Китайські санкції. Чи залишиться Україна без дронів та РЕБу?

Російська армія теж залежна від китайської електроніки, але вона її отримає в будь-якому випадку. Досвід росіян в постачанні товарів через треті країни та тісні зв’язки із спецслужбами КНР допоможуть обійти будь-яку заборону.

Щоб не залишитись без критичних технологій, Україна не має іншого вибору, ніж навчитись обходити торговельні обмеження та працювати над локалізацією виробництва компонентів.

З 1 вересня Китай ввів чергові обмеження на експорт дронів та електроніки. У Силах оборони почали боятись, що це суттєво вплине на постачання зброї на фронт. Але ринок залишається спокійним та готується прийняти цей виклик.

Це ж було вже

У 2022 році Росія та Україна почали масово купувати дрони китайської компанії DJI. Найвідоміший з них — “мавік” (Mavic), якому немає рівних за співвідношенням ціна-якість. Їх перепрошивають та використовують для розвідки або скидів вибухівки на позиції противника. Згодом на полі бою з’явились FPV-дрони, які теж спочатку купували в Китаї.

В якийсь момент Пекін зіткнувся із претензіями одразу з обох боків. Західні країни критикували Китай за постачання дронів до Росії, а в РФ обурювались постачаннями Україні. Тож навесні 2023-го країна обмежила експорт цих технологій обом сторонам.

В моменті це вдарило і по Україні, і по Росії. Постачання з Китаю загальмували, а окремі українські військові вже почали говорити про те, що “ми за крок від зникнення Mavic як явища”.

Проте панічні настрої виявились марними. Постачальники дронів перелаштувалися на інші логістичні маршрути. “Дефіцит тривав місяць-два, ціни зросли. Потім ринок все вирішив, і дрони знову стали доступними”, — пригадує в розмові з ЕП командир роти ударних БПЛА бригади НГУ “Хартія” Ігор Райков.

БПЛА від DJI досі літають з обох боків. FPV-дрони тепер уже збирають російські та українські підприємства, але компоненти для них переважно китайські. Аналогічна ситуація з РЕБом — серце системи, модуль перешкод, а також низка іншої електроніки, зазвичай виробляються у Китаї.

Тепер росіяни та українці конкурують не тільки за дрони, але і за компоненти на китайському ринку. Китайські компанії отримують з цього шалені прибутки.

 

Влітку 2024 року Китай оголосив про введення нових обмежень, під які нібито мають потрапити ще більше компонентів для безпілотників та РЕБу. На ринку знову поширились панічні настрої. Паралельно з’явились перекупники, які на хвилі ажіотажу завищують ціни на компоненти й намагаються на цьому заробити.

Проте у Міністерстві торгівлі КНР зазначили, що ці обмеження не є забороною. Згадані товари можна продавати за кордон, але лише у цивільних цілях. Тобто компоненти залишаться доступними для України, але через посередників.

“Заяви про посилення контролю за експортом дронів та компонентів для Китаю є важливою іміджевою складовою. Війну в Україні Пекін використовує, щоб показати себе миролюбною країною, яка не роздмухує конфлікти, розповсюджуючи зброю, та робить кроки, щоб підтримувати позитивне уявлення про себе.

Нормальною є ситуація, коли публічно Китай видає заборони, але фактично не вживає зусиль, щоб суворо її дотримуватись”, — каже експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.

“Ринок шукає вихід і є ознаки, що шляхи будуть знайдені. Наслідки поки наступні: не всі партії з Китаю виїжджають з першого разу. Для нас логістика стане дорожчою, але вона не займає критичного місця в ціні товару. Тому поки я б не поспішав паніку розганяти, не будемо допомагати нашим ворогам”, — відповів ЕП співзасновник компанії “Дикі Шершні”, що виробляє FPV-дрони.

Українські компанії здатні налагодити постачання компонентів навіть у таких складних умовах. Тим паче на прикладі з антиросійськими санкціями видно, що постачальники часто закривають очі або самі допомагають знаходити обхідні шляхи.

 

“Єдиний наслідок для нас — зросте плече постачань на три дні. Потрібно лише відкрити компанію в іншій країні, зробити для неї всі документи та вести перемовини від імені цієї компанії, щоб головний отримувач не фігурував у листуваннях.

Ця нова компанія має написати гарантійний лист, що товар не буде використовуватись у війні, але насправді вона зможе продавати їх в Україну”, — повідомив ЕП один з великих виробників FPV-дронів.

 

Інше питання — що буде із фронтовими майстернями? Військові часто самотужки купують компоненти, щоб модифікувати дрони біля лінії зіткнення. Оскільки військові частини не мають компетенції, щоб формувати складні ланцюги постачань, основні замовлення робляться напряму з китайських маркетплейсів.

