Банк “Альянс”: за крок до банкрутства під носом у НБУ

Одним із найвідоміших випадків стало накладення штрафу у розмірі 2,6 мільйона гривень у 2019 році за зловживання на ринку цінних паперів. Банк проводив купівлю-продаж державних облігацій, що дозволяло його VIP-клієнтам отримувати значний прибуток на незаконних операціях. Ці дії підпадають під підозру у відмиванні коштів, але навіть після виявлення цих порушень банк “Альянс” продовжував свою діяльність без значних наслідків. НБУ так і не зміг відстояти законність штрафу у суді. Або не схотів цього робити. Чи можна вважати, що рішення Андрія Пишного утриматися від втручання є частиною ширшої стратегії, спрямованої на захист інтересів певних кіл?

У 2021 році банк “Альянс” став об’єктом ще одного значного штрафу, на цей раз у розмірі 1,45 мільйона гривень, який було накладено через порушення вимог фінансового моніторингу. Регулятор виявив, що банк систематично ігнорував аналіз фінансових операцій своїх клієнтів і закривав очі на підозрілі транзакції. Зокрема, банк ймовірно був залучений до схем з виведення коштів за межі України через сумнівні фінансові операції.

Також банк активно бере участь у роботі незаконного грального бізнесу та платіжних систем. У цій фінустанові тримали свої рахунки підсанкційна гемблінгова компанія “Паріматч”, власниця торгової марки “Космолот” — ТОВ “Спейсікс”, яку звинувачували в недоплаті сотень мільйонів податків. Також у переліку клієнтів “Альянсу” протягом довгого часу була платіжна система GlobalMoney (у ЗМІ її повʼязували з діячами часів Віктора Януковича). GlobalMoney звинувачували у виведенні з України щонайменше 6,5 млрд грн. З них близько 800 млн вивели через схему з оператором торгівлі електронікою — компанію “Алло”, одного з партнерів GlobalMoney в Україні, які продавали “електронні гроші” просто на своїх касах. Банк “Альянс” був фактично емітентом цих коштів.

“Виведення коштів” — це одна зі статей, за якою ЗМІ мають змогу повʼязувати “Альянс” і його діяльність з українським олігархом Дмитром Фірташем. Згідно з одним з проваджень, через банк у 2017−2018 роках керівництво облгазів Фірташа могло незаконно виводити кошти, що призвело до значного збільшення боргу перед держаним Нафтогазом.

Нещодавно також стало відомо, що банк “Альянс” вже втретє не зміг продати/розмістити акції додаткової емісії. 22 серпня безрезультатно завершився черговий термін, наданий акціонерам банку для переважного права викупу нових акцій. ЗМІ писали, що це свідчить або про реальний стан фінансових справ банку, якому не довіряють власні акціонери, або про те, що історія з допемісією є лише способом утримати Нацбанк від радикальних заходів щодо виведення банку з ринку. “Втім, така практика, очевидно, не викликає заперечень у регулятора, оскільки реакції з боку НБУ відсутня.

Вітчизняні та зарубіжні журналісти неодноразово та безуспішно просили голову НБУ Андрія Пишного прокоментувати ситуацію з фінустановою”, — йдеться в одному з матеріалів. Крім того, нещодавно ЗМІ також писали про те, що НБУ не погоджує в. о. голови правління банку замість Юлії Фролової, оголошеної в міжнародний розшук.

Медіа також неодноразово писали, що свої гроші з банку активно виводить і основний акціонер — Павло Щербань. Він інвестував декілька мільярдів в ІТ та агросектор, натомість банк “Альянс” замість стати кредитним плечем для цього бізнесу — животіє.

Банк “Альянс” також неодноразово порушував свої зобов'язання за іншими банківськими гарантіями. Наприклад, у 2021 році банк видав гарантії на суми, які значно перевищували нормативи кредитних ризиків. Серед таких випадків — гарантії для ТОВ “Одесагаз-постачання” на понад 290 мільйонів гривень. Банк відмовився виконувати свої зобов’язання, коли ситуація загострилася, що викликало черговий скандал у фінансовій сфері. Така поведінка банку свідчить про системні проблеми у його діяльності, які не можуть залишатися непоміченими для регулятора. Однак відсутність належної реакції з боку НБУ лише посилює підозри у наявності якихось прихованих мотивів у такій поведінці регулятора.

