Газові шахи. Перша партія

Українська газотранспортна система, всупереч твердженням “Газпрому”, була і залишається головною транзитною артерією для російського блакитного палива.

Незважаючи на фінансові проблеми, “Нафтогаз” продовжує інвестувати у розвиток української ГТС. Загалом необхідні інвестицій в Єврокомісії оцінюють в 6,5 мільярдів доларів до 2018 року, тоді як за останні два роки вдалося вкласти лише 515 мільйонів доларів власними силами.

За поточних темпів інвестування і фінансового стану “Нафтогазу” модернізувати трубу вдасться лише за 21 рік, коли фактично заново потрібно буде модернізувати ГТС.

Тому масштабна модернізація газотранспортної системи, як і подальший її розвиток значно прискоряться в разі створення спільного підприємства на її базі.

Адже “Нафтогаз” має значну кредитну заборгованість яка на початок 2011 року становить 4,7 мільярдів гривень. Крім того, “Нафтогаз” минулий рік закінчив зі збитками, тому значно ускладнилася можливість залучення кредитних коштів для самостійного вирішення проблем.

Втім, Україна і “Газпром” поки по-різному бачать те, яким це СП повинно бути.

У липні “Укртрансгаз” планує зварити стик газопроводу “Уренгой-Помари-Ужгород”, і це буде початком нового етапу модернізації української ГТС. На модернізацію цього стику обіцяють виділити кошти ЄБРР, Європейський інвестиційний банк та Світовий банк.

На сьогодні дочірнє підприємство “Нафтогазу” “Укртрансгаз” управляє 36 тисячами кілометрів магістральних газопроводів, 70 компресорними станціями і 12 підземними сховищами газу загальною ємністю 30 мільярдів кубометрів.

Доходи компанії від транспортування блакитного палива та його зберігання в 2010 році становили 15,3 мільярда гривень, а в 2011 році, за прогнозом Міненерговугілля, вони сягнуть 19,2 мільярда гривень.

Виріс і дохід від перекачування газу. У 2010 році Україна транспортувала на 11,7% більше палива для внутрішніх споживачів, ніж у 2009 році, — 50,4 мільярда кубометрів. Транзит газу через Україну зріс на 1% до 93 мільярдів кубометрів. “Укртансгаз” є чи не єдиним прибутковим бізнесом “Нафтогазу”.

І хоча, прибуток компанії не розкривається, за оцінками аналітика “Тройка Діалог” Валерія Нестерова, це не менше 7-9 мільярдів гривень минулого року, з яких 1,7 мільярдів було витрачено на модернізацію, інші кошти — перераховані “Нафтогазу”.

Кошти витратили на переоснащення газопроводів і заміну приводу компресорних станцій з газового на електричний. Використання електроприводу дозволило у 2010 році заощадити 500 мільйонів кубометрів газу або 150 мільйонів гривень.

Сенс реструктуризації полягав у тому, щоб показати Європі, що Україна може самостійно реконструювати газотранспортну систему. В “Нафтогазі” сподіваються, що в ЄС побачать, що почався процес модернізації і він більш реальний за проект “Південний потік”.

У результаті єврокомісар з енергетичних питань Гюнтер Оттінгер на зустрічі з віце-премьєром Андрієм Клюєвим запевнив, що Європі вигідніше реконструювати українську ГТС, ніж будувати газопроводи в обхід України.

“Укртрансгаз” також планує модернізувати трубу і в 2011 році: в оновлення буде вкладено 3,1 мільярда гривень, з яких 1,22 мільярда гривень — на модернізацію магістральних газопроводів та станцій, 1,5 мільярда гривень — на реконструкцію компресорних станцій і 200 мільйонів гривень — на модернізацію підземних сховищ.

Інвестиції за даними прес-служби “Нафтогазу” будуть спрямовані на переоснащення газопроводів “Союз”, “Уренгой-Помари-Ужгород”, “Єлець-Кременчук-Кривий Ріг”, “Ананьєв-Тирасполь-Ізмаїл”. На компресорних станціях “Яготин”, “Бердичів” і “Комарно” газотурбінні агрегати будуть замінені на електричні.

Ці станції були обрані “Нафтогазом” виходячи з технічного стану системи та необхідності збільшення транзиту в різних напрямках.

