Більше не фіксований. НБУ перейшов до гнучкого курсу. Що буде з гривнею?

2 жовтня Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу. Починаючи з 3 жовтня офіційний курс долара почне змінюватися — вперше з липня 2022-ого.

Попри очікування та страхи багатьох українців, наразі не йдеться про те, що курс американської валюти в обмінниках “полетить у космос”. Регулятор планує і надалі підтримувати гривню, але при цьому дозволяти її курсу реагувати на певні ринкові тенденції.

Новий режим в НБУ називають “керованою курсовою гнучкістю”. Перехід до неї є одним з кроків у напрямку повної валютної лібералізації та повернення до довоєнного режиму роботи валютного ринку.

Це рішення не стало несподіванкою для тих, хто стежить за комунікаціями регулятора. Про те, що фіксація курсу була тимчасовою там говорили постійно ще з перших днів великої війни, коли і зафіксували гривню.

“Ми завжди говорили, що фіксація обмінного курсу — це тимчасове рішення. Ми залишаємося прихильниками плаваючого обмінного курсу, зрозуміло, що в поточних умовах — “керовано плаваючого”, і будемо повертатися до цього режиму, як тільки для цього будуть передумови”, — казав в інтерв’ю ЕП на початку 2023 року заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Влітку НБУ навіть затвердив та опублікував стратегію валютних послаблень. У липні така комунікація навіть стала одним із чинників послаблення гривні на готівковому ринку, адже заклала у багатьох громадян очікування невідворотності зміни курсу долара.

Крім цього, традиційно тему курсу валют у вересні підігріло Міністерство фінансів. Напередодні внесення до парламенту проєкту бюджету на 2024 рік у відомстві оголосили, що розраховували його за курсом 41,4 грн за один долар.

І хоча прогнози уряду щодо курсу валют майже ніколи не справджуються, репліка міністра фінансів Сергія Марченка змусила багатьох щонайменше задуматися про те, що фіксовані 36,6 грн за долар не вічні.

Що зміниться?

НБУ більше не буде встановлювати значення курсу долара директивно. Починаючи з 3 жовтня курс буде змінюватися відповідно до ситуації на валютному ринку.

В умовах керованої гнучкості курсу долара НБУ активно братиме участь на валютному ринку. Це означає, що регулятор готовий продавати золотовалютні резерви, задовольняючи надмірний попит на долари для того, аби не допускати різких коливань курсу.

Однак скільки саме валюти регулятор готовий продавати та якими можуть бути коливання офіційного курсу, там не уточнюють, зазначаючи, що він буде мінімальним.

“За керованої гнучкості курсу Національний банк покриватиме структурний дефіцит валюти на ринку. Завдяки цьому курс зможе не лише послаблюватися (коли цей дефіцит збільшуватиметься), а і зміцнюватися (при зменшенні). До того ж особливо на перших етапах нового курсового режиму, Національний банк суттєво обмежуватиме рухи курсу як в один, так і в інший бік”, — пояснюють в регуляторі.

Під час брифінгу, присвяченому переходу до гнучкого курсу, у Нацбанку пояснили, як працюватимуть за нового курсового режиму.

“Наприклад, якщо ми говоримо, що розмір структурного дефіциту валюти сягає 3 мільярди доларів на місяць, тобто 150 мільйонів доларів на день, то з такою інтервенцією ми можемо виходити для того, щоб цей дефіцит закрити. Але якщо одного дня дефіцит на ринку буде 100 мільйонів доларів, а іншого дня — 200 мільйонів, то відповідно і курс у ці дні буде рухатися або в бік укріплення гривні, або в бік послаблення”, — пояснив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, відповідаючи на питання ЕП.

Наразі рівень міжнародних резервів НБУ перебуває біля свого історичного максимуму — 40,4 млрд дол станом на початок вересня 2023 року. Розмір такої “подушки” дозволить згладити надмірний попит на валюту та зберігати ситуацію на валютному ринку контрольованою.

“НБУ неодноразово заявляв, що налаштований за будь-якого сценарію зберігати значну присутність на міжбанківському ринку та продавати долари для покриття структурного дефіциту валюти. Зважаючи на значний обсяг резервів у розпорядженні НБУ та регулярні надходження міжнародної допомоги, немає підстав не довіряти таким намірам та заявам”, — вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Чому курс взагалі зафіксували?

Офіційний курс долара в Україні зафіксували у перший же день великої війни на рівні 29,25 грн. Ще тоді у Нацбанку наголошували, що це вимушений та тимчасовий захід. “Такі рішення допомогли запобігти паніці й забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни”, — пояснювали рішення у Нацбанку.

З часом паніка вщухла, проте від фіксованого курсу в НБУ відмовлятися не став. Все тому, що в ньому регулятор бачив не просто інструмент приборкання паніки, але й чи не єдиний спосіб виконати свій конституційний обов’язок та зберегти платоспроможність гривні.

