Чим це обернеться для банківського сектору, економіки та кожного українця — читайте у матеріалі УНІАН.
Українська економіка через повномасштабне російське вторгнення скоротилася у 2022 році майже на третину. Цього року, в умовах війни, що триває, очікується відновлення національної економіки на рівні трохи більше 3 відсотків. Однак, попри таку більш-менш позитивну динаміку, багато галузей все ще перебувають у глибокому нокдауні і ледве тримаються на плаву.
У цих обставинах окреме місце серед усіх сфер економіки посідає банківська система, представники якої в умовах війни спромоглися суттєво покращити свій фінансовий стан. Так, за 8 місяців 2023 року сумарний чистий прибуток активних українських банків склав понад 95 мільярдів гривень, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це рекордний показник за увесь час незалежності України. За січень-серпень поточного року процентні доходи банків склали 129,3 мільярди гривень, що на понад 40% більше порівняно з таким самим періодом 2022-го.
Станом на 1 вересня лише 9 з 64 діючих в Україні банків отримали збиток (один з них — “Укрбудінвестбанк” — зрештою був визнаний неплатоспроможним та виведений з ринку), решта ж 55 — без перебільшення купалися у грошах.
При цьому, ні в кого не викликає сумніву, що ці результати є, швидше, ситуативними і ніяк не викликані суттєвим якісним покращенням роботи сектору. Адже отримав ці кошти банківський сектор не від кредитування економіки, а через суто “воєнні” фактори. До того ж, доволі сумнівні за своїми наслідками.
Перші місяці повномасштабної війни влада покривала шалений дефіцит державного бюджету (який виник за рахунок безпрецедентного збільшення видатків на оборону) переважно за рахунок емісії, тобто друку нових грошей, за які викупалися облігації внутрішньої державної позики. Загалом, за підсумками 2022 року, НБУ за рахунок емісії придбав ОВДП на 400 мільярдів гривень. Така кількість “додаткових” грошей призвела до надлишкової ліквідності українських банків — коли в банківській системі перебуває більше грошей в обігу, ніж потрібно.
Такий надлишок коштів завжди є небезпечним, адже загрожує країні шаленою інфляцією — якби ці 400 мільярдів масово вилилися в економіку, це призвело би до шаленого знецінення грошової маси та, як наслідок, невгамовного здорожчання усіх товарів та послуг.
Щоб приборкати ці ризики, Нацбанк запровадив інструмент депозитних сертифікатів — електронних цінних паперів, що дозволяли банкам розміщувати надлишок коштів у НБУ на короткострокових депозитах та отримувати з них додатковий процентний дохід. У 2022 році дохід українських банків від депозитних сертифікатів склав 40,3 мільярди гривень, тоді як за 7 місяців 2023-го (січень-липень) — вже близько 48,6 мільярдів гривень.
Іншим фактором нарощування банками своїх прибутків у часи повномасштабної війни стало підвищення комісії за проведення операцій — її підняли практично всі банки, причому суттєво.
Крім цього, банки провели оптимізацію за всіма напрямками своєї діяльності — це скорочення торкнулося як кількості банківських відділень, так і персоналу, маркетингових стратегій, внутрішніх процесів тощо.
Тож не дивно, що ряд опозиційних до діючої влади експертів називають ситуацію, що склалася — схемою, а банківські надприбутки — нічим іншим як ситуативною мильною бульбашкою.
Ідея додаткового оподатквання для банків у світі не нова / фото ua.depositphotos.com
Вихід з ситуації
Зрозуміло, що у часи, коли решта галузей української економіки ледь зводять кінці з кінцями, а державний бюджет тримається лише за рахунок допомоги від міжнародних партнерів, ситуація, у якій опинилися українські банки — привертає чимало уваги. Тож прохання до фінансових установ поділитися своїми надприбутками було лиш питанням часу.
Тим більше, що ця ідея в світі не нова.
Податок під назвою windfall tax (з англ. — податок на непередбачуваний прибуток) неодноразово застосовували до компаній, які отримали економічну вигоду від незалежних від них зовнішніх обставин. Свого часу він запроваджувався у США та багатьох країнах ЄС.
Наприклад, у часи Першої світової війни Штати застосували такий податок до найбільших компаній воєнно-промислового комплексу, за рахунок чого змогли суттєво профінансувати свої військові видатки. Нічого не нагадує?
