Журавський. Наклеп. Кримінальна відповідальність

Це — не єдине порушення, яке переслідувало Журавського другого жовтня.

Після 17-секундного спілкування з журналістами регіонал відправився у свій виборчий округ. А вже там журналісти побачили ознаки використання адмінресурсу та перешкоджання роботі працівників ЗМІ.

Якась людина-невдаха виходить. А може насправді він всемогутній, якщо так легко уникає відповідальності?

Службове підроблення

Для декого у Раді так зване “відкликання” законопроекту регіонала Журавського про криміналізацію наклепу може мати наслідком кримінальну відповідальність за ст. 366 “Службове підроблення”. І все через невеличку помилку Володимира Литвина, яку хтось виправив з ознаками підроблення офіційних документів.

Перед винесенням на голосування питання про відкликання-скасування попереднього рішення щодо згаданого законопроекту спікер чи-то випадково, чи-то через запрограмовані наперед дії не вказав номер документу, який депутати мають підтримати натисканням кнопок.

Ось, що казав Литвин відповідно до стенограми засідання 2.10.12: 

Шановні народні депутати! Прошу вашої уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про скасування, про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у першому читанні проекту Закону “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини”. Прошу голосувати. (Шум у залі)

Це рішення Погоджувальної ради, я ставлю на голосування. Прошу голосувати.

10:02:03

За-349

Рішення прийнято.

Як бачимо, Литвин не назвав ані номеру документу, ані його природу: це проект постанови, проект закону чи якийсь інший акт. Як наслідок у результатах розгляду порядку денного вівторка 2.10.12 так само не вказаний документ, який того ранку було “прийнято в цілому”.

Результати розгляду питань порядку денного

Як видно з результатів роботи парламенту 2.10.12 відкликання/скасування законопроекту Журавського — єдине рішення, яке значиться без відповідного реєстраційного номеру документу. Тобто по суті та за формальними ознаками своїм голосування 349 депутатів не ухвалили жодного зареєстрованого документу!

Не поспішайте дивуватися. Далі — цікавіше.

У стінах парламенту знайшлася людина, яка сама, чи за допомогою інших, вирішила, який саме документ голосувався у сесійній залі. Ця особа (група осіб?) взяла на себе сміливість і визначила, що депутати проголосували за проект постанови №11255 авторства того ж таки Журавського. Принаймні на обліковій сторінці цього документу на офіційному сайті Верховної Ради значиться, що “Постанову прийнято 02.10.2012”.

І це при тому, що того дня Литвин жодного разу не згадував, а відповідно і не ставив на голосування, цей проект постанови.

Облікова картка проекту постанови №11255

Але і це ще не все.

Подивимось на одіозний законопроект Журавського №11013. На його обліковій сторінці на офіційному сайті Верховної Ради ми також бачимо: “Рішення скасоване 02.10.2012”

Облікова картка проекту закону №11013

Одночасно з таким станом документу ви не побачите у розділі “Зв’язані документи” вже згаданого проекту постанови №11255, яким нібито і скасували законопроект Журавського.

Як видно, у розділі “Зв’язані документи” значиться лише проект постанови 11013/П про прийняття законопроекту за основу. Нагадаю, що цю постанову 18.09.12 підтримали 244 депутата.

Якщо ж перейти за посиланням “Результати голосування” з облікової сторінки законопроекту Журавського, то ми не знайдемо, яким саме голосуванням депутати вирішили “Скасувати рішення”. Останнім значиться голосування у першому читанні і 244 “за”.

Що маємо у підсумку?

По-перше: явні ознаки службового підроблення.

Чим це може загрожувати? Дивимося Кримінальний кодекс:

Стаття 366. Службове підроблення

1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів — караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Але давайте будемо реалістами: в українських реаліях за подібні “дрібнички” та ще й своїх не карають…

Другий можливий наслідок: у будь який момент так би мовити “з голосу” ті ж самі депутати можуть вирішити, що вони дійсно нічого не скасовували. Підставою може стати згадана вище невеличка помилка Литвина. Процедура — порушена, скасування — не дійсне, законопроект Журавського — живий.

Гадаєте, що це вигадка? Тоді згадайте, як рішенням Конституційного суду скасували зміни до Конституції зразка 2004-го.