Попри численні порушення нормативів НБУ, банк “Альянс” продовжував видавати гарантії, сподіваючись, що вони ніколи не “вистрілять”. Така практика призвела до того, що банк опинився на межі банкрутства, але Національний банк так і не вжив жодних рішучих заходів щодо його виведення з ринку. Це свідчить про те, що або регулятор не має достатніх ресурсів для ефективного нагляду, або свідомо обирає тактику невтручання, що може бути частиною більш широкої стратегії, спрямованої на уникнення фінансових потрясінь у короткостроковій перспективі. Можливо, сам Андрій Пишний обрав таку стратегію, щоб уникнути репутаційних ризиків або зберегти свої особисті інтереси на цій посаді.

Тож коли “Альянс” потрапив у пікантну історію із кримінальною справою НАБУ щодо розкрадання 716 млн грн. коштів державної “Укренерго” через небажання сплачувати гарантію, видану компанії “Юнайтед Енерджі” з орбіти Ігоря Коломойського, — для професіоналів ринку такий розвиток подій геть не став несподіванкою. Так само як — переконані учасники ринку — і для Нацбанку. Видача гарантії на суму, що значно перевищує можливості банку, свідчить про грубе порушення нормативів і принципів банківської діяльності, що в нормальних умовах мало б призвести до негайного втручання НБУ. Проте факт, що НБУ не вжив жодних заходів, може свідчити про те, що керівництво регулятора, можливо, не має наміру змінювати свій курс через особисті причини або зовнішній тиск.

Чому Нацбанк “покриває” “Альянс”: версії

Однією з причин аномально лояльного ставлення НБУ до “Альянсу” попри численні порушення, за які інший банк уже давно з тріском вилетів би з ринку, може бути його роль як інфраструкурної одиниці для тіньових операцій на “чорному” та “сірому” ринках. Коли НБУ в 2022 році видавав “Альянсу” рефінансування, то його сума — у майже 3 млрд грн. була неспівмірною із масштабами його активів. Для порівняння, навіть більші банки, з більшою кількістю активів, отримали набагато менші суми підтримки від регулятора. Тобто очевидно, що втримати на плаву банк “Альянс” було прямим і безпосереднім інтересом регулятора.

Ще одне припущення полягає в тому, що невеликий і відносно непомітний для загального ока банк “Альянс” має впливових клієнтів, чиї інтереси захищаються на найвищому рівні. В тому числі — інтереси з обслуговування вже згаданого тіньового сектора. Досвід “Альянсу” у співпраці із гемблінговим бізнесом, а також махінації з ОВДП, де були задіяні народний депутат і його помічник — тут безцінний.

Третя причина може полягати в тому, що банкрутство банку “Альянс” могло б вдарити по репутації самого НБУ як “сліпого” регулятора, який роками не помічав численних порушень. В ситуації, що склалася, вигадати адекватний “тригер”, який би міг реально потягнути банк на дно, буде не так вже й складно. Але разом з ним на дно піде і репутація особисто Андрія Пишного, на якій зараз тримається фінансова стабільність “Альянсу”.

Ще одна причина, про яку нещодавно писали ЗМІ — страх втратити обличчя перед Міжнародною фінансовою корпорацією Світового банку. IFC видала “Альянсу” $11 млн під розвиток підприємства. Куди поділися кошти, наразі невідомо. Утім, програма ще не завершена, і міжнародній структурі не годиться виходити з неї на півдорозі. Особливо не комільфо буде, якщо це доведеться зробити через рішення НБУ вивести з ринку банк, який він сам і нарадив МФК в якості партнера. Ймовірно, тут за яку-не-яку репутацію тримається уже особисто Андрій Пишний, якому дуже багато чого доведеться пояснити в разі чого нашим західним партнерам.

***

Національний банк України мав безліч можливостей вивести банк “Альянс” з ринку ще до того, як ситуація стала критичною. Проте через низку причин — від фінансових інтересів до політичного тиску — регулятор обрав ігнорування замість рішучих дій. Наслідки цієї бездіяльності можуть бути катастрофічними як для клієнтів банку, так і для репутації самого Нацбанку. Якщо ситуація не зміниться, обвал банку “Альянс” стане лише питанням часу. Це обов'язково позначиться на репутації Національного банку України, і відповідальність за це ляже на плечі керівництва регулятора, яке, можливо, теж опиниться під загрозою відставки.