Крім того, цей податок використовують і сьогодні. Наприклад, у березні 2022 року Єврокомісія рекомендувала країнам-членам ЄС тимчасово запровадити податки на непередбачені доходи нафтовиків. Що, втім, дуже не сподобалося тим компаніям, кого це рішення торкнулося.
Окрім енергетичних компаній, під роздачу потрапили також європейські банки. Так, зокрема, влітку 2023 року італійський уряд застосував 40%-вий податок на непередбачуваний прибуток фінансових установ, що був отриманий за рахунок високих процентних ставок. Це вилилося у відчутне скорочення капіталізації італійських банків.
Windfall tax по-українськи
Ще у серпні українські народні депутати запропонували ввести для банків новий 5%-ий податок на чистий процентний дохід терміном на три роки, тобто, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2026 року. Також передбачалось, що податок на чистий процентний дохід банки будуть сплачувати одночасно із податком на прибуток.
Банківський сектор та експертне середовище жорстко розкритикували цю ідею, і згодом від неї відмовилися. Але рішення необхідно було знайти. Наприкінці вересня у парламенті зареєстрували доопрацьований законопроєкт, яким пропонується запровадити для банків підвищену ставку податку на прибуток: замість існуючих 18 відсотків — встановити 36%. Передбачається, що в нових умовах оподаткування банки будуть працювати з нового 2024 року по кінець 2025-го. При цьому, депутати пропонують позбавити фінустанови права зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму збитків у минулих роках.
19 жовтня народні депутати підтримали цей законопроєкт у першому читанні.
За розрахунками фахівців, у 2024 році оподаткування “надприбутків” банків має принести державному бюджету додатково 10 мільярдів гривень. Однак, звідки взялася кругла сума саме у 10 мільярдів, незрозуміло.
Голова Національного банку Україні Андрій Пишний зазначив, що за поточних обставин підтримує ідею збільшення ставки податку на прибуток для банків.
“В Україні запровадження додаткового прибутку на доходи банків може бути виправданим тимчасовим кроком з огляду на умови війни. Ми бачимо наразі підстави: і фінансові, і юридичні, і, якщо хочете, з точки зору соціальної справедливості — підтримати цю ініціативу”, — сказав він.
Проте банки, схоже, так звикли отримувати надприбутки, що ухвалення відповідного законопроєкту викликає сумніви щодо кінцевих результатів — вони можуть бути не такими, як очікує влада. Більш того, є висока вірогідність, що оплачувати скорочення прибутків фінустанов доведеться їхнім клієнтам.
Банкіри песимістично налаштовані стосовно нової ініціативи влади / фото ua.depositphotos.com
Реакція банків та можливі наслідки для економіки
Не виключено, що, бажаючи скоротити об’єми сплачених податків, банки будуть йти на всілякі хитрощі.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків очікує, що ухвалення відповідного закону може призвести до суттєвого зростання операційних витрат фінансових установ.
“Підвищення податку на прибуток може стати фінансовим стимулом для банків вкладатися у власний розвиток. Мова йде про інвестиції, які можна віднести до витрат у податковій звітності. Вкладати гроші у інфраструктуру банкам доводиться, а податкові зміни підштовхнуть їх робити це саме у 2024-2025 роках, коли діятиме підвищена ставка”, — зазначає він.
Він наголошує, що хоч доопрацьований варіант законопроєкту є більш вдалим, ніж початкова ідея, коли за ініціативою головного “фіскала” країни Дмитра Гетманцева пропонувалося ввести додаткове 5-відсоткове оподаткування процентних доходів банків. Проте, за словами аналітика, не варто очікувати, що подвоєння ставки податку призведе до відповідного подвоєння відрахувань до бюджету.
“Державні банки й так перераховують більшу частину чистого прибутку до бюджету, і вищі відрахування податку будуть означати скорочення дивідендів. Банки матимуть стимули визнавати реальні втрати від війни, а це, передусім, погіршення якості кредитів вже після 1 січня 2024 року. Адже при розрахунку суми підвищеного податку на прибуток збитки минулих років не враховуватимуться”, — розповідає Демків.
Зрозуміло, що банкіри, у свою чергу, ще песимістичніше налаштовані стосовно нової ініціативи влади.
Голова правління “Юнекс Банку” Іван Світек переконаний, що ініціатива влади збільшити оподаткування банків матиме негативні наслідки для усієї вітчизняної економіки.
