, навіть, було у стенограмі офіційно, що уряд не прийняв, це нічого не міняє в цій історії.

Про це вже сказав кожен з моїх захисників — це чисто потрібно буде в підручники для студентів юридичних факультетів вносити. Бажаючи створити позитивний імідж ефективного керівника держави, вирішила погодитися на вказані невигідні для України умови. Це треба вносити у підручники, як приклад того, як не треба писати обвинувальні висновки. Ці люди уявляють, що умислом або особистою вигодою було бажання політика створити позитивний імідж. Посадіть всіх політиків. До єдиного.

Всі хочуть створити позитивний імідж. це можна трактувати умисел це чи це особиста вигода, чи що це, взагалі, таке? Я розумію, шановні прокурори, що ви цю галіматью не писали. Я розумію, що ви цю галіматью не розслідували, і що кожен раз, коли мої адвокати називали дати і номери документів, коли особливо називали 31 квітня 2011 року, дата, яка, взагалі, в календарі не існує, вам хотілося десь там під сталі залізти і сховати голови. Я це розумію.

Що ви тут не писали, не давали, нічого не робили, ви тут тільки в якості сторони, яка підтримує обвинувачення, і для вас теж сюрприз в усіх цих томах, для вас це теж джерело знань. Ви ж не можете підтримувати таке обвинувачення. Не маєте права просто. Навіть, якщо ви цей твір не писали. Не хочу, чесно кажучи, мої захисник настільки ретельно по всьому пройшли. У моєму виступі є цитати унікальні, які треба було би, безумовно, коментувати але вони вже від коментовані. Наприклад, особиста підготовка директив, передачі їх невстановленим особам, особисто надрукувала, особисто поставила печатку.

Ви знаєте, я хочу вам сказати, що все це можна віднести до серії анекдотів. Якщо б це був не обвинувальний висновок, а анекдот, то можна було б це почитати. Наприклад: “Ви обвинувачуєте мене в тому, що я сама надрукувала, перебуваючи у приміщенні Кабміну 18.01”.

По-перше, загально відомо всім, що 18 вночі я тільки прилетіла, і я нікуди в уряд не їхала. 18.01.2009 року — це була неділя. Я не була в уряді. Я не могла там нічого друкувати, ніхто нічого там не міг ставити, і все інше я нічого не могла робити. Я хочу вам сказати, що прем’єр, як правило, ніколи не друкує такі системні документи, сам їх не пише, сам їх не друкує і сам ніколи не ставить печатку.

Як таке слідчий міг, взагалі, написати в обвинувальному висновку? Ви розумієте, що щоб скласти такий документ, треба володіти спеціальними нюансами, якими володіє лише НАК. І я хочу вам сказати, що так, дійсно, ніяких сумнівів немає, що ці директиви друкувалися або а НАКу, або у Мінпаливенерго, там, де є фахівці, які можуть це написати. Але точно не у моєму Секретаріаті, тому що вони так бездарно не друкують.

По-друге, вам дуже чітко всі свідки сказали, що ніхто ніяку печатку з рук не випускає, вона зберігається в сейфі. Як я могла взяти печатку і піти десь під полою оставити печатку? Що ви таке говорите?

Тим паче, що всі свідки сказали, що в житті ніхто не доторкається до цієї печатки, і що 18-19 вона була у сейфі. І що нею розпоряджалися тільки працівники Секретаріату. Просто не хочеться про це говорити. Але, ви знаєте, я просто приверну увагу на це.

Коли мені пред’явили ці директиви у Прокуратурі, враховуючи, що я ще без окулярів, я подивилась, по-перше, я знаю, що я директиви підписувала, по-друге, я знаю, що там стоїть мій підпис. І подивилась, я не можу “на глаз” відлічити підпис від факсиміле без окулярів. Я подивилася, мені здалося, що документ.

Але потім, коли вже взялися за справу адвокати, коли проаналізували цей документ, подивились на цей підпис, на цих директивах стоїть факсиміле. Це не оригінальний документ. Коли цей документ випускався, там був оригінал, на якому стояв мій підпис, і там були декілька копій, на який стояла факсиміле. Але у мене питання, по-перше, чому не взяли оригінал для кримінальної справи? Я не відмовляюсь, я директиви підписувала.

Але я їх не вивчила напам’ять. Я не знаю чи відповідає оригінал, який я підписала, тому, що лежить у справі зараз, копія документу. Якби я вчила напам’ять, я би сказала, що там кожна літера співпадає і так, це так. Але якщо я не знаю його тексту досконало, до коми, хіба ми можемо стверджувати, що в цих директивах під якесь факсиміле не вписали речі, яких не було у справжній директивах, пане суддя?

Я ще раз підкреслюю, це не значить, що я не підписувала директиви, це значить, що я саме ці директиви не підписувала. І це значить, що ніхто сьогодні не можу ствердити, що в цих директивах істинно те, що є. дуже добрий приклад привів Сергій Власно, якщо я не помиляюсь на 5-му каналі, коли говорив по копію директив, яка є. він сказав, що це одне і те ж саме, якщо би розслідували у судовому засіданні вбивство когось, а замість, вибачте, трупа був би муляж трупа або манекен.

Принесли би і сказали, що ось вам труп. Це одне і те ж саме. Ви розглядаєте у судовому засіданні неоригінальний документ, мною не підписаний. Знайдіть оригінал. Я відповідаю в цих директивах за кожне слово, за кожну літеру, за кожну кому, і там десть стоїть мій оригінальний підпис. Але ви ж сьогодні вивчаєте муляж. До речі, і експертиза, яку зробили, уявіть собі, яка унікальні експертиза, вона на факсиміле, а експертиза, ви знаєте, вона за 3 хвилини визначається чи це факсиміле, чи від руки написано. Експертиза на замовлення Генеральної прокуратури на факсиміле пише, що це є власноручно поставлений підпис.

Як можна довіряти цим експертизам, скажіть мені, будь ласка. Я хочу запитати у прокурорів, які сидять, і у судді: ви розумієте, що вас просто підставляють? Ви розумієте, що всі правознавці, які за цим слідкують, просто знають аксіому, що не можна головний доказ у справі розглядати як копію документу? А я вам говорю: я не впевнена, що цей документ ідентичний тому, який я персонально, особисто підписала. Так, він схожий, але я не впевнена, що він ідентичний.

Тому ключовий доказ у справі: мною не підписувався, я на ньому не ставила печатку, його текст не готувала. Про що ми говоримо в обвинувальному висновку? І як просити 7 років? Уявіть собі, встає тендітна симпатична жіночка, у якої, я думаю, можливо, теж є сім’я, батьки, діти, вона знає, що у матеріалах справи лежить копія документу, вона знає аксіому для кожного правника, що не можна розглядати копію, і вона встає і з наївними очима говорить: “7 років”. А чого не 20, поясність?

Там теж можна було підшукати статтю. Не хочу про експертизи говорити. Я думаю, що Олександр Андрійович так красочно поговорив про експертизи, що, в принципі, цю справу треба на смітник, а не в обвинувальний висновок. Не хочу забирати ваш час.

Ви знаєте, що 365 частина 3 базується на двох речах. Перше — це перевищення влади або службових повноважень, і це те, що я якби-то незаконно підписала своє доручення у вигляді директив.

Про це ми з вами поговорили. І я думаю, що, навіть, якщо в цьому залі сидять люди далекі від правової освіти, просто зрозуміло, що те, що я зробила, я зробила строго в межах своєї компетенції. Більше того, я зобов’язана була це зробити. Тобто, це був мій обов’язок.

Це, навіть, не факультатив. Тобто, не те, що явного перевищення, як написано в 365, немає, немає будь-якого перевищення. Більше того, є дія строго в межах своїх повноважень і діючого законодавства. Тобто, перша частина 365 статті мертва. Немає умислу, немає особистої зацікавленості, немає явного перевищення повноважень і немає будь-якого перевищення повноважень.

Про що ми тоді говоримо? Про яку 365? Але в 365 є ще одна частина — це нанесення шкоди будь-яким інтересам, приватної особи, підприємства або держави. Це цікава річ. Що вони роблять — вони беруть і рахують збитки, причому збитки порахували 194 млн. доларів, з невеличким хвостиком, я просто говорю, щоб зрозуміти. В одній частині обвинувального висновку вони пишуть, що це збиток “Укртрансгазу”, в другій частині обвинувачення вони пишуть, що це збиток НАКу, а потім вони це ще пов’язують, що це шкода, нанесена державі.

Для всіх зрозуміло, що це три різних збитки, так? Насправді, це просто вони помилилися і в трьох різних місцях написали збитки трьох абсолютно різних суб’єктів цього процесу. Звідки взялися 194 млн.? Я думаю на цьому треба особливо загострити увагу. Я просто одразу хочу сказати вам, що з одного боку якщо б, наприклад, ці збитки реально були у “Укртрансгазу” або у НАКу, наприклад, ці збитки є, наприклад, будемо рахувати, що вони правильно вивели збитки.

Я, як прем’єр, до результатів діяльності господарюючих суб’єктів не маю ніякого відношення. Це якщо взяти, що збитки є. чому? Тому що директиви, які я дала, я дала на переговори, а не на підписання контрактів. На переговори. Ви там бачили це слово? На переговори. Бачили, це вже додає оптимізму.

Що це значить — на переговори? Це значить, що в моїх директивах зазначено, що НАК мусить керуватися, вірніше, зобов’язаний керуватися…хочу зачитати. Директиви, том 2 сторінка 155: “Директиви делегації НАКу на переговори з “Газпромом””.

Тобто, на переговори. Це не імперативні речі для підписання контракту. Друге — прямо написано у директивах, цитую: “Під час переговорів українські делегації керуватися положеннями конституції, законів України, указами президента та цими директивами”. На переговори. Тобто, всім комплексом нормативних документів, які треба врахувати при підписанні цих контрактів. Я не мала і не маю ніякого відношення до розробки цих контрактів, до їх прорахування, до їх підписання, до їх укладання, ні до чого. В цих директивах немає жодного слова про зобов’язання підписати ці контракти. Жодного слова. Хоча я, в той же час, говорю, що контракти, які підписав дубина і Віденко, вигідні, ефективні, економічно, доцільна абсолютно були для розв’язання кризи. І це не значить, що я говорю, що контракти вигідні, але я до них не маю відношення. Вони вигідні, правильні, ефективні, такі, як треба Україні, але я просто не маю до них ніякого відношення.

Тому в директивах нічого немає, ніяких імперативних доручень на підписання контракту. Це значить, що за будь-які наслідки господарської діяльності господарюючих суб’єктів, навіть, якщо б там були мільярдні збитки, я не мажу по закону нести відповідальність, тому що це компетенція і відповідальність інших людей. Я не розумію як можна було результати господарської діяльності покласти в основу кримінальної справи проти мене.

Це я вам говорю слово, якщо б були збитки. Але я одразу хочу вам сказати, що цих збитків не існує. Просто, щоб вам було зрозуміло. Якщо б я говорила, що там є збитки, але за них відповідає Дубина або віденко, а я тут ні при чому… Я говорю, що я ні при чому, але там і збитків немає. І якщо б там були збитки, я б також була б ні при чому. Але їх немає. Я зрозуміло сказала? Зрозуміло.

А тепер я вам поясню звідки вони взяли збитки. Вам буде дуже цікаво це знати.

Що вони роблять, тут вже без бумаг, буду просто цитувати документи.

Довідка комісійної перевірки з окремих питань. Поміжна і головна. Проміжна — це перший документ. Це том 1 сторінки 191-198. Це єдиний первинний документ не бухгалтерського походження, який не базується на бухгалтерських документах, на базі якого вони обрахували збитки НАКу. Як вони рахували.

Я прошу прокурорів послухати, бо мені здається це важливо. Можливо, ви потім відмовитесь від свого обвинувачення. Вони беруть висновок, що середня ціна газу, яку ми отримали від Росії, на 2009 рік складає 232 долари, і потім чисто аналітично, не базуючись на бухгалтерських документах, порівнюють вартість газу 2009 року з вартістю газу 2008 року. У 2008 році газ був 179 доларів, а вони говорять, що у 2009 газ коштує 232. Тому 232 мінус 179 — це, наприклад, 54 долари. І беруть ці 54 долари, множать на обсяг технічного газу, який використаний “Укртрансгазом”, і говорять, що це збитки, які нанесла прем’єр. Все. Це збитки, дорогі друзі.

Скажіть мені, будь ласка, по-перше, яке я відношення маю до того, що робить “Укртрансгаз”? По-друге — як можна рахувати ринкове зростання ціни, як збитки? А по-третє — як, взагалі, можна збитки рахувати абсолютно окремо від бухгалтерських документів? Тобто, це аналітичний висновок, а не бухгалтерський звіт.

А тепер я хочу просто вам пояснити як це сфальшовано. Як ця комісійна довідка сфальшована. Тому що, перше — газ, який отриманий від РФ у 2009 році, у 2009 році ніколи не використовувався на технічні потреби. Це перше. І це доведено, я буду зараз говорити матеріалами справи. На виробничо-технічні потреби у 2009 році не використовувався газ, який був закуплений НАКом у 2009 році, ви це розумієте? Тому ціна 232 взагалі, неправомірна для того, щоб її брати. Чому взяли 232? Чому без бухгалтерських документів сказали, що це газ саме пішов на виробничо-технологічні потреби незрозуміло.

А тепер як робилася ця довідка. Довідка — це єдиний документ, який обрахував збитки. Абсолютно незаконним шляхом, не бухгалтерським шляхом, і абсолютно без будь-яких підстав рахувати збитки. Тепер я вам хочу оголосити як цей документ зроблений. Для цього є протокол допиту свідка. Ця фальшива довідка підписана 10 людьми. Вони всі представники влади, всі з різних структур.

Один з тих людей, який підписав довідку — це пан Винокуров, Директор Юридичного департаменту НАКу. Він був присутній як підписант цієї довідки. Довідка називається “Довідка комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності НАКу з 2008 року по 2010”. Тобто, з 01.01.2008 до 31.12.2010. За 3 роки требу було перевірити господарську діяльність НАКу.

За 3 роки всі бухгалтерські документи. І після цього мусила народитися ця довідка. А тепер як вона народжувалась. Це офіційні покази свідка Винокурові, який підписав цю довідку. Том 10 сторінка 20-32. А тепер я просто цитую: “11 квітня 2011 року за вказівкою керівництва НАКу я прибув до ГоловКРУ”. Тобто, 11 квітня 2011 року йому просто сказали і він туди прийшов, в КРУ. Друге — “Близько 10 години 11 квітня” — в цей же день — “в кабінеті заступника голови КРУ Рубан та під її головуванням відбулася вищезазначена нарада.

Пані Рубан не є членом цієї комісії, і ніякого відношення до цієї комісійної перевірки не має. Але вона їх зібрала, перший раз і останній раз, 11 квітня 211 року. Далі. Третій пункт — “Під час наради Рубан нам повідомила, що відповідно до наказу ГоловКРУ всі присутні, включені до складу робочої групи з комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності”. Тобто, їх 11-го запросили, 11-го їм повідомили, що вони члени групи о 10 годині. “В подальшому присутнім на нараді було запропоновано ознайомитись та узгодити програму перевірки”.

Тобто, не сама комісія створювала програму перевірки, а вже людина, яка не входить до цієї групи, і яка представляє владу, вже дала і програму перевірки. Далі: “Після опрацювання програми робочого плану перевірки за 3 роки господарської діяльності НАКу заступником голови КРУ Рубан було надано на ознайомлення всім присутнім проект комісійної довідки” — це офіційні покази — “щодо перевірки Національної акціонерної компанії та яка містила ці висновки”. Тобто, іншими словами, 11 числа їх зібрали, сказали, що вони в групі, дали їм план перевірки за 3 роки НАКу, і тут же дали готову комісійну довідку для підписання.

Наступне: “Всім присутнім на нараді було запропоновано підписати проміжну довідку” — прямо покази — “я підписав зазначену довідку, оскільки я був включений до групи”. Крапка. Нормально? Це покази. Що це цікавого? Цитую: “На зазначеній нараді також були присутні представники СБУ, під контролем яких ми працювали”. Це що таке? Далі. Аркуш справи 31 том 10. Пан Винокуров, керівник Юридичного департаменту НАКу.

Наступне. “26 липня 2011 року” — це те ж саме, не буду цитувати, скажу тільки, що також є документ, коли Винокуров давав покази тут в суді, і йому прокурор задав питання: чи наполягаєте Ви на раніше даних Вами показах. Винокуров: “Так, я підтверджую раніше дані мною покази на досудовому слідстві”.

Тобто, іншими словами, під присягою буквально в судовому засідання пан Винокуров підтвердив, що його використали для фальсифікації ключової експертизи довідки комісійної перевірки по обрахуванню збитків.

Такі приблизно покази надали і інші члени цієї так званої групи по комісійній перевірці. Я хочу одразу сказати, що, перше — якщо базуватися на бухгалтерських документах — а я далі буду про це говорити — газу на виробничо-технічні потреби ніколи у 2009 році не поставлявся по ціні 232 долари. Ніколи.

Для цього є бухгалтерська документація. По-друге — ніяких збитків “Укртрансгаз” у 2009 році не поніс. Ця компанія суперприбуткова, і це видно з документів матеріалів справи, які я буду зараз оголошувати. Третє — а, можливо, НАК поніс збитки, тому що продав газ, який коштував для нього 232,98, можливо, він продав дешевше “Укртрансгазу”? це креатин, який народив представник цивільного позивача прямо тут, по ходу. Цього немає в обвинувальному висновку, щоб ви розуміли.

Це просто я даю відповідь вже на креатин, який тут заявлений. Що якби-то НАК продав технічний газ “Уктрансгазу” по ціні нижчій, ніж 232, і поніс від цього збитки, так? То я одразу хочу сказати, що цього теж немає. Тому що у мене в розпорядженні матеріали кримінальної справи. А, можливо, тоді держава понесла збитки, як вони пишуть? Ні, держава не понесла збитки, тому що “Укртрансгаз” спрацював з прибутком по цій статті, і НАК по цій статті спрацював з прибутком. Немає збитків як таких по бухгалтерським документам.

І ця довідка — чистий фальсифікат. І пан Винокуров детально пояснив як цей фальсифікат робився. Коли ми попросили суд і слідство викликати пані Рубан, яка фальшувала цю довідку, і всі на неї показали, що вона фальшувала, суддя сказав, що недоцільно цього експерта визивати, і недоцільно Рубан викликати, тому що навіщо, насправді, встановлювати істину і справі. І так все ясно. Вирок написаний, що там ще аналізувати. Так я тепер вам прокоментує реальні документи.

Перше. Я посилаюсь тільки на матеріали справи. Ви знаєте, що у нас не долучили до справи жодного документу, який ми просили, тому ми вимушені були обходитися тим, що у нас є, вірніше, що є у справі. Матеріали справи, том 7 сторінка 81-95. Пане суддя, я в першу чергу хочу сказати це для Вас. Що це за документ? Це первинний бухгалтерський документ по передачі технічного газу, це газ на технічні потреби, від НАКу, “Укртрансгазу”. Тут є все: звідки взяти цей газ, по якій ціні цей газ, в якому обсязі цей газ.

Це не могла Прокуратура, коли вони у матеріалах справи мають ці акти, первинні документи, і у матеріалах справи вони прикладені, вони не могли ними не користуватись. І тепер я вже тут, вибачте, буду з одного боку цитувати обвинувальний висновок, а з другого боку буду вам показувати документи.

Цитую. “ДК “Укртрансгаз” у 2009 році при незмінній ставці на транзит ціна закупівлі газу на виробничо-технічні витрати зросла на 29,8, що збільшувало витратну складову на транзитні роботи ДК “Укртрансгаз” на 194 млн. доларів”. Тобто іншими словами вони тут сказали, що компанія “Укртрансгаз” витратила більше на закупівлю технічного газу у НАКу на 194 млн. При цьому, вони беруть ціну на газ 232 долари. Так я вам хочу сказати, що по документам “Укртрансгаз” не закуповував у НАКу по ціні 232.

Ось що саме головне. Тобто, він не витрачав цих грошей. Не було збільшення на технічні потреби на газ. Тому що в акті цьому написано — а ці акти за всі місяці тут, за кожен — в цих актах — я дослівно читаю, це за січень місяць — відповідно до договору “Укртрансгаз” приймає природній газ, відібраний із газових сховищ України, згідно акту по ціні 1 тис. 382 грн. прямо бухг7алтерський документ. 1 тис. 382 грн. при тому, що курс тоді був 7,7, а це теж докладено до матеріалів справи, є офіційна довідка банку про курси, які були на кожен місяць. 179, тобто, не 232. А якщо 179, то збитків немає. Тому що 179, як вони кажуть, у 2008, 179 у 2009. Збитків немає у “Укртрансгазу”.

Але це ще не все. Частину цього газу “Укртрансгаз” закуповував по іншій ціні — 1 тис. 233, а це вже 160 доларів. І у підсумку, коли ми порахували по цим актам середню ціну, по якій закуповувався, вона в середньому вийшла 170 доларів. Тобто, 170 доларів вони продавали дорожче, тобто, НАК “Укртрансгазу” продавав на 9 доларів дорожче, ніж цей газ у нього обраховувався по бухгалтерії. Тобто, по цим актам ми зрозуміли три речі.

Перша річ — що технічний газ постачався “Укртрансгазу” НАКом. По-друге — контракт на забезпечення технічним газом “Укртрансгазу” у 2009 році, так, як тут написано, був підписаний 17.12.2008 року. тобто, контракт на забезпечення технічним газом “Укртрансгаз” був підписаний за місяць до розв’язання до газової кризи, і за місяць до підписання моїх директив. Як мої директиви могли вплинути на ціну на технічний газ, в той час, коли контракт на нього був підписаний за місяць до складення моїх директив? Ви розумієте про що іде мова?

Наступне. В цьому акті вказано звідки цей газ береться. Читаю: “Відповідно до договору від 17.12.08 НАК передає, а ДК “Укртрансгаз” приймає імпортований природній газ, відібраний із газових сховищ “Укртрансгазу”” . і всі контракти, і всі акти говорять про те що газ подавався з газових сховищ, а не з прямої труби, і не той, що подавався у 2009 році. Той, що був у сховищах.

Це свідчить прямо з актів. Але це ще не все. Це тільки початок. Ви розумієте, що цими актами володів слідчий, коли порушував кримінальну справу? Він знав, що такі акти є, але він абсолютно не спирався на них. Прокурори від мене разів 20 чули про ці акти. Суддя також чув. Прокурори після цього просять 7 років, після того, як бачать, що збитків ніяких немає. А суддя знаючи, що збитків немає, практично мене арештовує. Але це не всі документи. А давайте ми розберемося по які й же ціні був газ в газових сховищах України у 2009 році? Можливо, обвинувачення, суд, слідство не знало по якій ціні газ в ПСГ 2009? Знали.

Том 9 справи сторінка 28. Що це за документ? Це є висновок судово-товарознавчої експертизи, який зроблений 30.09.2010 року. Тобто, у них цей документ був, коли вони порушували кримінальну справу, і цей документ був у матеріалах справи.

На сторінці 28, і це експертиза, і це матеріали справи, зазначено, цитую: “Виходячи з наданих документів судовими експертами визначеного середньозважену суму витрат на тис кубічних метрів газу із включенням таких складових, як вартість газу, і всі інші складові собівартості на його придбання у пункті придбання відповідно до контрактів витрат на транспортування до кордону України та витрат на закачування газу у сховища.

Загальна сума вищезазначених середньозважених витрат, що є ціною газу в газових сховищах у 2009 році складає 173,93 долари”. Тобто, іншими словами, згідно актів весь газ на технічні потреби у 2009 році брався з ПСГ. Це прямо написано. Далі. Товарознавча експертиза говорить, що собівартість цього газу в ПСГ складає 170,93 долари. ось ціна технічного газу, яка надана експертизою.

Вона не 232, 998 долари. Це зрозуміло? тобто, іншими словами не збиток, а прибуток. Прибуток чому? Тому що абсолютно очевидно, що коли ціна тут є в з курсом 8, і з курсом 7,7, є ціна 1,223, є ціна 179, але що зробила експертиза компанії “альтернатива”?

Вони обрахували всі ці акти повністю, і вони порахували ціну середню, тобто, собівартість газу, яка була у газових сховищах, і вийшло, що приблизно на 9 доларів ціна собівартість нижча, ніж ціна, по якій продавав НАК “НАфтогаз” “Укртрансгазу”. Це означає, що НАК “Нафтогаз” працював по цьому варіанту з прибутком. Немає збитків.

Але це не всі експертизи.

Останній матеріал, який надає представник цивільного обвинувачення останній документ який Він долучав, Він долучив міжнародний аудит “Ernst&Young”. Я зараз не буду коментувати аудит “Ernst&Young”, його складно і довго коментувати, просто вони до цього додали довідку НАК “Нафтогаз”, де чітко зазначені дві речі.

