Пан або провал? Що буде з реформою енергоефективності

Календарний рік скоро добігає кінця, а з ним — і можливості здійснити низку важливих реформ. Щоб у 2017 році черговий опалювальний сезон Україна зустріла з утепленими будинками та результативною політикою стимулювання заходів з енергозбереження, діяти потрібно вже зараз.

За офіційними даними, загальний потенціал скорочення споживання газу в Україні завдяки впровадженню енергоефективних заходів у будинках та в системі теплопостачання становить 11,4 млрд куб м або 70% імпорту газу у 2015 році.

Через низьку ефективність опалення будинків щороку в трубу вилітає близько 3 млрд дол. Занедбаний стан житлового фонду та кричуща марнотратність — одна з причин енергетичної залежності країни.

Більше того, марнотратність породжує енергетичну бідність населення та величезні витрати держави на субсидування комунальних послуг. У 2016 році видатки на енергетичні субсидії оцінюються 41 млрд грн, а проект бюджету на 2017 рік передбачає 51 млрд грн. Чи є шлях для порятунку економіки держави?

Державна підтримка енергоефективності

Європейські сусіди України мають у цій сфері великий досвід, який варто переймати. Державні програми у секторі енергоефективності діють в більшості країн Східної Європи, зокрема в Молдові, Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччині, Латвії, Естонії, Хорватії, Словенії. У деяких — понад десять років.

Створення Фонду енергоефективності для вирішення проблем споживання енергетичних ресурсів, насамперед газу населенням, є загальноприйнятою практикою для країн Центральної та Східної Європи.

Завдяки термічній модернізації лише житлових будинків можна зекономити 9 млрд куб м газу. Для цього потрібно, щоб реконструкція будинків втілювалася комплексно, за проектами та із залученням кваліфікованих спеціалістів.

Для відчутного поліпшення енергоефективності будівель та зменшення споживання ресурсів потрібна саме комплексна модернізація: одночасне утеплення стін, даху, фундаменту, заміна вікон і старих систем опалення, встановлення терморегуляторів та індивідуального обліку.

Для багатоповерхівки це означає, що на реконструкцію будинку мусять погодитися всі мешканці. Це пов'язано з чималими витратами: йдеться про сотні тисяч або навіть мільйони гривень. У країнах Східної та Центральної Європи ці витрати частково покриває держава. Приклад Луцька, що є одним з міст-піонерів у галузі термічної модернізації, доводить необхідність та доцільність державної підтримки.

У Луцьку низці ОСББ завдяки комплексному утепленню вдалося скоротити видатки на опалення майже вдвічі. Щоби такі комплексні проекти стали масовими, в Україні потрібно багато чого змінити.

Зрештою, мова йде про створення нового сектору економіки. Це виробництво матеріалів та обладнання, нові стандарти ремонту та будівництва, сфера послуг з енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту.

Додатковою галуззю може стати індустрія відновлюваних джерел енергії — сонячних колекторів та теплових насосів, здатних забезпечувати більшість енергетичних потреб в комплексно утеплених будинках. Для підтримки розвитку сектору потрібні стимули. Одним з них може стати Фонд енергоефективності.

Необхідні реформи

Уряд це розуміє, але для послідовної політики у секторі є перешкоди. Зокрема, парламент досі не прийняв закони “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергетичну ефективність будівель”, “Про комерційний облік комунальних послуг”.

Законодавча реформа нагально необхідна, оскільки вона мусить створити ключові інструменти на всіх етапах: від початкового енергетичного аудиту до енергетичної сертифікації модернізованих будівель та впровадження індивідуального обліку.

У жовтні Мінрегіонбуд презентував проект закону “Про Фонд енергоефективності”, який розроблявся із залученням широкого кола експертів та міжнародної технічної допомоги. Цей документ визначає структуру та функції фонду і логічно поєднується з іншими законопроектами в сфері енергоефективності.

Отже, пакет законів, необхідний для здійснення реформи енергоефективності, сформований. Важливо, щоб Верховна Рада не зволікала з його прийняттям.

Реформування сектору енергоефективності

Гроші — людям

Інше актуальне питанням реформи — монетизація субсидій. За умови якісного впровадження система монетизованих субсидій спонукатиме сім'ї економити енергетичні ресурси, заохочуватиме їх впроваджувати заходи з енергозбереження і брати участь у відповідних державних програмах.

Поки що ситуація протилежна: субсидії демотивують населення, а держава марно витрачає мільярди гривень. Під час попереднього опалювального сезону субсидії на газ та опалення видавали чи не усім, хто надсилав заявки, а розрахунок відбувався за завищеними нормативами.

Фактичне споживання було значно меншим, тож переплати становили 30-40% обсягу нарахованих субсидій. Продовження такої політики, як це передбачає проект бюджету-2017, ставить хрест на розвитку сектору енергоефективності.

Яскравим прикладом в цьому контексті є ситуація із субсидіями на газ для населення. За даними “Нафтогазу”, у минулому опалювальному сезоні отримувачі субсидій використали удвічі більше газу, ніж ті, хто їх не отримували.

Разом з монетизацією необхідне поступове зменшення нормативів та введення стовідсоткового обліку. Це підвищить ефективність роботи механізму субсидій і зменшить їх обсяг, залишить людей з невисокими доходами захищеними і дозволить широким верствам населення інвестувати в енергозбереження.

Фонд без коштів?