У коментарі УНІАН він зазначив, що здорова та капіталізована банківська система є одним із головних драйверів післякризового відновлення України. А також нагадав, що хоча банки й нарощують прибутки, вони також страждають від війни, як і решта суб’єктів господарювання. Якщо до 24 лютого 2022 року рівень проблемних кредитів у банківській системі оцінювався у 27%, то у серпні цього року він вже зріс до 39,3 відсотків. Ці кредити банки закривають власним капіталом.
“Очевидно, що це потребує докапіталізації. Додатковий прибуток, отриманий банками, міг бути спрямований у цей процес і бодай частково вирішити питання докапіталізації. Причому важливо, що й найбільші показники прибутку та найвищі частки NPL (рівень непрацюючих кредитів — УНІАН) у кредитних портфелях сконцентровані саме в державних банках”, — пояснив він.
За словами банкіра, якщо за рахунок збільшеного податку “забрати” у фінансових установ частину доходів, вони будуть змушені шукати кошти для докапіталізації в інших джерелах. У випадку з держбанками — мова йде про державний бюджет.
Крім цього, Світек вказав, що недостатньо капіталізована банківська система є менш активною в частині кредитування, схиляється до завищеної оцінки ризиків, надмірної консервативності та гірше виконує функції перерозподілу ресурсів в економіці. Все це у результаті призведе до уповільнення темпів економічного відновлення.
“Потрібно враховувати сотні інших волатильних і важко прогнозованих параметрів, але за інших рівних, чим більш капіталізованою буде банківська система, тим динамічнішим буде відновлення економіки країни. Тим дешевшим і комфортнішим буде кредитування для всіх суб'єктів економіки. З цієї точки зору додатковий прибуток, який отримує банківська система, слід розглядати як інвестицію у майбутнє”, — додав він.
До наслідків слід готуватись насамперед українським громадянам / фото ua.depositphotos.com
Вартість банківських послуг
Не викликає сумнівів, що банки не стануть легко розлучатися зі своїми надприбутками, тому, схоже, до наслідків варто готуватися, насамперед, не стільки банкірам, скільки їхнім клієнтам, тобто, всім українським громадянам.
На думку фінансового аналітика Михайла Демківа, подвійне оподаткування може призвести до зниження банками ставок за депозитами.
“Вплив вищих ставок податку на клієнтів я б очікував скоріше зі сторони пасивів. Банки знижуватимуть ставки за депозитами в умовах циклу зниження облікової ставки, а вищі відрахування податку на прибуток підштовхнуть банки до навіть трохи більшого зниження”, — сказав він.
Також експерт додає, що збільшення податку може призвести до зростання комісійних тарифів у банківській системі. Тобто, користування банківськими послугами для українців здорожчає.
Водночас, аналітики та банкіри погоджуються, що очікувати на здорожчання кредитів для населення найближчим часом не варто.
“Зараз конкуренція за клієнта в банківському секторі, особливо в сегменті кредитування, настільки велика, а ставки — настільки високі, що будь-яка спроба компенсувати зменшення прибутку таким чином призведе лише до погіршенню ситуації”, — зазначає Демків.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський погоджується з цією думкою та впевнений, що за поточних обставин спроба банків погіршити умови кредитування у відповідь на нові умови оподаткування суттєво зменшить попит на цей банківський продукт, що буде невигідно, в першу чергу, для самих фінансових установ.
“По суті, це податок на надприбуток через високу облікову ставку і велику базу ресурсів клієнтів під 0%. Але якщо ставку залишать і після зміни ситуації, то це може зменшити привабливість банківського сектору для інвестицій і конкуренцію на ньому”, — додає він.
…Таким чином, маємо традиційну для української економіки модель — ідея, нібито, й правильна, виправдана та навіть підкріплена міжнародним досвідом, але її реалізація, як завжди, може призвести не до тих результатів, які очікуються. Сумнівів додає ще й те, що банки отримують надприбутки зараз, а оподатковувати їх пропонується наступного року, коли невідомо, якою буде ситуація на ринку. Тож, зараз це походить, скоріше, на те, що перед владою постала задача — реагувати, але роблять вони це виключно для галочки, а не заради реального покрашення ситуації. А коли рішення приймаються таким чином — очікуй на біду.
Дмитро ШВАРЦ
Что скажете, Аноним?
[14:10 22 декабря]
[07:30 22 декабря]
Украина переживает последствия мощной атаки на госреестры Минюста.
[21:42 21 декабря]
12:30 22 декабря
12:00 22 декабря
11:30 22 декабря
11:00 22 декабря
10:30 22 декабря
10:00 22 декабря
09:00 22 декабря
08:30 22 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.