Чому зняли Кулебу і яким міністром буде Сибіга

Ще б пак. Дмитро Кулеба був, мабуть, найвідомішим міністром загалом не найяскравішого в історії України уряду Дениса Шмигаля.

Старожилу цього уряду — Кулеба очолив МЗС ще в “минулому житті”, у березні 2020 року — спочатку довелося показувати дипломатичний хист під час пандемії коронавірусу, а потім переформатувати українську дипломатію під потреби розв’язаної Росією війни.

Створення міжнародної коаліції на підтримку Києва, запровадження масштабних санкцій проти Росії, початок переговорів про членство Києва в ЄС, нове відкриття України для Глобального Півдня — це лише невелика частина викликів, які випали на долю Кулеби.

І з якими він, наскільки можна судити, давав раду цілком успішно: далеко не кожного українського міністра проводжають у відставку подяками за спільну роботу глава американського Держдепу, німецька міністерка закордонних справ і керівник дипломатії Євросоюзу.

Автор фото Getty Images

Під час однієї із зустрічей з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном Дмитро Кулеба зводив його у “Макдональдс”

Масштаб і складність завдань, які стояли перед Кулебою протягом останніх двох років, нерідко змушували його діяти нетиповими, часом неприйнятими в дипломатії методами. В інтерв’ю Washington Post він говорив, що взагалі-то дипломатія полягає в тому, щоб розбирати стіну, яка стоїть перед тобою, по цеглинці, проте йому часом доводиться розбивати її власною головою.

На користь Кулеби часто грав його імідж вишуканого інтелектуала і спеціаліста з піару — Economist описував Кулебу як “дипломата-ботана”, “вправного переговірника в круглих окулярах, більше схожого на Гаррі Поттера, ніж на Джона Леннона”.

У той же час він залишався “своїм” для пересічного українця — то вітаючи співвітчизників з Днем незалежності кадрами нарізки сала, яке передала йому тітка з Полтавщини, то щиросердним визнанням під час робочого “перекусу” з Ентоні Блінкеном у фастфуді: мовляв, у студентські часи сніданок у “Макдональдсі” був для молодого Кулеби найкращою їжею з похмілля.

Завдяки усім цим причинам Кулеба тримався у топі рейтингів довіри і підтримки, що їх публікували соціологи — і це ситуація радше нетипова для українських урядовців.

Чому зняли Дмитра Кулебу

У цій ситуації прохання написати заяву про відставку, що його, за повідомленнями низки ЗМІ, отримав у вівторок увечері Дмитро Кулеба з найвищого кабінету в країні, виглядало досить дивно для багатьох спостерігачів і навіть депутатів парламенту.

Настільки дивно, що частина депутатів президентської фракції була не готова голосувати за зняття глави МЗС без чіткого пояснення, а що ж, власне, відбувається. З цим і було пов’язане перенесення голосування за відставку Кулеби з середи на четвер: додаткові аргументи на користь такого рішення мав презентувати на засіданні фракції “Слуга народу” сам Володимир Зеленський.

Утім, мотивація президента, переповідають ВВС учасники цього зібрання, була досить абстрактною і загалом повторювала тональність звернень Зеленського у останні дні: мовляв, деякі, навіть дуже сильні урядовці втратили енергію, уряд потребує нового імпульсу до роботи.

“Працюєш з деякими міністрами — і по обличчю бачиш, що це не те”, — згадує у розмові з ВВС слова Володимира Зеленського один з депутатів “Слуги народу”, присутній на цій зустрічі.

Зрештою, констатує ВВС депутатка президентської фракції Євгенія Кравчук, депутати віддали належне тому, що керування зовнішньою політикою в Україні є прерогативою президента, тому й погодилися з його кадровим рішенням.

Глибше аналізуючи чинники, які могли призвести до відставки Кулеби, варто згадати про психотип Володимира Зеленського і про попередній досвід кадрових рішень у його команді.

Зеленський — і це не є таємницею — є людиною емоційною, і для плідного співробітництва з ним дуже важливо, хай це і прозвучить ірраціонально, бути з президентом на одній хвилі, рухатися з ним в одному ритмі.

І, схоже, в якийсь момент хвилі Зеленського і Кулеби просто перестали збігатись. Складно сказати, коли конкретно між ними почала збільшуватися ця своєрідна ментальна відстань.

Політолог Володимир Фесенко у розмові з РБК-Україна стверджував, що перші розмови про ймовірну заміну Дмитра Кулеби він почув ще минулої осені. Приблизно тоді ж у київських кулуарах ходили чутки, що і сам глава МЗС не проти залишити крісло в силу чисто людської втоми, натомість обійнявши вакантну на той час посаду посла Україні в Лондоні — проте призначення на неї Валерія Залужного вочевидь перетворило цей план на неактуальний.