Керівництво Мінрегіонбуду передбачає, що фонд буде фінансуватися коштом внесків міжнародних донорів (свої зобов'язання підтвердили уряд Німеччини і ЄС) та держбюджету. Однак залучення міжнародних внесків вимагає жорстких стандартів корпоративного управління, щоб унеможливити зловживання.

Експерти обережно оцінюють перспективи міжнародної допомоги і наголошують на необхідності виділення достатніх ресурсів з боку держави. Експерт міжнародної ініціативи “Угода мерів” Святослав Павлюк коментує ситуацію так.

“Щоб отримати суттєві системні позитивні зрушення у сфері енергоефективності, необхідно створити політику у цій сфері та інституції, які зможуть її виконувати. При тому слід мати сценарій дій у найгірших варіантах, включно з повною відсутністю підтримки Заходу, лише з внутрішнім фінансуванням.

Такий сценарій повинен базуватися на формуванні стимулів та механізмів, які запустять максимально самоокупні програми з підтримки енергоефективності та забезпечать постійно зростаючу бюджетну підтримку державних програм”.

За оцінками експертів для доведення житлового фонду до рівня будинків з низьким споживанням енергії обсяг стимулюючих механізмів повинен сягати 30 млрд грн щорічно протягом десяти років. Зважаючи на обсяги субсидій та витрат на імпорт газу, такі інвестиції в енергоефективність більш ніж виправдані.

Тимчасом у проекті державного бюджету на 2017 рік на субсидіювання заплановано 50,686 млрд грн, а на енергозбереження — лише 0,8 млрд грн: 400 млн грн на створення та кадрове забезпечення Фонду енергоефективності та 400 млн грн на продовження державної програми “Теплі кредити”.

Коштів на фінансування операційної діяльності фонду бюджет не передбачає.

За таких умов наївно сподіватися, що міжнародні донори будуть далі надавати фінансову підтримку. Якщо держава не піклується про це, то чому повинні піклуватися донори? Щоб і надалі мати міжнародну підтримку, необхідно зробити енергоефективність пріоритетом, а для цього потрібні реальні законодавчі зміни.

Очікувані продукти фонду

За даними Мінрегіонбуду, фонд буде працювати з власниками будинків: ОСББ — для багатоквартирних будинків та фізичними особами — для приватних. За задумом розробників концепції і законопроекту “Про Фонд енергоефективності” продуктами фонду стануть гранти, пільгові кредити і фахова технічна підтримка.

Заходи, які пропонуватиме фонд, будуть згруповані у чотири пакети: по два для приватного житла та багатоквартирних будинків. Також будуть надаватися фінансові і технічні консультації.

Пакети №1 і №2 будуть відносно простими з точки зору набору і складності заходів з енергоефективності, часу на розгортання, вартості — 7-10 тис грн на сім'ю — і зможуть забезпечити економію енергії на рівні 15%.

Пакети №3 і №4 передбачають більш складні проекти. Вони можуть давати економію на рівні 50%, але вони дорожчі — 84-100 тис грн на одну сім'ю.

Очікується, що фінансові продукти фонду будуть поширюватися через три державні банки та мережу Центрів надання адміністративних послуг — ЦНАП.

Люди готові

Досвід останніх двох років доводить, що українці вже готові це робити. Попри обмежене фінансування та непослідовне впровадження, урядова програма “Теплі кредити” вже дала позитивні результати. Тисячі українців отримали цільову фінансову допомогу на енергозберігаючі матеріали та обладнання.

Громадськість вимагає продовження цієї програми у 2017 році і збирає підписи для спрямування відповідної петиції в Кабмін.

За прогнозами експертів РПР фонд почне працювати не раніше другого півріччя 2017 року. Тому є ризик суттєвого часового розриву між припиненням дії програми “Теплі кредити”, яка має вдвічі урізане фінансування порівняно з 2016 роком, коли її вистачило на кілька місяців, і запуском фонду як її єдиної альтернативи.

На переконання експертів Фонд енергоефективності, “Теплі кредити” та інші механізми фінансової підтримки населення повинні діяти паралельно, забезпечуючи можливість вибору та розвиток конкуренції між банками.

Якщо у 2017 році фінансування цієї програми припиниться, а системна робота Фонду енергоефективності не буде вчасно налагоджена, то уряд ризикує остаточно втратити довіру населення та міжнародний імідж через очевидний провал політики стимулювання енергоефективності.

Питання спроможності

Якщо законодавчі бар'єри будуть пройдені у 2017 році і Фонд енергоефективності буде створено в передбачені Мінрегіонбудом терміни, квітень 2017 року, це дозволить вивести політику енергозбереження на новий рівень.

На відміну від програми “Теплі кредити”, якою переважно користуються власники приватних будинків для фінансування точкових заходів — заміни вікон та встановлення сучасних ефективних котлів, Фонд енергоефективності дозволить здійснювати масштабні комплексні проекти на рівні багатоквартирних будинків.

Експерти закликають уряд змінити проект держбюджету-2017, щоб забезпечити достатнє фінансування сектора. Вони також наголошують, що для повноцінної роботи фонду і стабільного цільового фінансування заходів з енергозбереження законодавчу реформу необхідно завершити до кінця 2016 року.

Паралельно до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана звернулася група народних депутатів щодо збільшення бюджетного фінансування заходів з енергоефективності у 2017 році до 2 млрд грн.

Однак поки різні органи влади, громадськість та експерти ведуть переговори, питання про те, чи запрацює належна державна підтримка енергоефективності до наступного опалювального сезону, залишається відкритим. Вартість цього питання — мільйони доларів, які вилітають в трубу замість розвитку власної економіки.

Олег САВИЦЬКИЙ