“Майже всі компоненти замовляємо напряму в Китаї. Але ми готуємось до обмежень і закупаємось наперед. Безпосередньо на нас це не вплине. Ми візьмемо запас на 4-6 місяців і точно протримаємося. А далі ринок сам підлаштується”, — зазначив Райков.

Великі українські виробники РЕБ теж не панікують. 

“Досі ми не мали проблем з китайською стороною. Більшість проблем виникали через українську митницю та блокування кордону поляками. Ми надіслали запит щодо загрози блокування постачань нашим китайським партнерам. Вони відповіли, що жодних проблем з експортом комплектуючих для засобів боротьби проти дронів в них не спостерігається.

Ситуація стабільна, продовжуємо працювати. Маємо короткострокові запаси, альтернативні шляхи логістики та усні домовленості з постачальниками з інших країн”, — розповів ЕП співзасновник компанії Kvertus Ярослав Філімонов.

Він додав, що модулі для них збирає партнерське підприємство в Китаї з компонентів з інших країн. Отже, у крайньому разі доведеться перенести збірку модулів в іншу країну.

Ще один великий виробник РЕБ, компанія “Інфозахист”, за роки існування майже повністю відмовилась від компонентів з Китаю і надає перевагу комплектуючим із західних країн. Тож наслідків від будь-яких обмежень не очікує.

Позбавитись від Китаю

Новий пакет обмежень від Китаю — черговий привід замислитись про локалізацію виробництва компонентів в Україні або шукати альтернативних постачальників. “Ми давно готуємось до обмежень з боку Китаю. У нас уже є дрони, складені без жодного китайського компонента”, — повідомила ЕП заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр.

Складати дрони “з нуля” в Україні неможливо. Виробництво базової електроніки для виготовлення компонентів вимагає багатомільярдних інвестицій, виробничої екосистеми та великого масштабу замовлень. 

Однак вітчизняні компанії можуть купувати мікросхеми, електроніку та сировину у партнерських країнах, а вже в Україні збирати з них компоненти для бойових дронів: польотні контролери, плати ініціації, двигуни, рами, антени, системи зв’язку тощо. Тобто все те, що потрапило під китайські обмеження.

Локалізація виробництва компонентів не тільки зробить Україну незалежною від Китаю, але й дозволить контролювати якість комплектуючих та заточувати їх під потреби фронту. З КНР часто товар приходить із браком, а деякі взагалі не є доступними для покупки.

 

Безпілотники української компанії VYRIY DRONE вже на 70% складаються з вітчизняних комплектуючих. Частину виробник робить самотужки, частину — покладає на підрядників. Компоненти для виробництва деталей шукають по всьому світу, і не завжди це Китай.

“Всі дуже переоцінюють “китайськість” електроніки, яка потрібна для виробництва комплектуючих для дронів. Наприклад, чіпи швейцарської STM, які використовують на всіх льотних контролерах, виробляють в кількох різних країнах, і китайського там не дуже багато.

Є прості компоненти, які вигідно купувати тільки в Китаї. Якщо заборонити їх експорт, то тоді це вдарить по всій електроніці у світі. Але навіть якщо уявити такий сценарій, то все одно можна знайти аналоги в західних країнах. Набагато більшою катастрофою буде, якщо з постачань випаде Тайвань”, — розповів ЕП засновник VYRIY Олексій Бабенко.

Зараз в Україні стає все більше виробників компонентів для дронів, а держава звертає увагу на ступінь локалізації під час закупівель.

Але за словами Бабенка, ринок комплектуючих для дронів гальмують нерівні умови для китайських та українських виробників. Вітчизняний виробник дронів може імпортувати китайські компоненти, не сплачуючи 20% ПДВ, однак така пільга не поширюється на купівлю компонентів, вироблених в Україні.

У компанії Kvertus ЕП розповіли, що готуються розгорнути виробництво компонентів для РЕБ власної розробки. “Ми всерйоз взялися за локалізацію модулів, а також антен власної конструкції. Цього тижня будемо тестувати модулі власної збірки із компонентів, вироблених в країнах-”азійських тиграх”. Їх легко купувати. Наразі тестуватимемо модулі, які охоплять частоти від 300 до 1100 МГц”, — сказав Філімонов.

Отже, нові обмеження Китаю можуть в моменті зробити незручності вітчизняним виробникам, але апокаліптичного сценарію ніхто не очікує. “Це просто черговий виклик, з яким ми можемо боротись”, — підсумувала Гвоздяр.