Співрозмовники ВВС не виключають, що дещо зіпсувати стосунки Кулеби з Зеленським та його найближчими соратниками міг певний скепсис, з яким міністр нібито ставився до флагманського проєкту Банкової — саміту миру.

Втім, каже джерело ВВС у дипломатичних колах, висловлювати свої зауваження Кулеба міг хіба на етапі підготовки цього плану: згодом, додає співрозмовник, міністр усіма силами включився в його реалізацію.

Утім, каже ВВС колишній український дипломат, у відставці Дмитра Кулеби можна шукати і чисто інституційні причини. Річ у тому, пояснює джерело, що сама українська конституція закладає певне двовладдя у зовнішньополітичній сфері: керувати зовнішньою політикою має президент (і, відповідно, його адміністрація), а реалізовувати повинно МЗС на чолі з профільним міністром.

Таким чином, протистояння між Банковою та Михайлівською площею видається заздалегідь запрограмованим.

У ситуації ж сьогоднішньої України передбачити підсумок такого протистояння було геть неважко. Після 24 лютого 2022 року Україна остаточно (і закономірно) перетворилася на суперпрезидентську республіку, а Офіс президента — на центр ухвалення всіх ключових рішень в країні.

Головним дипломатом України з перших днів великої війни став Володимир Зеленський, а його команда зовнішньополітичних радників на чолі з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком почала грати першу скрипку у сфері міжнародних відносин України.

Автор фото UKRINFORM

Інколи очільнику МЗС випадала третя роль на зустрічах із закордонними гостями на найвищому рівні. На фото січня 2024 тодішній британський прем'єр Ріші Сунак, президент України Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак та керівник МЗС Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба, наскільки можна розуміти, цю ситуацію розумів і приймав — навіть коли вона набувала ледь не комічних форм: наприклад, коли йому відводилася явно другорядна у порівнянні з представниками Банкової роль на протокольних знімках зустрічей українських делегацій з іноземними візаві.

Доля міністра, як видається сьогодні, була остаточно вирішена у квітні цього року, коли його першим заступником призначили Андрія Сибігу, який до того майже три роки працював заступником Андрія Єрмака в Офісі президента.

“Банкова призначила Кулебі “смотрящого”, — коментували це призначення недоброзичливці.

“Сибізі дали час освоїтися, адаптуватися в міністерстві”, — м’якше оцінює сьогодні його співрозмовник ВВС у дипломатичних колах.

Власне, саме Андрій Сибіга став новим міністром закордонних справ України.

Тепер, сходяться на думці співрозмовники ВВС, робота МЗС та Офісу президента відбуватиметься абсолютно синхронно, адже новий міністр є буквально “плоттю від плоті” Банкової.

Стосовно майбутнього Дмитра Кулеби — ясності немає.

Джерела деяких ЗМІ припускають, що вже колишній міністр може сконцентруватися на розбудові стосунків Києва з НАТО чи ЄС — від себе додамо, що нинішня глава місії України при НАТО Наталія Галібаренко та посол України при ЄС Всеволод Ченцов перебувають на своїх посадах вже понад три роки, досить довго як для такої буремної доби.

Разом з тим, співрозмовники ВВС не виключають, що Дмитро Кулеба може взяти паузу від дипломатичної роботи. Сам Кулеба своїх планів на майбутнє наразі не озвучував.

Хто такий Андрій Сибіга

Новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга, за загальним визнанням співрозмовників ВВС, належить до числа найсильніших українських дипломатів.

Йому 49 років, він родом з Тернопільщини, здобув дипломи спеціаліста з міжнародних відносин та юриста у Львівському університеті імені Франка. Сибіга — кар’єрний дипломат, в структурі МЗС він працював з 1997 року. Вісім років його кар’єри пов’язані з посольством України в Польщі, крім того, він займав низку посад в структурах МЗС у Києві.

У 2016 році президент Петро Порошенко призначив його послом в Туреччину. За словами співрозмовників ВВС у політичних та дипломатичних колах, на цій посаді Сибіга проявив себе як чудового організатора і доклався до інтенсивного розвитку стосунків між Києвом та Анкарою.

У ці роки були закладені десятки спільних проєктів у авіакосмічній та оборонно-промисловій галузях: від модернізації Україною турецьких вертольотів до закупки Києвом безпілотників “Байрактар” та принципової домовленості про розміщення їхнього виробництва в Україні.

Автор фото Getty Images

До призначення в ОП Андрій Сибига був послом України в Туреччині. Після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського Сибіга сприяв налагодженню стосунків між новим президентом, абсолютним новачком у політиці та наддосвідченим турецьким лідером Реджепом Ердоганом

Інша важлива сторінка в українсько-турецьких стосунках цього періоду: отримання Православною церквою України Томосу про автокефалію — утім, кажуть співрозмовники ВВС, цей процес напряму курувався Києвом, роль посольства в Анкарі була радше допоміжною.