Перше, Він сказав в цій довідці, що у 2009 р., на технічні потреби, було використано 3 млрд., 688 млн., куб. природного газу на загальну суму 5 млрд., 396 млн., гривень. Вони говорять що ціна на технічний газ була 232 дол., і це заплатив, судячи по обвинувальному висновку “Укртрансгаз”, а тут же НАК “Нафтогаз” каже, що вони за 3 млрд., 688 млн., весь технічний газ заплатили 5 млрд., 396 млн. Що робить простий математик, чи арифметик, Він просто діле гроші на обсяг, і отримує 179 дол.

Іншими словами, якщо взяти ціну по якій вони пишуть в обвинувальному висновку “Укртрансгаз” закуповував газ 232дол., 98, і помножити на обсяг газу який на технічні потреби, то це в півтора рази більше ніж суму яку вони реально витратили.

Ви розумієте цей абсурд, чому вони таке можуть робити. Це остання довідка яку разом з експертизою “Ernst&Young”, долучив НАК “Нафтогаз” , можна просто Вам навіть пане суддя, в стовпчик порахувати і Ви подивитеся, там і близько 232 немає, чого вони Вас підставляють. Вони вимагають у Вас, зробити обвинувальний вирок, а самі документів наклали таких, що в принципі обвинувальний вирок з цим робити неможливо.

А тепер, дорогі друзі, вже остаточні завершальні цитати по збиткам. Я переконана враховуючи, що слідчий Нічвоглод від СБУ від прокуратури 11 числа вранці отримав 15 томів, і 11 числа всередині дня не вивчаючи всі ці матеріали порушив проти мене КС. В цей же день склали довідку комісійної перевірки, тобто все в один день. А що саме цікаве, що безумовно у Нічвоглода за дві години, не було часу вивчити всі документи матеріалів КС.

І Він не думав що Хорошковський йому підклав таку неприємну річ, а потім у прокурорів не було часу це все читати, а потім у судді, а потім нам не давали час все читати. Коли ми отримали 2 тижні і все це почитали, то чесно кажучи шоковий стан просто. Якщо у них все це було, як вони можуть взагалі про якусь КС говорити, чому.

Том 14 пане суддя, помітьте собі, Вам буде цікаво почитати.

Аркуш справи 201-224, в принципі небагато читати, ну тут речі вбивчі просто. Задаємося питанням, чи був НАК “Нафтогаз” збитковим у 2009 р., до того як провели Стокгольмське рішення по “РосУкрЕнерго”, ні він не був збитковий, Він був прибутковий, тобто баланс 2009 р., по НАК “Нафтогаз” повністю є прибутковим, тут написано.

Що чистий дохід, до речі це аналітична записка, до звіту про виконання фінансового плану апарату НАКу, мається на увазі консолідована бухгалтерська звітність затверджена постановою Кабміну, це досить вагомий документ, і ці аналітична довідка по виконанню аналітичного плану НАК “Нафтогаз”, за 2009р., тут прямо написано.

Чистий дохід від реалізацій товарів, робіт послуг, за 2009 р., склав 75 млрд., 094, 058, тобто дохід визначений, а потім визначений прибуток, чистий прибуток компанії, який так само прописаний тут, і який складає вагомі суми, в цьому аналітичній записці визначено, що НАК “Нафтогаз”, є повністю прибутковим.

Сама цікава цитата. Послуги по транзиту природного газу, це вже для прокурорів, Ви точно це не читали, просто послухайте. Що мається на увазі. Чи приніс “Укртрансгаз” збитки в балансі НАК “Нафтогаз”. Тобто є угоди між НАК “Нафтогаз”, і “Укртрансгаз”, вони для НАК “Нафтогаз”, прибуткові чи збиткові, читаю.

Надання послуг, з транзиту залишається самим доходним видом діяльності компанії НАК “Нафтогаз”, у порівнянні з минулорічним періодами та плановими показниками валовий прибуток за 2009р., вид цього виду діяльності збільшився, тобто іншими словами НАК”Нафтогаз”, як компанія, не понесла ніяких збитків від контрактів з “Укртрансгазом” а навпаки отримала колосальні прибутки більше ніж у 2008 р., і більше ніж вони навіть планували.

Збільшення валового прибутку з надання послуг з транзиту, в порівнянні з 2008 р., пов’язане з збільшенням чистого доходу на 1 млрд., 843 млн., 497 тис., яке відбулось незважаючи на значне зменшення обсягу транзиту на 23 і 8,10 млрд., куб м., внаслідок зменшенням собівартості транзиту, і зменшенням вартості технологічного газу, це цитати, дорогі друзі. Тобто, в цій аналітичній довідці том 14 стор. 204, прямо написано за підписом Колбушкіна Заступника голови правління, затверджено Кабміном, написано, що прибуток НАК “Нафтогаз”, від контрактів з “Укртрансгазом”, по-перше зріс порівняно з 2008 р., по-друге, порівняно з планом на 2009 р., і прямо сказано зменшенням вартості технологічного газу.

Тобто, питання виникає, цивільний позов НАК “Нафтогаз”, на що мені виставляє, якщо вони від транзитної роботи, за рахунок зменшення технічного газу, а не збільшення отримали надприбутки. За що мені цивільний позов в 1,5 млн., цікаве питання. І ціни на технічних газ 232 98 не існує, тому що газ 2009 р., не використовувався на технічні потреби.

Акт ревізії фінансово господарської діяльності том 5 стор. 12-124, великий документ, ми з нього взяли витримку. Це акт ревізії, який за дивним збігом обставин, як Ви думаєте ким підписаний, пані Рубан, від 21.08.20…. Чи вистачає природного газу який знаходиться в газових сховищах в 2009 р., на те щоби закрити ті 3 млрд., технічного газу, який використали, можливо не було цього газу.

Тому що пані Рубан, чітко пише тут, в результаті станом на 31.12.2008 р., по обліку компанії НАК рахувався обсяг природного газу в газових сховищах, в обсязі 14 млрд. 489 міль., 269 тис., куб., м., тобто якщо на техпотреби нам було 3 млн., то газу в минулий період в газових сховищах було 14,5 млрд., це значить що газу достатньо. Тепер вони могли сказати, а може там газ українського видобутку який йде на населення, нічого подібного, пані Рубан все чітко розклала, імпортований природній газ в обсязі 9 млрд., 10 млн., 118 тис. куб. м., майже в три рази більше ніж треба було на техпотреби. Тому не треба було газ 2009 р., там був газ 2007, 2006, який по актам передавався “Укртрансгазу”, відповідно воно не потрібно було.

Наступне в цьому акті, цим актом виявляється і до речі пані Рубан те знала, коли складали цей акт, і примусила підписати фальшиву довідку, що тут написано. Проведений аналіз прибутковості та збитковості, договорів купівлі-продажу газу укладених НАК”Нафтогаз”, з іншими споживачами в Україні свідчить про наступне. Ми перевірили угоди НАК “Нафтогаз” з ДК Газ України, ДК “Укртрансгаз”, ДАТ “Черномор Нафтогаз”, і польські компанії, встановили, що природній газ реалізовувався збитками компанії “Газ України” і ДК Нафтогаз мережі”, інші договори забезпечили компанії отримання прибутку.

Враховуючи, що вони перевірили ДК “Укртрансгаз”, вони чітко написали, що збитки є по ДК “Газ України”, це коли продається країні населенню і всім іншим, по ДП “Нафто мережі” а інші договори забезпечили компанії отримання прибутку. Тобто НАК “Нафтогаз” співпрацю з “Укртрансгазом” не поніс збитки, а здобув вагомі і серйозні прибутки, тому що технічний газ, який продавався НАК “Нафтогазом” “Трансгазу” був не по 232.98, а був так як зазначає товарознавча експертиза по 170 доларів — це була ціна, середньозважена ціна на газ в газових сховищах. Підкреслюю, це без газу “РосУкрЕнерго”. Ви це розумієте?

В усіх цих обґрунтуваннях не має жодної краплі газу “РосУкрЕнерго”, ні в технічному газі, ні в сховищах, ні в газі для країни на 2009 рік. Просто газ “РосУкрЕнерго” — це наш додатковий дивіденд, який дав можливість не по 232 долара мати реально газ, а по 200 доларів, що взагалі є самою низькою ціною, крім Білорусії, по всій системі реалізації газу Російською Федерацією. Про які невигідні контракти йде мова?

Можу також сказати, що в цій експертизі є ще декілька таких речей, які, Ви просто мусите почитати це, да. Таким чином, прибуток компанії НАК “Нафтогаз” від надання послуг з транзиту газу за 2009 рік становить 4 млрд. 206 млн. 738 тис. 40 грн. Скажіть, будь ласка, мені, якщо НАК “Нафтогаз” від співпраці по транзиту з ДК “Укртрансгаз” отримав більше 4 млрд. чистого прибутку, які 1,5 млрд. Ви мені виставляєте в якості цивільного позову? Це матеріали кримінальної справи.

Крім того, ще цікаву річ написала пані Рубан. Вона просто написала, що те, що у неї попросили, вона не може зробити. Вона не може встановити, що контракти були не вигідними. Це теж цікаво в контексті обвинувачення. Цитую: “Крім того встановити розмір додатково сплачених коштів компанією НАК “Нафтогаз” в наслідок виконання якби-то економічно невигідних умов контракту є неможливим, оскільки придбання імпортованого природного газу відбувалося згідно укладеного контракту та в обсязі, що не перевищує прогнозні показники балансу, і визначення …”. Я просто хочу сказати що, якщо Ви будете свої документи читати, у Вас, Ви самі спростовуєте все своє обвинувачення від початку до кінця.

І тут пишеться, що у Головному КРУ не може бути документів, які підтверджують необґрунтованість встановлення даної ціни на імпортований природний газ у контрактах, підписаних 19 січня 2009 року. Що ще Вам сказати? Я Вам говорю словами акту КРУ.

Дорогі друзі, чесно кажучи, враховуючи час, і те, що я в принципі знаходжусь в СІЗО, я хочу Вам сказати, навіть того, що я перерахувала достатньо для того, щоб суддя прямо в судовому засіданні порушив кримінальну справу проти Нічвоглода, проти тих, хто не займався цим в Службі безпеки України, проти цих достойників, які сидять і зобов’язані прокручувати кримінальну справу.

КІРЄЄВ — Тиша в залі суду.

ТИМОШЕНКО — Ви розумієте, що ви зобов’язані були це вивчити, це не моя робота. Я просто як педантична людина за два тижні сидіння в СІЗО без судових засідань всю цю макулатуру прочитала. І більше нічого не зробила.

А тепер, увага, 1,5 млрд. Ви знаєте, що вони хочуть, що вони хочуть, щоб з мене стягнули за рахунок мого майна, так? Ну зрозуміло, що НАК “Нафтогаз” отримав 4 млрд. 200 млн. прибутку від співпраці з “Укртрансгазом”, а з мене вони чомусь хочуть отримати один млрд. Як ви думаєте, НАК “Нафтогаз” дав обґрунтування, чому вони хочуть отримати з мене 1,5 млрд.?

А тепер я Вам покажу просто позовну заяву на 1,5 млрд., яку НАК “Нафтогаз” підписав. От позовна заява на 1,5 млрд. Все, ніяких обґрунтувань, нічого тут немає. Якщо прибрати бланк “кому адресовано” і прибрати підписи, пів сторінки обґрунтування, що вони з мене хочуть стягнути 1,5 млрд. Знаєте, що тут написано? Я просто останні 5 хвилин, які залишилися, я на це присвячу. Як виглядає позовна заява до мене на 1,5 млрд.

КІРЄЄВ — Виступ в судових дебатах не обмежені в часі

ТИМОШЕНКО — Ні, я маю на увазі, що Ви хотіли завершити, я взяла 15 хвилин.

КІРЄЄВ — має завершений час…

ТИМОШЕНКО — Я хочу вам зачитати, як вони це обґрунтували. Ви розумієте, що…

КІРЄЄВ — зачекайте. Працівники міліції, чи зафіксовано особу, яка… висловлювання на адресу суду, порушує тишу та порядок в залі судового засідання? Працівники міліції. Прошу фіксувати порушників порядку в подальшому. Підсудна, Ви звертаєтесь на початку промови в судових дебатах Ви вказали, що Ви в тому числі звертаєтесь до присутньої аудиторії, між тим, звертаючись до присутніх в такій формі, що вони вимушені в тому числі давати відповідь, фактично Ви провокуєте суд на видалення їх з зали судового засідання. Оскільки суд зобов’язує присутніх дотримуватись тиші та порядку. Я Ваш прошу це врахувати.

ТИМОШЕНКО — Добре. Дорогі друзі, я Вас прошу сидіти тихо-тихо. Дуже важливо, щоб ви це все дослухали просто.

Позовна заява на півтора мільярда. Ви розумієте, що коли така позовна заява складається, при чому в якій використовується таке слово, як збитки, нанесені НАК “Нафтогазу”, то перше, що мусить бути, ці збитки мусять бути в бухгалтерії НАК “Нафтогазу”. Це зрозуміло, так? В бухгалтерії НАК “Нафтогазу” прибутки. Були до рішення по РУЕ в Стокгольмі. А тепер позовна заява.

На чому ж вони базуються. Увага. До НАК “Нафтогаз України” звернулась Генеральна прокуратура з таким-то листом, в якому компанію було повідомлено про розслідування кримінальної справи. Зазначеним листок Генпрокуратура проінформувала компанію про те, що досудовим слідством у зазначеній кримінальній справі встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої у цій справі особи, НАК “Нафтогаз” було завдано збитків.

Також в листі Генеральної прокуратури зазначено, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи НАК “Нафтогаз України” заподіяно збитки на загальну суму 1 мільярд 516 млн. Тобто в бухгалтерії в них цього немає. Їх прокуратура проінформувала про те, що “дорогі, у вас є збитки. Да? Так ви, будь ласка, виставте їх”.

Наступне. На підставі викладеного, розумієте, тобто не на підставі бухгалтерських документів, не на підставі аналізу, а на підставі викладеного, тобто на підставі листа Генеральної прокуратури. НАК “Нафтогаз України” з метою захисту своїх інтересів, беручи до уваги заходи, вжиті Генеральною прокуратурою по розслідуванню кримінальної справи, а також вимог Генеральної прокуратури щодо подання цивільного позову про відшкодування втрат, просить суд розглянути питання щодо відшкодування за рахунок відповідача компанії заподіяної ій збитків, зазначених в листі Генеральної прокуратури на суму 1,5 мільярда. Нормально? Все. Триколіч.

Дорогі друзі, я думаю, що цей абсурд… Ви ж розумієте, що Триколіч взагалі розумна людина. Ви розумієте, що Триколіч добре знає і бухгалтерію, і технічну складову питання. І те, що Триколіч саме так написав цей лист, повністю скинувши всю відповідальність на Генеральну прокуратуру, і не пославшись на жоден бухгалтерський документ, говорить про те, що коли Триколіча в свій час (а він досвідчений вовк, такий чиновник), його притягнуть, я думаю, на це (стукає по столу — примітка) місце, то він скаже: “Та ви що, я ж туту не робив обрахунків збитків. У нас їх немає.

Це генеральна прокуратура написала і я, посилаючись на лист Генеральної прокуратури, пред’явив Тимошенко на півтора млрд. компенсації неіснуючих збитків.” Вот так, дорогі мої, фальшуються політичні кримінальні справи, вот так формуються вироки на сім років, так розправляються з політичними опонентами в Україні нинче. І так нинче досягають інших цілей. А от які цілі зараз, я хочу вам зараз сказати, щоб ви це знали.

Те, що зараз я знаходжуся у в’язниці, те, що проти мене порушена кримінальна справа, це безумовно і рішення, і креатив, і виконання Віктора Януковича. Це все виконавці. І якщо, наприклад, через декілька днів Кірєєв винесе обвинувальний вирок, ну ви зрозуміли, можливо перед ним буде стояти ділема або він сам у в’язницю піде, або мене відправить.

Можливо, такий варіант. Або, можливо, він позбавиться суддійської мантії, або йому треба винести обвинувальний висновок. Йому скажуть: “Ти не бійся. Ти винось обвинувальний висновок. Потім Європейський суд все це скасує, але зараз нам треба підтримати честь мундира і політичну концепцію влади”. Розумієте?

Для чого це робить Янукович? У нього є декілька важливих завдань, і тому він плює на все навколо і він це робить. Перше його важливе завдання це безумовно зробити політичне поле в Україні неконкурентним, тобто він мене прибирає як головного, дієвого і достойного опонента, повірте мені.

Якщо б я була слабким опонентом, як вони намагаються розповідати по каналам телебачення. Не було б ні цієї кримінальної справи, ні в’язниці. Вони знають, що наша команда сильна. І якщо вона на чолі з лідером 2012 рік це максимум, коли ми їх всіх повимітаємо з влади начисто. І вони знають, що я це зможу організувати і зробити, бо вони того варті.

Друге, йому зараз потрібно на когось перекласти всю відповідальність за те, що вони підвищили людям ціни на газ і підвищили тарифи на тепло. Вони ж не будуть розповідати, що вони РУЕ віддали 4 млрд. за рахунок оцих нещасних людей, з яких вже останню шкіру зняли. Їм треба показати, що це зробила Тимошенко.

Вони ж не пояснюють, що для них українських газ, а не російський. Вони по суті переносять на мене відповідальність за все, що вони сьогодні роблять в країні по підвищенню тарифів.

Третя їхня мета, Януковича конкретно — це пояснити чому він підписав Харківські угоди, пояснити чому він сьогодні здає газотранспортну систему, пояснити, чому він буде завтра здавати ще щось. І він буде кожен раз казати: “В мене погані контракти”. Так дорогі друзі, якщо погані контракти, пане суддя, невигідні, економічно збиткові, ще якісь, навіщо їх треба було ратифікувати Верховній раді? А чому вони тоді не говорили, що вони невигідні? Не такі, не сякі… Навіщо ратифікувати? Треба було скасовувати, добиватися…

Це було літо. Він хоче просто таким чином прикрити свою планову здачу національних інтересів України. Це для нього ширма. І сама головна його мета, і повірте мені, це саме головна мета. Тому що зараз вже знаходиться на етапі парафування Угода про асоціацію та зони вільної торгівлі з ЄС. Янукович декларує, що він цього щиро хоче. Но насправді, це лише декларація.

Він зараз робить все для того, щоб спровокувати країни європейського союзу , щоб спровокувати ЄС зірвати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Тому що для нього недопустимо входження України в склад європейської спільноти, тому що це крапку поставить на тій мегакоррупції, якою він займається. Це поставить крапку на правовому беспределі, який сьогодні демонструється.

Це примусить його повернутися до справжніх цінностей демократичного суспільства і крім того підписання угоди про асоціацію протирічить відповідним тіньовим обіцянкам, які він давав до президентських виборів. І тому сьогодні, утримуючи мене за гратами, знаючи, що тут немає складу злочину, він де-факто зриває підписання угоди про асоціацію.

І тому треба це розуміти і знати, він не може зараз мене випустити і не може зараз дати команду закрити проти мене кримінальну справу, тому що це призведе до руйнації його головної зовнішньоекономічної стратегії, а вона спрямована далеко не в ЄС. Можливо, вона і не має на меті зараз підписання митного союзу. Йому просто треба зараз залишатись в своєму власному болоті без будь-якого контролю і без будь-якої відповідальності і просто споживати ресурси України. Так, як він забрав Укртелеком на свою власну родину за безцінь, тоді, коли бюджет міг отримати до 10 млрд. доларів.

Тіньова приватизація. Так, як він забрав на свою компанію шельф Чорного моря. Так як він зараз оформлює на своїх синів комерційні банки в Україні. Все це йому потрібно. А якщо ЄС буде поряд, якщо буде підписана угода про асоціацію, йому доведеться дотримуватись демократичних стандартів , а він цього не допустить. І саме тому я, знаючи ці його плани, і знаючи, що він мене тримає за гратами, щоб не допустити підписання угоди про асоціацію я просила і зверталась до європейської спільноти. Да, з опозицією розправляються.

Да, сьогодні нас кидають за грати. Так, нічого спільного сьогодні те, що відбувається в Україні з демократією немає. Але якщо Україну, по плану Януковича, позбавлять угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, не Янукович буде наказаний, а наказаний буде кожен українець. І тому я прошу, в тому числі знаю, що тут присутні представники посольств країн ЄС, я прошу — не допустіть, щоб цей план спрацював. Щоб із-за того, що тут зараз Луценко, я, інші опозиціонери за гратами, щоб Януковичу зробили такий подарунок і не ратифікували угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Я просто не хочу, щоб ми жили по їх планам.

Я, дорогі друзі, можу лише сказати, що всі аргументи, які я зараз навела, це не мої домисли. Ви бачили, що я вам цитувала документи, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи і які не двозначно, а абсолютно однозначно говорять, що нема перевищення посадових повноважень і немає збитків, що саме головне, нікому не нанесена шкода. Скажіть, я тоді складаю документи і зараз іду додому? Що ми робимо, пане суддя?

(галас в залі)

ТИМОШЕНКО — Я хочу, пане суддя, безумовно і до Вас звернутись і сказати, що я, ну вибачте, я володію інформацією, дуже добре володію. І я знаю, що Вам доведеться виносити обвинувальний вирок. Я це знаю. У мене в цьому немає жодного сумніву. І це не аналітика, а знання інформації з адміністрації президента. Тому що ми отримуємо прямо з адміністрації президента інформацію, що ви це знали. Причому як раз від тих людей, які якраз і керують процесом. Тому я хочу, щоб ви також знали, що поставлене завдання винести обвинувальний вирок.

Но я не можу зрозуміти як ви це зробите з усім цим хламом, який в усіх цих 35ти томах. Ви знаєте, що колись був такий добрий жарт, коли командир екіпажу і каже, наш літак, каже, обладнаний басейнами, гольф-клубами, казино,великими кінотеатрами. І, каже, зараз з усім цим хламом ми спробуємо злетіти. То я хочу сказати, як ви з цим всім хламом будете злітати — я не знаю. І що ви будете з цим робити. Я не можу зрозуміти, як можна на відверто біле говорити “чорне”.

Я знаю, що в Україні все можливо, але майте на увазі, я покладаюся по-перше, на представників засобів масової інформації, які тут знаходяться. Я покладаюся тому, що мені неможливо покладатися на суд, на прокуратуру, на правосуддя, на все інше. Я покладаюся зараз на представників посольств, які зараз тут знаходяться, тому що зараз немає прямої трансляції, якщо б зараз була пряма трансляція, країна зрозуміла б до якого абсурду сьогодні можуть дойти по відношенню до політичного опонента, тому що кожен документ побачила б вся країна.

Тому я прошу всіх, хто зараз присутній в залі, особливо представників засобів масової інформації, я вас прошу — донесіть це, тому що, якщо на фоні цього буде винесений обвинувальний вирок, це буде вирок не мені. Це буде вирок, по-перше, всій системі правосуддя, тому що рано чи пізно всі дізнаються про те, що тут відбувалось.

По-друге, це буде вирок всій системі силових структур, СБУ, прокуратура, тому що там клеймо буде кожному вам на лоба поставлене, що ви фальшуєте справи і що ви займаєтесь політичними репресіями.

Це однозначно буде вирок не мені. Це буде вирок Януковичу, тому що він собі на лоб поставить клеймо, що він просто є диктатором і що він позбавляється всіх елементів демократичного суспільства. У нас немає сьогодні з вами парламенту, ви це знаєте, у нас немає сьогодні системи судочинства, ви знаєте, що все це підпорядковано одній людині, ви знаєте, що у нас три гілки влади: виконавча, законодавча і судова злиті в одну і підпорядковані одній малоосвіченій людині. І якщо зараз ще зачистять опозицію і чесні вибори, то тоді питання проти кого це й вирок буде зроблений.

І крім того, якщо буде винесений обвинувальний вирок, це ще буде вирок і проти України. Тому що так чи інакше це поставить під сумнів підписання угоди про асоціацію та зону торгівлі і точно поставить під сумнів її ратифікацію. Тому що і так воно буде важко іти, навіть якщо всього цього не буде. Так кому ви вирок будете виносити?

Тому я хотіла би, чесно кажучи, вірити в те, що до такого абсурду не дійде. Я прогнози, як правило, роблю більш-менш наближені до істини, але мені здається, що нічого того, що говорили адвокати, нічого того, що говорила я — не вплине на суд. Просто не вплине. І думаю, що не зважаючи на всю абсурдність, ну думаю, що на наступному тижні, а може ще й на цьому обвинувальний вирок буде винесений. Я не сумніваюсь.

