Енергетика “сірої зони” Донбасу. Ціна реанімації

Через бойові дії на Донбасі та руйнування енергетичних об’єктів надійність енергопостачання цього колись потужного промислового регіону України знизилась. Погіршення зумовлено ще й тим, що частина теплових електростанцій опинилася на окупованій території, а наполовину зруйнована Луганська ТЕС нині повністю “відрізана” від єдиної енергосистеми України. Більшість пошкоджених енергетичних артерій Донбасу пролягли поблизу “лінії вогню”, тому для проведення робіт з їх відновлення потрібно гарантувати безпечні умови праці, що не завжди можливо навіть в умовах “режиму тиші”. “Сіру зону” заміновано. Там є велика кількість боєприпасів, які не розірвалися. Щодня Державна служба з надзвичайних ситуацій інформує про їх виявлення в окремих місцях.

У коментарях Главкому заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко повідомив, що “на окуповану територію Росія цілими ешелонами заводить весь свій непотріб і віддає його своїм бойовикам та найманцям. Відбувається така собі безкоштовна “утилізація”, бо справжня утилізація коштує дуже дорого. Розриваються шість мін з десяти. Тобто, чотири десь впали і їх треба знайти, бо техніка чи людина обов’язково з часом їх “знайдуть”.

Всі аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах у зоні АТО погоджуються з представниками Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), а також з оперативно-тактичним угрупуванням “Маріуполь” та представниками військово-цивільного співробітництва Збройних сил України,  штабом АТО та ОБСЄ. СЦКК — група з контролю за дотриманням Мінського протоколу, до якої входять представники української та російської сторін. Центр працює з вересня 2014 року і розташований у місті Соледар Донецької області. Але СЦКК не гарантує повну безпеку під час проведення робіт у зв’язку з неузгодженими діями з боку незаконних збройних формувань окремих районів Донецької  та Луганської областей.

Потребує вирішення проблема дефіциту електроенергії, зумовлена втратою Старобешівської та Зуївської ТЕС (Донецька область). Ці теплові електростанції розташовано на окупованій території. Дефіцит компенсує Запорізька АЕС (м.Енергодар), від якої двома лініями напругою 750 кВ (належать НЕК “Укренерго”) через Маріуполь та Запоріжжя електроенергія йде на Донбас, а це додаткове навантаження на підстанції. Щоб розширити можливості  підстанцій 750 кВ “Дніпровська” та “Запорізька”, на них буде встановлено додаткові автотрансформаторні зв’язки. Крім того, буде реконструйовано дві підстанції в Північній електроенергетичній системі (“Харківська” (колишня “Артема”) та “Залютино”), які формують конфігурацію мережі передачі потужності у відповідному напрямку. Орієнтовна вартість реалізації проектів — 150 млн євро за кредитні кошти уряду ФРН та KfW. Термін реалізації  — 2018-2019 роки.

Щоб приєднати Луганську ТЕС до енергосистеми України, що забезпечить більш повне використання її потужностей, передбачено збудувати нову підстанцію “Кремінська” (500/220 кВ), а також декілька високовольтних ліній електропередач (ЛЕП), що забезпечить також більш  повне використання потужностей Вуглегірської ТЕС (Світлодарськ, Донецька обл.). Очікуваний термін завершення будівництва — перше півріччя 2019-го. Вартість проекту — 1,273 млрд грн.

Складність у тому, що інколи в місцях запланованої роботи відстань до фортифікаційних споруд терористів — лише 50-80 м, тобто, вони можуть зі звичайної стрілецької зброї вражати робітників. До прикладу, так вже було на лінії розмежування по берегу річки Сіверський Донець, там дуже часто потрапляли під обстріли наші військові, там само було перебито лінію електропередач, що проходила прямо на березі окупованої території, але окупанти відмовляються її відновити. Тому Луганська адміністрація вирішила з підконтрольної Україні території самотужки прокласти кабель під землею, щоб було дешевше, адже не потрібно встановлювати стовпи.

Про те, як на Луганщині відновлюють енергетичні об’єкти, “Главкому” розповів заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко.

Заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко. Фото: Наталка Прудка

Через обстріли в “сірій зоні” енергетичні об’єкти Луганщини постійно зазнають руйнувань. Які найбільш гострі проблеми нині вирішує Луганська військово-цивільна адміністрація?

На сьогодні головні проблеми Луганщини в енергетичній царині — це постачання газу та електроенергії в деякі населені пункти вздовж лінії розмежування, тобто, в “сіру зону”. У нас 5 червня були напружені бої в районі населеного пункту Кримське Новоайдарського району Луганської області. Це один із найпроблемніших населених пунктів, він оточений окупантами з трьох боків і там майже щодня обстрілюють позиції наших військових, розташовані поблизу села, тому міни прилітають безпосередньо в Кримське.

5 червня було перебито магістральний газопровід Луганськ-Лисичанськ-Рубіжне, по якому постачався газ у декілька населених пунктів на підконтрольній Україні території: Кримське (Новоайдарський район), Тошківку, та Нижнє (Попаснянський район). Усього там 1566 абонентів,  кожен абонент — це окреме домогосподарство, газ там використовують для приготування їжі та теплозабезпечення. Крім того, без палива залишилось вісім соціальних об’єктів — школи, дитячі садочки, поліклініки та фельдшерські пункти.

У деяких населених пунктах є багатоповерхівки, там відсутність газу — це велика проблема. Якщо в  приватному секторі можна поставити котел чи переобладнати газовий котел на твердопаливний, то в багатоповерхівці цього не зробиш. Але й досі цю гілку газогону не відремонтовано, тому що військові нас туди не допускають, адже вона — на самому “нулі”, тобто, між фортифікаційними спорудами нашої армії та проросійських терористів. Це зона, яка прострілюється щодня. Тобто, потрібно домовлятися про “режим тиші” через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування (СЦКК), щоб потім здійснювати роботи під наглядом ОБСЄ.

Як вдається домовлятися про “режим тиші” та чи завжди його дотримуються терористи? 

До цього центру — СЦКК — входять представники Збройних Сил України та Російської Федерації. Росія виступає посередником між невизнаними “ЛНР” і “ДНР”, адже ми з ними перемовин не проводимо. Алгоритм дій такий: коли пошкоджено лінії електропередач, газо- чи водопостачання, обласна адміністрація готує заявку, де зазначено місце розташування, вказано, що саме перебито, коли і що потрібно зробити для відновлення об’єкта. Цю заявку спрямовуємо в вищезгаданий Центр, який надає згоду на відновлювальні роботи, для цього може бути виділено один або декілька днів. Потім  ми інформуємо про заплановані роботи представників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, вони розташовуються дзеркально поблизу цього місця — як на окупованій території,  так і  з нашої сторони, і спостерігають, щоб не було обстрілів. Але є багато прикладів, коли домовленості не дотримуються, поранення отримують й навіть гинуть і військові, і наші ремонтники.

На проведення робіт із відновлення газопроводу Луганськ-Лисичанськ-Рубіжне дозволу й досі не надано?

Дозволу немає — є погодження лише української сторони. Тому обласна адміністрація ухвалила  рішення відбудувати перебитий газопровід, а точніше, збудувати нову гілку від газорозподільчої станції “Мирна Долина” (Підлісне, Попаснянський район) до селища Тошківка довжиною 10 км (вартість 22 млн грн). Рішенням очільника Луганщини з обласного бюджету виділено 475 тис. грн на розробку проектної документації і спрямовано звернення до Державного резервного фонду з проханням надати 22 млн грн. Будівництво почнеться приблизно 1 жовтня. Вже є відповідні доручення прем’єр-міністра про виділення коштів. 

Водночас ми переводимо опалення закладів освіти Кримського (з обласного бюджету виділено 840 тис. грн), Тошківки та Нижнього на твердопаливні котли. Також планується переведення приватних будинків на опалення твердим паливом, а багатоповерхівок — на електричне опалення. До роботи залучаються міжнародні благодійні організації, які готові надати допомогу в забезпеченні твердим паливом та електроприладами.

У “сірій зоні” є зруйновані лінії електропередач. Яким чином планується їх відновлювати?

