Афганістан: американці гинуть за метал?

Недавно американські геологи заявили, що надра Афганістану містять поклади металів на 1 трильйон доларів. Їхні афганські колеги уже потроїли цю цифру.

Виступаючи на липневому самміті з відбудови країни, президент Хамід Карзай заявив: тепер у його народу з'явилася надія, що громадянська війна не почнеться знову, коли союзники підуть.

Великі багатства, які лежать у надрах, зроблять, мовляв, Афганістан регіональним лідером і забезпечать процвітання.

У той же час представники Американської геологічної служби заявляють, що не варто поспішати з висновками, адже метали знаходяться на сході країни, де активно діє рух “Талібан”. Спочатку треба закінчити війну та отримати можливість для нормального видобутку, а вже потім мріяти про збут товару.

Крім того, багато дослідників вважають, що корисні копалини можуть стати не сигналом до миру, а приводом до активніших бойових дій.

Кожна провінція захоче сама контролювати видобування на своїй території. Бажаючих поділитися з центральним урядом у Кабулі, швидше за все, буде небагато, а приватним інвесторам все одно, з ким співпрацювати.

У такому разі Афганістан перейде у стан перманентної нестабільності, як деякі провінції Нігерії, де війна не заважає викачувати нафту. Підземні багатства можуть перетворитися на порохову бочку, яка знищить єдиний Афганістан.

Геологічна розвідка і Обама

За словами представника Американської геологічної служби Джека Медліна, надра Афганістану востаннє вивчалися 30 років тому радянськими окупаційними військами, але всі їхні результати були вивезені до Москви та засекречені.

Експерт вважає, що афганське керівництво не знало про вміст надр. За даними міністерства природних ресурсів Афганістану за 2007 рік, покладів металів у країні було обмаль, і вони не становили інтересу для великих компаній. Американських геологів найняв Пентагон, бо Кабул спочатку не бажав платити за розвідку.

Дослідження мали початися ще 2004 року, але таліби посилили бойові дії, і роботи зупинили. У 2010 році науковці лише аналізували супутникові знімки та облітали окремі території на військових літаках. За кілька років вчені здійснили усього три експедиції, але навіть ці дані показали: надра багаті залізом, міддю та золотом.

Окремо підкреслювалося, що в країні є ніобій — метал, який використовується в атомній енергетиці та приладобудуванні. За даними геологів, якщо інтенсивно розробляти родовища, країна стане світовим лідером в експорті цього металу.

Втім, прискорення наукових досліджень надр мало і політичну мету. За даними New-York Times, адміністрація Джорджа Буша зосередилася на Іраку, намагаючись відновити його видобувну сферу заради отримання дешевої нафти. Для цього влада і тримала велику кількість солдатів у нафтових регіонах на півдні країни.

Однак уряд Барака Обами прийшов до влади на гаслах про виведення військ з Іраку. У Білому домі зрозуміли, що нафтові родовища будуть втрачені через нездатність іракського уряду забезпечити їх постійну роботу.

Тимчасом голова іракського уряду Нурі Аль-Малікі заявив, що нафтові концесії у його країні будуть продаватися на аукціонах, без жодних преференцій. Тендерами миттю зацікавилися Китай та Японія. Вашингтон зрозумів, що його можуть відсунути від труби, а тримати там війська означає втратити підтримку громадян.

Крім того, Обама позиціонує війну в Афганістані як епіцентр боротьби з тероризмом. Цю кампанію санкціонувала ООН, тож вона не викликає в американців великого спротиву. Як наслідок, війна активізувалася.

За рік перебування Обами при владі коаліція провела чотири військові кампанії. У 2008 році активність США в Афганістані обмежилася єдиним наступом на талібів.

А тепер з'явився привід надати цій війні й економічного виміру: афганський уряд і союзники мають діяти рішучіше, бо кінець кампанії стане початком збагачення.

Конференція донорів і війна

Питання видобутку металів не порушувалося на червневій конференції донорів Афганістану, але воно постійно про себе нагадувало. Заява держсекретаря США Хіларі Клінтон про те, що Америка витратила на війну 40 мільярдів доларів і зараз думає не тільки про мир, а й про вигоди, налаштувала учасників на потрібний лад.

