Фірташ купує “Надра банк” за безцінь?

У четвер заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов заявив, що регулятор схвалив пропозицію про покупку “Надра банку” інвестором з Австрії.

Той пропонує вкласти в банк 5 мільярдів гривень за умови, що держава дасть стільки ж.

“Нацбанк вніс пропозицію про участь інвестора і уряду у відновленні роботи цього банку. Кабмін на експертній раді та своєму засіданні буде приймати рішення. Такий розвиток подій означає відмову від варіанту ліквідації банку. Інвестор пропонує, щоб 50% акцій плюс одна акція відійшли уряду”, — сказав він.

Це означає тільки одне: регулятор схвалив пропозицію, і зараз доля “Надра банку” знаходиться в руках уряду.

Найбільш вірогідною є версія, що придбати банк хочуть структури Дмитра Фірташа. Річ у тім, що його компанії Centragas Holding AG і Ostchem Holding AG розташовані у Відні. Вони цілком можуть бути “австрійським інвестором”.

У 2009 році олігарх ледь не купив банк. Однак через політичні атаки екс-прем'єра Юлії Тимошенко Фірташ відмовився від угоди.

Втім, у березні 2010 року джерело у “Надра банку” повідомило “Економічній правді”, що олігарх таки може купити частку у цій установі. Однак тепер він готовий увійти в капітал тільки у тандемі з іншими закордонними інвесторами.

Тоді ж тимчасовий адміністратор банку Валентина Жуковська заявила, що Фірташ не претендує на 100% банку і розглядає можливість взяти участь у капіталізації як один з акціонерів. “Питання конфігурації поки не вирішене”, — зазначила вона.

“Економічна правда” надіслала запит до контрольованої Фірташем компанії Group DF з проханням прояснити ситуацію, однак відповіді не отримала. Таким чином, залишається чинною версія про те, що в уряд передана саме пропозиція Фірташа.

Безумовно, цілком вірогідні й інші імена покупців. Проте є одне “але”.

5 мільярдів — занадто багато

Сума, названа Шаповаловим, занадто велика. Навіть половина від неї, яку згоден внести “австрійський інвестор”, — неймовірно багато.

“Сьогодні банки стільки не коштують. Останні ціни на них становили один капітал і нижче — 0,4-0,2 капіталу”, — відзначив директор напрямку міжнародних ринків капіталу групи компаній “Альтера Фінанс” Максим Шинкаренко.

На його думку, у комерційному сенсі банки зараз нікому не потрібні — вони збиткові. “Подивіться звітність банків за 2009 рік. Проблеми продовжаться і в цьому, і в наступному роках. Такого зростання, як у 2007 році, не буде ще довго”, — каже він.

“За 5 мільярдів гривень в Україні можна купити банк на кшталт “Райффайзен Банку Аваль”. Його капіталізація — 12 мільярдів гривень. Мені здається, це дуже красномовно”, — відзначив аналітик компанії “Ренесанс Капітал” Андрій Марков.

А за 10 мільярдів гривень можна купити найбільший у країні Приватбанк. Тож з фінансової точки зору операція безглузда. Вона не має сенсу і з іншої причини.

“Залишки коштів клієнтів становлять 8,9 мільярда гривень. Це означає, що 10 мільярдів гривень достатньо, щоб задовольнити їх вимоги. При цьому кошти НБУ, які були виділені раніше, треба продовжити на тривалий термін, а також домовитися з іноземними кредиторами про реструктуризацію”, — вважає Марков.

У компанії “Ренесанс Капітал” не беруться стверджувати, чи потрібно взагалі рекапіталізувати “Надра банк”.

“Орієнтація більше на величину депозитів, ніж на потребу у капіталі, була характерна і для рекапіталізації минулої хвилі — Укргазбанку, “Родоводу”, та “Києва”. Якщо банк потребує рекапіталізації на величину усіх його депозитів, то його доцільніше ліквідувати і передати депозити в інший банк”, — вважає Марков.

Скільки коштують “Надра”

Шинкаренко зазначив, що останнім часом банки забирали безкоштовно. А та ціна, яка озвучувалася публічно, вимірювала обсяг проблем, який готовий взяти на себе новий власник.

“Власники проблемних установ — “Родоводу”, “Києва”, Укпромбанку, “Надр” — передавали їх державі без грошей. Держава шляхом рефінансування брала на себе їхні проблеми. Зараз для будь-якого банку ціна — це сума, необхідна на оздоровлення”, — підкреслив Шинкаренко.

У розпорядження “Економічної правди” потрапила звітність “Надра банку” станом на початок квітня. Виходячи з цих даних, для його оздоровлення якраз і потрібні близько 10 мільярдів гривень.

Порахувати це просто. Сумнівні кредити становлять 4,8 мільярда гривень, ще 800 мільйонів гривень — безнадійні позики. Разом — 5,6 мільярда гривень. За словами свідків, клієнти просто не повертають “Надрам” кредити, чекаючи ліквідації банку.

