Крим Азарова

На останній прес-конференції Микола Азаров заявив журналістам: “Якісь об'єкти в Гурзуфі, у Криму, до мене не мають ніякого відношення”.

Разом з тим в Криму таки існують деякі об'єкти, яким Микола Янович та його родина не чужі.

Фороський слід

Почнемо з місцевості під Форосом. Тут знаходиться дачний кооператив “Чехово”.

Заснований він був наприкінці 2003 року десятьма особами — серед засновників прописаний Микола Азаров, його дружина та їх син.

В кінці 2006 в засновниках залишилися вже лише Микола Азаров та його дружина.

До речі, участь Азарова в цьому кооперативі вже згадували ЗМІ у 2007 році, однак Микола Янович все заперечував.

Зокрема, “Україна молода” навіть надавала інформацію про величину земельної ділянки кооперативу — 2,6 га. За інформацією газети, рішенням Ради міністрів АР Крим від 28 вересня 2004 року з цієї площі було виділено один гектар, і десять членів дачного кооперативу “Чехово” отримали у приватну власність безкоштовно по 10 соток землі. Серед десяти щасливчиків — родина Азарових: Микола Янович Азаров, Людмила Миколаївна Азарова, їхній син Олексій Миколайович Азаров.

Нещодавно автор знайшов цей загадковий кооператив “Чехово” і впевнився, що в даному випадку мова йде не лише про земельні ділянки. Адже в кооперативі вже давно зведено 9 чудових котеджів.

Всі, хто був на майданчику Воскресенської церкви над Форосом, мали можливість бачити ці будинки з висоти пташиного польоту, зліва від Форосу. Це місце називається — мис Чехово, отож зрозуміло звідки взялася назва кооперативу.

Крім “Чехово” на цьому мисі — ще один масив шикарних дач. Але “Чехово” легко відрізнити, він ближче до моря, а його будинки виконані в зеленкувато-білій гаммі, лише один рожевий.

Які з будинків належать родині Азарова, на жаль, встановити не вдалося. Охоронець на воротах кооперативу лише підтвердив, що це — “Чехово”. А більше не було в кого розпитати.

Адже шикарний житловий масив розташований ізольовано від населених пунктів, тому і жителі сусідніх поселень мало що про нього знають.

Деякі лише зауважували, що за їх інформацією, там мають дачі урядовці, а їм також доводилося чути, що там відпочиває екс-генпрокурор Піскун, в минулому — підлеглий Азарова у податковій адміністрації.

До речі, у 2003 році серед засновників кооперативу окрім родини Азарових були вказані близькі бізнес-партнери Піскуна і члени його родини, отож чутки про його відпочинок небезпідставні.

Звичайно, може бути, що нині родина Азарових вже не володіє нерухомістю в “Чехово” — продали. Однак маєтки в такому чудовому місці Криму коштують захмарні кошти.

Двоповерхові котеджі біля моря на земельній ділянці в 10 соток продаються від 1 мільйона доларів. Однак жодного сліду від такої великої суми, яку і за два роки не витратиш на дрібні купівлі, в декларації Миколи Азарова за 2009 рік не прослідковується.

Адже згідно з декларацією Азарова, на рахунках у нього трохи більше 280 тисяч гривень, а єдине цінне майно, що він задекларував — квартира на вулиці Володимирській — була у власності родини Азарових, ще коли вони засновували кооператив “Чехово”.

Отже Микола Янович нещиро написав декларацію про доходи. Або в ній все-таки повинна бути вказана нерухомість на Південному березі Криму, або кошти від її продажу, або майно, що було придбане на кошти від її продажу.

Гурзуфський слід

А тепер про Гурзуфські об'єкти. Миколу Азарова в курортному містечку Крима Гурзуфі знають не лише як прем'єр-міністра України.

Варто було автору згадати його прізвище, як місцеві жителі розповіли, що в кінці набережної знаходяться санаторії, що, за їх словами, належать до бізнесу родини Азарова. Зокрема, до інтересів Азарова приписують санаторій “Перлина Криму” та “Пушкіно”, де знаходиться музей відомого російського поета.

Місцевих жителів обурює приватизація парку Пушкіна, бо тепер туди не зайдеш погуляти, хіба якщо купиш квиток в музей. А ціни кусаються — щоб оглянути будинок Графа Ришельє, де три дні гостював Олександр Сергійович, треба заплатити 20 гривень.

“Зате тепер в парку безлюдно, це дуже зручно для родини Азарових, які традиційно тут відпочивають. Наприклад, зараз на відпочинку дружина Азарова Людмила”, — так розповів автору колишній працівник цього санаторію, з яким автор випадково познайомився на набережній Гурзуфа в середині червня.

Чоловік зазначив, що після приватизації санаторію над старим корпусом був побудований VIP-поверх з трьома люксовими номерами, де часто відпочиває дружина Людмила Азарова та інші родичі прем'єра.

Цей же чоловік оперативно познайомив автора з людьми, які з документами на руках розповіли, як відбувалося відчуження згаданих санаторіїв. Стало зрозуміло, чому ці об'єкти в Гурзуфі приписують Азарову.

Як “професійно” приватизовували “Перлину Криму”

Отже почнемо з самого початку. Курортне містечко Гурзуф, що знаходиться поблизу Ялти, в першу чергу відоме своїм дитячим табором “Артек”.