Я просто знаю, що тут іде пряма відеотрансляція тим, хто, в принципі, все це замовляв. Я просто думаю, що у них щось там прокинеться. Я знаю навіть де відеокамера стоїть, тому я іноді повертаюсь туди і тільки рукою не машу, а так в принципі все нормально.

Я точно знаю, ми з вами сьогодні можемо повпливати на цей процес. Я в ніякому випадку, ні за яких обставин, ніякими в’язницями, ніякими СІЗО, не те що, не підкорюся тим порядкам, які Ви хочете встановити в Україні, я навіть не подумаю про це.

Я хочу Вам нагадати, що дріт, який оточує Лук’янівське СІЗО, і дріт, який оточує Міжгір'я, зроблений з одного металу. Але я там, в Лук’янівському СІЗО, маю менше страхів ніж Януковича за дротом в Міжгір'ї, і маю більше свободи, ніж він за тим дротом, тому, що я нічого не зробила ніколи проти своєї країни. А він це робить щоденно, і тому він мусить боятися, і він мусить відчувати себе несвободним. А я там відчуваю себе вільнішою і більш впевненою, ніж він тут.

Я хочу, щоб ви знали, що зі мною всі ці їх штуки не спрацюють. Я знаю, що у них є план винести обвинувальний вирок, причому на першій, і на другій інстанції, зірвати всі європейські домовленості, потім Янукович хоче звернутися з пропозицією про помилування, дорогі друзі. Але є маленька деталь, в тому, що Він Указ змінив, і за помилуванням мусить звертатися той, проти якого винесений обвинувальний вирок.

То я хочу сказати, що не за яких обставин, ніколи я не за яким помилуванням не звернусь, не звернуся тому, що це для мене буде визнання диктатури в Україні, це буде визнання неправосуддя, нахабності і цинічності всієї системи авторитарної Влади. І хай він такі плани навіть не будує.

Я хочу, тільки щоб, хто зараз на волі, і хто не сприймає ці правила гри, це не правило гри, це правило знищення України, хто не сприймає, щоб у вас вистачило сили, волі, віри, для того щоб пройти цей шлях і Україну звільнити, від абсолютно авторитарної Влади.

Ми зараз знаходимося на межі, або ми дамо цій Владі розростися, укорінитися, пустити свої гілки і листи в Україні, і по-суті зробити авторитаризм, повітрям яким ми дихаємо, це зараз вони намагаються це зробити, або ми здатні будемо з Вами підрізати це коріння, ще поки воно не виросло настільки, що потім можна буде іншими шляхами прибирати, і зараз їх треба прибирати і ніяких компромісів, і ніяких послаблень.

Тому я покладаюся на Вас, мої дорогі, моя команда, вся опозиція, ЗМІ, просто треба цю Владу прибирати конституційним законним, чесним шляхом, але прибирати необхідно. Я думаю Ви згодні. Слава Україні.

КІРЄЄВ — Підсудна, Ви завершили промову у судових дебатах?

ТИМОШЕНКО — Так, я завершила.

Власне кажучи, розпочати я би хотіла з того, що в січні 2009 року по розв'язанні , так званої, “газової кризи”, яку створили саме ті люди, які дуже тісно співпрацювали з корупційними структурами, я, як на ту хвилин прем'єр-міністра, хочу чітко заявити, що в той час я діяла законно, логічно, ефективно, по державницькі.

Я не торгувала землею під Чорноморський флот, я не торгувала газотранспортною системою, Енергоатомом, Укртелекомом, я не здала жодної п’яді української землі і жодної гривні державної власності не було поставлено під удар. Криза була розв'язана. Хочу сказати, що якщо би зараз повторились такі самі обставини, я би діяла так само, я би так само використовуючи надані Конституцією, законами України мені владу, робила би те ж само і там би само чітко і зрозуміло би виводила країну з кризового стану. Це мені доводилось робити не один раз.

Наприклад, в 2000 році, коли я працювала Віце-прем'єр-міністром паливо-енергетичного комплексу, так складається моє життя і мої обставини, що я вимушена була тоді долати енергетичну кризу, коли в країні, в деяких регіонах, селах, містах світло не горіло зовсім, на 2-3 години включали світло, коли повністю була розбалансована, коли заборгованість по з/п і пенсії була до року, тоді я прийшла на посаду Віце-прем'єра.

До речі, і шахтарям, атомникам, енергетикам з/п була заборгована за багато місяців. Я хочу сказати, що і тоді в супереч корупції тодішніх посадовців, в супереч олігархії, яка тоді працювала, мені вдалось і тоді за 7 місяців поставити на ноги енергетичну систему, дати в бюджет десятки мільярдів гривень і забезпечити погашення пенсій, з/п, які накопичились місяцями.

Коли після того, на десяту річницю незалежності мене Кучма, тодішній президент, поміщав в ту саму в'язницю, він мене поміщав за те саме, що вирішуючи питання і проблеми людей, я тоді по двинула всі фінансові інтереси олігархії, яка вже на той момент опанувала країну. І вони тоді, мені не вибачили на десяту річницю.

Зараз на двадцяту річницю незалежності, я в тій же самій камері, в тій же в'язниці, за те саме. За те, що будучи прем'єром я достатньо чітко посунула корупційні інтереси, дала можливість жити держави. Я думаю, що далі треба цю традицію змінювати, і потрібно, щоб злочинці сиділи у в'язниці на чолі з президентами, які повністю організовують корупцію в Україні, на чолі з деякими прем'єр-міністрами, які стають на чолі корупції. І на жаль, з допомогою силових структур і судді, які їх обслуговують. Я думаю, що вже на наступну річницю, не ювілей Незалежності, буде стояти на своїх місцях так, як мусить бути. Я думаю, що ми всі до цього докладемо зусилля.

Також хочу зараз, висловити подяку своїм адвокатам, захисникам. Я думаю, що дуже уважно їх промови слухали не тільки в цьому залі. Я думаю, що перед ними було поставлено надзвичайне завдання, довести спираючись на закони очевидні речі. Мається на увазі, там де очевидно, що немає злочину, їм потрібно було використати весь свій досвід, закони, документи, щоб довести, що “2х2=4”. Це не проста робота коли їх ніхто не хоче слухати, коли ніхто не чує їх доказів, коли нікому не потрібна об'єктивність і справедливість.

Саме тому, я думаю, що мої захисники і адвокати, я хочу зараз їх назвати, я думаю, що не тільки ті високоповажні люди, які сидять в цьому залі, це і ї Сірий М.І., які на мій погляд, з точки зору Європейського права, з точки зору важливих ключових ратифікованих документів, на основі високого професіоналізму, будучи високоморальною людиною довів, що в принципі, такі речі не можуть розглядатись в кримінальному судочинстві. Це просто абсурдно само по собі. Я ще можна це довести?

Я хочу подякувати людині, яка розклала на складові ст. 365 КПК України. Я хочу сказати, що це було складно зробити, тому що знайти хоча б один доказ, хоча б один аргумент, Сухову було практично не можливо із того, що представила прокуратура, щоб хоча би якось можна було говорити про ст.. 365 ч.3, але він грамотно, слово за словом, доказ за доказом, розклав ситуація. Я думаю, якщо в цій країні був суд, не тільки для мене, а для сотень тисяч людей, то в принципі, в цьому судовому процесі вже би не було чого обговорювати.

Я думаю, що коли Плахотнюк, витративши 2 тижні, на відміну від прокурорів, від судді, від слідчих, вивчив кожен папірець цієї КС, коли він все це сміття вивалив в своїй доповіді, розклав на складові, коли слідчі дії по вилученні ключових доказів проводились 31 квітня 2011року, в день, якого не існує, коли він просто показує, що експертизи замовлялись набагато пізніше, ніж по датам отримували результати по ним, коли він проаналізував весь цей мотлох і назвав своїми іменами, то стало зрозуміло, чому немає прямої трансляції.

Її немає, тому що всі канали належать олігархії, вони зараз це все замовчують, нічого на телебаченні немає, якщо би люди це чули і бачили, мені здається, що вони цю владу винесли з патрохами, з суддями і з такими прокурорами. Але люди позбавлені права в прямій трансляції весь цей абсурд бачити.

Я хочу подякувати Власенку, Титаренко, Богдану Ференцу, який був певний час виконувачем обов'язків Генерального прокурора України, і які всі разом всі з усіма своїми великими командами працювали для того, щоб в режимі, якій є неможливим для роботи захисту, все ж таки, проаналізувати кожен папірець цієї КС.

Після того, як вони зробили свою роботу, в принципі, треба було би припиняти цей абсурд, якщо на цьому етапі судового слідства передбачено тільки винесення виправдовувального вироку, і закривати цю ганебну для України лавочку, яка називається судовим процесом по газовій КС. Але шоу продовжується.

Тому, дякуючи всій своїй команді захисників, хочу висловити не просто подяку, а більш глибокі людські почуття незалежним міжнародним правозахисним організаціям.

В першу чергу, це Данський-Гельсинський комітет до якого звернулись представники ЄС і попросили проаналізувати ці матеріали справи, для європейської спільноти, для посольського корпусу, сформувати свою оцінку даної справи.

Їх висновок Данського-Гельсинського комітету, хочу подякувати м. Лінгву, який очолював цю групу, ці матеріали, їх дослідження, їх експертизи долучені до матеріалів КС, вони чітко, базуючись на матеріали КС, на все, що вони побачили, вони сказали про те, що в жодній країні де є система правосуддя працююча, порушення такої справи було би неможливим. А велика юридична компанія США сказала, що їм шкода паперу, на якому все це написано, що є обвинувачення.

Тому, нам всім, моїм захисникам, мені немає про що в цьому судовому засіданні виправдовуватись, нам немає чого доводити, немає проти чого захищатись. Це вже доведено, публічно оголошено незалежними правозахисними організаціями такими, як Дансько-Гельсинський комітет, який сказав публічно, що ця справа не може бути кримінальною.

Якщо в супереч цьому будуть після цього винесені обвинувальні вироки, це буде вирок, запам'ятайте, не проти мене, тому що всім відомо в світі, не тільки в Україні. Що складу злочину не було, я діяла законно, відповідально по державницькі, ефективно.

Обвинувальний вирок, який був написаний ще до того, як було порушено КС, в Україні все переверне. В моїй справі спочатку був написаний вирок Печерського районного суду в адміністрації президента, потім було порушено КС, потім вона була “розслідувана” СБУ і прокуратурою, після того почалось судове засідання і судове розслідування. Вирок написаний до порушення КС. Тому що президент країни вважає мене небезпечним політичним конкурентом, і правильно вважає, він правильно визначився, я не буду спростовувати.

Я хочу сказати, що я своїм життєвим завданням бачу побудову в Україні правого, демократичного, морального суспільства, що несумісна з олігархією, яка сьогодні діє в країні, і з ключовим керівником олігархії, яким є сьогодні Янукович. Він правильно визначився, що я присвячу своє життя для того, щоб Україна стала вільною від них, щоб люди не були так принижені, щоб вони не були позбавлені права на життя.

Я хочу звернути вашу увагу, що пройшли вже всі етапи судового засідання, судового слідства, завершились дбати, залишилось моє заключне слово, а потім вирок. Я хочу сказати, що це не був суд в класичному розумінні в судочинстві. Давайте віддамо собі в цьому звіт. Це був специфічний суд, суд був без сторони захисту. Ми були позбавлені права — по-перше, на повноцінний захист, ми робили все в авральному режимі, робили все, як могли.

По-друге, це був суд без свідків, які запропоновані стороною захисту. Це був суд експертиз, які би проводились з участю стороною захисту, це був суд без запрошення експертів для того, щоб вони в судовому засіданні мали дати якісь пояснення.

Це був суд без справедливості, без права, без КПК, без Конституції, без законів, без процедур. Це був класичний суд Лінча, коли зібралась група людей об'єднана одним незаконним завданням, незважаючи на невинуватість було поставлено завдання розправитися і вони це робили.

Я зараз хочу чітко і зрозуміло сказати — все, що говорять мої захисники, все, що буду говорити я це не для цього суду, повірте вирок є. Якщо хтось в залі, або в суспільстві думає, що вирок буде виправдовувальним, я хочу, щоб ви зараз не плекали надії на те, чого не буде. Вирок, написаний і він буде оголошений саме обвинувальний. Я буду говорити, але це я говорю не для цього суду, і не для цих прокурорів, які не представляють ні закон, не конституцію, не справедливість.

Вони представляють сьогодні людей, які випадково дорвались до влади, які сприяють країну, як ЗАТ, яке приносить їм великі, нечесні ставки, вони представлять їх, вони не представляють конституцію, і не представляють Україну. Тому говорити я зараз буду для українського суспільства, для українських громадян, для демократичної світової спільноти. Я переконана, що після того, як буде винесено обвинувальний вирок, ми обов'язково отримаємо повну реабілітацію в міжнародних судах.

Саме тому, що свою промову я буду говорити не для цього суду, а для українського суспільства і для міжнародної демократичної спільноти, я можливо, перший раз в цьому суді встану, тому що я звертаюсь саме до громадян, до тих людей, які хочуть бачити країну справедливою, правосудною, європейською державою.

Хочу повідомити вам, що я уважно послухала виступ від обвинувачення. Можу сказати перше враження. Для них не були важливі свідки, які тут були, не дебати, для них не важливі не докази, не документи, нічого. Вони в своїй промові в дебатах слово в слово повторили той обвинувальний висновок, який був складений не базуючись на законі, не базуючись на конституції, не базуючись на елементарній справедливості, безумовно, не на доказах.

Я хочу сказати, цитуючи ГПУ, що представники прокуратури не стали на шлях виправлення, вони продовжують робити злочин, порушуючи закони, притягуючи до відповідальності невинуватих людей. Можу сказати, що, в перше чергу, вони є клієнтами ст.. 365 ч.3, яку вони мені інкримінуються. Тому що вони із своїх корисних, особистих інтересів. Тому що вони таким чином порушуючи закон, виконують злочинні накази, зберігаючи свої посади, пагони, зарплати і таким чином із своїх корисних міркувань, вони сьогодні фальшуються КС, розуміючи, що вона не має під собою жодного доказу.

Хочу їм ще нагадати, враховуючи, що в судовому засіданні, люди мусять знати закони, що вони ще і клієнти ст.. 371, ст.. 372 КПК України. Ст.. 371 — завідомо незаконне затримання арешт, або тримання під вартою людини, яка не скоїли злочин. Хочу нагадати, що там строк від 5-10 років.

Ст. 372 КПК — це притягнення за відомо невинуватого до кримінальної відповідальності з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Я вважаю, що вони сьогодні притягують мене до кримінальної відповідальності за особливо важкий злочин за відомо знаючи, що я не винна. Це від 5 до 10 років.

Я не буду поки що зачитувати ст.. 375, це постановлення завідома неправосудного вироку, рішення ухвали або постанови. Це теж ст.. КПК, яка передбачає від 5 до 8 років. Я сподіваюсь на те, що не зважаючи на залежність судді в нашій країні від однієї людини, він президента держави, я все ж таки залишаю шанс не зачитуючи цю статтю, що людина, як сидить в президії зверне увагу на те, що цей абсурд мусить припинитись. Я не буду більше нічого говорити по відношенню до цих людей, які обвинувачують або судять.

Зрозуміло, що мені, насправді, немає потреби доводити свою невинуватість тому що у їх є потреба довести винуватість. А це різні речі. Вони не довели сьогодні ні словом, ні документом, і свідченням жодного свідка, що я в чомусь винна. Це є очевидним.

Враховуючи, що я поставлена сьогодні в таку ситуацію, що ми вимушені всією командою захищатись від повноцінних, повнокровних політичних репресій, я безумовно декілька речей скажу.

Але перед тим, як перейти до концепції, яку я хочу викласти, я хочу всім вам сказати, що сьогодні в цій ситуації, в цих обставинах, я дуже чітко розумію, що відчували ті люди над яким знущались під час радянського режиму. Я дуже добре відчуваю, як себе почували ті патріоти України, яких судили без суду, без слідства і кидали в радянські табори.

Я дуже добре зараз на собі відчуваю кожну емоцію, яку вони перенесли, коли боролись за незалежність нашої держави. Я знаю через що вони пройшли, я знаю, коли вони по 20 років і більше сиділи в таборах РС за Україну, для них не важливо були де вони знаходяться, тому що вони були вільними, в праві висловити свою думку, вони були вільними в праві вести себе так, як вважають себе моральним, були вільними здійснювати ті кроки і дії, які вони вважали, що підуть на користь отримання незалежності держави.

Сьогодні те саме, тільки на збереження незалежності держави, на збереження її європейської стратегії, на збереження права українця жити в правовій демократичній державі. Але я дуже добре розумію їх емоції, вони йшли в табори, вони йшли в це судилище, вони не писали, як їх примушували, явку з повинною і служіння тоді КДБ, вони не писали, вони знали, що на цьому може закінчитись їх життя, але вони йшли.

Я хочу, щоб ми так виховували своїх дітей, а не підкорятись всьому цьому і не писати з ними мирові, не знаходити з ними компроміси, які не сумісні з моральністю, з нашими цінностями, з збереженням незалежності нашої держави. Такі компромісі не сумісні з життям справжніх патріотів України. Тому я щаслива, що моя політична команда, мої друзі, мої колеги, люди, які нас підтримують не шукають компромісів з кримінальним режимом, якій сьогодні прорвався, не шукають компромісів в цінностях, саме головне, а стоять фундаментально. Вони, в тому числі, є надією, що в Україні все зміниться.

Я хочу, враховуючи, що мене примушують говорити їх мовою, що мене примушують виправдовуватись, я хотіла би говорити не чутками, плітками і словами людей, яких приводили до цієї трибуни, як свідків, які сьогодні працюють найманими працівниками в цій системі, і коли їх ламали на цій трибуні зручні для обвинувачення свідчення. Я не хочу користуватись всіма цими речами.

Хочу нагадати, що єдина людина, яка сьогодні працює в владній машині, яка знайшла мужність прийти і сказати так, як є це — Корнякова. Вона просто сказала, що мені доручили, коли я була заступником Генпрокурора, я вивчила ситуацію, замовила експертизу, так воно і є. Те, що відбувалось, відбувалось законно. Її через 2 тижні звільнили з заступника міністра. Чому її звільнили? Тому що вона порушила чітку вказівку прийти до цієї трибуни і говорити неправду. Можливо у інших не вистачило мужності.

Але, в тому числі, за проханням ГПУ, а це було вказано в обвинувальному висновку, було запрошено до цієї трибуни в якості свідків все коло друзів РосУкрЕнерго. Тут побували всі. Побували ті, хто підписували їм контракти, побували ті, хто є засновниками РосУкрЕнерго, побували ті, хто сьогодні в РосУкрЕнерго отримує заробітну плату, сьогодні вони всі були свідками, і вони всі свідчили. Безумовно, як вони свідчили. Тому, дорогі мої, я буду говорити виключно цитатами документів, які долучені до матеріалів кримінальної справи. Я більше не скажу жодного свого слова. Я буду тільки цитувати.

Тому що так, як зібрала кримінальна справа, і так, як вона складена, то, в принципі, ніхто не переймався тим, що в ці томи вкладають. Вони самі не читали того, що в тих томах.

Вони з одного боку вкладали туди явний фальсифікат, і з іншого боку — все, що потрапить під руку, в тому числі документи, які прямо спростовують будь-які обвинувачення. Це говорить про те, що Прокуратура коли готувала це обвинувачення, коли порушувала кримінальну справу, коли передавала всі ці томи в суд, вона не переймалася тим, що в цих матеріалах справи.

Тому що це для них не є важливим. Тому що їм сказали: ви несіть в суд, а в суді все зроблять так, як треба. Навіщо там сортувати папірець до папірця, коли вирок написаний задовго до початку судового процесу. Тому вони поскладали в ці папки таке, що якщо б вони самі почитали все це, вони, як мінімум. Переполовинили б ці 15 томів. І не поклали б ті документи, киї свідчать про їх злочин, а не про мій. Тому буду говорити виключно матеріалами документів. І розпочну з чого.

Ви знаєте, що перше, що зараз інформаційно нагнітають по всій країні, і це є в обвинувальному висновку. Тому про це я можу говорити абсолютно, посилаючись на документи, тут говориться про те, що я, цитую, підписала завідомо невигідні контракти.

По-перше, я не підписувала контракти. Розпочнемо з цього. Але те, що я написала директиви, які призвели до того, що держава отримала завідомо невигідні контракти. На цьому я хочу зупинитись. Це для мене є принциповим.

Для мене є принциповим те, що жоден мій крок ніколи не сповідував подвійних стандартів. І ніколи жоден мій крок не порушував національні інтереси України. тому говорити, що мої директиви, або, як наслідок, вони говорять контракти, є невигідними, завідомо невигідними для України — це неправда, яку я хочу спростувати.

Перш за все формульний підхід. Формульний підхід для формування ціни не робився для України. не було спеціальних формул для України. саме по такій формулі літера в літеру, знак в знак, саме по такій формулі обраховується ціна на газ і на транзит для всіх, підкреслюю, без виключення споживачів російського газу.

Чому я кажу для всіх без виключення? Тому що ви всі, можливо, не володієте питання, що. Навіть, Білорусь має контракт, де прописана формула. Молдова має контракт там, де прописана така сама формула, як у нас. Але кожен раз і кожен рік країни, які хочуть мати спеціальні ціни на га, пільгові так звані, вони до цих формул укладають додаткові домовленості як правило, дисконтні. Тому ніякої спеціальної формули не існує.

Ще одна важлива вводна. Справа в тому, що і для України підписаний контракт і підписана формула дає стратегію виходу на ринкові ціни. Скажіть, будь ласка, чи потрібні для України ринкові ціни на газ? І чи є вони виключно економічною категорією? Скажіть чому тоді не більш заможні, ніж Україна, прибалтійські країни з першого дня відрізали цю пуповину і перейшли на жорстко ринкові ціни? І вони сказали, що, так, ми будемо опалювати вугілля, ми будемо сидіти без тепла, але ми не будемо давати права через ціни на газ формувати політичні впливи на наші країни.

Чому прибалтійські країни набралися такої мужності, пояснять? Скажіть, будь ласка, чому Грузія не ставить спеціальних умов дати їм пільгові ціни, а живуть політично вільно, але формуючи свою економіку так, щоб мати можливість зберігати газ, заощаджувати енергію, і бути вільними політично?

У мене ще одне питання: скажіть, будь ласка, що наша сусідня Польща не хоче мати ціну на газ 200 доларів? Хоче. Але вона знає. Що треба вибудовувати сильну економіку, незалежну країну. Тому в той час, коли була газова криза, Польща нам дала офіційний документ, який є у матеріалах справи, який долучений до матеріалів справи під час мого допиту, який підписаний один з керівників уряду Польщі, що ціна в той час для Польщі складала 510 доларів за тис. кубічних метрів.

Це наш кордон. Так чому Польща може це робити? А чому Україна мусить кожен раз здавати або землю під чорноморський флот, або газотранспортну систему, або можливість будувати заводу по виробництву ядерного палива на незалежній основі? Чому кожен раз здачі і скільки це ще буде тримати? І що у нас ще залишилось здавати?

І ще не забудьте, що газ, який використовується, імпортного походження, мається на увазі, який куплений в Росії, він же першим іде на промисловість, він не іде по побутові потреби громадян України, і він частково іде на опалення, де побудована вкрай неефективна система опалення.

Частково, я підкреслюю. А, в принципі, побутові потреби громадян забезпечуються українським газом. Так чому ми вимушені з вами зараз того, щоб великі металургійні і великі хімічні підприємства, які належать оточенню Януковича, ціною здачі національних інтересів формувати їм надприбутки в балансі?

Чому вони сьогодні, продаючи метал, хімію по світовим цінам, платячи заробітну плату своїм працівникам у 12 разів нижчу, ніж аналогічні заводи у цивілізованих країнах, чому вони мусять ще за рахунок здачі національних інтересів отримувати пільгові ціни на газ? Для того, щоб накопичувати мільярди, а потім цими мільярдами робити фальшиві вибори на всіх рівнях. Для того, щоб накопичувати ці тіньові мільярди і, по суті, купувати країну, яка потім їм дає тисячократні прибутки. Навіщо?

Тому я хочу зараз дуже чітко зазначити: перехід в стратегію на формульний підхід для України є політична свобода. Є здатність і можливість будувати справжню ринкову економіку. Є здатність і можливість будувати свою політику так, як ми хочемо. І якщо у ЄС, о у ЄС, і ніхто нам не може сказати, якщо є ринкова ціна на газ і є формула, що ми мусимо виконувати перше, друге, четверте, п’яте. Чому?

Тому я абсолютно чітко усвідомлювала, що перехід, як і для всіх інших країн, на формульний підхід для України є корисним і вірним. Як на встановлення плати за транзит, так і встановлення ціни на газ. Це перше.