Історично так склалося, що українці у своїх споживацьких рішеннях орієнтуються більше на курс долара, а не на показники інфляції. З 2015 року Національний банк намагався це змінити. Однак, попри певну ефективність політики інфляційного таргетування, йому так і не вдалося досягти цієї мети.

Зафіксувавши курс долара та запровадивши жорсткі обмеження на виведення капіталу та обмін валют, НБУ дав ринку певний “якір стабільності”. Імпортери перестали закладати у ціни на свої товари потенційну девальвацію гривні. Так цінові очікування стабілізувалися й у населення.

“Саме фіксований курс гривні до долара протягом більше ніж року, в парі з жорсткою монетарною політикою, були основними факторами, що покращили курсові очікування в країні та дозволили споживчій інфляції зменшитися до рівня менш ніж 10%”, — зазначає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Опустити показник двознакової інфляції Нацбанку вдалося вперше з липня 2021 року. Це, а також стабільна ситуація на готівковому валютному ринку, зрештою і дозволили НБУ розпочати перехід до керованої гнучкості курсу.

Чому курс вирішили відв’язати?

Попри те, що у фіксованого курсу були свої переваги на початку великої війни, економіка вже адаптувалася до існування в нових умовах. Тому з часом фіксація курсу починає створювати певні проблеми.

По-перше, для того, аби підтримувати курс на одному рівні Нацбанку доводилося активно “спалювати” міжнародні резерви.

До 24 лютого 2022 року іноземну валюту на міжбанківському ринку купувало та продавало багато учасників: і банки, і великі експортери та імпортери. Офіційний курс відображав баланс попиту і пропозиції, а роль НБУ зводилася до того, аби згладжувати різкі коливання.

Після Нацбанк фактично став єдиним продавцем валюти на ринку. При чому продавав її за найнижчим курсом, чого не могли собі дозволити інші гравці. Та й валютні надходження від експортерів наразі суттєво скоротилися, а балансувати ситуацію на ринку вдається виключно завдяки допомозі від міжнародних партнерів.

Після того, як офіційний курс почне коливатися, пропозицію валюти будуть створювати й інші гравці на ринку. У довгостроковій перспективі це призведе до того, що НБУ доведеться витрачати менше резервів для балансування ринку.

По-друге, зафіксований офіційний курс призвів до появи в Україні альтернативних курсів, зокрема банківського та готівкового. У якийсь момент готівковий валютний ринок взагалі відв’язався від реальної економіки: на його зміну не впливали ані макроекономічні показники, ані стан торговельного балансу чи надходження валюти від міжнародних партнерів. Єдине, що впливало на вартість готівкової валюти — її пропозиція та ситуативні настрої.

Це породжувало численні спекуляції. У 2022 році найбільш масовою з них був так званий “картковий туризм” — схема, яка полягала у знятті готівкової валюти за кордоном за банківським курсом (близьким до офіційного), та її продажу в Україні за вищим готівковим. Крім цього, тривала фіксація курсу призводить до розвитку тіньової економіки, вважають у Нацбанку.

“Валютні обмеження поступово втрачають свою ефективність, а у суспільства можуть з'явитися сумніви щодо обґрунтованості поточного рівня обмінного курсу. Усе це може призводити до намагань уникнення встановлених обмежень для виведення капіталу та посилення тінізації економіки”, — пояснюють в НБУ.

По-третє, фіксований курс завдає збитків експортерам. Фактично, щоразу, коли американський долар зміцнюється відносно інших світових валют, курс гривні зміцнюється разом з ним.

З середини літа долар активно дорожчає відносно фунта стерлінгів та, що найважливіше, євро. Українські компанії активно експортують на європейські ринки. Проте, оскільки курс гривні прив'язаний до долара і зміцнюється разом з ним, то вітчизняні товаровиробники поступово втрачають свою конкурентоспроможність.

На початку вересня на зміцнення гривні поскаржилися навіть у Мінфіні. Зрештою, менші прибутки експортерів означають, що й податкові надходження до бюджету також будуть скорочуватися.

Проте більше ніж надходження податку на прибуток від експортерів Мінфін бентежать надходження від ПДВ та акцизів з імпорту. У бюджет на 2023 рік уряд закладав курс долара на рівні 42,2 грн, хоча фактично більшу частину року він був зафіксований на позначці 36,6 грн — на 5,6 грн менше. Через це митниці заледве вдається виконувати плани надходжень.

Податковий фактор міг зіграти свою роль у часі, коли НБУ вирішив перейти до гнучкого курсу.

Напередодні Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який збільшує видатки на оборону до кінця року на 300 млрд грн. Як повідомила ЕП голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа, Мінфін досі не знає, як профінансувати щонайменше 69 млрд грн цих додаткових видатків. Збільшення податкових відрахувань з імпорту могло б частково допомогти з цим.

Ще один недолік фіксованого курсу, від якого страждає бюджет полягає у тому, що саме за офіційним курсом НБУ туди зараховується міжнародна допомога. Лише від початку цього року Україна отримала від партнерів понад 30 млрд дол, які спрямувала на фінансування невійськових видатків.