Хоча за часів радянського Союзу він славився не лише дитячим відпочинком, а також молодіжним. Зокрема, тут знаходився відомий Міжнародний Молодіжний центр “Супутник”, що належав комсомольцям.

Після того, як Україна стала незалежною, “Супутник”, що був перейменований в ММЦ “Гурзуф”, передали на баланс комітету у справах молоді Криму. Крім того Верховна Рада видала спеціальний закон, що забороняв відчуження колишньої комсомольської власності юридичним особам та громадянам.

Як розповів автору один з колишніх працівників центру, що побажав залишитися анонімним, історія приватизація ММЦ “Гурзуф” почалася з його 40-літнього ювілею, який пишно святкували у 1999 році.

Так вийшло, що серед запрошених на ювілей виявився і голова ДПАУ Микола Янович Азаров, який в той час відпочивав в Криму.

“Йому дуже сподобалося у нас, він хвалив нашого керівника, що не дав розвалити центр молодіжного відпочинку”, — згадує колишній працівник санаторію.

“А потім через місяць в самий розпал курортного сезону, у нас маскі-шоу, — продовжує він, — озброєні бійці 23 липня захоплюють санаторій, і нам повідомляють, що Верховна Рада Криму передала нас в управління Державної податкової адміністрації України. Це було настільки неочікувано і зухвало, що наш директор погрожував себе спалити. А керівник групи захоплення йому на це говорив: “Дядя, ти не шали, у нас и так работы много, нам еще санаторий в Карпатах захватывать”. Пізніше ми дізналися, що така сама операція була проведена стосовно свалявського санаторію “Сонячна галявина”, — розповідає колишній працівник ММЦ “Гурзуф”.

За час перебування “Гурзуфа” під управлінням податківців сюди вливаються чималі кошти ДПАУ, що йдуть на реконструкцію та будівництво нових котеджів. Аж раптом в розпал президентської компанії 2004-го року податківці відмовляються від “Гурзуфа”. Мовляв, немає коштів на його утримання.

12 жовтня 2004 року відповідний лист на адресу Верховної Ради Криму підписує тодішній заступник ДПАУ Вадим Копилов — близький соратник Миколи Азарова.

Оперативно, вже 26 жовтня з'являється рішення Верховної Ради АРК — виключити зі списку об'єктів, які не належать приватизації, ММЦ “Гурзуф”.

А вже 29 грудня 2004 року, швидкими темпами, щоб встигнути до зміни влади, ММЦ “Гурзуф” був приватизований поза конкурсом Всеукраїнським благодійним фондом “Професіонал”.

Вже минуло багато років, але слава цього фонду до сих жива. Податківці часів керівництва Азарова грубо рекомендували підприємцям перераховувати благодійні кошти на рахунки цього фонду — про це писала та ж Інна Богословська.

Про зацікавленість у діяльності цього фонду особисто Миколи Азарова свідчить той факт, що його підпис стоїть під наказом №570 1999 року, який зобов'язував податківців реалізовувати конфіскат виключно через “Профессіонал”.

Отже, кошти у цієї сумнівної організації були, тим паче, що ММЦ “Гурзуф” був приватизований за критично низькою ціною — 7 мільйонів гривень. Пізніше помаранчева влада навіть порушувала з цього приводу кримінальну справу, і заступник генпрокурора Тетяна Корнякова повідомляла журналістам, що тільки на реконструкцію “Гурзуфу” державою було влито 20 мільйонів гривень.

Разом з ММЦ “Гурзуф”, тоді ж само “Професіоналом” був приватизований сусідній санаторій “Пушкіно”, що належав ДУС. Пізніше ці два санаторії були об'єднанні за єдиною адресою під дахом “Професіоналу”.

Директором “Професіоналу” на той час був Геннадій Самофалов, нинішній депутат Партії Регіонів.

Коли “Професіоналу” стало гаряче від уваги нової помаранчевої влади, він передав ММЦ “Гурзуф” та санаторій “Пушкіно” іншій приватній структурі — Благодійному фонду “Гарант”, де засновниками у 2009 році значаться той же Геннадій Самофалов, Анатолій Бабич (теж деякий час працював директором “Професіоналу”) та Ігор Сотуленко (нинішній депутат Київради від ПР, близький друг Азарова, якого той нещодавно особисто приїжджав представляти на посаду голови наглядової ради “Ощадбанку”).

І нарешті у 2006 році “Гарант” на основі ММЦ “Гурзуф” та санаторію “Пушкіно” створює Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення “Перлина Криму”.

В статутних документах “Перлини Криму”, що потрапили до автора, чітко зазначається, що засновником “Перлини Криму” є Благодійний фонд “Гарант”. За роки, що минули, “Перлина Криму” не поміняла своїх засновників. Отже залишилися тими самими і справжні власники.

Що “Перлина Криму” не є чужою Миколі Азарову, свідчить вже те, що об'єкти в Гурзуфі приватизовував благодійний фонд “Професіонал”, а згодом власником стала споріднена з ним структура фонд “Гарант”.

Але існує і безліч інших дрібних деталей, які вказують, що цей санаторій належить до бізнесу, який курує нинішній прем'єр-міністр.

Зокрема, в цьому можна впевнитися, якщо прискіпливо поглянути, що собою уявляє Благодійний фонд “Гарант” — власник “Перлини Криму”.

Тетяна ЧЕРНОВОЛ