Судячи з украй низької суми сформованих резервів, банк маніпулює звітністю. Можна навіть припустити, чому.

Завдання тимчасової адміністрації — мінімізувати суму, за яку можна продати “Надра”. Єдиний спосіб зробити це — видати частину проблемних позик за нормальні. У такому разі розформовуються резерви і збільшується капітал.

Якщо б показувалася реальна якість кредитів, регулятивний капітал “Надра банку” склав би не -1,7 мільярда гривень, а набагато менше.

“Звітність “Надра банку” за перший квартал 2010 року викликає безліч питань. Зокрема, дивує майже шестиразове зниження процентних витрат порівняно з першим кварталом 2009 року. Причому з початку 2009 року по квітень 2010 року зобов'язання банку зменшилися всього на 12%, а структура фондування змінилася мало”, — відзначив аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук.

На його думку, представлені результати — більше декларативний документ, а не відображення реального фінансового стану установи. “Жоден інвестор не наважився б ухвалювати рішення про інвестиції в акції або облігації банку, виходячи з наданих документів”, — вважає Ваврищук.

Крім вже нарахованих проблемних 5,6 мільярда гривень, потрібно оцінити, яким буде відтік грошей з “Надр” у разі його продажу.

Депозити населення становлять 6,4 мільярда гривень. Скільки людей захочуть забрати свої гроші, легко припустити. Проблеми банку тривають вже півтора року, а повернути кошти не можуть навіть ті люди, які добилися такого рішення в суді.

11 лютого 2010 року закінчився мораторій на задоволення вимог кредиторів до установи. Таким чином, у банку не залишилося законних підстав не виконувати рішення судів про стягнення грошей за депозитними договорами.

“Надра банк” підготувався до такої ситуації. За клопотанням тимчасового адміністратора Жуковської саме 11 лютого 2010 року департамент виконавчої служби Міністерства юстиції підписав постанову №25-1/24”, — розповів головний юридичний консультант фінансової компанії “Кредит-Центр” Веніамін Попов.

Цією постановою заступник міністра юстиції, директор департаменту державної виконавчої служби Геннадій Стаднік зобов'язав усі територіальні підрозділи виконавчої служби Києва передати справи, боржником за якими виступає банк “Надра”, до департаменту державної виконавчої служби.

Як випливає з тексту постанови, кількість позивачів лише у відділі виконавчої служби Шевченківського району складає 1 143. Всього ж їх більше 2 тисяч.

“З моменту передачі справ за стягненням з банку “Надра” до департаменту державної виконавчої служби виконання судових рішень повністю припинилося. Досі центральний орган виконання судових рішень в Україні — департамент державної виконавчої служби — не виконав жодного судового рішення щодо стягнення грошей з “Надр”, хоча справи туди були передані ще до 18 лютого 2010 року. Це кричущий приклад нехтування законом”, — вважає Попов.

Швидше за все, не менше половини вкладників захочуть забрати свої гроші з “Надра банку” — це майже 3 мільярди гривень.

Напевно, частину коштів заберуть юридичні особи. Разом — 4 мільярди гривень. Якщо додати їх до вже порахованих 5,6 мільярда гривень, вийде 9,6 мільярда гривень. Тобто, майже всі 10 мільярдів гривень, про які говорив Шаповалов.

Чого хоче “інвестор”

Виникає питання: чому ж таємничий “інвестор” хоче купити “Надра” так дорого?

По-перше, у разі згоди уряду піти на операцію, він заплатить не 10 мільярдів гривень, а 5 мільярдів гривень. За ці гроші він одержить банк, який все ще входить до групи найбільших. І якщо інвестор забезпечить установі нові потоки і нових клієнтів, “Надра” матимуть великі перспективи.

По-друге, у таємничого покупця можуть бути особливі, тільки йому відомі інтереси у “Надрах”. “Причиною може бути політика, як у випадку з Промінвестбанком, або приватні питання. Наприклад, якщо “зависли” великі суми власних грошей або видані великі позики”, — заявив заступник голови одного з великих банків.

Але найцікавіше — по-третє. Якщо таємничий австрійський “інвестор” — Фірташ, ситуація докорінно змінюється.

“За чутками, він уже скупив багато зовнішніх боргів банку. За деякими боргами “Надр” дисконт становив понад 60% від номіналу. Скупивши такі борги, можна говорити про номінал боргу, наприклад, у 5 мільярдів гривень. У реальних грошах це коштує 2 мільярди гривень”, — сказав банкір.

Таким чином, реально пропозиція Фірташа звучить так: “Я даю 2 мільярди гривень, а держава дає 5 мільярдів гривень”. При цьому навряд чи стоїть питання, хто призначить правління банку, і на кого воно буде працювати.

Сергій ЛЯМЕЦЬ