Знайти кошти на технічне переоснащення газопроводів вдалося за рахунок кількох джерел, заявляють в “Укртрансгазі”. Перш за все, це зниження на третину ціни на російський газ, який компанія використовує для технологічних потреб. Про це “Нафтогаз” і “Газпром” домовилися у квітні 2011 року в рамках “харківських угод”.

Нарешті, “Укртрансгаз” припинив фінансувати непрофільні проекти, направивши всі вивільнені кошти на модернізацію.

Однак залучених коштів на масштабну модернізацію ГТС все одно не вистачить. Як відомо, НАК залишається одним з основних платників податків до бюджету, а продаж газу компанією населенню і теплокомуненерго приносить їй збитки.

Неоднозначні перспективи

Зростання попиту на газ в ЄС за останній рік привело до зростання обсягів транзиту українською трубою. Ця ситуація суттєво актуалізує для країн Євросоюзу питання необхідності розширення потужностей української ГТС.

За даними Міненерговугілля, обсяг транзиту російського газу через Україну за перші п'ять місяців 2011 року зріс на 22%, а після згортання ядерних програм у низці країн у зв'язку з подіями в Японії його споживання зросте ще більше.

За даними міністерства за 5 місяців “Укртрансгаз” транспортував 50,4 мільярди кубометрів газу, або на 6,7 мільярдів більше, минулого року, тодія як максимальний обсяг прокачки за цей період — 59 мільярдів. Тобто “труба” вже заповнена на 91%.

Однак інвестиційна привабливість модернізації ГТС значно ускладнюється політикою РФ та її активними зусиллями з будівництва обхідних газопроводів. Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін заявляв, що після будівництва трубопроводів “Північний потік” і “Південний потік” Москва може взагалі відмовитися від перекачування газу територією України.

І ці загрози цілком реальні, адже потужність “Північного потоку” — 55 мільярдів кубометрів газу, а південного — 63 мільярди.

А на останніх переговорах про умови постачання газу Кремль заявив, що вже в 2012 році обсяг транзиту газу знизиться на 10 мільярдів кубометрів. Річ у тім, що “Газпром” уже почав контрактну кампанію на 2012 рік з урахуванням доставки палива в країни ЄС по “Північному потоку”, який буде запущений до кінця 2011 року.

При цьому, Росія відмовляється гарантувати обсяги транзиту газу, прямо заявляючи що зможе їх надати лише у випадку створення спільного підприємства з “Газпромом”.

Виходячи з переговорів, які веде російська компанія, очевидно, що Україна може не просто втратити додаткові обсяги транзиту газу, а втратити 10 мільярдів кубометрів палива, які транспортується по трубопровідній системі зараз.

Просувається і будівництво “Південного потоку”. У березні партнером “Газпрому”, Eni і EDF стала німецька Wintershall, а в травні участю у проекті зацікавилася E.ON. Ці дві фірми купують велику частину газу, яка надходить до Європи по українській ГТС.

Визнають наявність проблеми будівництва обхідних газопроводів і в українському уряді. На думку міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, “Південний потік” загрожує національним інтересам України, тому Київ буде завжди виступати проти реалізації цього проекту.

“Ми бачимо, що позиція Європи останнім часом далека від таких “рожевих” очікувань, які були раніше. Чим більше ми будемо модернізувати нашу ГТС, чим більше ми будемо показувати свою надійність, тим менше шансів на будівництво “Південного потоку”, який може “осушити” нашу ГТС”, — заявив він.

В той же час аналітики ІК “Тройка діалог” Валерій Нестеров вважає, що “Південний потік” все рівно буде добудовано, але Україна залишиться основним транзитером російського газу і після завершення будівництва обох проектів.

“В країнах Європи спостерігається безпрецедентне зростання споживання російського газу”, відзначає експерт.

До того ж цільові ринки газопроводу “Північний потік” — це Німеччина, Франція, Бельгія та Великобританія.

“Інші країни будуть продовжувати отримувати газ старими коридорами”, заявив на початку червня голова правління “Газпрому” Олексій Міллєр.