Нагадаю: у 2010 судді також виявили порушення процедури. Якщо так зґвалтували Основний Закон, то що може зупинити з “якоюсь” криміналізацією наклепу? Дві хвилини — і вільнодумні українці вже під загрозою кримінального переслідування…

Адмінресурс і перешкоджання журналістам

Після голосування за відкликання/скасування законопроекту про криміналізацію наклепу його автор довго не затримувався у Раді. Брифінг Журавського для журналістів може потрапити у Книгу рекордів Гіннеса. Він тривав усього 17 секунд. Депутат дуже поспішав на зустріч з освітянами у своєму виборчому окрузі №66, що на Житомирщині, що з центром у місті Малин.

Аби задовольнити своє спілкування з горе-борцем з наклепом туди ж відправилася і знімальна група 5-го.

Столи Будинку відпочинку міста Коростишів “ломилися” від бутербродів з ікрою. На святкування Дня вчителя разом із нардепом з’їхалися освітяни зі всього району. Їх чекав святковий концерт та подарунки від Національної академії педагогічних наук.

Звичайно, можна припустити, що вчителів у робочий час не звозили спеціально та примусово “для Журавського”, хоча громадські активісти у цьому вбачають саме використання адмінресурсу. Але як пояснити, що кандидат у депутати передавав освітянам подарунки/грамоти академії педнаук? Гугл, який усе знає, не знайшов згадки про роботу Журавського у цій академії.

Натомість він видає рядок з біографії чинного нардепа — 1-ий заступник міністра освіти (2003-2005). Це що, старі зв’язки допомагають кандидату проводити подібні зустрічі “без агітації”? Чи дається в знаки інший рядок у біографії — радник президента (з червня 2010)?

Окрім журналістів 5-го на зустріч Журавського з освітянами завітали активісти кампанії “Помста за розкол країни”. Він не єдиний, хто привернув їхню увагу. Раніше вони розповсюджували інформаційні листівки про Литвина, Луцького та інших. Таким чином хлопці та дівчата пояснюють, чому не можна голосувати за певних висуванців.

У Коростишіві їх “попросили” піти з заходу за участю Журавського. Завершилося все не так погано, як на округах Литвина та Луцького, але трохи все ж перепало. У тому числі і знімальній групі 5-го.

Як випроваджують гостей Журавського у Коростишіві.

Але і це ще не все…

Як виявили журналісти 5-го, прес-секретарем Журавського є такий собі Дмитро Понамарчук. Колись йому довелося працювати з В’ячеславом Чорноволом…

Але останнім часом він близький до регіоналів. У 2010-му Понамарчук очолював прес-центр Віктора Януковича. Після перемоги останнього був помічений “Українською правдою” у президентському пулі у закордонних відрядженнях.

Також відомо, що Понамарчук був, а може й досі залишається, дуже близьким до Ганни Герман. Наприкінці 2011-го мені довелося їхати з ним в одному автобусі у відрядження у Придністров’я (не з пулом Януковича). Сиділи пліч-о-пліч… З його постійних телефонних розмов стало зрозуміло: у гості до Герман на Банкову він ходить чи не щодня.

Звичайно, це не злочин. Але може саме ця ниточка веде до розгадки: на якому саме комп'ютері в адміністрації президента готувалися документи до законопроекту Журавського щодо криміналізації наклепу? Хоча сама Герман 26 вересня на шоу у Шустера запевняла: президент цей закон не підпише…

А найцікавіше в історії з прес-секретарем Журавського стало його “прощання” зі знімальною групою 5-го. Він “переказав привіт” Порошенку, щось там мають влаштувати на його окрузі.

Речник Журавського погрожує Порошенко?

Я не знаю, що саме Пономарчук мав на увазі. Але якщо прес-секретар висловлюється таким чином, то навіть страшно уявити, що його шеф може зробити з простими журналістами.

Може кілька років за наклеп — це вже і не так погано, що міг би запропонувати Журавський-всемогутній?

З.І. На фоні усього того, що відбулося другого жовтня з Журавським, справжньої дрібничкою виглядає його “голосування” у сесійній залі з Житомирщини.

Порушення Конституції, кажете? А от його виборцям головне, що він автівку для місцевої міліції купив…