Починаючи з травня, знеструмленим залишається Лопаскине Новоайдарського району Луганської області — для них більше трьох місяців електроенергію подають від дизель-генератора, але це дуже невигідно. Тому ми  збудуємо нову лінію електропередач — нині цей проект Луганська облдержадміністрація розглядає спільно з ТОВ “Луганське енергетичне об` єднання” (ЛЕО). Планується збудувати нові ЛЕП від підстанції “Райгородська” (110/6 кВ) до підстанції “Трьохізбенка” (35 кВ) та села Лобачеве Новоайдарського району.

Створення відповідних проектів передбачена в інвестиційній програмі ЛЕО, проекти вже розроблено, але їх реалізація неможлива через критичний фінансовий стан товариства. Ми звернулися листом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання  енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з клопотанням виділити 59,4 млн грн на реалізацію інвестиційної програми ЛЕО, але відповіді й досі не отримали. Тому з обласного бюджету виділено 1,2 млн грн на закупівлю та прокладання кабелю від підстанції “Трьохізбенка” до Лопаскине власними силами.

Перебита в Лопаскиному лінія належить ТОВ “Луганське енергетичне об` єднання”?

Так. Ця ЛЕП йде з окупованої території — раніше це були єдині електромережі, але на непідконтрольній Україні території майно ЛЕО (належить “Групі Енергетичний стандарт” бізнесмена Григоришина — “Главком”) “віджали” проросійські терористи і тепер мережі належать “Торговому дому “Нафтопродукт” (пов`язують з “гаманцем Януковича”, бізнесменом-утікачем Сергієм Курченком, — “Главком”). Практично, лінію “віджали” у громади області.  Це дуже проблемні питання.

Борги окупованої території Луганської області за електроенергію — 5 млрд грн. Починаючи з квітня, енергосистему України повністю роз’єднали з окупованою територією, а тепер ще й Луганську ТЕС “відрізано” від єдиної енергосистеми через руйнування ліній електропередач?

Луганська ТЕС знаходиться у місті Щастя — на лінії розмежування, тому дуже сильно постраждала під час обстрілів. Тепер вона не постачає електроенергію на окуповану територію, ми її відключили. Під час проведення бойовий дій в 2014 році було повністю зруйновано чотири енергоблоки, які не підлягають відновленню.

На сьогодні в штатному режимі працює три енергоблоки, які дають електроенергію споживачам  Луганської області, у нас іншого джерела постачання немає.  Тобто, станція працює в режимі енергетичного острова, ми з’єднані з єдиною енергосистемою лише двома ЛЕП-110 кВ. Цього не достатньо, щоб повністю забезпечити потреби області в  електроенергії в разі, якщо Луганська ТЕС зупиниться. Нині станція  працює не на повну потужність — десь на 60%, інколи навіть менше, тому що потужність існуючих ліній електропередач обмежена у видачі всієї виробленої електроенергії на ТЕС.

За даними “Укренерго”, на територіях Донецької та Луганської областей з початку проведення АТО було пошкоджено понад 50 повітряних ліній та обладнання 11 підстанцій 220-750 кВ. Завдяки аварійно-відновлювальним роботам, протягом 2014-2016 років відремонтовано 29 повітряних ЛЕП, та частково — обладнання на восьми підстанціях. А чи всі проблеми вже вирішено з відновленням енергосистеми Луганщини?

Були пошкоджені кілометри ЛЕП, але ми з 2014 року все відновили. Ні, не все, найголовніше — область  ще  не з’єдналася з єдиною енергетичною системою України. У зв’язку з цим ми звернулися до уряду з проханням побудувати в Кремінському районі підстанцію “Кремінська” (500/220 кВ), куди заходитимуть ЛЕП  220-500 кВ. У такий спосіб ми з’єднаємо Луганську область з єдиною енергетичною системою України. Це також забезпечить надійне електропостачання споживачів та сприятиме відновленню роботи промислових підприємств північної частини Луганської області. Крім того, потужності Луганської ТЕС будуть працювати на покриття навантажень всієї України.