Поглиблювалася в цей час і двостороння політична співпраця в оборонній галузі: був започаткований формат українсько-турецької “квадриги” — регулярних одночасних зустрічей міністрів оборони та закордонних справ цих країн.

Під час конфлікту в Карабасі у 2020 році Київ однозначно став на бік Азербайджану, що теж вагомо покращило ставлення до України серед турецької політичної та бізнесової еліти.

Після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського Сибіга сприяв налагодженню стосунків між новим президентом, абсолютним новачком у політиці та наддосвідченим турецьким лідером Реджепом Ердоганом.

“Між президентами Зеленським та Ердоганом виникла хімія добрих відносин”, — говорив він після однієї з зустрічей двох лідерів.

Можливо, в силу цього комплексу причин у 2021 році після закінчення посольської каденції Андрія Сибігу призначили заступником глави Офісу президента — фактично дипломатичним радником президента Зеленського.

Автор фото УНІАН

Андрій Сибига був свідком і учасників усіх міжнародних контактів українського лідера впродовж війни. На фото — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, міністр оборони Рустем Умеров, і два заступники голови ОП — Андрій Сибіга та Роман Машовець — під час зустрічі президента Володимира Зеленського з британським прем'єром Ріші Сунаком у Києві в січні 2024

Раннім ранком 24 лютого 2022 року він по факту виявився найбільш високопоставленим дипломатом у фізичному оточенні Володимира Зеленського і брав участь у його перших воєнних переговорах зі світовими лідерами: Дмитро Кулеба у той момент перебував у відрядженні в США.

Фактично наступні два з половиною роки він безперервно перебував біля президента, будучи свідком і учасників усіх міжнародних контактів українського лідера.

“Що про Сибігу точно можна сказати — він в матеріалі. Він — напевно друга людина в країні після Андрія Єрмака за обсягом знань про зовнішньополітичні контакти президента. У міністерстві йому точно не потрібно буде входити в курс справ”, — говорить джерело ВВС в дипломатичних колах.

Співрозмовники ВВС віддають належне відносній сервільності Андрія Сибіги, називаючи його при цьому чудовим виконавцем, який може поставити завдання підлеглим і якісно проконтролювати його виконання. Один зі співрозмовників ВВС назвав Андрія Сибігу “контрол-фріком”, інший — “з виду доброзичливим і інтелігентним дядечком, який насправді вміє включати жорсткість”.

“Він добре розбирається у всіх темах, якими займається. У нього немає цієї “зірковості”, що він ніби знає все краще за інших: він людина, яка вислухає всіх, але висновки зробить сам”, — продовжує співрозмовник ВВС.

У заявах та інтерв’ю Сибіги для преси годі шукати фірмової “кулебівської” іронії — у цьому розумінні він є класичним дипломатом, який не виходить за відомі межі, озвучуючи позицію держави з того чи іншого питання.

Автор фото UNIAN

Андрія Сибігу називають людиною, “яка вислухає всіх, але висновки зробить сам”

Утім, час від часу заяви та дії Сибіги викликають широкий суспільний резонанс.

Так, у квітні минулого року в інтерв’ю Financial Times він припустив, що Україна зможе погодитися на мирні переговори з Росією, коли ЗСУ досягнуть адміністративної межі з анексованим Кримом.

Ця заява тягнула на сенсацію: на той момент українська влада стверджувала, що про жодні переговори не може бути й мови, поки чобіт останнього російського окупанта не залишить міжнародно визнану територію України.

Утім досить скоро Сибіга уточнив ВВС власну заяву: мовляв, переговори у такому разі — це лише одна з опцій, мета України залишається незмінною — повернення усіх своїх територій включно з Кримом.

А у квітні цього року ледь не першим своїм рішенням після повернення до МЗС Андрій Сибіга практично зчинив скандал: саме він підписав листа до дипломатичних установ України за кордоном, у якому заборонялася видача будь-яких документів українським чоловікам призовного віку.

Відмова українських посольств та консульств видавати вже замовлені паспорти призвела до низки шумних протестів біля цих будівель та ініціювала нову хвилю дискусій про те, якою має бути мобілізація в Україні і якою мірою вона повинна зачіпати тих її громадян, які під час війни перебувають за кордоном.

Разом з тим, 5 вересня під час виступу у Верховній Раді під час його призначення міністром Сибіга пообіцяв, що доступ до консульських послуг для 7,5 млн українців, які зараз перебувають за кордоном, буде максимально спрощено.

У чому однозначно сходяться усі співрозмовники ВВС — так це в тому, що заміна Дмитра Кулеби на Андрія Сибігу жодним чином не позначиться на загальному векторі зовнішньої політики України.