Кандидати на голову НАЗК: готівка, криптовалюта та автівки

Цього разу рекордна кількість кандидатів подалися на посаду голови НАЗК, яку після 4 років роботи залишив Олександр Новіков.

Із 64 заявок на другому етапі залишилися 24 особи, які отримали за результатами тестування 107 балів і вище.

За крісло голови НАЗК змагаються 3 жінки і 21 чоловік. 10 кандидатів — чинні та колишні співробітники НАЗК. Крім того, є працівники правоохоронних органів (САП, НАБУ, ДБР, СБУ), Офісу Омбудсмана, Держслужби якості освіти, ОМС, член ВККС, адвокат, голова ДІАМ, колишній працівник митної служби.

Троє кандидатів із 24 мають по 4-32 види криптовалюти, щоправда, на суму від 11 до 160 тисяч гривень в еквіваленті.

Чим ще цікаві претенденти на голову НАЗК — в короткому огляді далі. Ми проаналізували декларації, біографії і мотиваційні листи 24 кандидатів та сформували ТОП-5 за різними напрямками, починаючи від результатів тестування і закінчуючи доходами та майном. 

Адже попереду — етап конкурсу, який передбачає проведення співбесід на доброчесність. Важливо, щоб після таких співбесід далі допустили лише доброчесних і незалежних кандидатів.

Найрозумніші. ТОП за результатами тестування загальних здібностей

До ІІ етапу конкурсного відбору комісія допустила 24 кандидатів, які набрали 107 і вище балів за результатами тестування.

Серед них найвищий бал 137 отримав Віктор Павлущик — старший детектив, керівник відділу детективів НАБУ. У мотиваційному листі він зазначає, що має досвід в одній із основних сфер роботи НАЗК — системі декларування та проведення спеціальних перевірок.

Другий за кількістю балів — 135 — Олександр Стародубцев, нинішній заступник керівника апарату НАЗК. У кулуарах саме йому дають найбільше шансів очолити антикорупційну інституцію.

По 131 балу за тести отримали нинішній керівник четвертого слідчого відділу Теруправління ДБР у Хмельницькому Сергій Гупяк та Сергій Подгорець, який нині працює прокурором САП.

Із невеликим відривом слідують Агія Загребельська, заступниця керівника апарату НАЗК та Андрій Тетерук, заступник керівника управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони — керівник відділу аналізу ризиків НАЗК. Вони за тестуванням набрали по 130 балів.

Таким чином половина цих людей — нинішні посадовці НАЗК.

ТОП-5 кандидатів з найвищими доходами

Ми проаналізували оприлюднені декларації за 2022 рік претендентів на голову НАЗК та визначили, хто з них найбільше заробляв на попередньому або ж нинішньому місці роботи. 

Перше місце — 3,9 млн грн доходів за 2022 рік — Віталій Гацелюк. Нині він є членом ВККС. У 2022 році отримував зарплату за основним місцем роботи в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького (109 тис. грн), а також за сумісництвом — від Координатора проектів ОБСЄ в Україні (майже 1,2 млн грн), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (500 тис. грн) та виплати при закритті місії від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (понад 2 млн грн).

Друге місце — понад 2,2 млн грн зарплати з НАЗК задекларував у 2022 році Роман Норець. Нині він працює в СБУ. Хоче повернутися до НАЗК вже в якості керівника інституції.

Третє місце — 2,2 млн грн отримав Олександр Стародубцев, який також отримав один із найвищих балів за результатами І етапу конкурсу. У суму доходу за 2022 рік входила зарплата в НАЗК, а також проценти за рахунками в декількох банках. 

На четвертому місці з доходом у 2 млн грн посів Андрій Вишневський, який до липня 2023 року працював заступником голови НАЗК, а нині судиться за поновлення на посаді. У доходи за 2022 рік Вишневського увійшли 1,1 млн грн зарплати в НАЗК, понад 800 тис. грн від зайняття підприємницькою діяльністю, 28 тис. грн — від ГО “Адвокат майбутнього” та 6,5 тис. грн виплати за єПідтримкою.

П'ятий за рівнем доходів із також понад 1,9 млн грн — нинішній керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров. У 2022 році він отримав 1,9 млн грн заробітної плати в НАБУ, а також більше 7 тис. грн — процентів за банківськими рахунками.

Натомість серед претендентів на крісло керівника Нацагентства найменший дохід отримала Ірина Мостова (177 тис. грн). Загалом лише 7 кандидатів задекларували дохід до 1 млн грн.