Друге. На переговорах між двома президентами, Росії та України, Ющенко і Медвєдєв, багаторазово вирішувалось питання, що треба переходити на ринкові ціни, треба застосовувати загальну для всіх однакову формулу. Тому це не моє ноу-хау. Якщо всі країни. Які споживають газ, вже давно перейшли на це, так Україні теж треба це робити, і бути достойною і гідною державою, а не стояти на колінах і не вимолювати пільговий газ, нижчий в два рази по вартості, ніж ринковий.

Але я дуже розуміла, підкреслюю, дуже добре розуміла, що Україні потрібен перехідний період для того, щоб всі олігархи, які сьогодні при владі, мали можливість переоснастити свої підприємства. Тобто, те, що вони сьогодні уводять на офшорні рахунки, щоб вони 3 роки мали вкласти в модернізацію, приватизованих безкоштовно підприємств, їх переобладнати, модернізувати, зробити їх енергоефективними, і після цього через 3 роки перейти на нормальні ринкові ціни. І не тримати всю Україну заручниками цих речей.

Крім того, я була переконана, що у нас є 3 роки часу, щоб модернізувати систему опалення в Україна, яка сьогодні обігріває вулицю, але не обігріває приміщення людей. Для цього потрібно було 3 роки. Тому я підписала меморандум з прем’єром Росії, що ми поступово переходимо протягом 3-х років на ринкові ціни, і до формули будуть застосовані відповідні пільгові коефіцієнти.

Саме тому по концепції переходу на ринкові ціни альтернативи не існує. Я хочу, щоб всі для себе цей висновок зробили, але це не стосується населення, це не стосується громадян, тому що для них газ українського походження. І те, що я діяла, як державна людина, це в кризу, я не допустила підняття ні тарифів на газ, ні тарифів на тепло, ні тарифів на гарячу воду, нічого іншого. Чого я цього не зробила?

Нам що зайві гроші не були потрібні? Тому що я твердо знала, що в кризу жодна родина в Україні не здатна викласти підвищену ціну на газ, на тепло, на гарячу воду. І те, до чого ми прийдемо, це буде просто накопичення боргів. Тому я цього не зробила. Так о я поганого і антидержавного, як прем’єр, зробила? Те, що я не поклала на плечі людей все навантаження від фінансової світової кризи? Я захистила як змогла.

А тепер — чи була вигідна ціна. Це є дуже важливим аспектом, тому що всі говорять, що ціна була невигідна. Я хочу вам сказати, що на 2009 рік була підписана дуже чітка і конкретна ціна НАКом. Не я, як прем’єр, підписувала це, ви це добре знаєте. Але я домовилась і розв’язала кризу так, як її потрібно було розв’язати.

Тому я хотіла би зараз зачитати вам вже, це я вже цитую документи. Це Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, висновок №4049 від 12 травня 2011 року. це на замовлення Прокуратури. Це документ матеріалів кримінальної справи. Я думаю, що том і сторінку мені зараз підкажуть мої захисники.

Цитую. “Середньозважена ціна за тис. кубічних метрів природного газу, що надійшов у 2009 році в Україну, складає 232,98 доларів”. Тобто, коли сусідня Польща мала ціну 510 доларів за тис. кубічних метрів, і про це у матеріалах справи є офіційний документ польського уряду, оригінал, Україна внаслідок розв’язання газової кризи отримала ціну за даними Генеральної прокуратури: 232,98 долари. Питання: погана це ціна чи гарна?

Наступне питання: а скільки вважали правильною ціною? 31 грудня 2008 року яку ціну хотіли підписати? 235. І вважали це великою перемогою. Ми підписали 232,98 долари. Я вважаю, що ціна, яка майже вдвічі нижче ринкової, в кризовий 2009 рік є більш, ніж вигідною, і кращою, ніж була домовлена до газової кризи. А тепер увагу. Це ще не все.

Тому що в цій же самій експертизі. Це, до речі, том 13 аркуш справи 131-143, і цифра, яку я зачитала, це сторінка 137, тобто, всі можуть перевірити, я думаю суддя в тому числі. Але я хотіла би, щоб ми також відкрили ще одну сторінку цієї самої експертизи, яку зробила Генеральна прокуратура. Це сторінка 137 того ж документу. Там є таблиця помісячно по формулі як розраховувалась ціна, і якою вона була помісячно у 2009 році.

І тепер увага. Ми змогли на базі цієї формули на липень місяць, по формулі, переконую вас, ось таблиця і можете перевіряти. Липень місяць — 199 доларів за тис. кубічних метрів. Це погана ціна? Серпень місяць — 199 доларів. Вересень місяць — 198 доларів. Жовтень — 208 доларів. Листопад — 208. Грудень — 207. Це погані ціни взимку? В той час, коли Польща продовжувала купувати по 500.

Хочу зараз звернути вашу увагу, що ці ціни — це я для журналістів окремо підкреслюю — обраховані виключно по формулі без 11 млрд. кубічних метрів газу, який, як ви знаєте, є спірним з “РосУкрЕнерго”. Це без цього газу.

Так скажіть, будь ласка, ця формула нормальна чи погана? Вона абсолютно нормальна. І чому у 2009 році, коли ціна на нафту була 147 доларів за барель, вона давала нам ціну приблизно 200 доларів, вже в кінця року, а чому та сама формула після здачі землі під Чорноморський флот дає сьогоднішньому уряду 350, хтось може пояснити? Немає цьому пояснення. Мені здається, що це просто спеціальна технологія, яка застосована, про це я скажу трошки далі. Тобто, іншими словами, ціна на газ, яка підписана НАКом під час розв’язання

газової кризи, була середня 232, а з середини літа і до кінця року на рівні 198-200 доларів. Що ще краще треба робити? Тому я стверджую, що директиви підписані правильно, розумно досягнута домовленість, і абсолютно точно НАКом підписані нормальні контракти. Але це ще не все. Я знову буду посилатися на матеріали кримінальної справи, і буду говорити вам про речі, які ви також мусите знати.

Ви знаєте, що коли мене звільнили перший раз з посади прем’єра, ціна на газ була 50 доларів, ціна на транзит 1,09 доларів за тис. кубічних метрів на 100 км. Коли мене звільняли, ціна на газ з ціною на транзит була пов’язаною, і не було ніяких проблем, не було посередництва “РосУкрЕнерго” між Україною та “Газпромом”. Тепер зверніть увагу. У 2006 році встановлюється ціна на газ 95 доларів. Тобто, підвищення ціни на газ складає 90%. При цьому, ціна на транзит ледве-ледве піднімається на 30%.

Це, я хочу нагадати, уряд Єханурова і Ющенко президент країни. 2007 рік — ціна на газ — це вже Янукович — піднімається на 37%, ціна на транзит не піднімається зовсім. Нуль. Це я так, для прокуратури. Якщо це мій злочин. 2008 рік порівняно з 2007 — ціна на газ піднімається на 38%, ціна на транзит всього на 6% — це Янукович на 2008 рік у 2007 сформував нам таку перспективу. 2009 рік після розв’язання кризи, найнижче за всі роки збільшення ціни на газ на 29 %. Можна це порівняти, безумовно ні, тобто кожен рік ціна на газ зростала, від 90% до 38%, в 2009 р, за всі роки підвищення ціни на газ найнижче підвищення, що тут екстраординарного, поясніть, де здача національних інтересів, це нормальна ринкова система просування до ринкової ціни поступово.

Що стосується вигідності невигідності, говорять що контракти і директиви вкрай шкідливі і невигідні для України, тому що в 2009 р., плата за транзит не піднялась, а ціна на газ піднялась.

Дорогі друзі, Вони ж замовчують і не говорять, що документ який під час розв’язання кризи, підписав НАК, а в т. ч., і я дала на це директиви. З 1 січня 2010 р., передбачалося підняття плати за транзит на 70 %.

Для довідки, що за всі роки починаючи, з 2005 по 2008 р, ціна на газ піднялася 3,5 рази, а ціна на транзит всього на 40 %, це за весь період, на 40 % починаючи з 2005 по 2008 р..

Ми забезпечили з 1 січня 2010 р., на 70% підвищення плати за транзит, перший раз, і це більш 2 млрд. дол., дало НАКу додатково, це ж не Янукович домовився, це забезпечили під час розв’язання газової кризи. Тобто ми по суті, ривком за 1 рік, за одну дату на 70% підняли, коли за всі попередні роки ціну на газ в 3,5 рази, а на транзит всього до 40%, є різниця, або за 4 роки на 40%, або за 1 день на 70%, для України це здобули.

Так чому вони замовчують, що ми заклали на 2010 рік, радикально вигідні для України умови піднявши плату на транзит 70%. Зрозуміло те, що вони говорять що це не вигідно, це чисто пропагандистська технологія, я потім скажу для чого вони це роблять. Для чого їм потрібна ця КС, крім як розправитися з своїм конкурентом. Це те що стосується невигідності.

Вони говорять про інше, так все одне треба було з 1 січня 2009 р., обов’язково піднімати плату за транзит, не можна залишати такою як у 2008 р.

Тоді давайте ми про інше поговоримо, що ми мали на цей момент, мали наприклад такий документ як доповнення до контракту від 21 червня 2002 р., № 1 ГУ-07, підписаний 20 квітня 2007 р., хто був прем’єр-міністр Янукович, якщо ви пам’ятаєте.

Доповнення до цього контракту цитую, п. 4 ставка плати, мовою оригінала “ставка платы за услуги по транзиту 1 тис. куб. м. газа по территории Украины, принимаются равной 1,6 дол. за каждые 100 км пути, этот контракт с 2008 по 2013 г.”

Тобто іншими словами, доповненням 1 ГУ-07 до цього контракту, які підписані 20 квітня 2007 р., до 2013 р., заклали вартість плати на стабільному рівні. Коли ми вели переговори з Росією, нам показували цей документ, з цим треба рахуватися прокуратура.

Саме тому, якщо би ми навіть дуже хотіли, нам не все вдалося, але не до 2013 р., ми таке щастя залишили яке Янукович підписав, а ми завершили його 1 січня 2010 р. і зробили доступну плату за транзит через територію України.

Є ще один досить цікавий документ. В чому зараз вони мене обвинувачують, і я зараз буду посилатися на матеріали КС. Вони мене обвинувачують в тому, що я не мала права давати директиви які призводять до підвищення ціни на газ, а плата за транзит на 2009 р., залишається стабільною. Вони вважають це злочином, за їхньою логікою.

У мене в руках контракт № 14/935-3,04 від 29 липня 2004 р., який підписаний між НАКом та “РосУкрЕнерго”. В цьому документі немає взагалі жодного слова про встановлення ціни на газ російський, який заходить в Україну, хоч на якийсь тривалий період, за то з 2005 — 2030 р., встановлена фіксована плата за транзит, на 25 років, я хочу щоб Ви зараз домислились на 25 років.

Причому підписав це убожество від НАКу пан Бойко, сьогоднішній Міністр палива-енергетики, і один з засновників компанії “РосУкрЕнерго”, одночасно від НАКу і “РосУкрЕнерго” з двох сторін, судячи по підпису.

П.1,1 передає “РосУкрЕнерго” на 25 років, право на транспортування та зберігання газу в ПТГ українських на 25 років. Є тут унікальний пункт, який прокуратурі давно потрібно було почитати, що Вони говорять за один рік, що я недотягнула, щось не додумала ,не доробила.

П. 4,5 яким сказано, “ни одна из сторон неимеет права требовать пересмотра тарифных ставок, на транзит и закачку газа в газовые сховища в течении первых двух лет с начала оказания услуг, а в дальнейшем каждая из сторон , имеет право требовать пересмотра тарифных ставок, в два раза в течении 25 лет”

Так проти кого тут КС треба порушувати. І якщо ГПУ порушує проти нас КС, що ми з 1 січня 2010 р., перейшли на повну ринкову ціну плати за транзит з боку Росії, а не з 1 січня 2009 р., то скажіть, це не вибіркове правосуддя.

Тому що дона справа по логіці ГПУ проти Януковича, що тут він з 7 по 13 на 5 років зафіксував плату на транзит стабільною, а ціну на газ ніяк навіть не зафіксував.

2004 р., 24 червня Кучма і там не мало значення хто був прем’єром насправді, і Бойко який підписав 25 років стабільна плата за транзит, це я в суді також говорю, це матеріали

Вашої КС, ми не приносили ці документи, вони всі є в справі.

Є ще один цікавий документ, “это соглашение об урегулировании в отношении в газовой сфере” від 4 січня 2006 р., це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші.

Хочу показати соглашение на 1,5 аркуш всього. Том 12 аркуш справи 67,68 соглашение яке є п. 1 закріплює плату за транзит на 5 років, цитую “в области обеспечения транзита принадлежащего “Газпрому” и “Росукенерго” природного газу через территорию Украины и РФ, стороны согласовали на строк до 1.01.2011 г., ставку плати за транзит в размере 1, 6 дол., за тис. Куб. м. на 100 км, этим соглашением”, п. 4 ціна на газ встановлена тільки на пів року, 2006 р., і піднята на 90% порівняно з 2005 р.

Це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші. Вот Вам історія корупції, яка закладена в матеріалах КС том 12 аркуш ст.. 67.

Скажіть, якщо проти мене порушується КС, за те що я дала директиви, які призвели до того, що з 1 січня 2009 р., вартість плати за транзит підвищилася на 70%, і проти мене порушують КС, що я це зробила з 1 січня 2010 р., а не з 1 січня 2009 р., тому що були ці контракти які не дозволяли це робити, то що тоді треба робити проти цих президентів прем’єрів, керівників НАКУ, Міністрів палива енергетики, які на 5 років, на 11 на 25 років, закріплювали стабільної плати за транзит, а ціну на газ відпускали у вільне плавання, це відносно вигідності, я так довго про це говорю, тому що відкрита ціла пропагандистська компанія, про невигідність цих контрактів. Чому розберемося.

Контракти “Нафтогазу” і до сьогодення діє меморандум, підписаний 2 жовтня 2008 року мною і Путіним. Де, п. 2 ми домовились про те, що сторони підтверджують поетапний перехід протягом 3-х років на ринкові економічнообгрунтовані і взаємовигідні ціни на імпортований газ і тарифи на плату за транзит через територію України. Це документ діє сьогодні, його ніхто не скасовував.

Коли я підписувала знижку на базову ціну 20% я керувалась цим меморандумом. Що заважало Януковичу керуватись тим самим меморандумом? Кажуть, що заважав контракт, який “Нафтогаз” підписав по розв'язанню газової кризи, це не відповідає дійсності. Зараз я буду далі цитувати, які я вважаю, що вам багато чого прояснять.

Ви знаєте, що в матеріалах справи том 17 сторінка, зараз скажу, це угода, яка була рифі кована між Кабміном і урядом РФ. Ратифікована угода — це закон. Ратифікована угода, вона вища за вітчизняне законодавство, вона вища по своєму статусу за вітчизняні закони, але і вища за будь-які підписані зовнішньоекономічні господарські контракти. Що передбачено цією угодою?

До речі, Мін'юст і обвинувальний висновок, говорить про те, що ця ратифікована міждержавна угода, міжурядова діє до сьогодення, її ніхто не скасовував. Що тут написано? Що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також розмір платежів в грошовій формі, обсяги постачання газу в оплату транзиту, а також безпосередня вартість газу будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідному рівні

Про що це говорить? Це говорить про те, що якщо Януковича і Азарова щось не влаштовує в підписаних контрактах під час розв'язання кризи, вони можуть підняти міжурядову угоду, ратифіковану, вона має силу закону в Україні і Росії і домовитись про ціни на газ і на плату за транзит. Їм дається це право. Якщо вони по якимось причинам не можуть рахувати по формулі, у них завжди є закон, якій дає їм право все переглядати.

Вони кажуть — та, ні, цей закон суперечить контрактам, які підписали. Не суперечить. Зараз я про це вам дам чітку цитату. Я тримаю в руках підписаний в 2009 році “Нафто газом” під час розв'язання кризи контракт — том 2 сторінка 41.

Відкриваємо том 2 сторінка 50, там є пункт 4.4. в таких жахливих газових контрактах, про які тут намагаються говорити прокуратура. Пункт 4.4 читаю мовою оригіналу, щоб навіть не перекладати і не ставити жодне слово під сумнів.

Тимошенко зачитує том 2 сторінка 50 п.4.4.

Іншими словами, “Нафтогаз” п.4.4. контракту, який Дубина підписав 2009 році під час розв'язання кризи, сказали всім наступним президентам, урядам, керівникам “Нафтогазу”, що без будь-яких штрафних санкцій, якщо вас щось не влаштовую, або ринкова кон'юктура не така, у вас є право без будь-який штрафних санкцій переукладати будь-яку ціну. У них карт-бланш, без штрафних санкцій, у них можливість робити так, як вигідно Україні. Питання — чому здавати землю під Чорноморський флот і отримали ціну 350?

Хто мені пояснить? А чому сьогодні збираються здавати газотранспортну систему і ціна на газ вже доходить до 380? Тому що здають по домовленості, тому що сьогодні саме Янукович, Азаров шантажують Україну, говорять про невигідні контракти, під цією завісою здають Україну. Їм потрібно чимось прикритись. Вони влаштували все це шоу, вони влаштували через свої, належні їм на правах власності канали телебачення, що ці контракти не вигідні. Їм потрібно прикриття для здачі заздалегідь обговорених об'єктів. Це вони і роблять.

При мені в житті ніколи такого не було, ні Чорноморського флоту, ні шельфу Чорного моря, не було би будівництва заводу по виробництву ядерного палива на залежній основі, цього би не було. Я ніколи в житті би не допустила укладання для України будь-якого неефективного документу. Те, що я вам зараз процитувала, це не є мої коментарі, це цитати, це документи матеріалів КС.

Мені шкода, що я вимушена зараз в такому контексті все це пояснювати. Мені шкода, що вони роблять спробу таким чином принизити всі ті досягнення, які були зроблені в важких умовах нашим урядом.

Я хочу, трошки дати інформацію про те, як виникла ця газова криза. Я не хочу вам говорити, що газова криза, це в такій системі залежності унікальне явище. Газова криза була кожен рік Я хочу зараз просто чітко систематизувати, об ми з вами почули хоча б один раз всю історію питання.

Я вважаю, що є, ми їх систематизували, 5 причин чому 1 січня 2009 року виникла газова криза, її не повинно було би бути. Не було передумов, якщо би все було так, як потрібно в країні, в попередні роки. Я думаю, що з цих 5 передумов, перша і сама головна — це свідома планова ліквідація в 2001 році безспірного чіткого поєднання плати за транзит російського газу через територію України з ціною за російський газ. Те, що вам розповідають, що це було розірвано в 2009 році — це абсурд. Тому що документи говорять про інше.

Що таке зв'язка ціни на російський газ і плати за транзит російського газу через територію України? Це, по суті, бартерний зв'язок, він існував один раз, існував тільки в одному документі. Це була угода, я спробую це цитувати, важливо, щоб це була цитата. Це була угода, яка була підписана в 2000 році і ратифікована в 2001 році.

Ця угода між Кабміном і урядом РФ “Про гарантії транзиту російського природного газу через територію України” Стаття 2, я прошу, це цитата російською мовою, для того, щоб перекладом її ніяк не руйнувати.

Тимошенко зачитує угоду.

Іншими словами, цим пунктом передбачено, що за обсяг транзиту російського газу, Україна отримую 30 млрд. куб. метрів, це зв'язок. Ось 120 млрд. транзиту і 30 млрд. за це Україна отримає. Це ратифікований документ, підписаний 22.12.2000 року.

Що робить на той час президент і уряд? Вони пере підписують цю угоди 4.10.2001 року виключають цей п.2 разом з додатками. Після чого і ратифікують вже без бартерного зв'язку, який гарантував Україні повну незалежність від РФ. Тому що бартер, є бартер. І тут можливо, враховуючи політичну складову, навіть, якщо хартія передбачає інше, було доцільне для України, щоб ми знали, що є зв'язок. Це повністю видалили. Вже ратифікована угода 15.11.2001 року вже без п.2, тут закінчився зв'язок транзиту і вартості газу.

Це перша умова виникнення кризи. Відпустили все, монополіст диктує ціни і робить все, що завгодно.

Друга причина, чому Україна опинилась на межі кризи в 2009 році. Друга причина, це цинічно, я переконана, на базі корупції, позбавлення України в 2006 році всіх можливостей отримувати природній газ країн Середньої Азії.

Я хочу проінформувати всіх, хто не дуже знає газові питання. До підписання “Соглашения” в 2006 році, Україна отримувала на регулярній основі Туркменський природний газ. Ніколи не було ніяких проблем з транспортуванням через Узбекистан, Казахстан, Росію в Україну, завжди пропускали, тому що знали, якщо Росія не пропустить обсяги наші з Туркменістаном, ми не пропустимо будь-які інші обсяги. Там не було дискусії.

В 2005 році, коли я була прем'єром, у нас була рамкова угода підписана мною в Туркменістані для того, щоб Україна могла отримувати газ довгі роки. Це є в матеріалах роботи уряду. Якщо би цю угоду не зруйнували, у нас був би на дві третини туркменський газ, у нас би не було монополії. Узбекистан готовий продавати, Казахстан теж готовий був продати певні обсяги газу, які є надлишки того, що вони споживають і того, що вони видобувають. У нас би не виникло кризи, якщо би Україна не відмовилась від туркменського газу і не передали би його “РосУкрЕнерго”. Яким документом це зроблено?

Піднімаємо, вони всі у нас є. Цей документ — це “Соглашение” про яке я вже говорила, підписане 4 січня 2001 року Ющенко, Єхануров, Івченко, Пальчіков, Чуйченко з боку РосУкрЕнерго і Газпром — Міллер, півтора аркуші. Цими півтора аркушами поставлена крапка на всіх національних інтересах України в газовій сфері. Запам'ятайте цей документ. Після підписання цього документу, Україна була позбавлена можливості боротись з монополістом.

Чому? По-перше, цим документом на всі 100% обсягу, навіть Кучма на таке не пішов, Кучма, коли в 2004 році запускав РосУкрЕнерго, він запускав на 1,5 обсягу на 10 млрд., теж погано. Воно там не потрібно, тому що РосУкрЕнерго там ніяких функцій не виконує, вони тільки приймають гроші з України, гроші передають Росії. Все, це вся робота. Статутний капітал РосУкрЕнерго, коли їм передали 10 млрд. Кучма передав, 10 млрд. кубічних метрів газу постачати на України був 20 тис. євро.

Що вони могли зробити, три аферисти — Фірташ, Бойко, Льовочкін. Тоді Кучма віддав їм право бути посередниками, брати всю грошову масу і віддав їм право, той газ, який закачувався в газові сховища України, щорічно, який був ресурсом технічним і економічним України, повністю віддав РосУкрЕнерго.

Тобто, вони закачували газ в українські газові сховища, потім цей газ експортували по домовленості з іншими учасниками на експорт. Зрозуміло, якщо 95% Україні продавали газ, а в той часи уже 25-0 коштує в Європі, ви розумієте, що отримували. Без РосУкрЕнерго той газ, який влітку закачувався в газові сховища належав Україні. На не потрібно було думати про те, як забезпечувати себе газом.

Ющенко, Єхануров, Івченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін, цією угодою 100% газу для України передають РосУкрЕнерго. Після того уже “Нафтогаз” не був учасником суб'єкта будь-яких договірних стосунків з Газпромом.

Друге, що вони зробили. Пунктом 4 цієї угоди, вони Туркменський, Узбецький, Казахський газ, скажу точно вам, щоб ви знали, які обсяги газу втрачені Україною, 41 млрд. куб. метрів туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу постачати в Україну через посередництво Росукре6нерго.

З цього документу у України виник монополіст — Газпром, і другий монополіст — РосУкрЕнерго, який стояв ще перед Газпромом. Більше у України вже не було 41 млрд. туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу також через РосУкрЕнерго.

Повністю зруйнували національні інтереси України по газовій сфері. Цим же “Соглашением” вони закріпили на 5 років плату за транзит 1,6, щоб РосУкрЕнерго не переплатило і Росія, а ціну на газ з 50 доларів, перший раз з історії незалежної України, відпустили і зробили 95 долари, за ради того, щоб по суті справи ввести РосУкрЕнерго.

Ось історія хвороби, яка до цього призвела.

Тобто, друга серйозна проблема, це те, що Україну позбавили, саме патріоти, повністю всього Середньоазійського газу.

Третя причина — це руйнація прямих стосунків між Газпромом і Нафтогазом.

Більше не було НАКу, як учасника, його почали банкрутувати. З моменту підписання цього “соглашения” 2006 року НАК почав перетворюватися у банкрута. Чому? Тому що його позбавили ринку збуту всередині України, його позбавили права експорту, купувати газ, все. Більше НАК не існував. З цього моменту він почав перетворюватися вже в об’єкт для банкрутства і приватизації через банкрутства і приватизації через банкрутство відповідним колом людей.