У 2016 році вже розроблено проектно-кошторисну документацію, а у 2017-му за процедурами закупівель укладено відповідні договори. Очікуваний термін завершення будівництва — перше півріччя 2019 року, вартість будівництва — понад 1,27 млрд грн. Нині вирішується питання щодо оформлення земельних ділянок, адже ЛЕП проходитиме по землях лісового фонду та розпайованих ділянках. Поки що проблем немає, адже ми обрали маршрут так, щоб питання менше торкалося приватного сектору, а щоб це були землі переважно державної форми власності,  або лісовий фонд.

Споживачі скаржаться, що на Луганщині взимку часто обмежують подачу електроенергії на дві години?

Ми три зими пройшли  нормально. Кажете, вимикають на дві години? Це щастя, коли не на дві доби. Коли йшли сильні бої, перебивали лінії електропередач,тоді, дійсно, були відключення, але ми оперативно все ремонтували.

Яким чином у “сірій зоні” здійснюється контроль за розмінуванням територій поблизу лінії розмежування? Очевидці розповідають, що сапери не завжди сумлінно обстежують території, а отже, енергетики ризикують своїм життям?

Звичайно, контроль здійснюється. Чи якісно? По-різному буває. До цього процесу ми дуже рідко підключаємо військових — вони працюють лише на першій лінії, тобто, найближче до лінії розмежування — це там, де розташовано військові позиції. Решту розмінувань проводять підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій — на території області є спеціальний підрозділ, що діє на умовах ротації. В Луганській області працює дуже велика кількість фахівців, які прибули з усієї України. До прикладу, знаходяться постійно 100 осіб і вони раз в три місяці змінюються. Зокрема, навколо Кримського ми вже все розмінували і там фермери ще минулого року засіяли поля. Якщо трактор їхав і не підірвався, значить, якісно розмінували.

Був один випадок підриву минулого року, а цього року не було жодного. Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій зібрали всю інформацію про заміновані території, потім  всю площу Луганської і Донецької областей розбили на квадрати і зараз поетапно йде розмінування всієї території. Звісно, стовідсоткової гарантії ніхто не дасть, але роботи ведуться за  спеціальною  програмою.

Як відновлюються інші інфраструктурні об’єкти, адже підривали не лише енергетичні об’єкти, а й дороги та мости?

Усі зруйновані мости вже відновлено, за винятком розташованих на лінії розмежування, доступу до яких ми не маємо — у Станиці Луганській, Трьохізбенці. Дороги ми намагаємося ремонтувати вчасно. 

Нещодавно в Києві відбувалася конференція “Стратегія розвитку Луганської області до 2020 р”. Викликає подив той факт, що головний акцент зроблено на агробізнес.

Для нас важливо залучати інвестиції у розвиток як аграрної галузі, так і промисловості. Але ж на контрольованій Україною території Луганської області великого бізнесу практично немає. Через те, що енергетика Луганщини не сполучена з єдиною енергетичною системою України, повністю зупинилися два найбільш потужних підприємства — це Сєвєродонецький “Азот” і  Луганський “Лінос”, їхні технологічні цикли потребують резервного енергопостачання, тобто, має бути два, і навіть три джерела енергії. Якщо припиняється енергопостачання, то завод “Азот” має лише чотири секунди, щоб безпечно переключитися на інше джерело енергії, а якщо більше — то добре, якщо завод  просто зупиниться, адже це вибухонебезпечне виробництво аміаку.

Тому в ці підприємства не йдуть інвестиції, ніхто не хоче вкладати кошти в бізнес, де йде АТО, простими словами, війна.  Ми будуємо вищезгадані ЛЕП до підстанції “Кремінська”, що зробить Луганщину енергетично незалежною. Тоді й ці підприємства працюватимуть.  На кожному підприємстві працює від чотирьох до шести тисяч осіб, зараз вони майже не отримують зарплату. Подібна ситуація й на інших промислових підприємствах.

Цьому є об’єктивні причини. Промислові міста — Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ знаходяться найближче до лінії розмежування, тоді як аграрні райони розташовані далі.

Чи можна запустити Лисичанський “Лінос”, розміщений за 40-50 км від лінії розмежування? Ще до військових подій компанія ТНК продала цей завод і тепер “Роснефть” — один з найбільших  акціонерів. Там уже два роки готовий до запуску цех з виробництва поліпропілену, але через те, що технологічні потреби вимагають надійного енергопостачання, виробництво не  запускають. Нафтопродукти там вже не виробляють, і навіть не планують — зупинили з 2012 року. Зараз завдання влади — створити  їм належні умови, а вже потім робити якісь прогнози.

