Плати і не служи. Парламент розгляне три варіанти економічного бронювання

Навесні про економічне бронювання забороняли говорити

У Верховній Раді зареєстрували три проєкти закону про економічне бронювання. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха розповів LB.ua, що група нардепів умисно подала базовий і ще два альтернативні, аби нарешті був предмет для широкої дискусії на тему економічного бронювання, яку, як стверджує депутат, “ще в лютому-березні забороняли порушувати, оскільки це вважали політичним самогубством”. 

А все через міфи й пересмикування, коли економічне бронювання таврували популістичним “воювати будуть бідні, а заможні відкупляться”, наголошує Наталуха. 

“Однак бізнес хоче бачити зрозумілі, прозорі й чіткі правила гри. В умовах війни економіка — зброя. Ми можемо боротися за власну свободу лише до тих пір, поки маємо для цього ресурси. Це дуже проста формула, яку озвучив президент Зеленський: “Або працюєш, або воюєш”. У ці часи робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні, — чи зможе він зберегти для себе критичних працівників? Тому в базовому законопроєкті ми заклали концепцію економічного бронювання, яка дозволить зберегти для економіки спеціалістів”, — розповів Дмитро Наталуха.

Три моделі економічного бронювання 

Отже, перший законопроєкт пропонує таку формулу економічного бронювання: 

— Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у розмірі 20 400 грн на місяць за працівника, матиме можливість забронювати його;

— Сплачує підвищений збір не працівник, а власне бізнес, тому він сам визначатиме, хто для нього найбільш критичний, і підтверджуватиме це відповідними податками;

— Бронювати зможуть всі субʼєкти господарювання, що нівелює проблему, наприклад, для представництв міжнародних компаній чи ФОП. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року;

— Відсоткову межу заброньованих і саму процедуру визначатиме Кабмін.

Два альтернативні проєкти тих самих груп авторів на чолі з Наталухою визначають: 

— Бронювання за рівнем зарплати понад 36 336 грн; 

— Бронювання за змішаною моделлю: 36 336 грн зарплати для найманого працівника, 20 400 грн військового збору для ФОП.

Наталуха підкреслив, що всі законопроєкти — результат піврічної роботи величезної команди людей, яка 24/7 проводила консультації, моделювала різні сценарії та вела діалог і з урядовцями, і з бізнесом.

“Ми спеціально запропонували три моделі, щоб не було враження, що штовхаємо щось одне”, — наголосив він. 

І нагадав, що бронюють людей з перших днів повномасштабної війни за постановою уряду № 76 ще від 2022 року.

Постанова дозволяє застосовувати процедуру до працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств. Але лише стосовно 50 % військовозобов'язаних таких компаній. До переліку критично важливих належать ті, які відповідають хоча б трьом із семи критеріїв:

— загальна сума сплачених податків і зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн);

— обсяг надходжень валюти, крім кредитів і позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;

— підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;

— підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);

— відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;

— розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;

— підприємство є резидентом Дії.Сіті.

Цю постанову постійно змінюють — доповнюють й оновлюють. Плюс хмизу до багаття перманентно додавали скандали з бронюванням футболістів, працівників цирків, банків і сервісів доставки. Тоді як для ДСНС процедуру обмежили.

“І всякий підприємець вам відповість, що працює він, м’яко кажучи, з перебоями. У середньому на підприємстві мобілізовано кожного десятого співробітника. Це критична межа, за якої більшість бізнесів суттєво втрачають прибуток”, — продовжує Наталуха.

Ба більше, за його словами, тіньове, корупційне бронювання не просто процвітає: хабарі керівникам підприємств, чиновникам за присвоєння групи інвалідності чи перетин кордону — усе це шкодить економіці й наповнює кишені схематозників.

“Обсяг тіньового бронювання на рік становить 700 млн доларів США. І це ще обережні розрахунки, більш сміливі — це десь 2 млрд доларів США. А якби прийняли нашу модель, то економіка й військові отримали б плюс приблизно 200 млрд грн на рік. Це формула, коли заброньований спеціаліст не тільки працює, а й робить куди більший фінансовий внесок в оборону. Тому економічне бронювання — це не відкуп”, — наполягає нардеп. 

Прогнози депутатів й уряду 

Водночас народні депутати скептично ставляться до перспектив цих законодавчих ініціатив.

Народна депутатка від фракції “Європейська солідарність”, членкиня оборонного комітету Ірина Фріз була й залишається противницею самої ідеї економічного бронювання. 

“Бронювання може бути виключно для тих, хто працює на підприємствах, які мають контракти чи працюють на забезпечення сектору оборони. Усе інше — черговий треш, спрямований на поглиблення розколу суспільства, зокрема, ці законопроєкти написані за принципом “війна — це для бідних””, — акцентує вона. 

Нардепка впевнена, що всякі довільні моделі бронювання під час воєнного стану не створять позитивного ефекту ані для економіки, ані для війська, ані для суспільства.

“Натомість їх якісно використають ті, хто має завдання нищити єдність нації. Гарний історичний приклад навів у своєму дописі Павло Казарін: “Під час Громадянської війни в США армія північних штатів у якийсь момент почала відчувати дефіцит людей. Тоді Конгрес ухвалив перший в історії країни закон про призов. У ньому прописали можливість відстрочки — за $300 чоловік міг відкупитися на рік. Незабаром представники низів почали говорити, що йде війна багатих, де бʼються бідні. У липні 1863 року ця політика призвела до бунтів”, — нагадує вона. 

Утім ухвалення закону про економічне бронювання можливе, каже вона, якщо буде вказівка з Офісу Президента. 

Голова податкового комітету, представник фракції “Слуга народу” Данило Гетманцев упевнений, що шанси всіх трьох проєктів стати законом нульові. 

“Бо для економічного бронювання не треба приймати закон. Усі повноваження має Кабмін. Якщо там буде воля, то буде постанова”, — зазначає депутат. 

Джерела LB.ua в уряді діляться: існують побоювання, що до ідеї економічного бронювання дуже гостро ставляться військові. 

“Важко пояснити їм, і вони не розуміють, чому мають сидіти в окопах під обстрілами за 120 тисяч грн на місяць, коли в тилу можуть заплатити 20 чи 35 тисяч і не йти воювати”, — наголошує співрозмовник з Кабміну.

Чиновник також вважає, що уряд “повернеться до ідеї економічного бронювання, лише коли буде чітка модель ротацій, можливості демобілізації. Щоб ті, хто служить понад два роки на нулі, могли відпочити”.

Дмитро Наталуха каже, що йому, основному авторові документів, треба ще півтора-два тижні, аби винести три проєкти на розгляд економічного комітету. 

“Хочемо провести консультації з військовим. Аби потім у нас була чітка відповідь, що про це думають військові. Причому хочемо поспілкуватися не лише з військовим керівництвом, з Міноборони, з Генштабом, бо з ними ми й так у постійному режимі консультацій. А нам важливо провести дискусію з людьми, які перебувають безпосередньо на лінії зіткнення, чують про цю ініціативу виключно із соціальних мереж і знають про неї лише те, що розповідають телеграм-канали… Тому коли буде консенсус, ми розглянемо ці законопроєкти”, — пообіцяв Наталуха.

Анна СТЕШЕНКО, спеціальний кореспондент LB.ua