“Європейські” хитрощі Азарова

Про це заявив журналістам представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.

Перед тим він повідомив на погоджувальній раді голів фракцій ВР, що президент “просить” депутатів прийняти закон до літніх канікул — тобто до кінця тижня. У відповідь голова комітету з нацбезпеки Анатолій Гриценко зауважив: “У цьому законопроекті йдеться про обмеження пільг, а також про створення умов для приватизації української газотранспортної системи… Тому я хотів би знати позицію президента, з якої причини він наполягає на включенні цього законопроекту”.

Що спільного між виконанням судових рішень і ГТС? Кореспонденти Тижня, які зацікавились цим питанням, з’ясували, що дещо спільне таки є. Але в першу чергу законопроект повинен схвилювати такі різні категорії населення, як працівники міліції, “чорнобильці”, спеціалісти із захисту рослин, діти війни та багато інших, об’єднаних одним: усі вони мають ті чи інші законодавчо гарантовані пільги.

Всі ці пільги проект, на якнайшвидшому прийнятті якого наполягає Віктор Янукович, може суттєво звузити.

Щоб зрозуміти, чому, почнемо з початку. В теорії документ, повна назва якого “Про державні гарантії виконання рішень судів”, покликаний зробити благородну справу. Не секрет, що українські суди вкрай неохоче стають на бік громадян, які судяться з органами влади, і ще неохочіше присуджують громадянам грошові компенсації. Але навіть якщо таку компенсацію присудити, її ще треба отримати. А це — майже нереально.

15 жовтня 2009 року Європейський суд із прав людини, розглянувши справу “Юрій Миколайович Іванов проти України”, встановив, що судові рішення у спорах громадян з органами влади в Україні виконуються незадовільно. Окрім іншого, вказав Євросуд, проблема полягає і в недосконалому законодавстві. Європейці зобов’язали Україну, як учасника Конвенції з прав людини, покращити це законодавство, і навіть встановили граничний термін: до 15 січня 2011 року.

Треба сказати, що українська влада не квапилась. Нинішній законопроект уряд Миколи Азарова подав до ВР “аж” 14 січня — за день до того, як сплив встановлений Євросудом час.

Сам законопроект, що складається із семи статей, справляє непогане враження. Він встановлює, що якщо громадянин виграв суд проти державного органу на якусь суму, то цю суму йому повинні сплатити в чітко встановлений термін. Якщо компенсацію не сплачено вчасно, нараховуються штрафні відсотки.

Можна тільки схвалювати і ще одну новелу. Ст. 6 законопроекту встановлює, що посадові особи, з вини яких відповідний держорган змушений був платити звичайному громадянину, повинні нести за це відповідальність. У тому числі — майнову. В ідеалі, гроші, які державі довелось втратити через того чи іншого чиновника, мають бути цим же чиновником і повернуті.

Усе це, повторимось, прекрасно, але диявол, як завжди, ховається в деталях. У нашому випалку це — перехідні положення законопроекту, які вносять зміни в шістрнадцять (!) законодавчих актів України.

Серед них фігурує і закон “Про трубопровідний транспорт”. А конкретно — частина 4 статті 7, якою заборонено приватизацію магістральних трубопроводів та низки інших енергетичних підприємств. Там же заборонено і взагалі будь-які маніпуляції зі структурою власності цих підприємств, якщо це може призвести до виходу хоч однієї акції з-під контролю держави.

Кабмін пропонує обійти цю вимогу з воістину азаровською “елегатністю”: просто дописати в кінці статті, що перелік підприємств, які підпадають під її дію, “встановлюється Кабміном”. Тобто в разі прийняття цієї поправки закон, який забороняє приватизацію ГТС, ніби й діятиме, але — лише там, де захоче уряд. Чи той, хто віддає йому накази.

Разом із тим, розмови про ГТС відсунули в тінь другу згадану депутатом Гриценком проблему — звуження пільг. Перехідні положення законопроекту про виконання рішень судів змінюють 14 законів, якими гарантуються пільги найрізноманітнішим категоріям населення.

Це такі закони, як “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про соціальний захист дітей війни”. А ще — закони “Про міліцію” та “Про прокуратуру”.

Всі пропоновані Кабміном Азарова зміни до цих законів досить однотипні. Як правило, там, де закони встановлюють конкретні розміри пільг, ці норми опускаються, а натомість з’являється фраза “встановлюється Кабінетом Міністрів України”.

Наприклад, діючий закон ““Про жертви нацистських переслідувань” говорить, що зазначені жертви щороку до 5 травня отримують від держави грошову допомогу в розмірі п’яти мінімальних пенсій. Уряд пропонує про п’ять пенсій забути: розмір допомоги встановлюватиме він.

Так само уряд хоче встановлювати розміри допомоги інвалідам і ветеранам війни, розміри компенсації сім’ям, що втратили годувальника, розмір додаткових пенсій інвалідам-“чорнобильцям” і силу-силенну інших виплат, розміри яких зараз твердо встановлені законами.

Аналогічно, Кабмін бажає визначати порядок надання санаторних путівок усім категоріям населення, які мають на них право, або ж грошової компенсації вартості цих путівок. Зараз це теж регулюється законами.
Іноді ті чи інші статті про пільги просто викреслюються. Частіше — змінюються у вказаний вище спосіб. Неважко здогадатись, що якщо уряд отримає право регулювати розміри й порядок надання пільг, ця регуляція буде проводитись не в напрямку їх розширення.

Всіх новацій не перелічити — лише в закон про захист “чорнобильців” їх пропонується двадцять дві. Усі бажаючі можуть ознайомитись із пропозиціями Кабміну із самого законопроекту http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=39454 (для наочності найкраще одразу відкрити порівняльну таблицю).

Що справді вражає, то це сама спроба уряду протягти масштабне звуження пільг через перехідні положення абсолютно стороннього законопроекту. Це не журналістське перебільшення: про те, що пропоновані поправки не мають відношення до закону про виконання рішень судів, сказано у відповідному висновку Головного науково-експертного управління ВР.

Прем’єр Азаров полюбляє повторювати, що “нинішня влада не заколисує народ солодкими обіцянками”, і, мовляв, відверто говорить про труднощі кризових часів. Що ж, ось вам гарний приклад владної “відвертості”.
Спроби протягти звуження пільг нишком тим більше дивують, що в разі їхнього успіху пільговики все одно звинувачуватимуть в усьому владу.

Напевне, ідеальним варіантом було би прийняти закон про виконання рішень судів без сумнівних “трубопровідних” та “пільгових” перехідних положень. Юридично така можливість у депутатів є, і, наскільки можна зрозуміти, у багатьох є й таке бажання. Депутати, особливо українські, не люблять брати на себе відповідальність за “антисоціальні” ініціативи уряду.

Проблема в тому, що невідомою лишається позиція гаранта, котрий, як говорив депутат Мірошниченко, “просить” парламент прийняти сумнівний законопроект якомога швидше. Про те, в якому саме вигляді Янукович хотів би його бачити, ніхто нічого не каже.

Можливо, після резонансу в пресі президент прочитає описані вище перехідні положення, і сформулює свою позицію чіткіше. Цікаво було б почути.

Олександр МІХЕЛЬСОН