Четверта причина чому виникла криза — це вже наслідок корупції. Це наявність боргу “РосУкрЕнерго” перед “Газпромом” на 1 січня 2009 року в розмірі біля 2 млрд. доларів. Пояснюю для прокуратури. І хочу, щоб ви пошукали 2 млрд. державних грошей. Україна перерахувала “РосУкрЕнерго” повністю весь обсяг грошей, всі до копійки. “РосУкрЕнерго” 2 млрд. не платить “Газпрому”, а залишає на своїх офшорних рахунках. Це не матеріали для вас, панове?

Я розумію, що ви всі знаходитесь на фінансуванні “РосУкрЕнерго”, але ж не до такої ступені. Тому коли виникала газова криза, “Газпром” сказав, що нас не цікавить хто з боку України заборгував. Можливо, “РосУкрЕнерго” і вкрало ці 2 млрд., але Україна не може бути настільки безтолковою, щоб перерахувати щорічно біля 10 млрд. доларів на “РосУкрЕнерго” і не взяти ніяких гарантій. Ви ж заплатити гроші “РосУкрЕнерго”, так от ви б і взяли гарантії “РосУкрЕнерго”, що ці гроші дійдуть до “Газпрому”. Ось так нам популярно пояснили.

І п’ята причина — це та, що була озвучена Дубиною. Причому, була озвучена ним дуже чітко. Він сказав, що 31 грудня 2008 року, коли були парафовані угоди 235 доларів газ і 1,8 доларів плата за транзит, в цей час йому зателефонував Ющенко і сказав ці контракти не підписувати. Каже, що повертайся додому. Прямо в показах дубини.

Так Прокуратура каже, що у директивах же, які дав Ющенко було написано прибрати посередника. Дорогі друзі, а ми що вперше маємо справу з політиками, які декларують одне, а в кулуарах роблять інше? По-моєму для України це вже очевидні речі. Норма. Тому Дубина чітко сказав, дав інтерв’ю “Дзеркалу тижня , коли повернувся, що Ющенко його відкликав з переговорів. Чому Ющенко відкликав з переговорів?

Тому що “РосУкрЕнерго” прибиралося як посередник. І тому, що була ще на газовий ринок введена одна … компанія, яка називається “Петрогаз”. Тому те, що 1 січня 2009 року Україна залишилася без газу і Європа залишилася без газу, коріння треба шукати в корупції, яка від 2004 року до 2009 року практично роз’їдала Україну на самих високих щаблях влади.

На рівні президентів, прем’єрів, міністрів, керівників НАКу, їх керівників секретаріатів.

Це ж все їхній бізнес. Тому я поставила завдання собі ще у 2005 році позбавити Україну від цієї ракової пухлини. У 2005 році мені не дали це зробити, ви знаєте, що звільнили з посади прем’єра за боротьбу з корупцією. Якщо говорити чесно. У 2009 році я цю справу довела до логічного завершення.

Я повністю видалила корупцію з газової сфери, і уклала, вірніше, не так, провела переговори, підписала директиви і забезпечила укладання контракту без корупції. І, причому, газ українського видобутку залишила для населення України, щоб не піднімати їм ціну так, як це робиться сьогодні.

Ми знаєте, що зараз корупція повернута на газовий український ринок. Ви знаєте, що абсолютно залежна більшість в Парламенті на чолі з паном Чєчєтовим, який постійно якимось органом там у Парламенті махає, і цим органам підпорядковуються і голосують.

Вони проголосували закон, який дав право український газ забрати від споживання населення, і експортувати за межі України, розуміючи, що український газ самий дешевий.

І зараз населенню віддали російський газ який попало, а український газ віддали експортувати ті же самій компанії “РосУкрЕнерго”. Ось за що треба судити тут, на нашому місці. Це я вам даю інформацію. І прошу вважати все, що я говорю, заявою про злочину. І спробуйте на це не відреагувати. Все одно рано чи пізно за це будете відповідати. Так, от в таких умовах і виникла газова криза. І за це відповідають всі корупціонери України.

За те, що Україна була без газу, за те, що Європа була без тепла. За те, що нс всіх тіліпало практично 20 днів, коли жодна європейська країна не могла жити спокійно. Все це корупція. І коли ми говоримо про справжню боротьбу з корупцією, то вона закінчується, як для мене, кожен раз Лук’янівським СІЗО. Тому що при владі вони ж і знаходиться. “РосУкрЕнерго” сьогодні при владі. Хорошковський — глава СБУ, Льовочкін — глава адміністрації президента, Бойко — Міністр палива та енергетики, Фірташ — практично тіньовий прем’єр країни, Янукович їх бізнес-партнер. Так про що ми говоримо?

Де я мушу бути? Зрозуміло, в СІЗО. А де ж? я думаю, що з причинами все зрозуміло, тому що російська сторона вийшла із стану спокою тоді, коли ми їх весь 2008 рік, починаючи з меморандуму, і закінчуючи за порахованими угодами, дотискали, що треба “РосУкрЕнерго” прибрати, і пояснювали російській стороні, що “РосУкрЕнерго” — це ганебна пляма на репутації російського керівництва, коли ми пояснювали їм, що треба видаляти цю корупцію, тому що є спеціальний звіт неурядової міжнародної організації, яка прямо написала, що “РосУкрЕнерго” — це тіньова корупція України і не тільки.

Це не Україна, це міжнародний звіт неурядової організації. … тому ми дотиснули Росію, вони погодились прибрати “РосУкрЕнерго”, вони погодились нам дати ще пільгову ціну на газ 232, вони погодились дати на плату за транзит 1,8.

І коли після того, щоб замість того, щоб підняти руку, опустити ручку, поставити підпис Дубина вибачається і від’їжджає, і каже, що президент країни заборонив підписувати ці контракти, то виникає питання: що мусила робити російська сторона? Вони вийшли із стану спокою, і вони сказали, що якщо вам це не потрібно, то нам воно теж не потрібно.

Тому вони одразу оголосили ціну 320 для того, що вже вдарити так вдарити, а потім до 1 січня ця ціна транспортувалась, до 17 січня, вона вже оголошувалась публічно тисячу разів, у розмірі 450. тому коли я приїхала долати газову кризу 17 числа — Європа без газу, Україна без газу, ціна оголошена 450, всі попередні домовленості повністю анульовані, нас не хочуть бачити і не хочуть з нами розмовляти, всі розмови президентів Медвєдєва і Ющенка завершились Буковеллю.

Тобто, насправді, ситуація патова. І кожен день в уряді України знаходяться урядові делегації всіх європейських країн, які чомусь залишились без газу. І я як прем’єр кожен день по 2-3 делегації зустрічаю на чолі з прем’єрами у своєму кабінеті, і вони мені пояснюють на своїх національних мовах що вони думають про Україну, що вони думають про всіх нас і про “РосУкрЕнерго”.

Тепер я хотіла би трошечки, знову ж, матеріалами справи, які є у вас, спростувати твердження, що якби-то не треба було їхати 17 числа і врегульовувати газову кризу, тому що ми могли спокійно 20 місяці бути без російського газу, Європа теж без російського газу. Посиділи б поговорили б там, нехай би воно так йшло, як йшла, все нормально. Мене, чесно кажучи, лякає такий підхід до справи.

Те, що про це може говорити Прокуратура, те, що про це говорити “РосУкрЕнерго”, і всі, хто оплачувався “РосУкрЕнерго” для мене це не дивно. Тому що для них у той час було єдино правильним зірвати всі наші переговори. І, взагалі, тули не їхати. І тоді б не було варіанту, треба було б повертатися до “РосУкрЕнерго за будь-яку ціну. Тому люди, які в тіньовому варіанті оплачувалися “РосУкрЕнерго”, це всі політики самого високого рівня в Україні, вони робили все для того, щоб я не поїхала цю кризу залагоджувати. Їм треба було, щоб все це закінчилося знову “РосУкрЕнерго”.

А я тепер хочу послатися на матеріали кримінальної справи, і сказати що було насправді. І в першу чергу це у нас покази пана Марчука, який в той час очолював “Укртрансгаз”. Покази Марчука були повторені практично слово в слово у судовому процесі. Я зараз спробую буквально послатися на цитати. Том 1 аркуш 105-111, покази Дубини, де сказано, що 1 січня 2009 року російська сторона повністю зупинила подачу природного газу для України. покази Марчука: він підтвердив під присягою, я прошу, звернуть увагу на ці цифри.

Це не домисли дилетантів або корупціонерів, а це реальні цифри. Він підтвердив, що добова потреба України в природному газі з 1 січня 2009 року, коли припинили постачання газу. Була щоденно 350 млн. кубічних метрів. Це матеріали справи. Якщо ви вважаєте, що я цифру даю некоректну, піднімайте покази Марчука і його свідчення. А вся система власного видобутку, разом з газом, який можливо було піднімати із сховищ, тобто, власний видобуток України плюс те, що реально технічно можна викачати зі сховищ — це 220 млн. кубічних метрів. 350 і 220 можна порівняти?

Третина споживачів України з першого дня була без газу. Що це за третина:? Це всі хімічні підприємства, металургійні, теплові електростанції, які споживали природний газ. Це значить, що вони всі працювали на рівні аварійної броні. Що таке аварійна броня? Це подається трошки газу, щоб просто не розморозити систему.

Це значить, що Україна по суті, вже не мала експорту. Ви знаєте, що експорт — це у нас металопродукція і хімія. Металургія і хімія це весь експорт. Так скажіть, мі могли 2 місяці тримати металургію, хімію і енергетику, яка споживає у нас на теплових електростанціях значну частину, без газу? І хто це сказав, що 2 місяці можна тримати всю країну без третини споживання природного газу?

Покажіть мені цих людей, які під присягою давали цей абсурд? І коли вони за це будуть відповідати? Крім того, я вам повідомляю, що частина південних областей з 1 дня була без газу і без тепла. Тому що технічно туди неможливо було подати.

Треба було на 2 місяці залишити? На всю зиму? А європейські країни, в яких розмерзалися дитячі садочки, школи, лікарні — це що на 2 місяці треба було залишати?

Я почитаю зараз цитати, які чітко зафіксовані ЗМІ, і які зараз можна підняти. Депутат Партії Регіонів Юрій Бойко. 15.01.2009 року заявив журналістам: “Україна знаходиться на межі техногенної катастрофи через низький тиск в українській газотранспортній системі. Газотранспортна система в Україні має ємність 1 млрд. Кубометрів газу, це 360 км. мереж, в яких підтримується робочий тиск у 75 атмосфер, це той тиск, при якому газотранспортна система безперебійно працює.

Разом з тим, зараз в мережі знаходиться 850 млн. кубометрів газу, оскільки 150 млн. Вже відібрано і, відповідно, тиск критично впав” — це Бойко ваш “Якщо тиск впаде ще на 50-70 млн. кубометрів, то компресори зупиняться, автоматика спрацює, що призведе до повномасштабної техногенної катастрофи, яку заподіяла прем’єр Тимошенко “. “Економічна правда”, 15.01.2009 року. помічайте собі, шановні прокурори, якщо ви хочете істину встановити.

Наступне. Київ, 15.01.2009 року — це розпал газової кризи — “РИА “Новости”, лідер Партії регіонів Віктор Янукович — “…считает, что действующая украинская власть не предпринимает усилий для того, чтобы решить с Россией газовую проблему.

“Газпром” прекратил поставки газа потребителям Украины с 1 января из-за отсутствия контракта на 2009 год, а 7 января Россия полностью прекратила поставки газа в Европу” — это все Янукович, это не мои цитаты — “в результате многие европейские страны, прежде всего Восточной Европы, столкнулись с трудностями в обеспечении бытовых и промышленных потребителей газа, и вынуждены отключить дома от отопления и останавливать производство. Утром 13 января “Газпром” предпринял попыку возобновить транзит газа в Европу, однако в ГТС Украины газ так и не поступил. НАК уже третий день отказывает “Газпрому” в удовлетворении заявки на транзит. Безусловно, руководители государства, такие, как Тимошенко, если бы они понимали до конца что они сделали с государством, мне кажется, мы бы не видели сегодня ни одного из них в теплых кабинетах.

Они все должны сидеть на диспетчерских пунктах России и решать сегодня вопрос поставок газа. Но мы из СМИ узнаем только, что состоялись телефонные разговоры. Почему они туда не едут? Почему не выполняют свои прямые обязанности? В телефонних разговорах ничего решить нельзя” — заявил Янукович.

Я не буду далі цитувати, тут ще є підшивка преси, вустами Партії регіонів, де говорять про те, що повністю зупинились металургійні підприємства, хімічні, що Тимошенко — злочинниця, яка свідомо це зробила і т.д. Я хочу сказати, що Партія регіонів, починаючи з того, як вони повернулись з новорічного відпочинку — 14,15, вся преса зірвалась, що Україна на межі техногенної катастрофи і треба терміново їхати і залагодити всі ці справи, там багато всього.

В той же час, проблема газових сховищ, полягає в тому, що із них не можливо відкачувати постійний щоденний обсяг газу, цю експертизу повинні були провести в прокуратурі. Це значить, що якщо 1 січня, ми мали можливість разом з власним видобутком мати 220 млн. куб. м. то потім кожен день на 15-20 млн. менше. Тому що так працюють газові сховища.

Це можуть не знати тільки дилетанти. І тому кожного дня ми втрачали з цих 300 млн. куб метрів, що потрібні, з цих 220, що залишались, ще втрачали кожного дня 10,15,20 в залежності від температури.

Тепер два документи. Матеріали справи, це те чутки, і не те, що вижимали з цих підлеглих, якісь покази біля цієї трибуни, це документ, яким потрібно користуватись. Коли ви питаєте — скільки було газу, скільки можна було протриматись? Я вам нагадую, що у Вас є ваші матеріали справи том 3 ст. 2 — офіційний документ підписаний Триколічем. Який говорить, ст.. 2-3, ( зачитує документ) (42.13).

Які 2 місяці? Вам Тріколіч, який є фахівцем, цієї справи пише, що ніхто не міг сказати, коли рвоне ця система. Вам Бойко, який тоді компрометував уряд, ще 1-2 дні і була би повномасштабна техногенна катастрофа на газотранспортній системі. Що Вам ще потрібно?

Є ще Ваш документ — том 3 ст. 273, я цитую, це не моє домисли, її підписав заступник директора Укртрансгазу в виробництва, прямий фахівець, який може сказати наскільки вистачило газу і для чого — пан Тодоров.

Тимошенко цитує том 3 ст.273.(43.31)

Тут потрібно, щоб він ще дописав “СОС”, тому що я пам'ятаю, що там було. Я була кожні півгодини я була на зв'язку з диспетчерами, вони доповідали, що тиск в мережах падає. Ви вважаєте, що цих документів не достатньо, щоб сказати, що 2 місяці в Україні не було? Не достатньо цифр — 350 щоденне споживання, 220 це максимум, який був у перші дні, а потім падало все це. Це не достатньо, що сказати, що у нас не було і дня часу? Це в ваших матеріалах КС, які ви склали.

Я не хочу говорити про те, що Україна є прямими партнерами країн ЄС. А що таке партнер? Це країна, яка розуміє проблеми сусідів, яка не створює проблем сусідам, яка, якщо має можливість, то ці проблеми сусідів, як можна швидше закриває. Скажіть, якщо ми партнери країн ЄС, ми мали право 2 місяці, навіть, якщо би у нас було газу під саму зав'язку, тримати країни Європи без природного газу?

З Молдовою ми дружимо чи ні? У Молдови на лічильниках нуль. Ви знаєте, що ми Молдову забезпечували з наших газових сховищ. У Молдови — нуль. І саме тому що такі безвідповідальні губи, які можуть шльопати губами і розповідати, що 2 місяці можна тримати Європу і Україну без газу, саме завдяки ним, ми сьогодні в Україні маємо такий шабаш. Я не відношу себе до людей, які безвідповідально ставились до роботи.

Я хочу вам сказати, це є в матеріалах справи, я з них зробила вижимки але я вам назву. Що коли вся ця криза розгорталась, до 17 числа російська сторона дуже чітко сформувала умови на яких газова криза буде розв'язана, вона їх не просто сформулювала, а вони ці умови оголосили публічно, при чому прем'єр, президент і міністр закордонних справ. Що це за умови? Продажна ціна газу 450 доларів. Вони чітко сказали, або незалежність політична, як ви хочете і тоді незалежна ціна, або, якщо пільгові ціни, то тоді поясніть чому російський народ мусить платити пільгову ціну за український народ. Така була позиція.

Наступна їх умова. Розмір ставки плати за транзит, повинен бути незмінним так, як передбачено тими документами, що я цитувала до 1 січня 2011 року, були підписані контракти.

Наступна вимога. Це погашення боргу РосУкрЕнерго в розмірі 1,7 млрд. долари. Це не є прихованими речами, це була відкрита вимога РФ. Коли я їхала в РФ, ціна 450 з вус перших осіб Росії існувала вже 2 тижні. Якщо Ви цього не помітили, а ви в своєму обвинуваченні заявляєте, що це я попросила Росію, що вона встановила ціну 450 долари.

Вони сказала, що Тимошенко приїхала, після того, як вона поговорила з Путіним, ціна на рос. Газ стала 450 долари. Це обвинувачення, це висновок, якій читають сьогодні фахівці, які можуть познайомитись з матеріалами преси з 1по 17 січня.

При чому, ці всі 4 ультимативні вимоги, вони підтверджуються в усіх матеріалах справи, вони підтверджуються і Дубиною і Кобелевим, всіма.

І тепер, що говорить мені прокуратура в обвинувальному висновку, вони говорять, що незважаючи на те, що була криза, не зважаючи на те, що Дубина був відкликаний Ющенко, що Ющенко відпочивав, незважаючи на те, що Україна і Європа були без газу, не зважаючи на те, що Дубина вже заявив, що він вже нічого не може вирішити в цьому питанні, він публічно заявив це і дав в показах, прокуратура говорить, що прем'єр не мав права втручатись в цю ситуацію, тому що це не мою компетенція. Вони говорять, що є “Нафтогза”, нехай він і розбирається з цією ситуацією, а прем'єр, це не царська справа, розв'язувати газові кризи, тому що у мене в повноваженнях це не передбачено.

Скажіть, як можна перебачити в Конституції і в законах України всі позаштатні ситуації?

Більше того, давайте ми з вами просто проаналізуємо реальність. Весь час незалежності з першого дня до сьогодення, газове питання є кризове, кожен рік — це криза. Скажіть, хоча б один раз цю кризу розв'язали керівники “Нафтогазу”? Я не хочу говорити про те, скільки в інформаційних повідомленнях, є повідомлень про те, що Кучма особисто займався всіма газовими справами.

Відкрийте “Українську Правду”, в якій, як на долоні видно, скільки переговорів провів Ющенко з Медвєдєвим, Путіним по газовим питанням — море. Кожні переговори були про газ. Потім, коли переговори закінчувались, президенти, прем'єри в усній, письмовій формі, як завгодно, доводили до “Нафтогазу” результати досягнутих домовленостей. Це традиція, яка склалась в Україні, тому що газове питання для України, це не тільки питання купівлі-продажу звичайного товару, це питання вищого політичного рівня. Через газ в Україні робиться політика. Це завжди було питання президентів і прем'єрів. Вони мені зараз говорять, під час газової кризи, будь ласка, не втручайтесь в компетенцію “Нафтогазу”. Здорові люди?

Я це зараз говорю не правовою мовою і не мовою цитат ,але я зараз перейду, це не є проблема. Це, в принципі, було в моїй повній компетенції, як прем'єра.

Сьогодні візьміть ситуацію, прочитайте новини — їде Азаров, про що він говорить? Азаров говорить про газ. Про що говорить Янукович без краватки? Про газ. Що вони роблять? Вони домовляються по газу. Це не викликає у вас бажання порушити ще одну КС?

Скажіть, от домовились Азаров і Янукович по газу, вони що залишають цю інформацію при собі? Вони не доводять це до “Нафтогазу”, Я Думаю, що керівник “Нафтогазу” не виходить з кабінету Азарова, Бойка, Януковича — вони там живуть. Завжди керівники “Нафтогазу”, всі роки жили у кабінеті президента України. Тому що там вирішувались політичні речі.

Давайте тоді порушимо від першого до останнього президента і прем'єра проти всі КС за те, що насправді, вони перебирають свої повноваження. У вашому обвинувальному висновку вказано, що Ющенко затвердив директиви. У вас не виникло питання, а які повноваження у Ющенка затверджувати директиви для “Нафтогазу”? Якщо у прем'єра немає, які у Ющенка повноваження? Немає ніяких. Тому що президенту прямо заборонено займатись економічними питаннями Конституцією України. І не тільки та, що була відкоригована, а і сьогодні це заборонено.

Дорогі друзі, я хочу вам сказати. Що якщо подивитись на життя України, всі газові переговори вели президенти і прем'єри. Питання — чому проти мене порушили КС?

Я зрозуміла, “РосУкрЕнерго” порушує проти мене КС, руками Януковича. Це не помста — це багатофункціональне завдання., я потім скажу.

Тепер мовою документів. Якщо не сприймається все те, що сказав Микола Іванович, про те, що в повноваженнях прем'єр-міністра визначений якійсь перелік, а все інше написано “інше”, все, що потрібно для держави, в той момент, коли потрібно, а газова криза це більше ніж потрібно. Я не знаю. Як пояснити.

Я тоді буду говорити про свої компетенції.

Перше — чи мала я право, як прем'єр, вступати в переговори з урядом РФ. Ст. 44 Закону “про Кабмін” п. 10 — прем'єр-міністр України вступає у відносини з урядами іноземних держав і веде переговори.

Пункт 1, що я зробила під час розв'язання газової кризи. Я поїхала в Росію, провести переговори, це моя пряма компетенція, як прем'єра вести переговори з урядами іноземних держав. РФ іноземна держава? Так. Путін на той момент прем'єр? Прем'єр. Тобто, це уряд іноземної держави. Повністю в моїй компетенції вести переговори — я їх вела.

Пункт 2. Чи мала я право вести переговори на тему ціни на газ і на транзит? Можливо це виключно по всім документам компетенція “Нафтогазу”? Ні, шановні друзі, у нас є ратифікована угода.

Я повторюсь. По Закону “Про Кабмін” я мала право вести переговори з урядами іноземних держав і це вказано в цього законі. Я хочу сказати, що абсурдно, що я це пояснюю. Ви це розумієте? Ви розумієте, що я займалась своєю роботою, як прем'єр? Як займається сьогодні Азаров, як займався Кінах, Янукович і т.д. Те, що я зараз пояснюю, це абсурдно. Я вимушена говорити на мові абсурду, тому що переді мною сидять, які генерують абсурд. Тому я вимушена виглядати не так адекватно. Вибачте.

Чи мала я право вести переговори з урядом іноземної держави, а саме РФ по питанням ціни на газ і на транзит. У мене в руках матеріали — том 20 сторінка 181-185 — це ратифіковане Україною міжурядова угода, яка прямо передбачає, яка діє до сьогодення, про це вказано в обвинувальному висновку, це вказано в матеріалах, які підписав Лаврінович, що ця угода діє до сьогодення, незалежно від того, що підписані контракти 2009 року.

Там написано, що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також обсяги поставок газу в оплату за транзит та ціни на газ, будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідний рік. Скажіть, якщо є пряма норма закону, що це міжурядове питання, це було моє право, чи моє зобов'язання розпочати ці переговори? Це моє зобов'язання. Тому що мене закон зобов'язує це робити.

Я вступила в ці переговори, саме по питанням, які вказані по ст.. 2 ратифікованої міжурядової угоди, яка ратифікована 15 листопада 2001року, яка по даним прокуратури діє до сьогодення. Добре, я провела переговори цією угодою передбачено, домовились.

До того, ми вже з вами з'ясували, що ці домовленості були вигідні для України, вони не створювали для України проблем і не створюють сьогодні, їх створює Янукович, Азаров, Фірташ, Бойко, Хорошковський, а не ці угоди. Провела я ці переговори згідно ратифікованого закону, отримала результат. Ви розумієте, що протокол, який мусить підписуватись … Панове прокуроре, трошки уваги, ви хочете від 7 до 10 виписати? Ви подивіться на мене і по слухайте. Ви готові?

Ви розумієте, що далі за підсумком мусив народитись міжурядовий протокол … Ви розумієте, що підписання міжурядового протоколу — це двосторонній акт. Там не тільки моє бажання мусить бути, щоб підписати протокол, там ще і бажання мусить бути прем'єра РФ. Я запропонувала підписати протокол, прем'єр РФ сказав, навіщо це робити, давайте вийдемо спільно на прес-конференцію і усно заявимо про нашу домовленість.