ТОП-5 претендентів на крісло НАЗК з грошовими активами родини

Більшість родин кандидатів на голову НАЗК мають фінансову “подушку”, у декого вона в рази вища річних доходів. П'ять найбільш фінансово забезпечених претендентів, з урахуванням активів їх сімей (активи у гривневому еквіваленті):

Агія Загребельська — 16,5 млн грн активів станом на кінець 2022 року. 

Андрій Вишневський — 8,2 млн грн активів. Крім того, Вишневський входить у ТОП-5 кандидатів за сумою доходів у 2022 році.

Олександр Стародубцев — майже 4,5 млн грн активів. Стародубцев також один із тих, хто набрав найбільше балів за результатом тесту та мав одні з вищих серед кандидатів доходи у 2022 році.

Дмитро Калмиков —  3,2 млн грн збережень. Нині Калмиков — керівник департаменту антикорупційної політики НАЗК.

Віталій Гацелюк — 3,1 млн грн грошових активів. 

Митники-благодійники та помічники опоблоківців: скандальні кандидати

Дехто із посадовців у своїй попередній діяльності потрапили в іміджеві скандали, які не можуть залишатися непоміченими для них як кандидатів на крісло голови НАЗК.

Зокрема, йдеться про Михайла Мірошніченка, відомого через скандал із “чорним зерном”. До квітня 2023 року працював начальником відділу інформаційної безпеки Державної митної служби України, а нині — волонтер Благодійного фонду “Ціль”.

У 2023 році дружина Мірошніченка купила автомобіль Mercedes-Benz GLE 350DE 2022 року. Середня вартість такої автівки — 95 тисяч доларів.

У біографії він зазначає, що припинив державну службу через закінчення контракту. Утім, за словами нардепа Ярослава Железняка, Мірошніченка звільнили через “зернові схеми”, про які, зокрема, писали журналісти OCCRP. Згідно з висновками тимчасової слідчої комісії, яку очолював Железняк, сума втрат бюджетів від обігу “чорного зерна” становила тільки за серпень-вересень 2022 рік близько 5 млрд грн. За розрахунками НБУ, сума неповернутого валютного виторгу за 2022-2023 роки, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить 80 млрд грн. Схему з продажу “чорного зерна” покривали, на думку членів комісії, зокрема і митники. 

За повідомленням у ЗМІ, в листопаді 2020 року ДБР провело обшук вдома у начальника внутрішньої безпеки Митної служби Михайла Мірошниченка, директора Департаменту по боротьбі з контрабандою Ігоря Резніка та ексрадника голови Державної фіскальної служби Геннадія Романенка через підозру у контрабанді.

У мотиваційному листі зазначив, що першочергово необхідно приділити увагу питанням запобігання корупції у таких секторах/інституціях: охорона здоров’я, судова влада, органи прокуратури та правопорядку, митна та податкова служба, державне регулювання економіки і взаємодія держави та приватного сектору, діяльність політичних партій.

Зв'язками з Опоблоком відомий Володимир Подорожко, керуючий справами апарату Запорізької обласної ради, який також у числі 24 претендентів до НАЗК.

Він був у 2014-2019 роках помічником опоблоківця Ігоря Шурми на громадських засадах. У 2017 році Шурма був одним із 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.

Подорожко в мотиваційному листі критикує обмеження доступу громадян до реєстрів, “завдяки чому нечисті на руку посадовці продовжили незаконно збагачуватися. Адже не було діючих та прозорих механізмів контролю, зокрема, системи е-декларування”. Варто підкреслити, що подача декларацій за 2021-2022 рр. була можлива у добровільному порядку. Натомість, кандидат подав декларації за 2021-2022 рр. лише у листопаді 2023 року. 

До того ж Подорожко “відзначився” у скандалі з блокуванням рішення про заборону московської церкви на території Запорізької області. 

Конкурс на голову НАЗК проходить під наглядом не тільки громадськості, а й міжнародників. Важливо, аби в наступні роки ця антикорупційна інституція зосередилася на прискіпливому виявленні ознак недоброчесності, моніторингу способу життя, виконанні ДАП, посиленню інституту викривачів та запровадження правил лобіювання за європейськими правилами. Саме це залежатиме від наступного голови НАЗК. 

Мартина БОГУСЛАВЕЦЬ, виконавча директорка ГО “Інститут законодавчих ідей”