Іл-76, обмін полонених і провокація. На що розрахований черговий гамбіт Кремля

Після повідомлення про падіння Іл-76 надійшли перші підтвердження в українських ЗМІ, але, завважимо, з посиланням на анонімні джерела. Зокрема “Українська правда”, посилаючись на джерело у ЗСУ, написала, що літак нібито дійсно було збито українськими силами. Але потім новину було змінено, а згодом також спостерігалися проблеми з доступом до сайту УП.

Втім захват швидко змінився сумнівами на тлі нової порції повідомлень російських пропагандистських ресурсів про те, що на борту Іл-76 окрім 6 членів екіпажу і трьох конвоїрів, начебто, перебували 65 українських військовополонених, яких доставляли на погоджений обмін. Що, до речі, здивувало навіть деяких російських z-блогерів, хай вони потім і швидко перевзулися.

І дійсно: представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов вдень у коментарі “Радіо Свобода” підтвердив, що обмін готувався, але “наразі не відбувається”.

В іншому ж варто як і завжди відповідним чином ставитися до поширюваною росіянами інформації. Власне тому представники військово-політичного керівництва одразу ж закликали не поширювати повідомлення РФ і чекати на офіційний коментар, оскільки такого плану чутлива інформація потребує максимальної уваги і верифікації.

Офіційні коментарі було надано пізніше — вже ввечері.

Заяви Генштабу і ГУР

Спершу Генштаб ЗСУ завважив інтенсифікацію ракетних ударів Росії по території Харківської області за останній тиждень, через які загинули, щонайменше 16 українців. І цю інтенсифікацією ворогом, як зазначається, було забезпечено більшою кількістю “військово-транспортних літаків, що протягом останнього часу направлялися до аеродрому Бєлгорода”.

Тому, йдеться в повідомленні ГШ, “задля зменшення саме ракетної загрози, Збройні Сили України не тільки контролюють повітряний простір, а й детально відстежують точки запусків ракет та логістику їх постачання, особливо, з застосуванням засобів військово-транспортної авіації”. І “з урахуванням цього, Збройні Сили України будуть і надалі вживати заходів зі знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку”, — йдеться в повідомлення.

Щодо падіння Іл-76 безпосередній коментар надало ГУР, яке знов підтвердило факт запланованого на сьогодні обміну полоненими, але він не відбувся “за твердженням російської сторони внаслідок збиття російського літака Іл-76, який буцімто перевозив наших полонених”.

Чи дійсно наші оборонці, або взагалі хто саме перебував на борту літака ВКС РФ, ГУР наразі “не має достовірної та вичерпної інформації”. Але також зазначило, що “Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну”: полонених країни-окупанта було доставлено на місце обміну, “де вони перебували у безпеці”.

“Безпеку ж наших Захисників, згідно домовленостей, повинна була забезпечити російська сторона. Водночас, українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому”, — йдеться в повідомлення ГУР, яке також припускає, що відсутність інформації від росіян про “кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених” може свідчити про “навмисні дії Росіі, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених” і “дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки нашої держави”.

Прогалини у російські дезі

Разом з тим видання “Новое время” після повідомлення Генштабу і до коментаря ГУР наступним чином процитувало джерело у Повітряних силах України: “Кілька разів на день цим літаком Іл-76 підвозять боєприпаси на фронт. Це їхній перевірений маршрут, яким вони щонайменше тричі на день підвозять не тільки боєприпаси, а й С-300. Ми впевнені, що полонених там не було”.

Зрештою, поширювані росіянами повідомлення та їх дії ще до офіційної реакції ГШ та ГУР одразу викликали чимало запитань в експертів.

По-перше, здалося дивним, чому лише три особи супроводжували 65 полонених.

По-друге, зокрема експерт “Інформаційного спротиву” Олександр Коваленко звернув увагу на, по-перше, відсутність тіл на місці падіння Іл-76 (і справді: російські пропагандисти не могли упустити таку можливість — поширити “криваві докази злочинів київського режиму”; по-друге, на стан уламків літака, від якого нічого майже не лишилося, що може підтверджувати перебування на борту саме ракет для російських С-300.

По-третє, пізніше пропагандистка Маргаріта Сімоньян оприлюднила список з українських полонених, які нібито перебували на борту Іл-76. Втім, як виявилося, у переліку є щонайменше один український оборонець, який повернувся додому в межах попереднього обміну. Але так, в будь-якому випадку, ця інформація, як зазначило вище ГУР, потребує верифікації.

По-четверте, виникли питання і через дивний маршрут Іл-76. Так, представник МО Росії Ігорь Конашєнков, який регулярно звітує про знищення тисяч одиниць української техніки, окрім пропагандистських кліше, повідомив, що Іл-76 рухався з аеродрому Чкалівський під Москвою до Бєлгороду. Аеропорт Бєлгорода знаходиться у північній частині міста, а літак, який навпаки віддалявся від Бєлгорода, впав за 60 км від нього у північно-східному напрямку — у Корочанському районі. До того ж обмін мав відбутися у селі Колотіловка Бєлгородської області, тобто у геть протилежному напрямку від місця падіння.

І тут ще є одна дивина: навіщо гнати військовий транспортний літак начебто з полоненими, який використовується для доставки ракет на аеродром Бєлгороду для обстрілів Харківщини, до зони дії ППО? Друге “навіщо”: обміни здійснюються автобусами і від Бєлгорода до Колотіловки їхати лише 97 км.

Російський гамбіт

Враховуючи вищенаведене не варто виключати різні версії події. Хоча абсолютно точно це є інформаційна операція РФ проти України, до речі, напередодні дня народження Володимира Зеленського.

Втрата екіпажу — досвідчених пілотів, особливо після нещодавнього ураження ДРЛО А-50 над Азовським морем, — це звісно критично для режиму Владіміра Путіна в контексті продовження війни проти України. З іншого боку, цілком ймовірно, що така ціна для Кремля, чиє ставлення до власних військових — секрет Полішинеля, прийнятна і він має отримати натомість щось дійсно вагоме.

І якщо припустити, що все ж на борту Іл-76 були наші оборонці, то це може бути чітко спланованою Росією операцією з метою: по-перше, приховати власні злочини щодо катованих і страчених українських військовополонених; по-друге, зашкодити репутації України у світі, чим очільник МЗС РФ Сєргєй Лавров вже активно займається; по-третє, також завадити військовій допомозі, яку нам надають союзники і партнери.