Щоб уникнути втрати обсягів транзиту і модернізувати трубу, Україна змушена розглянути пропозицію Росії щодо створення СП з управління українською ГТС. Проте і цю неоднозначну пропозицію можна перетворити на перевагу.

Система стримувань і противаг

Розуміючи, що подальше зволікання з визначенням статусу української ГТС може в далекій перспективі залишити Україну без транзитного газу, Міненерговугілля вибрало найбільш прийнятний сценарій — реалізацію проекту з модернізації системи за участю “Газпрому” і європейських нафтогазових компаній.

Адже ще у травні Nord Stream AG плануютсья розпочати поставки газу напряму до ЄС вже в жовтні.

А минулого тижня компанії “Газпром експорт” підтвердили початок робіт на морській ділянці майбутнього проводу “Південний потік” на територіальних водах Росії та Турції.

Всі дослідницькі роботи планується завершити до кінця 2011 року. Таким чином будівництво обхідних газогонів вже перестає бути міфом.

З урахуванням майбутнього скорочення обсягів прокачування газу через українську територію питання створення спільного підприємства вже перезріло, відзначає експерт Валентин Землянський.

“Ми повинні створити систему стримувань і противаг, щоб Росія не могла поглинути ГТС і використовувати її як завгодно. Для цього блокуючий пакет акцій української системи слід передати в управління європейським газовим компаніям”, — каже він.

У червні президент Віктор Янукович заявив, що Україна зацікавлена в об'єднанні постачальника і споживача у справі модернізації газотранспортної системи.

“У нас є амбітні плани з модернізації української ГТС, формалізовані у меморандумі, підписаному в Брюсселі в 2009 році. Ми вже розпочали цю роботу, і сподіваюся, що європейські та російські компанії візьмуть участь у всіх цих процесах”, — додав Бойко.

Але поки ЄС ще перевіряє виконання Україною вимог закону, який має змінити структуру газового ринку, в тому числі і за рахунок реформи “Нафтогазу”.

До цих пір цей закон Кабмін не почав впроваджувати у життя — “Укргаздобуток” та “Укртрансгаз” так і не стали самостійними компаніями, як того вимагає ЄС.

А значить, що для отримання коштів необхідно піти на радикальні кроки у питання реструктуризації газотранспортної системи.

В уряді переконані, що зростання темпів модернізації газотранспортної системи, відкритість і надійність знижують шанси на спорудження “Південного потоку” — прямого конкурента українського маршруту транзиту газу в Європу. Адже українська модернізація в 4 рази дешевша за будівництво “Південного потоку”.

На зустрічі з директором Eni Паоло Скароні він заявив, що потужності української ГТС дозволяють завантажити магістральні газопроводи України для транзиту газу в країни Західної та Центральної Європи додатковими обсягами газу.

Цікаво, що Eni, в майбутньому основний споживач газу, який постачатиметься “Південним потоком”, почала користуватися заступництвом української влади. Зокрема компанія недавно викупила в Україні активи британської Cadogan.

На думку експерта Олександра Нарбута, тристоронній характер переговорів з ЄС і Росією не просто бажаний, а необхідний.

“Так Україна змогла б перейняти досвід європейського газового ринку. Крім того, тоді можна було б уникнути диктату російського партнера, який через свою впертість уже заблокував роботу Міжнародного консорціуму з управління ГТС. Щоб не наступити на ті ж граблі, Україні слід диверсифікувати учасників СП”, — розповів він.

Звичайно, що у створення СП на бази української ГТС є і свої мінуси — Україна втратить частину коштів, які зараз отримує за транзит російського газу.

“По суті сьогодні мова йде про вибір меншого з двох зол — або часткова чи повна зупинка роботи ГТС, або втрата частини коштів від транзиту”, вважає Валентин Землянський.

Отже, плани України очевидні: модернізувати, а в майбутньому приватизувати газотранспортну систему, залучаючи і європейські, і російські нафтогазові корпорації.

Такий підхід дратує “Газпром”, який чітко налаштований на гегемонію в майбутньому газовому СП. Чи вдасться Києву реалізувати свій сценарій, покаже час.

Якщо створити СП на паритетних засадах вдасться в найближчий рік, це буде перша перемога в боротьбі за збереження обсягів транзиту газу по українській ГТС.

Андрій КРИВИЦЬКИЙ