Потрапило зернятко під коване жорно: яким буде новий урожай в Україні

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило прогноз нового врожаю. Очікується, що цього року аграрії зберуть близько 65 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Це майже на 40% менше, ніж у 2021 році, але навіть ці показники можуть виявитися недосяжними. Є й інші чинники ризику, що пов'язані з можливостями зберігання та експорту продукції. “Апостроф” розбирався в деталях.

Урожай зернових та олійних 2022 року в Україні, як очікується, становитиме близько 65 мільйонів тонн. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Зокрема, за його словами, цього року аграрії можуть зібрати до 50 мільйонів тонн зернових.

“Звісно, це менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до 60-75-85 мільйонів тонн. Але якщо взяти десятирічну історію, коли у нас було 40-45 мільйонів, то це не є критичним”, — зазначив Висоцький.

Він також уточнив, що із цих 50 мільйонів тонн зернових 18-20 мільйонів тонн становитиме врожай пшениці, близько 24 мільйонів тонн — кукурудзи, 5 мільйонів тонн — ячменю.

Також, за словами Висоцького, очікується, що у 2022 році буде зібрано понад 15 мільйонів тонн олійних культур, у тому числі близько 10 мільйонів тонн соняшника, 2,5-2,8 мільйона тонн сої та близько 2,5 мільйона тонн озимого ріпаку.

Урожай під час війни

Наведені заступником міністра цифри майбутнього врожаю справді виглядають досить скромно. Особливо на тлі показників 2021 року, які стали для нашої країни рекордними. Минулого року в Україні було зібрано 106,6 мільйона тонн зернових та олійних (84 мільйони тонн зернових та 22,6 мільйона тонн олійних).

У 2020 році врожай був гіршим — 65,4 мільйона тонн зернових і 18,5 мільйона тонн олійних, але й він суттєво більший, ніж те, що планується на цей рік.

Проте, наприклад, у 2018 році українські аграрії зібрали всього 24,6 мільйона тонн пшениці, 13,7 мільйона тонн соняшника та 2,6 мільйона тонн ріпаку, і це — ненабагато більше, ніж Мінагрополітики намітило цього року.

Але чи є реалістичним у принципі прогноз міністерства з огляду на те, що війна триває, а отже, всі ризики, пов'язані з нею, зберігаються?

За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, враховуючи те, що озвучені Мінагрополітики цифри приблизно на 40% менші порівняно з показниками минулого року, можна говорити про те, що прогноз урожаю-2022 є цілком реалістичним.

“Основна територія, яка дає нам зернові, це — центр України — Полтавська, Черкаська, Кіровоградська області, а також Дніпропетровська, Миколаївська, північ Одеської. Там проблем немає. І якщо на цих територіях не буде прямих військових дій, урожай зберуть”, — сказав він у коментарі “Апострофу”.

Експерт з питань агропромислового комплексу Іван Томич менш оптимістичний із цього приводу.

“Виходячи з того, що сьогодні на полі, ці орієнтири (озвучені Мінагрополітики — “Апостроф”) можна взяти до уваги, — сказав він у розмові з виданням. — Але зважаюче те, що буде фактично зібрано, — я поставив би їх під сумнів”.

За його словами, основним фактором, який може негативно вплинути на збирання врожаю, є фактор бойових дій, які продовжуються: “Яке поле буде обстріляно, підпалено, де буде знищено техніку, — ніхто сказати цього не може. І це — найбільший ризик втрати частини врожаю”.

Не секрет, що ворог робить усе можливе, аби позбавити Україну заробітку на продажі аграрної продукції. Де це можливо, росія просто краде наш урожай, а де зробити цього не може, — намагається його знищити. Вже були випадки обстрілів сільськогосподарських угідь під час посівної, коли гинули люди, що працювали в полі, а також елеваторів та продовольчих терміналів в українських портах.

Олег Пендзин не виключає, що в майбутньому російські війська продовжать обстрілювати об'єкти української аграрної інфраструктури, але сумнівається, що це матиме масовий характер, оскільки окупанти вже відчувають певний дефіцит високоточних ракет, яких не вистачає і для військових об'єктів.

“До того ж, у нас немає двох-трьох елеваторів, у яких зберігаються мільйони тонн, — у нас величезна кількість дрібних елеваторів на 200-300 тисяч тонн, на півмільйона тонн. І що по всіх стріляти?” — додав експерт.

При цьому є й інші фактори ризику для цьогорічного врожаю. Один з них — дефіцит автомобільного палива.

“Через паливну кризу якусь частину врожаю ми теж можемо втратити, — каже Іван Томич. — До того ж не відомо, яку погоду подарує нам Бог”.

Не лише зібрати, а й зберегти

Але й це ще не все. Співрозмовник видання, пов'язаний із вітчизняним агросектором, який попросив не називати його імені, зазначив, що за певних умов аграрії можуть просто не зібрати якусь частину врожаю.

Йдеться не лише про ризик потрапити під обстріл чи про дефіцит палива.

“Якщо в аграріїв не буде можливості продати врожай, значна його частина просто залишиться незібраною”, — сказало джерело.

Проблеми з реалізацією продукції для аграріїв цілком ймовірні. Пов'язані вони насамперед із тим, що росія блокує українські порти, з яких неможливо вивезти продовольство на експорт. Якщо блокада продовжиться, новий урожай спіткає та ж сама доля.

Ситуація ускладнюється тим, що в Україні не вистачає потужностей для зберігання зерна.

“В Україні зараз реальних площ для зберігання в елеваторах на 50-55 мільйонів тонн. У нас десь 21 мільйон тонн не продано. А якщо до них додадуться ще 50 мільйонів тонн? — каже Олег Пендзин. — Можна тримати на токах, але дуже недовго, тому що зерно “горить”. Мається на увазі не те, що його хтось підпалює, а тому що воно дуже сильно гріється всередині, через що втрачається клейковина і білок. Зерно преє, і, якщо зерно випріває, це погано”.

Таким чином, навіть якщо показники врожаю будуть в рамках прогнозу Міністерства аграрної політики та продовольства, його частина, до того ж чимала, може загинути або сильно зіпсуватися.

Тож уся надія — на розблокування українського експорту.

“Якщо цього не зроблять, то на світ чекає реальний голод. Ні ООН, ні американці не можуть цього допустити, — переконаний Олег Пендзин. — Тому я думаю, що порти розблокують. Відправлятимуть НАТОвські конвої. Швидше за все, турецький військово-морський флот візьме на себе цю функцію”.

Що ж, як то кажуть, поживемо — побачимо. Певні сподівання на міжнародну реакцію є. Нещодавно країни “Великої сімки” (G7) поклали на Росію відповідальність за поточне загострення глобальної продовольчої кризи. “Ми, “Велика сімка”, не допустимо, щоб російська загарбницька війна спровокувала голод у світі. Ми діятимемо спільно”, — заявив глава держдепартаменту США Ентоні Блінкен.