АРМА: Приватна біржа проти державної системи е-торгів

За весь час відбулося понад десять засідань, де розглядалися різні питання: функціонування БЕБ, зловживання на митниці, неефективність АРМА тощо. Дійшли руки і до розбору історії з продажем арештованого російського аміаку та білоруського калію, про які ми неодноразово писали. В рамках цієї історії варто розповісти і про приватну біржу “Придніпров’є 2021” та державне підприємство “СЕТАМ”, що підпорядковується Мін’юсту. Саме через них було реалізоване арештоване майно.

Що цікаво, під час засідання ТСК керівник підрозділу менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський у відповідь на запитання про принцип розподілу лотів між біржами зазначив, що це відбувається фактично в ручному режимі і “виходить порівну”. Звісно, знаючи любов співробітників АРМА до маніпуляцій, ми в рамках проєкту Trap Aggressor дослідили цей момент і стверджуємо, що Таможанський або не в курсі, як усе організовано насправді, або просто ввів парламентаріїв в оману.

Демонструємо наочний приклад, як на біржу “Придніпров’є 2021” віддавали майна на реалізацію в десятки разів більше за вартістю, ніж на державну (інфографіка 1).

Як бачимо, загальна вартість лотів сягнула 2 млрд грн, а продано майна майже на 1,5 млрд. І це при тому, що приватна біржа мала три різні домени, і не на кожному з них була відповідна інформація про подальший продаж. Вони умисно обмежували потенційне коло покупців, що й було доведено під час допиту на ТСК.

Тепер перейдемо до торгів на ДП “СЕТАМ”, куди АРМА також передавало активи на реалізацію. Проаналізувавши перелік і потенційну зацікавленість покупців, можна стверджувати, що на аукціони СЕТАМ Нацагентство “скидало” низьколіквідні товари, тобто різний непотріб (інфографіка 2).

Перш за все порівняйте більш як 2 млрд грн вартості активів, виставлених на приватну біржу, і нещасні 122 млн грн (потім вони зменшилися до 52 млн) на СЕТАМ. Конкуренція і доступ до біржі були нижчим, ніж у СЕТАМ, а це в теорії конвертується у потенційне збільшення кількості учасників і підвищення ціни, за яку купують товар.

Зважаючи на все це, ми направили запит у ДП “СЕТАМ”, щоб дізнатися кількість виставлених на торги лотів. Відповідь така: 2022 року на перші торги представниками АРМА було виставлено 15 лотів, з них дев’ять — заявки, що надійшли від АРМА 2021-го, шість — 2022 року (документ 1). Гадаю, коментарі тут зайві.

Риторичного запитання, чому на приватну біржу закинули в десятки разів більше за вартістю активів, ніж на державну “біржу”, ставити не варто. Припустимо, т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович не любить саме ДП “СЕТАМ”. Але існує взагалі ідеальне рішення, про яке ми говоримо роками, — запустити всі торги АРМА через Prozorro.Sale.

За нашими тривалими спостереженнями і з урахуванням інсайдерської інформації, відбір приватного майданчика відбувся із порушенням. Ця біржа своєю чергою припускалася численних порушень закону в частині оприлюднення інформації про лоти на повторних торгах. До цього варто додати, що АРМА витрачало неймовірно багато часу після отримання за судовою ухвалою майна для формування заявки на реалізацію. Щодо самих заявок слід зауважити, що неповнота і варіативність підходу до описів товарів відбивали бажання багатьох представників бізнесу брати участь у торгах. Ознайомлення потенційних покупців з лотами перебувало на рівні нижче плінтуса.

Окремо можна зазначити, що неналежний супровід лотів з боку АРМА після продажу неодноразово конвертувався у відсутність майна або його зіпсованість. І ще одне, деякі покупці місяцями судяться з метою отримати доступ до майна, яке вони придбали. Наприклад, типовою є ситуація, коли слідчі ігнорують законні вимоги покупців.

Оскільки АРМА черговий рік живе в режимі “цілком таємно”, ми спробували із джерел довідатися про кількість ухвал, які надійшли до Агентства. Що ж, джерела стверджують, що приблизно 360. Однак майна в управління передано лише за 15 ухвалами, п’ять з яких — постановою Кабміну. Цікавий момент, а скільки ж коштів АРМА отримало від управителів активами 2022 року? Знову ж таки, АРМА “сидить у засаді”, тому звернулися до джерел. Йдеться про 34,8 млн грн (документ 2), з яких 24 млн — за контрактами 2019 року (нерухомість на столичній Воздвиженці), а ще 4 млн грн — надходження за користування лабораторією в Межигір’ї (передана постановою КМУ).

І останнє, про що хотілося б згадати, — про процес передачі на зберігання майна, яке ще не передано в управління. Коли передано? Що передано? На яких умовах? Скільки АРМА сплачує за відповідне зберігання? Тут теж іще копати і копати, це вже інша історія, але навіть відсутність публічних даних, які відповідали б на ці запитання, — вже показовий маркер непрозорості АРМА. 

Олександр ЛЄМЄНОВ, голова правління StateWatch