Мені цікаво, де явне перевищення влади та посадових повноважень? Ми вийшли і все чітко оголосили. Зрозуміло, що це строго в межах і в компетенції.

Наступне. Скажіть, на цій конференції були присутні керівники “Нафтогазу”, “Газпрому”? Скажіть, вони ізольовано від цієї інформації? Там слово в слово було викладно на цій прес-конференції те, що було потім викладено в директивах, які я підписала, як своє доручення.

Скажіть, потрібні були додаткові ще документи? В принципи ніяких директив не було потрібно. Але підписуються документи, робляться контракти, домовляються про якісь речі і якщо до мене звертаються люди, які працюють в системі влади, і кажуть, а не могли би ви оформити письмово те, що Ви оголосили на прес-конференції.

Скажіть, я, як прем'єр, зобов'язана до виконавців довести те, що досягнуто на переговорах? Просто факт, чи мені потрібно провести переговори згідно свого статусу і згідно ратифікованої міжурядової угоди і потім результати переговорів залишити при собі на пам'ять. Ви розумієте, на скільки абсурдно те, що вони говорять і пишуть. Безумовно, я документом мусила довести результати своїх переговорів до виконавців. Хто виконавець? Виконавець, в першу чергу, Міністр палива та енергетики, тому що він управляє “Нафто газом” і виконавці “Нафтогаз”.

Наступне питання — про що сперечається прокуратура? Ви послухайте, що говорять ці люди. Вони говорять, це неможна вважати дорученням прем'єра, тому що він написаний не на бланку. А якщо би я те ж саме написала на бланку, то все нормально?

А якщо прем'єр, іноді, свої доручення усно говорить і підлеглі зобов'язані виконувати, то що мені усно не говорити, а писати тільки на бланку? А якщо, вибачте, екстрена ситуація, і прем'єр знаходиться в туалетній кімнаті і доручення написав на туалетному папері і передав міністру, це вже що не доручення? Ви зрозумійте про що вони говорять і за що вони мені хочуть дати 7 років. Це за те, що я своє доручення написала не на бланку.

Правильно сказав Сірий, він сказав — результати переговорів двох прем'єрів, якщо вони результативно проведені, могли бути доведені будь-яким документом. Я могла на аркуші, зверху, від руки доручення і віддати. Я могла підготувати резолюцію, могла підготувати лист, підготувати будь-які документи, але я була зобов'язана формалізувати результати переговорного процесу. Де КС, ви що?

Вони розуміють, що воно виглядає все абсурдним, вони придумали іншу сентенцію, вони сказала так — директиви це виключне право Кабміну примати, а прем'єр проігнорувала все і сама підписала директиви, які видала за урядові. Тут треба мати хворобливу свідомість і психічну хворобу.

Уявіть собі, прем'єр таємно підробила рішення Кабміну і поставила, не голосуючи в уряді, свій підпис і печатку, враховуючи, що ця директива мусила бути прийнятою виключно урядом. А тепер питання — про що ці люди говорять? Вони розуміють, що таке виключне право, примати директиви Кабміну по якомусь питанню?

Що вони роблять? Вони беруть регламент Кабміну, я читаю обвинувальний висновок ст..3, і кажуть, що відповідно до параграфу 6 регламенту Кабміну, на своїх засіданнях Кабмін, мав повноваження на розгляд проектів урядових заяв декларації директив — це параграф 6 пункт регламенту Кабміну. І друге, це згідно з параграфом 46 регламенту, акти Кабміну з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень, у тому числі, з питань схвалення директив. Це все. Я хочу запитати у прокурорів.

Скажіть, будь-які директиви може затверджувати Кабмін, а наприклад, якщо Кабміном затвердити директиви на укладання контрактів СКМ з “Приват банком”, як директива була б нічого? Або, наприклад, “Сіменс” з Європейським банком реконструкції і розвитку. Чому би не видати таку директиву Кабміну? Тому що не передбачено законом видавати такі директиви. Скажіть, передбачено законом України.

Видавати директиви на підписання контрактів між “Газпромом” і “Нафто газом”? Не передбачено. Більше того, не тільки не передбачено, а заборонено. Чому прямо заборонено? Є декілька причин.

Ст. 6 ГКУ органам державної влади прямо забороняє втручатись в діяльність господарюючих суб'єктів. Кабмін — орган державної влади, йому прямо заборонено цим законом приймати директиви для господарюючих суб'єктів. Кабміну, було прямо заборонено приймати директиви для “Нафтогазу” Яке виключне право для Кабміну? Це перше.

Друге — відповідно до Закону України “Про управління об'єктів державної власності, функції управління корпоративними правами, виконуються безпосередньо урядом або Фондом держмайна або уповноваженими органами управління”. Тобто, не можеш водночас або, або, або.

Якщо Кабмін передає повноваження на управління Фонду держмайна, або об'єкт передає Фонд держмайна, тоді Фонд держмайна управляє. Якщо Кабмін віддає в управління цей об'єкт міністерству, то управляє міністерство, а не уряд.

Вони стверджують. Що для “Нафтогазу” уряд був зобов'язаний примати директиви, тому що Кабмін власник. Так, він власник. Але він делегував свої право Мінпаливенерго. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно “Нафтогазу” передані постановою КМУ від 15.12.2005 року № 1205 Мінпалиенерго. Відкриваєте Нагребельного, вашу експертизу, де чітко написано.

Тимошенко зачитує сторінка 3 експертиза, яку підписав Нагребельний від 17.05. 2010 року.

Тобто, іншими словами кабмін не мав не те, що виключного права, він не мав ніякого права видавати директиви. Яке має право обвинувачення посилатись на слово “виключне право Кабміну”, якщо це прямо заборонено Кабміну?

По-третє, законодавством України, чітко визначено, які директиви може приймати Кабмін, як своє виключне право. Це єдиний випадок в законодавстві України. Я розумію, що вам це не цікаво, це не для вас не мало і не має значення. Послухайте, хоча б із поваги.

Коли в параграфі 6 і 46 регламенту Кабміну посилаються на прийняття директив, то маються на увазі тільки ті директиви, які передбачені законом, як компетенція Кабміну, а не будь-які директиви, які хоче придумати Кабмін. Давайте приймемо директиву про укладання угоди Генпрокуратурою, наприклад, з якимось господарюючим суб'єктом, урядом приймемо.

Можна таку директиву прийняти? Ні. Тому, законодавством України передбачений один випадок прийняття директив Кабміну, як його виключне правою. Це передбачено Законом України “Про міжнародні договори” п. б ч. 2. ст.. 5, де сказано, що виключно для підписання міжнародних договорів, Кабмін затверджує директиви делегації чи представникові України. Саме для цього передбачений законом параграф 4, 46 регламенту Кабміну, а не взагалі на всі випадки життя.

Саме для такого типу директив Кабмін наділений виключним правом приймати цей документ на своєму засіданні. Але контракти між “Нафто газом” і “Газпромом” не відносяться до міжнародних договорів. Це не може не знати прокуратура, це зовнішньоекономічні контракти, це не міжнародні договори і тому, в цьому випадку діє ст.. 6 ГКУ, яка не дозволяє органам державної влади втручатись в діяльність господарських суб'єктів. Кабмін не має права затверджувати директиви “Нафтогазу”.

По-четверте, контракти між “Нафто газом” і 2Газпромом” можна віднести до зовнішньоекономічної діяльності, але Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, не містить норм щодо надання директив органам державної влади і суб'єктам господарювання, якими є “Нафтогазу”. Відповіді дно, виключне право Кабміну, на прийняття директив для укладання зовнішньоекономічних контрактів для укладання “Нафтогазу” в українському законодавстві — відсутнє. На чому ви базувались говорячи про виключне право? Це обман, який ви записали.

Я хочу сказати, що наша юридична команда не єдина, яка чітко прокурорам сказала. Що уряд не має такого виключного права.

А тепер я хочу, що в ви розважились. Ви знаєте, що Партія регіонів є інструмент олігархії, інструмент Януковича. Один з депутатів цієї партії пан Олійник, це шоумен цієї партії, який ходить по всім каналам, якій виконує всю брудну роботу. Він написав заяву про мій злочин, по якому порушена справа, до ГПУ. ГПУ вивчила цю історію, розібралась з моїми директивами, ще до порушення КС.

Зараз у мене документ, який знаходиться у матеріалах КС, цей документ підписаний Генеральним прокурором Медведько 19.05.2010 року. Цей документ адресований Льовочкіну. Де очевидно, Льовочкін до нього звернувся і запитав, чи є злочин в діях Тимошенко, що воно підписала директиви, і те, що вона не затвердила ці директиви Кабміном. Що пише Медведько? Я цитую — том 26 аркуш 182.

Пане суддя, я це говорю для Вас, знаєте чому? Тому що мою невинуватість нам не потрібно доводити, її довід пан Медведько.

Тимошенко цитує том 26 аркуш справи 182.

Зрозуміло, що Медведько чітко сказав, що директиви Кабміну потрібні в одному випадку, це коли підписуються міжнародні договори. Угода між “Нафто газом” і “Газпромом” не є міждержавною, міжурядовою, ніякою.

Для Вас Медведько — авторитет?

Далі пише Медведько — у свою чергу Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність”, якій регулює основні засади підписання контрактів між господарюючими суб'єктами, не містить норм про обов'язковість надання директив органами державної влади, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладання зовнішньоекономічної діяльності. Як ще потрібно сказати? Тут написано, що директива для зовнішньоекономічних контрактів уряду України не потрібно. Це Медведько, це не я.

Далі пише — Законом України “ Про Кабмін” прем'єру не заборонено приймати одноособово відповідні рішення, мається на увазі директиви, це значить що, немає явного перевищення повноважень, тому що такі повноваження не заборонені і незафіксовані.

Далі пан Медведько зазначає, що за висновками фахівців Мін’юсту, а це Лаврінович, та інституту Держави і права ім. Корецького, увага, директиви делегації НАК на переговори з ВАТ, щодо укладання контракту купівлі-продажу і далі по тексту, затвердження 19.01.2009 р., прем’єр-міністром України не можуть розглядатися у розумінні директив уряду затвердженням Яких обов’язково передбачено законодавством України, ну дякую Медведько, що я можу ще сказати.

Скажіть будь ласка, якщо цілий Медведько для усіх прокурорів, слідчих написав, що мої директиви не можна розуміти як у вигляді, якості директив уряду, як тоді їх Дубіна міг їх прийняти за директиви уряду, там немає не ознак рішення уряду, не реквізитів рішення, і Дубіна який пів життя попрацював урядовцям, не знає як оформлюється рішення уряду.

Ну кого Ви тут тримаєте за неповноцінних ?

Це Медведько, який просто іншими словами написав Льовочкін, що я діяла в межах своїх повноважень, що директиви на переговори між НАК та “Газпром” не є виключними компетенцією і повноваженням уряду України, як ще написати. Які ще докази потрібні, щоб оця вибачте, зграю не вимагала для мене 7 років за політичним дорученням.

Це матеріали справи том 26 ст. 86, у них це було до того як вони порушили КС, Ви розумієте по датам, що слідчий який порушував КС володів цим документом, це не сьогоднішній документ. Це значить що свідомо слідчий чинив злочин. Ці прокурори коли говорили про 7 років, вони володіли цим документом в матеріалі КС, а суддя який кинув мене за грати, володів документом Медведька, і він знав, що кидаючи мене за грати, що в мене немає ніякого складу злочину, це виконується доручення Януковича, не мають просто не мають відмовитися, це не все, це тільки початок.

Міністерство Юстиції України, документ том 1 КС ст..182-187 це заключення Мін’юсту по моїй КС. Підписав О. Лаврінович, Міністр Юстиції діючого уряду Азарова і Януковича.

Ст. 183 том 1 КС заключення Мін’юсту, як Ви думаєте кому Лаврінович написав?

Хорошковському Валерію Івановичу. Тобто мається на увазі тоді коли Хорошковський хотів у Лавріновича взяти для себе документ, який дозволяє порушити проти мене КС. Вимог щодо необхідності затвердження Кабміну директив делегації НАК України на переговори з іншими об’єктами господарювання, українське законодавство не містить, статут НАКу не містить, Він прямо написав, що прийняття директив Кабміну не передбачений законодавством, і як наслідок не є компетенцією Кабміну, яку як би я порушила.

Далі пише Лаврінович, Закон України про зовнішню економічну діяльність які регулює основні засади здійснення зовнішньо економічної діяльності, не містить норм щодо надання директив органам державної Влади, а Кабмін це орган Державної Влади суб’єктам зовнішньо економічної діяльності якими є НАК та “Газпром”, щодо укладання зовнішньо економічних договорів контрактів, як ще треба пояснити що не передбачено директив Кабміну.

Враховуючи викладене це законодавство України, це Лаврінович, це не я , передбачає затвердження Кабміну директив делегаціям, чи представникам України стосовно ведення переговорів і підписання лише, міжнародних договорів України, якими не є договори контракти між НАК та “Газпром”, тобто це Лаврінович пише. У зв’язку з цим директив делегаціям НАК на переговори з ВАТ, які затверджені прем’єр-міністр України 19 січня 2009 р., на нашу думку не можуть розглядатися у розумінні директив уряду затвердження яких передбачено законодавством України, я не знаю, це треба коментувати чи ні, мені здається це “ноу комент”.

Це ще документ Лавріновича, він дуже обширний, прямо по пунктам розкладає, що в моїх діях немає порушення Закону. Таким чином на нашу думку положенням контрактів від 19 січня 2009 р., це всі кризові контракти, несу перечать положенням меморандуму, які підписані між прем’єр-міністром Росії і України, тобто все в межах Закону, пишуть Хорошковському не чіпайте тому що там КС немає. А Хорошковський не чує нічого Він замовлення виконує. В принципі цього достатньо.

От документ, Хорошковському матеріали справи том 1 ст. 182-187 підписано Лавріновичем, в матеріалах справи, скажіть коли ці матеріали з’явилися у слідчого, ці були у Нічвоглода до порушення КС, це значить що Нічвоглод маючи це порушив КС, заздалегідь і завідомо знаючи, що злочину немає.

А коли оці легендарні прокурори познайомилися з документами які підписали Мін’юст, Ген прокурор, Заступник Ген прокурора, такий документ дала експертиза, яку підписав Нагребельний на замовлення Прокуратури, у них всі ці документи були з першого дня і вони не зважаючи на ці документи, свідомо з власних зацікавлених інтересах продовжують відстоювати обвинувачення, проти людини яка заздалегідь невинувата.

Що суддя робить, коли у судді з’явився цей документ Мін’юсту, цей документ з’явився з першого дня в матеріалах справи, незважаючи на те, що суддя Кірєєв прочитав, заключення Мін’юсту, і лист Генпрокурора, на Льовочкіна, прочитав експертизу Нагребельного, Він мене заарештовує, знаючи заздалегідь що в моїх діях немає складу злочину. Так хто тут злочинець питання?

Єдине що я почула нового креативного у виступі представника обвинувачення на дебатах, це те що вони не можуть сої директиви вважати дорученням, не можуть просто, тому що вони не на бланку написані.

Скажіть, у нас де не будь передбачено КК, що взагалі могли нести прокурори. І просто де треба взяти професійну совість, тому що це обвинувачення і читають і нормальні юристи і правозахисники, і як вони просто потім будуть в очі своїм колегам дивитись. Хоча в принципі політичні замовлення в прокуратурі виконувати це норма, ну все одне Якось то не зручно, неудобно перед товаришами.

Я хочу сказати, що я не зобов’язана була все заговорити, не мій обов’язок доводити свою невинуватість, вони зобов’язані були довести.

По-перше прийняття таких директив на переговори між НАК та “Газпромом” була виключно компетенція уряду України, жодного доказу у КС немає. Вони мусили довести, а це можна довести моїми показами власними, що ці директиви це не моє доручення. Я перед Вами стою живий Екс прем’єр-міністр. Ці директиви я задумала і написала як доручення своє, вибачте, що не на бланку.

Ви знаєте що таке одноособова свідома з умислом, підписала документ який мусив прийматися виключно колегіально.

Ви розумієте взагалі це словосполучення, це значить що я мусила десь тихо підробити рішення уряду без голосування, надати всі реквізити, прийнято рішення уряду такого то числа, хоча воно не приймалося і поставити там свій підпис, і тоді це було би, злочином, що я умисно підготувала рішенням уряду не проголосувала його, поставила і видала надрукували, майте на увазі, що вступає в силу після оприлюднення рішення уряду. це значить що я мусила і оприлюднити його і сказати що це рішення уряду, а поставити там свій особистий підпис оце є злочин передбачений ч. 3 ст. 365., а якщо я стою жива перед Вами, яка працювала прем’єр-міністром, і кажу що я написала своє доручення, і для особо необізнаних матеріали справи поклала філологічну експертизу, де написано, що доручення і директиви, це слова синоніми. Ви знаєте що таке синоніми?

Тому я прошу Вас не займатися абсурдом от і все. Я Вам говорю, це моє доручення, які вам ще свідчення потрібні, я його задумала як доручення, підписала, передала Міністру палива енергетики. Пане суддя я підписала це як доручення. Це рішення уряду ніде не оприлюднене не зареєстровано, на ньому немає реквізитів уряду, я не підроблювала його ставлячи свій підпис, чи очевидно людині яка далека від права, а людині яка має юридичну освіту, просто сором писати такі обвинувальні висновки.

От слухайте що кажуть, витратили приблизно 2 тижні на з’ясування моменту, та ламали Дубіну під загрозою арешту, доламали Діденка під обіцянку випустити на волю, щоб вони дали покази, що вони думали, що це не доручення прем’єр-міністра, що а це рішення уряду. А навіщо для цього покази Дубіни і Діденка.

Ви можете мені пояснити? Коли Ви мусили взяти документ подивитися чи є на ньому реквізити, які повністю відповідають оформленню урядового документу. Чи оприлюдненого без голосування уряду, воно тільки за моїм підписом, — і тоді б ви сказали “Вона сфальшувала рішення уряду, — це правда, всі реквізити уряду все, там стоїть підпис, це не можливо”. Ну цього ж немає.

Навіщо задавати Дубіні і Діденку запитання, навіщо одного ув’язнювати та, слава богу, другого звільнили, тільки за те, що вони сказали, що вони думали можливо це рішення уряду. Ви розумієте до чого дійшло обвинувачення.

Наступне що вони говорять, в кімнаті три людини і четвертий Лівінський, біля каміну в кабінеті уряду РФ, я, Продан, Лівінський і Дубіна, вони з’ясовують кому я першому в руки дала директиви, Ви розумієте, в одній кімнаті ми стоїмо, і вони проводять детальне глибоке розслідування, я в руки першим цей документ віддали Дубині, чи Продану, ну абсурд.

Абсурд, люди знаходяться в одній кімнаті Лівінський приніс документ, який прямо має призначення, тому кому я мала виписати доручення. А хто ж перший його в руки взяв, вони встановили через складні слідчі дії, що першим в руки взяв Дубіна. А Дубіна каже, та ні я не зовсім його взяв, я його потримав та віддав. А Продан доводить, та ні Він його потримав віддав мені а потім я віддав Діденку.

За це 7 років Ви мені виписуєте, чи за що?

Дорогі друзі, зібралися урядовці в одній кімнаті, принесли документ оформлений мною для Продана, Продан підтвердив, що для Продана, я підтвердила, що для Продана, Дубіна підтвердив, що в кінцевому підсумку останнім доторкнувся Продан. А вони говорять ні, вона в руки дала Дубині.

Ви розумієте до якого абсурду доходить обвинувачення, на що вони витрачають бюджетні гроші, ведучи отакі судові процеси, позорніки просто, що я можу сказати.

Кому захотіла, тому і дала почитати.

Головне, я думаю, якщо в підсумку на фоні всього цього буде обвинувальний вирок, це треба в цирку показувати, такого бути не може в принципі. Скажіть, в якому порядку люди подивилися цей документ.

Це документ моє інформаційне повідомлення доручення, що завгодно, про результати переговорів, які до видачі цього доручення чули всі на публічній прес конференції моїй з Путіним, Дубіна, Діденко, Продан, всі включаючи російську делегацію. Я формалізувала це, що це змінило в житті.

То я вибачте, якщо б захотіла це зробити, то я скористалася, якщо би захотіла віддати це наприклад Дубині, та ніяких проблем, вибачте, тому що ст. 44 прем’єр-міністру України, Закон про Кабмін, читаю.

Прем’єр-міністр України ст. 44 п. 9, прем’єр-міністр України представляє Кабмін у відносинах з підприємствами, так я би дала про мої домовленості з Путіним Дубині, і нічого страшного з цього не було. Кожна людина яка працює при владі знає, кожен керівник НАКу за всі роки незалежності України отримував прямі команди від президента і прем’єра.

В чому злочин, Ви що шановні друзі. Враховуючи, що тут так дивляться на КС, то я зараз займаюсь абсурдом і намагаюсь пояснити, спираючись на нормативні документи, закони, регламенти, тому що я хочу просто вже для особливо талановитих прокурорів і судді пояснити вже на пальцях, що, в принципі, я це робити могла.

І ще одна річ. Вони також 2 тижні витратили на те, щоб довести вносилися документи на засідання уряду чи не вносились. А якби вносились, наприклад, от Прокуратура права, вносились документи на засідання уряду, захотіли проголосувати директиви, наприклад, хоча не передбачено законом, наприклад, уряд хотів проголосувати, порушуючи закони.

Внесли документи проекту, навіть, вони всі були завізовані, навіть, було все нормально, і Уряд обговорив, обговорив і не прийняв. Ну і що? Не прийняв уряд, що з цього, поясність? Що, нехай криза продовжується? Добре. Навіть, я з вами згідна. Навіть, Турчинов може намагався провести, не провів, уряд не прийняв, ну і що? Абсолютно в моїй компетенції провести переговори, домовитися і довести результати переговорів до виконавця.

Це моя прямо компетенція. Та ви хоча 300 разів доведіть, що вносились документи, хоча вони не вносились, і що Турчинов ставив їх на голосування, коли стенограма говорить, що вони не ставились на голосування. І, навіть, було у стенограмі офіційно, що уряд не прийняв, це нічого не міняє в цій історії.

Про це вже сказав кожен з моїх захисників — це чисто потрібно буде в підручники для студентів юридичних факультетів вносити. Бажаючи створити позитивний імідж ефективного керівника держави, вирішила погодитися на вказані невигідні для України умови. Це треба вносити у підручники, як приклад того, як не треба писати обвинувальні висновки. Ці люди уявляють, що умислом або особистою вигодою було бажання політика створити позитивний імідж. Посадіть всіх політиків. До єдиного.

Всі хочуть створити позитивний імідж. це можна трактувати умисел це чи це особиста вигода, чи що це, взагалі, таке? Я розумію, шановні прокурори, що ви цю галіматью не писали. Я розумію, що ви цю галіматью не розслідували, і що кожен раз, коли мої адвокати називали дати і номери документів, коли особливо називали 31 квітня 2011 року, дата, яка, взагалі, в календарі не існує, вам хотілося десь там під сталі залізти і сховати голови. Я це розумію.

Що ви тут не писали, не давали, нічого не робили, ви тут тільки в якості сторони, яка підтримує обвинувачення, і для вас теж сюрприз в усіх цих томах, для вас це теж джерело знань. Ви ж не можете підтримувати таке обвинувачення. Не маєте права просто. Навіть, якщо ви цей твір не писали. Не хочу, чесно кажучи, мої захисник настільки ретельно по всьому пройшли. У моєму виступі є цитати унікальні, які треба було би, безумовно, коментувати але вони вже від коментовані. Наприклад, особиста підготовка директив, передачі їх невстановленим особам, особисто надрукувала, особисто поставила печатку.

Ви знаєте, я хочу вам сказати, що все це можна віднести до серії анекдотів. Якщо б це був не обвинувальний висновок, а анекдот, то можна було б це почитати. Наприклад: “Ви обвинувачуєте мене в тому, що я сама надрукувала, перебуваючи у приміщенні Кабміну 18.01”.

По-перше, загально відомо всім, що 18 вночі я тільки прилетіла, і я нікуди в уряд не їхала. 18.01.2009 року — це була неділя. Я не була в уряді. Я не могла там нічого друкувати, ніхто нічого там не міг ставити, і все інше я нічого не могла робити. Я хочу вам сказати, що прем’єр, як правило, ніколи не друкує такі системні документи, сам їх не пише, сам їх не друкує і сам ніколи не ставить печатку.

Як таке слідчий міг, взагалі, написати в обвинувальному висновку? Ви розумієте, що щоб скласти такий документ, треба володіти спеціальними нюансами, якими володіє лише НАК. І я хочу вам сказати, що так, дійсно, ніяких сумнівів немає, що ці директиви друкувалися або а НАКу, або у Мінпаливенерго, там, де є фахівці, які можуть це написати. Але точно не у моєму Секретаріаті, тому що вони так бездарно не друкують.