Чи може ринок балансувати себе самостійно?

Зрозуміло, що внаслідок великої війни Україна втратила не лише промисловий потенціал та потенційні надходження від експортерів, але й можливість вільно продавати свою продукцію через морські порти.

Як наслідок, торгівельне сальдо України у першому півріччі 2023 року було майже вдесятеро вищим, аніж у довоєнний період та сягнуло рекордних 11 млрд дол.

Скоротилися надходження і від українських трудових мігрантів — приблизно на 200 млн дол щомісяця. Водночас витрати за кордоном з українських банківських карток навпаки кратно зросли, якщо порівнювати з довоєнними показниками.

Усе це означає, що іноземної валюти з України виходить більше, аніж надходить в економіку. І єдине, що компенсує цей дефіцит — міжнародна допомога. Остання, після конвертації у гривню та зарахування до бюджету, поповнює золотовалютні резерви.

Відповідно, без продажу Нацбанком валюти з резервів ринок не зможе збалансуватися. Це означає, що курс валют неконтрольовано зростатиме, спричиняючи знецінення гривневих заощаджень та живлячи інфляцію. В НБУ це розуміють, тому планують і надалі брати активну участь в операціях на валютному ринку.

Що буде з курсом в обмінниках?

Змін до роботи готівкового ринку у Нацбанку не робили. Він працюватиме так само як і раніше.

“За такого режиму готівковий валютний ринок працює вже майже півтора року, упродовж яких готівковий курс коливався в обидва боки — як зростав, так і знижувався. Зокрема, влітку цього року гривня зміцнилася до 37,2 грн/дол. Формування банками карткового курсу також відбуватиметься за тими ж правилами, що й раніше”, — додають в НБУ.

Ймовірно, готівковий ринок відреагує на скасування фіксованого курсу стрибком вартості долара на табло. Це й не дивно, адже у пам’яті мільйонів людей ще живуть спогади про попередні рази, коли в Україні переходили від фіксованого до нефіксованого курсу. І ці спогади навряд чи можна назвати приємними.

“Раніше в нашій економічній історії перехід від фіксованого курсу відбувався вимушено. Це і 2008 рік, і 2014-2015 роки, коли у Національного банку просто закінчувалися резерви і він відпускав курс, який “летів” доти, доки не долітав до межі, коли вже ніхто не хотів купувати валюту. Зараз Національний банк буде переходити до гнучкості з позиції сили”, — пояснював голова Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Оскільки у Нацбанку прогнозували гостру реакцію готівкового ринку на зміну офіційного курсу, то, ймовірно, там встигли до цього підготуватися. Так чи інакше, проте опитані ЕП аналітики не очікують, що готівковий курс “штормитиме” тривалий час.

“Оголошення курсової лібералізації може призвести до певної “паніки” на готівковому ринку, як це було у травні та липні минулого року. Однак, якщо комунікація НБУ залишатиметься адекватною, то готівковий сегмент швидко заспокоїться”, — вважає Паращій.

В Нацбанку обіцяють робити усе можливе, аби надалі мінімізовувати різницю між готівковим та офіційним курсами.

Що може бути з курсом до кінця року?

Скасування фіксованого курсу — це лише перший крок у напрямку повернення валютного ринку до довоєнного режиму роботи. НБУ планує проводити лібералізацію поступово, аби українці знову звикали, що офіційний курс може змінюватися. Тому у регуляторі не зацікавлені допускати суттєвої девальвації гривні.

“В перші місяці після переходу до контрольовано-гнучкого курсу коливання офіційного курсу будуть незначними. В цей період основною задачею Нацбанку буде продемонструвати, що гнучкість курсу не несе великих ризиків і що ситуація знаходиться під контролем. Адже економічна ситуація і великі обсяги міжнародної підтримки не дають підстав очікувати різкої девальвації в найближчій перспективі”, — вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Ба більше, стрімке знецінення гривні може перекреслити досягнення НБУ щодо приборкання інфляції та, відповідно, підірвати довіру до національної валюти. Останні місяці регулятор присвятив тому, аби підвищити привабливість гривневих активів, зокрема депозитів та ОВДП. Тому навряд чи він буде зацікавленим у тому, аби іноземна знову стала привабливішою інвестицією.

“Для НБУ допустимим було б послаблення гривні лише на кілька відсотків — 3-5% — протягом перших кількох місяців після переходу до гнучкого курсоутворення. В середньостроковій перспективі НБУ, ймовірно, прагнутиме дотримуватися правила, за яким темпи девальвації не перевищуватимуть дохідність гривневих активів”, — вважає Ваврищук.

Очікування опитаних ЕП аналітиків — офіційний курс цього року зросте несуттєво. У “Райффайзен Банку” прогнозують, що він може піднятися впритул до 40 грн за долар, але не перетне цієї психологічної позначки.