Афганські урядовці заявили, що мають посилити боротьбу з бойовиками на західних кордонах. Саме там знайдені найбільші поклади золота в країні.

США визнали, що 2014 рік стане межею їхнього перебування в Афганістані. Війська поступово почнуть виводити з 2011 року, тому діяти треба швидко. Голова союзних військ генерал Девід Петреус сказав, що Пентагон невдовзі почне розробляти стратегію приваблення інвесторів для розробки нових родовищ.

Під час конференції бойовики “Талібану” активізували військові дії на сході країни.

Експерти центру “Спадщина” впевнені, що партизани починають групуватися навколо місць, де знайшли цінні метали. Таліби спробують захопити контроль над тими територіями і домовитися з великими компаніями про торгівлю. Тоді центральний уряд опиниться у дуже небезпечній ситуації.

Крім того, кабульських чиновників багато хто звинувачує у корупції. У 2008 році міністру видобувної промисловості довелося піти у відставку після звинувачень в отриманні хабара у розмірі 30 мільйонів доларів. З того часу світові компанії косо дивляться на запрошення взяти участь в аукціонах на розробку афганських надр.

Нарешті, закони щодо видобутку корисних копалин у країні недосконалі. Їх 2003 року склали експерти Світового банку. Аналітики Reuters вважають, що тоді ніхто не сподівався на такі масштабні поклади, і ці норми ніколи не застосовувалися. Тепер на зміну законів та їх впровадження може піти близько п'яти років.

Однак це не зупиняє потенційних інвесторів. Першим став Китай, економіці якого потрібні ресурси для поступального розвитку. Як тільки 2009 року стало відомо про підземні багатства, Пекін викупив право розробляти мідну копальню “Янак”.

Інвестори, побоюючись нестабільності та війни, роздумували більше півроку, перш ніж погодилися на угоду. Зараз вони першими починають розробляти надра Афганістану і отримують дозвільні документи ще на дві залізні копальні.

США та їхні союзники вирішили не відставити від конкурентів. “Вашингтон та інші країни коаліції не збираються закопувати гроші в афганську землю. Вони не тільки забезпечуватимуть політичну стабільність, а й спробують отримати прибутки”, — вважає аналітик компанії Dragon Capital Сергій Гайда.

Справді, американські війська почали наступ у районах, де знайдені поклади ніобію. Департамент видобувної промисловості США завив, що дуже зацікавлений розробляти ці родовища і сподівається на сприяння афганського уряду.

Крім того, в Америці вважають, що розробка надр скоротить вирощування опійного маку. Жителі афганських провінцій матимуть роботу і їм не доведеться продавати наркотики. У Кабулі заявили, що зобов'яжуть іноземні видобувні компанії віддавати кошти на боротьбу з цією отрутою. Так США досягнуть і політичного ефекту.

Підземна загроза і сумніви

Аналітики центру Брукінса у листі президенту Обамі висловили занепокоєння з приводу відсутності в Афганістану досвіду видобування корисних копалин та відповідної інфраструктури, а нестабільність може призвести до розпаду країни.

Окремі польові командири і голови племен починають розуміти, на яких багатствах вони сидять. Відповідно, вони захочуть отримати більші прибутки, а це може посилити громадянську війну, особливо після виведення військ союзників.

“Створення нормальних умов для повномасштабного видобутку корисних копалин потребує не менше п'яти років. І лише при повній стабільності, бо тут необхідні великі капіталовкладення для зведення інфраструктури”, — каже Гайда.

Щоб заспокоїти Афганістан, Вашингтону потрібно вкладати туди ще більше коштів без жодних гарантій. Кабул може використати копалини на власний розсуд, забувши про вдячність, особливо коли американські солдати покинуть країну.

Крім того, створення інфраструктури може забрати більше часу, тому американські геологи вважають, що поклади в Афганістані не вплинуть на світові ринки металів.

За словами Медліна, метали лежать там давно, і компанії не поспішають їх розробляти через високу вартість проекту. До того ж, країна дуже нестабільна — за кілька днів можна втратити все. Цілком імовірно, що світ вирішать залишити ці метали в землі, аби не пробуджувати заздрість та громадянську війну.

Павло СИВОКІНЬ