По-друге, вам дуже чітко всі свідки сказали, що ніхто ніяку печатку з рук не випускає, вона зберігається в сейфі. Як я могла взяти печатку і піти десь під полою оставити печатку? Що ви таке говорите?

Тим паче, що всі свідки сказали, що в житті ніхто не доторкається до цієї печатки, і що 18-19 вона була у сейфі. І що нею розпоряджалися тільки працівники Секретаріату. Просто не хочеться про це говорити. Але, ви знаєте, я просто приверну увагу на це.

Коли мені пред’явили ці директиви у Прокуратурі, враховуючи, що я ще без окулярів, я подивилась, по-перше, я знаю, що я директиви підписувала, по-друге, я знаю, що там стоїть мій підпис. І подивилась, я не можу “на глаз” відлічити підпис від факсиміле без окулярів. Я подивилася, мені здалося, що документ.

Але потім, коли вже взялися за справу адвокати, коли проаналізували цей документ, подивились на цей підпис, на цих директивах стоїть факсиміле. Це не оригінальний документ. Коли цей документ випускався, там був оригінал, на якому стояв мій підпис, і там були декілька копій, на який стояла факсиміле. Але у мене питання, по-перше, чому не взяли оригінал для кримінальної справи? Я не відмовляюсь, я директиви підписувала.

Але я їх не вивчила напам’ять. Я не знаю чи відповідає оригінал, який я підписала, тому, що лежить у справі зараз, копія документу. Якби я вчила напам’ять, я би сказала, що там кожна літера співпадає і так, це так. Але якщо я не знаю його тексту досконало, до коми, хіба ми можемо стверджувати, що в цих директивах під якесь факсиміле не вписали речі, яких не було у справжній директивах, пане суддя?

Я ще раз підкреслюю, це не значить, що я не підписувала директиви, це значить, що я саме ці директиви не підписувала. І це значить, що ніхто сьогодні не можу ствердити, що в цих директивах істинно те, що є. дуже добрий приклад привів Сергій Власно, якщо я не помиляюсь на 5-му каналі, коли говорив по копію директив, яка є. він сказав, що це одне і те ж саме, якщо би розслідували у судовому засіданні вбивство когось, а замість, вибачте, трупа був би муляж трупа або манекен.

Принесли би і сказали, що ось вам труп. Це одне і те ж саме. Ви розглядаєте у судовому засіданні неоригінальний документ, мною не підписаний. Знайдіть оригінал. Я відповідаю в цих директивах за кожне слово, за кожну літеру, за кожну кому, і там десть стоїть мій оригінальний підпис. Але ви ж сьогодні вивчаєте муляж. До речі, і експертиза, яку зробили, уявіть собі, яка унікальні експертиза, вона на факсиміле, а експертиза, ви знаєте, вона за 3 хвилини визначається чи це факсиміле, чи від руки написано. Експертиза на замовлення Генеральної прокуратури на факсиміле пише, що це є власноручно поставлений підпис.

Як можна довіряти цим експертизам, скажіть мені, будь ласка. Я хочу запитати у прокурорів, які сидять, і у судді: ви розумієте, що вас просто підставляють? Ви розумієте, що всі правознавці, які за цим слідкують, просто знають аксіому, що не можна головний доказ у справі розглядати як копію документу? А я вам говорю: я не впевнена, що цей документ ідентичний тому, який я персонально, особисто підписала. Так, він схожий, але я не впевнена, що він ідентичний.

Тому ключовий доказ у справі: мною не підписувався, я на ньому не ставила печатку, його текст не готувала. Про що ми говоримо в обвинувальному висновку? І як просити 7 років? Уявіть собі, встає тендітна симпатична жіночка, у якої, я думаю, можливо, теж є сім’я, батьки, діти, вона знає, що у матеріалах справи лежить копія документу, вона знає аксіому для кожного правника, що не можна розглядати копію, і вона встає і з наївними очима говорить: “7 років”. А чого не 20, поясність?

Там теж можна було підшукати статтю. Не хочу про експертизи говорити. Я думаю, що Олександр Андрійович так красочно поговорив про експертизи, що, в принципі, цю справу треба на смітник, а не в обвинувальний висновок. Не хочу забирати ваш час.

Ви знаєте, що 365 частина 3 базується на двох речах. Перше — це перевищення влади або службових повноважень, і це те, що я якби-то незаконно підписала своє доручення у вигляді директив.

Про це ми з вами поговорили. І я думаю, що, навіть, якщо в цьому залі сидять люди далекі від правової освіти, просто зрозуміло, що те, що я зробила, я зробила строго в межах своєї компетенції. Більше того, я зобов’язана була це зробити. Тобто, це був мій обов’язок.

Це, навіть, не факультатив. Тобто, не те, що явного перевищення, як написано в 365, немає, немає будь-якого перевищення. Більше того, є дія строго в межах своїх повноважень і діючого законодавства. Тобто, перша частина 365 статті мертва. Немає умислу, немає особистої зацікавленості, немає явного перевищення повноважень і немає будь-якого перевищення повноважень.

Про що ми тоді говоримо? Про яку 365? Але в 365 є ще одна частина — це нанесення шкоди будь-яким інтересам, приватної особи, підприємства або держави. Це цікава річ. Що вони роблять — вони беруть і рахують збитки, причому збитки порахували 194 млн. доларів, з невеличким хвостиком, я просто говорю, щоб зрозуміти. В одній частині обвинувального висновку вони пишуть, що це збиток “Укртрансгазу”, в другій частині обвинувачення вони пишуть, що це збиток НАКу, а потім вони це ще пов’язують, що це шкода, нанесена державі.

Для всіх зрозуміло, що це три різних збитки, так? Насправді, це просто вони помилилися і в трьох різних місцях написали збитки трьох абсолютно різних суб’єктів цього процесу. Звідки взялися 194 млн.? Я думаю на цьому треба особливо загострити увагу. Я просто одразу хочу сказати вам, що з одного боку якщо б, наприклад, ці збитки реально були у “Укртрансгазу” або у НАКу, наприклад, ці збитки є, наприклад, будемо рахувати, що вони правильно вивели збитки.

Я, як прем’єр, до результатів діяльності господарюючих суб’єктів не маю ніякого відношення. Це якщо взяти, що збитки є. чому? Тому що директиви, які я дала, я дала на переговори, а не на підписання контрактів. На переговори. Ви там бачили це слово? На переговори. Бачили, це вже додає оптимізму.

Що це значить — на переговори? Це значить, що в моїх директивах зазначено, що НАК мусить керуватися, вірніше, зобов’язаний керуватися…хочу зачитати. Директиви, том 2 сторінка 155: “Директиви делегації НАКу на переговори з “Газпромом””.

Тобто, на переговори. Це не імперативні речі для підписання контракту. Друге — прямо написано у директивах, цитую: “Під час переговорів українські делегації керуватися положеннями конституції, законів України, указами президента та цими директивами”. На переговори. Тобто, всім комплексом нормативних документів, які треба врахувати при підписанні цих контрактів. Я не мала і не маю ніякого відношення до розробки цих контрактів, до їх прорахування, до їх підписання, до їх укладання, ні до чого. В цих директивах немає жодного слова про зобов’язання підписати ці контракти. Жодного слова. Хоча я, в той же час, говорю, що контракти, які підписав дубина і Віденко, вигідні, ефективні, економічно, доцільна абсолютно були для розв’язання кризи. І це не значить, що я говорю, що контракти вигідні, але я до них не маю відношення. Вони вигідні, правильні, ефективні, такі, як треба Україні, але я просто не маю до них ніякого відношення.

Тому в директивах нічого немає, ніяких імперативних доручень на підписання контракту. Це значить, що за будь-які наслідки господарської діяльності господарюючих суб’єктів, навіть, якщо б там були мільярдні збитки, я не мажу по закону нести відповідальність, тому що це компетенція і відповідальність інших людей. Я не розумію як можна було результати господарської діяльності покласти в основу кримінальної справи проти мене.

Це я вам говорю слово, якщо б були збитки. Але я одразу хочу вам сказати, що цих збитків не існує. Просто, щоб вам було зрозуміло. Якщо б я говорила, що там є збитки, але за них відповідає Дубина або віденко, а я тут ні при чому… Я говорю, що я ні при чому, але там і збитків немає. І якщо б там були збитки, я б також була б ні при чому. Але їх немає. Я зрозуміло сказала? Зрозуміло.

А тепер я вам поясню звідки вони взяли збитки. Вам буде дуже цікаво це знати.

Що вони роблять, тут вже без бумаг, буду просто цитувати документи.

Довідка комісійної перевірки з окремих питань. Поміжна і головна. Проміжна — це перший документ. Це том 1 сторінки 191-198. Це єдиний первинний документ не бухгалтерського походження, який не базується на бухгалтерських документах, на базі якого вони обрахували збитки НАКу. Як вони рахували.

Я прошу прокурорів послухати, бо мені здається це важливо. Можливо, ви потім відмовитесь від свого обвинувачення. Вони беруть висновок, що середня ціна газу, яку ми отримали від Росії, на 2009 рік складає 232 долари, і потім чисто аналітично, не базуючись на бухгалтерських документах, порівнюють вартість газу 2009 року з вартістю газу 2008 року. У 2008 році газ був 179 доларів, а вони говорять, що у 2009 газ коштує 232. Тому 232 мінус 179 — це, наприклад, 54 долари. І беруть ці 54 долари, множать на обсяг технічного газу, який використаний “Укртрансгазом”, і говорять, що це збитки, які нанесла прем’єр. Все. Це збитки, дорогі друзі.

Скажіть мені, будь ласка, по-перше, яке я відношення маю до того, що робить “Укртрансгаз”? По-друге — як можна рахувати ринкове зростання ціни, як збитки? А по-третє — як, взагалі, можна збитки рахувати абсолютно окремо від бухгалтерських документів? Тобто, це аналітичний висновок, а не бухгалтерський звіт.

А тепер я хочу просто вам пояснити як це сфальшовано. Як ця комісійна довідка сфальшована. Тому що, перше — газ, який отриманий від РФ у 2009 році, у 2009 році ніколи не використовувався на технічні потреби. Це перше. І це доведено, я буду зараз говорити матеріалами справи. На виробничо-технічні потреби у 2009 році не використовувався газ, який був закуплений НАКом у 2009 році, ви це розумієте? Тому ціна 232 взагалі, неправомірна для того, щоб її брати. Чому взяли 232? Чому без бухгалтерських документів сказали, що це газ саме пішов на виробничо-технологічні потреби незрозуміло.

А тепер як робилася ця довідка. Довідка — це єдиний документ, який обрахував збитки. Абсолютно незаконним шляхом, не бухгалтерським шляхом, і абсолютно без будь-яких підстав рахувати збитки. Тепер я вам хочу оголосити як цей документ зроблений. Для цього є протокол допиту свідка. Ця фальшива довідка підписана 10 людьми. Вони всі представники влади, всі з різних структур.

Один з тих людей, який підписав довідку — це пан Винокуров, Директор Юридичного департаменту НАКу. Він був присутній як підписант цієї довідки. Довідка називається “Довідка комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності НАКу з 2008 року по 2010”. Тобто, з 01.01.2008 до 31.12.2010. За 3 роки требу було перевірити господарську діяльність НАКу.

За 3 роки всі бухгалтерські документи. І після цього мусила народитися ця довідка. А тепер як вона народжувалась. Це офіційні покази свідка Винокурові, який підписав цю довідку. Том 10 сторінка 20-32. А тепер я просто цитую: “11 квітня 2011 року за вказівкою керівництва НАКу я прибув до ГоловКРУ”. Тобто, 11 квітня 2011 року йому просто сказали і він туди прийшов, в КРУ. Друге — “Близько 10 години 11 квітня” — в цей же день — “в кабінеті заступника голови КРУ Рубан та під її головуванням відбулася вищезазначена нарада.

Пані Рубан не є членом цієї комісії, і ніякого відношення до цієї комісійної перевірки не має. Але вона їх зібрала, перший раз і останній раз, 11 квітня 211 року. Далі. Третій пункт — “Під час наради Рубан нам повідомила, що відповідно до наказу ГоловКРУ всі присутні, включені до складу робочої групи з комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності”. Тобто, їх 11-го запросили, 11-го їм повідомили, що вони члени групи о 10 годині. “В подальшому присутнім на нараді було запропоновано ознайомитись та узгодити програму перевірки”.

Тобто, не сама комісія створювала програму перевірки, а вже людина, яка не входить до цієї групи, і яка представляє владу, вже дала і програму перевірки. Далі: “Після опрацювання програми робочого плану перевірки за 3 роки господарської діяльності НАКу заступником голови КРУ Рубан було надано на ознайомлення всім присутнім проект комісійної довідки” — це офіційні покази — “щодо перевірки Національної акціонерної компанії та яка містила ці висновки”. Тобто, іншими словами, 11 числа їх зібрали, сказали, що вони в групі, дали їм план перевірки за 3 роки НАКу, і тут же дали готову комісійну довідку для підписання.

Наступне: “Всім присутнім на нараді було запропоновано підписати проміжну довідку” — прямо покази — “я підписав зазначену довідку, оскільки я був включений до групи”. Крапка. Нормально? Це покази. Що це цікавого? Цитую: “На зазначеній нараді також були присутні представники СБУ, під контролем яких ми працювали”. Це що таке? Далі. Аркуш справи 31 том 10. Пан Винокуров, керівник Юридичного департаменту НАКу.

Наступне. “26 липня 2011 року” — це те ж саме, не буду цитувати, скажу тільки, що також є документ, коли Винокуров давав покази тут в суді, і йому прокурор задав питання: чи наполягаєте Ви на раніше даних Вами показах. Винокуров: “Так, я підтверджую раніше дані мною покази на досудовому слідстві”.

Тобто, іншими словами, під присягою буквально в судовому засідання пан Винокуров підтвердив, що його використали для фальсифікації ключової експертизи довідки комісійної перевірки по обрахуванню збитків.

Такі приблизно покази надали і інші члени цієї так званої групи по комісійній перевірці. Я хочу одразу сказати, що, перше — якщо базуватися на бухгалтерських документах — а я далі буду про це говорити — газу на виробничо-технічні потреби ніколи у 2009 році не поставлявся по ціні 232 долари. Ніколи.

Для цього є бухгалтерська документація. По-друге — ніяких збитків “Укртрансгаз” у 2009 році не поніс. Ця компанія суперприбуткова, і це видно з документів матеріалів справи, які я буду зараз оголошувати. Третє — а, можливо, НАК поніс збитки, тому що продав газ, який коштував для нього 232,98, можливо, він продав дешевше “Укртрансгазу”? це креатин, який народив представник цивільного позивача прямо тут, по ходу. Цього немає в обвинувальному висновку, щоб ви розуміли.

Це просто я даю відповідь вже на креатин, який тут заявлений. Що якби-то НАК продав технічний газ “Уктрансгазу” по ціні нижчій, ніж 232, і поніс від цього збитки, так? То я одразу хочу сказати, що цього теж немає. Тому що у мене в розпорядженні матеріали кримінальної справи. А, можливо, тоді держава понесла збитки, як вони пишуть? Ні, держава не понесла збитки, тому що “Укртрансгаз” спрацював з прибутком по цій статті, і НАК по цій статті спрацював з прибутком. Немає збитків як таких по бухгалтерським документам.

І ця довідка — чистий фальсифікат. І пан Винокуров детально пояснив як цей фальсифікат робився. Коли ми попросили суд і слідство викликати пані Рубан, яка фальшувала цю довідку, і всі на неї показали, що вона фальшувала, суддя сказав, що недоцільно цього експерта визивати, і недоцільно Рубан викликати, тому що навіщо, насправді, встановлювати істину і справі. І так все ясно. Вирок написаний, що там ще аналізувати. Так я тепер вам прокоментує реальні документи.

Перше. Я посилаюсь тільки на матеріали справи. Ви знаєте, що у нас не долучили до справи жодного документу, який ми просили, тому ми вимушені були обходитися тим, що у нас є, вірніше, що є у справі. Матеріали справи, том 7 сторінка 81-95. Пане суддя, я в першу чергу хочу сказати це для Вас. Що це за документ? Це первинний бухгалтерський документ по передачі технічного газу, це газ на технічні потреби, від НАКу, “Укртрансгазу”. Тут є все: звідки взяти цей газ, по якій ціні цей газ, в якому обсязі цей газ.

Це не могла Прокуратура, коли вони у матеріалах справи мають ці акти, первинні документи, і у матеріалах справи вони прикладені, вони не могли ними не користуватись. І тепер я вже тут, вибачте, буду з одного боку цитувати обвинувальний висновок, а з другого боку буду вам показувати документи.

Цитую. “ДК “Укртрансгаз” у 2009 році при незмінній ставці на транзит ціна закупівлі газу на виробничо-технічні витрати зросла на 29,8, що збільшувало витратну складову на транзитні роботи ДК “Укртрансгаз” на 194 млн. доларів”. Тобто іншими словами вони тут сказали, що компанія “Укртрансгаз” витратила більше на закупівлю технічного газу у НАКу на 194 млн. При цьому, вони беруть ціну на газ 232 долари. Так я вам хочу сказати, що по документам “Укртрансгаз” не закуповував у НАКу по ціні 232.

Ось що саме головне. Тобто, він не витрачав цих грошей. Не було збільшення на технічні потреби на газ. Тому що в акті цьому написано — а ці акти за всі місяці тут, за кожен — в цих актах — я дослівно читаю, це за січень місяць — відповідно до договору “Укртрансгаз” приймає природній газ, відібраний із газових сховищ України, згідно акту по ціні 1 тис. 382 грн. прямо бухг7алтерський документ. 1 тис. 382 грн. при тому, що курс тоді був 7,7, а це теж докладено до матеріалів справи, є офіційна довідка банку про курси, які були на кожен місяць. 179, тобто, не 232. А якщо 179, то збитків немає. Тому що 179, як вони кажуть, у 2008, 179 у 2009. Збитків немає у “Укртрансгазу”.

Але це ще не все. Частину цього газу “Укртрансгаз” закуповував по іншій ціні — 1 тис. 233, а це вже 160 доларів. І у підсумку, коли ми порахували по цим актам середню ціну, по якій закуповувався, вона в середньому вийшла 170 доларів. Тобто, 170 доларів вони продавали дорожче, тобто, НАК “Укртрансгазу” продавав на 9 доларів дорожче, ніж цей газ у нього обраховувався по бухгалтерії. Тобто, по цим актам ми зрозуміли три речі.

Перша річ — що технічний газ постачався “Укртрансгазу” НАКом. По-друге — контракт на забезпечення технічним газом “Укртрансгазу” у 2009 році, так, як тут написано, був підписаний 17.12.2008 року. тобто, контракт на забезпечення технічним газом “Укртрансгаз” був підписаний за місяць до розв’язання до газової кризи, і за місяць до підписання моїх директив. Як мої директиви могли вплинути на ціну на технічний газ, в той час, коли контракт на нього був підписаний за місяць до складення моїх директив? Ви розумієте про що іде мова?

Наступне. В цьому акті вказано звідки цей газ береться. Читаю: “Відповідно до договору від 17.12.08 НАК передає, а ДК “Укртрансгаз” приймає імпортований природній газ, відібраний із газових сховищ “Укртрансгазу”” . і всі контракти, і всі акти говорять про те що газ подавався з газових сховищ, а не з прямої труби, і не той, що подавався у 2009 році. Той, що був у сховищах.

Це свідчить прямо з актів. Але це ще не все. Це тільки початок. Ви розумієте, що цими актами володів слідчий, коли порушував кримінальну справу? Він знав, що такі акти є, але він абсолютно не спирався на них. Прокурори від мене разів 20 чули про ці акти. Суддя також чув. Прокурори після цього просять 7 років, після того, як бачать, що збитків ніяких немає. А суддя знаючи, що збитків немає, практично мене арештовує. Але це не всі документи. А давайте ми розберемося по які й же ціні був газ в газових сховищах України у 2009 році? Можливо, обвинувачення, суд, слідство не знало по якій ціні газ в ПСГ 2009? Знали.

Том 9 справи сторінка 28. Що це за документ? Це є висновок судово-товарознавчої експертизи, який зроблений 30.09.2010 року. Тобто, у них цей документ був, коли вони порушували кримінальну справу, і цей документ був у матеріалах справи.

На сторінці 28, і це експертиза, і це матеріали справи, зазначено, цитую: “Виходячи з наданих документів судовими експертами визначеного середньозважену суму витрат на тис кубічних метрів газу із включенням таких складових, як вартість газу, і всі інші складові собівартості на його придбання у пункті придбання відповідно до контрактів витрат на транспортування до кордону України та витрат на закачування газу у сховища.

Загальна сума вищезазначених середньозважених витрат, що є ціною газу в газових сховищах у 2009 році складає 173,93 долари”. Тобто, іншими словами, згідно актів весь газ на технічні потреби у 2009 році брався з ПСГ. Це прямо написано. Далі. Товарознавча експертиза говорить, що собівартість цього газу в ПСГ складає 170,93 долари. ось ціна технічного газу, яка надана експертизою.

Вона не 232, 998 долари. Це зрозуміло? тобто, іншими словами не збиток, а прибуток. Прибуток чому? Тому що абсолютно очевидно, що коли ціна тут є в з курсом 8, і з курсом 7,7, є ціна 1,223, є ціна 179, але що зробила експертиза компанії “альтернатива”?

Вони обрахували всі ці акти повністю, і вони порахували ціну середню, тобто, собівартість газу, яка була у газових сховищах, і вийшло, що приблизно на 9 доларів ціна собівартість нижча, ніж ціна, по якій продавав НАК “НАфтогаз” “Укртрансгазу”. Це означає, що НАК “Нафтогаз” працював по цьому варіанту з прибутком. Немає збитків.

Але це не всі експертизи.

Останній матеріал, який надає представник цивільного обвинувачення останній документ який Він долучав, Він долучив міжнародний аудит “Ernst&Young”. Я зараз не буду коментувати аудит “Ernst&Young”, його складно і довго коментувати, просто вони до цього додали довідку НАК “Нафтогаз”, де чітко зазначені дві речі.

Перше, Він сказав в цій довідці, що у 2009 р., на технічні потреби, було використано 3 млрд., 688 млн., куб. природного газу на загальну суму 5 млрд., 396 млн., гривень. Вони говорять що ціна на технічний газ була 232 дол., і це заплатив, судячи по обвинувальному висновку “Укртрансгаз”, а тут же НАК “Нафтогаз” каже, що вони за 3 млрд., 688 млн., весь технічний газ заплатили 5 млрд., 396 млн. Що робить простий математик, чи арифметик, Він просто діле гроші на обсяг, і отримує 179 дол.

Іншими словами, якщо взяти ціну по якій вони пишуть в обвинувальному висновку “Укртрансгаз” закуповував газ 232дол., 98, і помножити на обсяг газу який на технічні потреби, то це в півтора рази більше ніж суму яку вони реально витратили.

Ви розумієте цей абсурд, чому вони таке можуть робити. Це остання довідка яку разом з експертизою “Ernst&Young”, долучив НАК “Нафтогаз” , можна просто Вам навіть пане суддя, в стовпчик порахувати і Ви подивитеся, там і близько 232 немає, чого вони Вас підставляють. Вони вимагають у Вас, зробити обвинувальний вирок, а самі документів наклали таких, що в принципі обвинувальний вирок з цим робити неможливо.

А тепер, дорогі друзі, вже остаточні завершальні цитати по збиткам. Я переконана враховуючи, що слідчий Нічвоглод від СБУ від прокуратури 11 числа вранці отримав 15 томів, і 11 числа всередині дня не вивчаючи всі ці матеріали порушив проти мене КС. В цей же день склали довідку комісійної перевірки, тобто все в один день. А що саме цікаве, що безумовно у Нічвоглода за дві години, не було часу вивчити всі документи матеріалів КС.

І Він не думав що Хорошковський йому підклав таку неприємну річ, а потім у прокурорів не було часу це все читати, а потім у судді, а потім нам не давали час все читати. Коли ми отримали 2 тижні і все це почитали, то чесно кажучи шоковий стан просто. Якщо у них все це було, як вони можуть взагалі про якусь КС говорити, чому.

Том 14 пане суддя, помітьте собі, Вам буде цікаво почитати.

Аркуш справи 201-224, в принципі небагато читати, ну тут речі вбивчі просто. Задаємося питанням, чи був НАК “Нафтогаз” збитковим у 2009 р., до того як провели Стокгольмське рішення по “РосУкрЕнерго”, ні він не був збитковий, Він був прибутковий, тобто баланс 2009 р., по НАК “Нафтогаз” повністю є прибутковим, тут написано.