Які ваші прогнози щодо майбутнього промислових об’єктів Луганщини. Чи є надія, що вони запрацюють?

Звичайно, закінчиться антитерористична операція і область повернеться в свій звичайний ритм. Не все так погано. Є підприємства, які працюють, наприклад, хімічне підприємство “Зоря” в Рубіжному виробляє вибухові речовини для промислового використання та іншу продукцію. Працює в Сєвєродонецьку завод “Склопластик”, що виробляє скло та інші хімічні вироби, які йдуть на експорт. Є завод “Імпульс”, який виробляє для атомних електростанцій та залізниці автоматизовані системи управління технологічними процесами. Вони працюють на внутрішній ринок, є попит на їхню продукцію, тому обсяги виробництва не падають.

Також в Рубіжному працює холдинг “Мікрофарм”, який виробляє лікарські препарати  переважно кардіологічної групи і лабораторія “Фармбіотест”. Є також малі підприємства легкої промисловості. Звичайно, втрати є, бо історично так слалося, що багато підприємств були пов’язані з російським ринком — туди не лише збували продукцію, а й закуповували там сировину. Зараз ці зв’язки розірвано.

На запит “Главкому” відповідає НЕК “Укренерго”

НЕК “Укренерго”

Які обсяги коштів вкладено у відновлення зруйнованих об’єктів Луганщини та Донеччини упродовж трьох років?

На територіях Донецької та Луганської областей з початку проведення АТО було пошкоджено понад 50 повітряних ліній  та обладнання 11-ти підстанцій 220-750 кВ. Завдяки оперативному проведенню аварійно-відновлювальних робіт на пошкоджених об’єктах електричних мереж протягом 2014-2016 р. відремонтовано 29 ліній та частково обладнання на восьми підстанціях.

За вказаний період на підконтрольній території Донбаського регіону, в місцях безпечного проведення аварійно-відновлювальних робіт, було відновлено зруйнованих об’єктів на понад 16,8 млн грн.

На даний час залишаються пошкодженими 22 повітряних ліній напругою 220-500 кВ, повністю відключені три підстанції. На непідконтрольній території Луганської та Донецької областей вартість аварійно-відновлювальних робіт не може бути підтверджена та обрахована.

Чи були поранені та загиблі енергетики (скільки таких), яким довелося працювати на замінованих полях? Чи гарантують військові безпеку проведення таких робіт і яким чином?

З початку бойових дій на енергооб’єктах Луганщини та Донеччини серед працівників ДП “НЕК “Укренерго” нещасних випадків зі смертельними наслідками не було.

10.10.2014 р. при повернені з обходу лінії електропередачі 220 кВ Луганська ТЕС — Перемога, автомобіль бригади Луганських МЕМ підірвався на міні в районі смт Георгіївка, внаслідок чого електромонтер та водій отримали легкі контузії.

20.10.2015 р. при під’їзді до ПЛ 220 кВ Луганська ТЕС — Сисоєве автомобіль Луганських магістральних електричних мереж підірвався на міні. Електромонтер та водій отримали контузії.

13.11.2016 р. під час огляду лінії Луганська ТЕС — Михайлівка бригада Луганських магістральних електричних мереж  потрапила на замаскований вибуховий пристрій. Поранення середнього ступеня важкості отримав майстер бригади.

Роботи, під час яких стались нещасні випадки, виконувались у супроводі груп саперів Збройних сил України.

Яка заробітна плата енергетиків, які, ризикуючи життям, забезпечують надійне енергопостачання регіону?

Заробітна плата персоналу, що обслуговує лінії електропередачі та підстанції ДП “НЕК “Укренерго”  становить (після останнього підвищення — Главком):

• електромонтер 6 розряду — від  5,5 тис. грн. до 9,1 тис. грн.

• майстер підстанції — від 8,7 тис. грн. до 12,5 тис. грн.

• начальник підстанції —  від 11,3 тис. грн. до 15,3 тис.

Наталка ПРУДКА, Київ-Бахмут-Сєвєродонецьк-Київ