Що чистий дохід, до речі це аналітична записка, до звіту про виконання фінансового плану апарату НАКу, мається на увазі консолідована бухгалтерська звітність затверджена постановою Кабміну, це досить вагомий документ, і ці аналітична довідка по виконанню аналітичного плану НАК “Нафтогаз”, за 2009р., тут прямо написано.

Чистий дохід від реалізацій товарів, робіт послуг, за 2009 р., склав 75 млрд., 094, 058, тобто дохід визначений, а потім визначений прибуток, чистий прибуток компанії, який так само прописаний тут, і який складає вагомі суми, в цьому аналітичній записці визначено, що НАК “Нафтогаз”, є повністю прибутковим.

Сама цікава цитата. Послуги по транзиту природного газу, це вже для прокурорів, Ви точно це не читали, просто послухайте. Що мається на увазі. Чи приніс “Укртрансгаз” збитки в балансі НАК “Нафтогаз”. Тобто є угоди між НАК “Нафтогаз”, і “Укртрансгаз”, вони для НАК “Нафтогаз”, прибуткові чи збиткові, читаю.

Надання послуг, з транзиту залишається самим доходним видом діяльності компанії НАК “Нафтогаз”, у порівнянні з минулорічним періодами та плановими показниками валовий прибуток за 2009р., вид цього виду діяльності збільшився, тобто іншими словами НАК”Нафтогаз”, як компанія, не понесла ніяких збитків від контрактів з “Укртрансгазом” а навпаки отримала колосальні прибутки більше ніж у 2008 р., і більше ніж вони навіть планували.

Збільшення валового прибутку з надання послуг з транзиту, в порівнянні з 2008 р., пов’язане з збільшенням чистого доходу на 1 млрд., 843 млн., 497 тис., яке відбулось незважаючи на значне зменшення обсягу транзиту на 23 і 8,10 млрд., куб м., внаслідок зменшенням собівартості транзиту, і зменшенням вартості технологічного газу, це цитати, дорогі друзі. Тобто, в цій аналітичній довідці том 14 стор. 204, прямо написано за підписом Колбушкіна Заступника голови правління, затверджено Кабміном, написано, що прибуток НАК “Нафтогаз”, від контрактів з “Укртрансгазом”, по-перше зріс порівняно з 2008 р., по-друге, порівняно з планом на 2009 р., і прямо сказано зменшенням вартості технологічного газу.

Тобто, питання виникає, цивільний позов НАК “Нафтогаз”, на що мені виставляє, якщо вони від транзитної роботи, за рахунок зменшення технічного газу, а не збільшення отримали надприбутки. За що мені цивільний позов в 1,5 млн., цікаве питання. І ціни на технічних газ 232 98 не існує, тому що газ 2009 р., не використовувався на технічні потреби.

Акт ревізії фінансово господарської діяльності том 5 стор. 12-124, великий документ, ми з нього взяли витримку. Це акт ревізії, який за дивним збігом обставин, як Ви думаєте ким підписаний, пані Рубан, від 21.08.20…. Чи вистачає природного газу який знаходиться в газових сховищах в 2009 р., на те щоби закрити ті 3 млрд., технічного газу, який використали, можливо не було цього газу.

Тому що пані Рубан, чітко пише тут, в результаті станом на 31.12.2008 р., по обліку компанії НАК рахувався обсяг природного газу в газових сховищах, в обсязі 14 млрд. 489 міль., 269 тис., куб., м., тобто якщо на техпотреби нам було 3 млн., то газу в минулий період в газових сховищах було 14,5 млрд., це значить що газу достатньо. Тепер вони могли сказати, а може там газ українського видобутку який йде на населення, нічого подібного, пані Рубан все чітко розклала, імпортований природній газ в обсязі 9 млрд., 10 млн., 118 тис. куб. м., майже в три рази більше ніж треба було на техпотреби. Тому не треба було газ 2009 р., там був газ 2007, 2006, який по актам передавався “Укртрансгазу”, відповідно воно не потрібно було.

Наступне в цьому акті, цим актом виявляється і до речі пані Рубан те знала, коли складали цей акт, і примусила підписати фальшиву довідку, що тут написано. Проведений аналіз прибутковості та збитковості, договорів купівлі-продажу газу укладених НАК”Нафтогаз”, з іншими споживачами в Україні свідчить про наступне. Ми перевірили угоди НАК “Нафтогаз” з ДК Газ України, ДК “Укртрансгаз”, ДАТ “Черномор Нафтогаз”, і польські компанії, встановили, що природній газ реалізовувався збитками компанії “Газ України” і ДК Нафтогаз мережі”, інші договори забезпечили компанії отримання прибутку.

Враховуючи, що вони перевірили ДК “Укртрансгаз”, вони чітко написали, що збитки є по ДК “Газ України”, це коли продається країні населенню і всім іншим, по ДП “Нафто мережі” а інші договори забезпечили компанії отримання прибутку. Тобто НАК “Нафтогаз” співпрацю з “Укртрансгазом” не поніс збитки, а здобув вагомі і серйозні прибутки, тому що технічний газ, який продавався НАК “Нафтогазом” “Трансгазу” був не по 232.98, а був так як зазначає товарознавча експертиза по 170 доларів — це була ціна, середньозважена ціна на газ в газових сховищах. Підкреслюю, це без газу “РосУкрЕнерго”. Ви це розумієте?

В усіх цих обґрунтуваннях не має жодної краплі газу “РосУкрЕнерго”, ні в технічному газі, ні в сховищах, ні в газі для країни на 2009 рік. Просто газ “РосУкрЕнерго” — це наш додатковий дивіденд, який дав можливість не по 232 долара мати реально газ, а по 200 доларів, що взагалі є самою низькою ціною, крім Білорусії, по всій системі реалізації газу Російською Федерацією. Про які невигідні контракти йде мова?

Можу також сказати, що в цій експертизі є ще декілька таких речей, які, Ви просто мусите почитати це, да. Таким чином, прибуток компанії НАК “Нафтогаз” від надання послуг з транзиту газу за 2009 рік становить 4 млрд. 206 млн. 738 тис. 40 грн. Скажіть, будь ласка, мені, якщо НАК “Нафтогаз” від співпраці по транзиту з ДК “Укртрансгаз” отримав більше 4 млрд. чистого прибутку, які 1,5 млрд. Ви мені виставляєте в якості цивільного позову? Це матеріали кримінальної справи.

Крім того, ще цікаву річ написала пані Рубан. Вона просто написала, що те, що у неї попросили, вона не може зробити. Вона не може встановити, що контракти були не вигідними. Це теж цікаво в контексті обвинувачення. Цитую: “Крім того встановити розмір додатково сплачених коштів компанією НАК “Нафтогаз” в наслідок виконання якби-то економічно невигідних умов контракту є неможливим, оскільки придбання імпортованого природного газу відбувалося згідно укладеного контракту та в обсязі, що не перевищує прогнозні показники балансу, і визначення …”. Я просто хочу сказати що, якщо Ви будете свої документи читати, у Вас, Ви самі спростовуєте все своє обвинувачення від початку до кінця.

І тут пишеться, що у Головному КРУ не може бути документів, які підтверджують необґрунтованість встановлення даної ціни на імпортований природний газ у контрактах, підписаних 19 січня 2009 року. Що ще Вам сказати? Я Вам говорю словами акту КРУ.

Дорогі друзі, чесно кажучи, враховуючи час, і те, що я в принципі знаходжусь в СІЗО, я хочу Вам сказати, навіть того, що я перерахувала достатньо для того, щоб суддя прямо в судовому засіданні порушив кримінальну справу проти Нічвоглода, проти тих, хто не займався цим в Службі безпеки України, проти цих достойників, які сидять і зобов’язані прокручувати кримінальну справу.

КІРЄЄВ — Тиша в залі суду.

ТИМОШЕНКО — Ви розумієте, що ви зобов’язані були це вивчити, це не моя робота. Я просто як педантична людина за два тижні сидіння в СІЗО без судових засідань всю цю макулатуру прочитала. І більше нічого не зробила.

А тепер, увага, 1,5 млрд. Ви знаєте, що вони хочуть, що вони хочуть, щоб з мене стягнули за рахунок мого майна, так? Ну зрозуміло, що НАК “Нафтогаз” отримав 4 млрд. 200 млн. прибутку від співпраці з “Укртрансгазом”, а з мене вони чомусь хочуть отримати один млрд. Як ви думаєте, НАК “Нафтогаз” дав обґрунтування, чому вони хочуть отримати з мене 1,5 млрд.?

А тепер я Вам покажу просто позовну заяву на 1,5 млрд., яку НАК “Нафтогаз” підписав. От позовна заява на 1,5 млрд. Все, ніяких обґрунтувань, нічого тут немає. Якщо прибрати бланк “кому адресовано” і прибрати підписи, пів сторінки обґрунтування, що вони з мене хочуть стягнути 1,5 млрд. Знаєте, що тут написано? Я просто останні 5 хвилин, які залишилися, я на це присвячу. Як виглядає позовна заява до мене на 1,5 млрд.

КІРЄЄВ — Виступ в судових дебатах не обмежені в часі

ТИМОШЕНКО — Ні, я маю на увазі, що Ви хотіли завершити, я взяла 15 хвилин.

КІРЄЄВ — має завершений час…

ТИМОШЕНКО — Я хочу вам зачитати, як вони це обґрунтували. Ви розумієте, що…

КІРЄЄВ — зачекайте. Працівники міліції, чи зафіксовано особу, яка… висловлювання на адресу суду, порушує тишу та порядок в залі судового засідання? Працівники міліції. Прошу фіксувати порушників порядку в подальшому. Підсудна, Ви звертаєтесь на початку промови в судових дебатах Ви вказали, що Ви в тому числі звертаєтесь до присутньої аудиторії, між тим, звертаючись до присутніх в такій формі, що вони вимушені в тому числі давати відповідь, фактично Ви провокуєте суд на видалення їх з зали судового засідання. Оскільки суд зобов’язує присутніх дотримуватись тиші та порядку. Я Ваш прошу це врахувати.

ТИМОШЕНКО — Добре. Дорогі друзі, я Вас прошу сидіти тихо-тихо. Дуже важливо, щоб ви це все дослухали просто.

Позовна заява на півтора мільярда. Ви розумієте, що коли така позовна заява складається, при чому в якій використовується таке слово, як збитки, нанесені НАК “Нафтогазу”, то перше, що мусить бути, ці збитки мусять бути в бухгалтерії НАК “Нафтогазу”. Це зрозуміло, так? В бухгалтерії НАК “Нафтогазу” прибутки. Були до рішення по РУЕ в Стокгольмі. А тепер позовна заява.

На чому ж вони базуються. Увага. До НАК “Нафтогаз України” звернулась Генеральна прокуратура з таким-то листом, в якому компанію було повідомлено про розслідування кримінальної справи. Зазначеним листок Генпрокуратура проінформувала компанію про те, що досудовим слідством у зазначеній кримінальній справі встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої у цій справі особи, НАК “Нафтогаз” було завдано збитків.

Також в листі Генеральної прокуратури зазначено, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи НАК “Нафтогаз України” заподіяно збитки на загальну суму 1 мільярд 516 млн. Тобто в бухгалтерії в них цього немає. Їх прокуратура проінформувала про те, що “дорогі, у вас є збитки. Да? Так ви, будь ласка, виставте їх”.

Наступне. На підставі викладеного, розумієте, тобто не на підставі бухгалтерських документів, не на підставі аналізу, а на підставі викладеного, тобто на підставі листа Генеральної прокуратури. НАК “Нафтогаз України” з метою захисту своїх інтересів, беручи до уваги заходи, вжиті Генеральною прокуратурою по розслідуванню кримінальної справи, а також вимог Генеральної прокуратури щодо подання цивільного позову про відшкодування втрат, просить суд розглянути питання щодо відшкодування за рахунок відповідача компанії заподіяної ій збитків, зазначених в листі Генеральної прокуратури на суму 1,5 мільярда. Нормально? Все. Триколіч.

Дорогі друзі, я думаю, що цей абсурд… Ви ж розумієте, що Триколіч взагалі розумна людина. Ви розумієте, що Триколіч добре знає і бухгалтерію, і технічну складову питання. І те, що Триколіч саме так написав цей лист, повністю скинувши всю відповідальність на Генеральну прокуратуру, і не пославшись на жоден бухгалтерський документ, говорить про те, що коли Триколіча в свій час (а він досвідчений вовк, такий чиновник), його притягнуть, я думаю, на це (стукає по столу — примітка) місце, то він скаже: “Та ви що, я ж туту не робив обрахунків збитків. У нас їх немає.

Це генеральна прокуратура написала і я, посилаючись на лист Генеральної прокуратури, пред’явив Тимошенко на півтора млрд. компенсації неіснуючих збитків.” Вот так, дорогі мої, фальшуються політичні кримінальні справи, вот так формуються вироки на сім років, так розправляються з політичними опонентами в Україні нинче. І так нинче досягають інших цілей. А от які цілі зараз, я хочу вам зараз сказати, щоб ви це знали.

Те, що зараз я знаходжуся у в’язниці, те, що проти мене порушена кримінальна справа, це безумовно і рішення, і креатив, і виконання Віктора Януковича. Це все виконавці. І якщо, наприклад, через декілька днів Кірєєв винесе обвинувальний вирок, ну ви зрозуміли, можливо перед ним буде стояти ділема або він сам у в’язницю піде, або мене відправить.

Можливо, такий варіант. Або, можливо, він позбавиться суддійської мантії, або йому треба винести обвинувальний висновок. Йому скажуть: “Ти не бійся. Ти винось обвинувальний висновок. Потім Європейський суд все це скасує, але зараз нам треба підтримати честь мундира і політичну концепцію влади”. Розумієте?

Для чого це робить Янукович? У нього є декілька важливих завдань, і тому він плює на все навколо і він це робить. Перше його важливе завдання це безумовно зробити політичне поле в Україні неконкурентним, тобто він мене прибирає як головного, дієвого і достойного опонента, повірте мені.

Якщо б я була слабким опонентом, як вони намагаються розповідати по каналам телебачення. Не було б ні цієї кримінальної справи, ні в’язниці. Вони знають, що наша команда сильна. І якщо вона на чолі з лідером 2012 рік це максимум, коли ми їх всіх повимітаємо з влади начисто. І вони знають, що я це зможу організувати і зробити, бо вони того варті.

Друге, йому зараз потрібно на когось перекласти всю відповідальність за те, що вони підвищили людям ціни на газ і підвищили тарифи на тепло. Вони ж не будуть розповідати, що вони РУЕ віддали 4 млрд. за рахунок оцих нещасних людей, з яких вже останню шкіру зняли. Їм треба показати, що це зробила Тимошенко.

Вони ж не пояснюють, що для них українських газ, а не російський. Вони по суті переносять на мене відповідальність за все, що вони сьогодні роблять в країні по підвищенню тарифів.

Третя їхня мета, Януковича конкретно — це пояснити чому він підписав Харківські угоди, пояснити чому він сьогодні здає газотранспортну систему, пояснити, чому він буде завтра здавати ще щось. І він буде кожен раз казати: “В мене погані контракти”. Так дорогі друзі, якщо погані контракти, пане суддя, невигідні, економічно збиткові, ще якісь, навіщо їх треба було ратифікувати Верховній раді? А чому вони тоді не говорили, що вони невигідні? Не такі, не сякі… Навіщо ратифікувати? Треба було скасовувати, добиватися…

Це було літо. Він хоче просто таким чином прикрити свою планову здачу національних інтересів України. Це для нього ширма. І сама головна його мета, і повірте мені, це саме головна мета. Тому що зараз вже знаходиться на етапі парафування Угода про асоціацію та зони вільної торгівлі з ЄС. Янукович декларує, що він цього щиро хоче. Но насправді, це лише декларація.

Він зараз робить все для того, щоб спровокувати країни європейського союзу , щоб спровокувати ЄС зірвати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Тому що для нього недопустимо входження України в склад європейської спільноти, тому що це крапку поставить на тій мегакоррупції, якою він займається. Це поставить крапку на правовому беспределі, який сьогодні демонструється.

Це примусить його повернутися до справжніх цінностей демократичного суспільства і крім того підписання угоди про асоціацію протирічить відповідним тіньовим обіцянкам, які він давав до президентських виборів. І тому сьогодні, утримуючи мене за гратами, знаючи, що тут немає складу злочину, він де-факто зриває підписання угоди про асоціацію.

І тому треба це розуміти і знати, він не може зараз мене випустити і не може зараз дати команду закрити проти мене кримінальну справу, тому що це призведе до руйнації його головної зовнішньоекономічної стратегії, а вона спрямована далеко не в ЄС. Можливо, вона і не має на меті зараз підписання митного союзу. Йому просто треба зараз залишатись в своєму власному болоті без будь-якого контролю і без будь-якої відповідальності і просто споживати ресурси України. Так, як він забрав Укртелеком на свою власну родину за безцінь, тоді, коли бюджет міг отримати до 10 млрд. доларів.

Тіньова приватизація. Так, як він забрав на свою компанію шельф Чорного моря. Так як він зараз оформлює на своїх синів комерційні банки в Україні. Все це йому потрібно. А якщо ЄС буде поряд, якщо буде підписана угода про асоціацію, йому доведеться дотримуватись демократичних стандартів , а він цього не допустить. І саме тому я, знаючи ці його плани, і знаючи, що він мене тримає за гратами, щоб не допустити підписання угоди про асоціацію я просила і зверталась до європейської спільноти. Да, з опозицією розправляються.

Да, сьогодні нас кидають за грати. Так, нічого спільного сьогодні те, що відбувається в Україні з демократією немає. Але якщо Україну, по плану Януковича, позбавлять угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, не Янукович буде наказаний, а наказаний буде кожен українець. І тому я прошу, в тому числі знаю, що тут присутні представники посольств країн ЄС, я прошу — не допустіть, щоб цей план спрацював. Щоб із-за того, що тут зараз Луценко, я, інші опозиціонери за гратами, щоб Януковичу зробили такий подарунок і не ратифікували угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Я просто не хочу, щоб ми жили по їх планам.

Я, дорогі друзі, можу лише сказати, що всі аргументи, які я зараз навела, це не мої домисли. Ви бачили, що я вам цитувала документи, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи і які не двозначно, а абсолютно однозначно говорять, що нема перевищення посадових повноважень і немає збитків, що саме головне, нікому не нанесена шкода. Скажіть, я тоді складаю документи і зараз іду додому? Що ми робимо, пане суддя?

(галас в залі)

ТИМОШЕНКО — Я хочу, пане суддя, безумовно і до Вас звернутись і сказати, що я, ну вибачте, я володію інформацією, дуже добре володію. І я знаю, що Вам доведеться виносити обвинувальний вирок. Я це знаю. У мене в цьому немає жодного сумніву. І це не аналітика, а знання інформації з адміністрації президента. Тому що ми отримуємо прямо з адміністрації президента інформацію, що ви це знали. Причому як раз від тих людей, які якраз і керують процесом. Тому я хочу, щоб ви також знали, що поставлене завдання винести обвинувальний вирок.

Но я не можу зрозуміти як ви це зробите з усім цим хламом, який в усіх цих 35ти томах. Ви знаєте, що колись був такий добрий жарт, коли командир екіпажу і каже, наш літак, каже, обладнаний басейнами, гольф-клубами, казино,великими кінотеатрами. І, каже, зараз з усім цим хламом ми спробуємо злетіти. То я хочу сказати, як ви з цим всім хламом будете злітати — я не знаю. І що ви будете з цим робити. Я не можу зрозуміти, як можна на відверто біле говорити “чорне”.

Я знаю, що в Україні все можливо, але майте на увазі, я покладаюся по-перше, на представників засобів масової інформації, які тут знаходяться. Я покладаюся тому, що мені неможливо покладатися на суд, на прокуратуру, на правосуддя, на все інше. Я покладаюся зараз на представників посольств, які зараз тут знаходяться, тому що зараз немає прямої трансляції, якщо б зараз була пряма трансляція, країна зрозуміла б до якого абсурду сьогодні можуть дойти по відношенню до політичного опонента, тому що кожен документ побачила б вся країна.

Тому я прошу всіх, хто зараз присутній в залі, особливо представників засобів масової інформації, я вас прошу — донесіть це, тому що, якщо на фоні цього буде винесений обвинувальний вирок, це буде вирок не мені. Це буде вирок, по-перше, всій системі правосуддя, тому що рано чи пізно всі дізнаються про те, що тут відбувалось.

По-друге, це буде вирок всій системі силових структур, СБУ, прокуратура, тому що там клеймо буде кожному вам на лоба поставлене, що ви фальшуєте справи і що ви займаєтесь політичними репресіями.

Це однозначно буде вирок не мені. Це буде вирок Януковичу, тому що він собі на лоб поставить клеймо, що він просто є диктатором і що він позбавляється всіх елементів демократичного суспільства. У нас немає сьогодні з вами парламенту, ви це знаєте, у нас немає сьогодні системи судочинства, ви знаєте, що все це підпорядковано одній людині, ви знаєте, що у нас три гілки влади: виконавча, законодавча і судова злиті в одну і підпорядковані одній малоосвіченій людині. І якщо зараз ще зачистять опозицію і чесні вибори, то тоді питання проти кого це й вирок буде зроблений.

І крім того, якщо буде винесений обвинувальний вирок, це ще буде вирок і проти України. Тому що так чи інакше це поставить під сумнів підписання угоди про асоціацію та зону торгівлі і точно поставить під сумнів її ратифікацію. Тому що і так воно буде важко іти, навіть якщо всього цього не буде. Так кому ви вирок будете виносити?

Тому я хотіла би, чесно кажучи, вірити в те, що до такого абсурду не дійде. Я прогнози, як правило, роблю більш-менш наближені до істини, але мені здається, що нічого того, що говорили адвокати, нічого того, що говорила я — не вплине на суд. Просто не вплине. І думаю, що не зважаючи на всю абсурдність, ну думаю, що на наступному тижні, а може ще й на цьому обвинувальний вирок буде винесений. Я не сумніваюсь.

Я просто знаю, що тут іде пряма відеотрансляція тим, хто, в принципі, все це замовляв. Я просто думаю, що у них щось там прокинеться. Я знаю навіть де відеокамера стоїть, тому я іноді повертаюсь туди і тільки рукою не машу, а так в принципі все нормально.

Я точно знаю, ми з вами сьогодні можемо повпливати на цей процес. Я в ніякому випадку, ні за яких обставин, ніякими в’язницями, ніякими СІЗО, не те що, не підкорюся тим порядкам, які Ви хочете встановити в Україні, я навіть не подумаю про це.

Я хочу Вам нагадати, що дріт, який оточує Лук’янівське СІЗО, і дріт, який оточує Міжгір'я, зроблений з одного металу. Але я там, в Лук’янівському СІЗО, маю менше страхів ніж Януковича за дротом в Міжгір'ї, і маю більше свободи, ніж він за тим дротом, тому, що я нічого не зробила ніколи проти своєї країни. А він це робить щоденно, і тому він мусить боятися, і він мусить відчувати себе несвободним. А я там відчуваю себе вільнішою і більш впевненою, ніж він тут.

Я хочу, щоб ви знали, що зі мною всі ці їх штуки не спрацюють. Я знаю, що у них є план винести обвинувальний вирок, причому на першій, і на другій інстанції, зірвати всі європейські домовленості, потім Янукович хоче звернутися з пропозицією про помилування, дорогі друзі. Але є маленька деталь, в тому, що Він Указ змінив, і за помилуванням мусить звертатися той, проти якого винесений обвинувальний вирок.

То я хочу сказати, що не за яких обставин, ніколи я не за яким помилуванням не звернусь, не звернуся тому, що це для мене буде визнання диктатури в Україні, це буде визнання неправосуддя, нахабності і цинічності всієї системи авторитарної Влади. І хай він такі плани навіть не будує.

Я хочу, тільки щоб, хто зараз на волі, і хто не сприймає ці правила гри, це не правило гри, це правило знищення України, хто не сприймає, щоб у вас вистачило сили, волі, віри, для того щоб пройти цей шлях і Україну звільнити, від абсолютно авторитарної Влади.

Ми зараз знаходимося на межі, або ми дамо цій Владі розростися, укорінитися, пустити свої гілки і листи в Україні, і по-суті зробити авторитаризм, повітрям яким ми дихаємо, це зараз вони намагаються це зробити, або ми здатні будемо з Вами підрізати це коріння, ще поки воно не виросло настільки, що потім можна буде іншими шляхами прибирати, і зараз їх треба прибирати і ніяких компромісів, і ніяких послаблень.

Тому я покладаюся на Вас, мої дорогі, моя команда, вся опозиція, ЗМІ, просто треба цю Владу прибирати конституційним законним, чесним шляхом, але прибирати необхідно. Я думаю Ви згодні. Слава Україні.

КІРЄЄВ — Підсудна, Ви завершили промову у судових дебатах?

ТИМОШЕНКО — Так, я завершила.