Зворотний квиток на Батьківщину: умови повернення біженців змінилися

Незабаром закінчується третій рік дії європейської Директиви про тимчасовий захист українців від війни, й депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вважають, що тепер країни ЄС мають надати українцям право на постійне проживання в країнах перебування. Водночас для українців, які бажають повернутися додому, має бути передбачена допомога. Тож державі Україна доведеться вже зараз активізуватися, щоб запропонувати реальні стимули для повернення на Батьківщину “талантів і робочих рук”.

Європа визначилася

Рада ЄС 25 червня ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року. Але це було фактично тимчасове рішення, бо вже 27 червня у Страсбурзі ПАРЄ одностайно ухвалила резолюцію, присвячену терміновій необхідності знайти довгострокові політичні рішення для підтримки переміщених осіб із України: “Державам-членам Європейського Союзу варто розглянути можливість надати біженцям із України право на постійне проживання на своїй території після завершення дії статусу тимчасового захисту для українців у ЄС”.

У такий спосіб депутати ПАРЄ підтвердили, що країни ЄС можуть надати українцям (незалежно від їхнього віку, статі, наявності інвалідності, віросповідання чи інших обставин) право на постійне проживання в країні перебування після того, як дія Директиви про тимчасовий захист завершиться.

Водночас Асамблея пояснює свою пропозицію тим, що майбутнє українців, які знайшли притулок у європейських країнах, слід розглядати з огляду на довгострокову перспективу майбутнього членства України в ЄС.

Звісно, рішення ПАРЄ від 27 червня мають рекомендаційний характер. Але в будь-якому разі це вектор майбутнього руху у вирішенні вкрай важливого для України питання.

Навіть річне продовження статусу тимчасового захисту для українців за кордоном (до 4 березня 2026 року) впливатиме на остаточне рішення втікачів від війни щодо свого подальшого майбутнього. Що вже казати про можливість отримати право на постійне проживання після завершення дії статусу тимчасового захисту. (Коридорами Брюсселя “гуляють” плани щодо рамкових термінів нового статусу (постійного проживання) — з 1 січня 2025 року до 1 січня 2028 року!)

ПАРЄ також схвалила ідею виплат українським біженцям за їх повернення до України. Фінансова допомога передбачається з бюджетів країн-членів ЄС. Щоправда, наразі невідомі точні суми та порядок виплат українцям у ЄС.

Тож 2025 рік буде кульмінаційним у битві за людський капітал.

Пряники для українців

Утім, іще до рішення ПАРЄ було зрозуміло, що просто так від українців Європа не відмовиться. Зокрема в польському суспільстві розгорнулася дискусія щодо українських громадян, яка фактично відзеркалювала настрої в багатьох країнах ЄС.

Так, заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Польщі Мацей Дущик повідомляв: “Якщо ми вирішимо, що настав час для їхньої інклюзії та інтеграції, то маємо надати їм постійне місце проживання. Це дуже складне рішення, що стосується політичних, економічних, соціальних, демографічних та економічних питань, яке ми повинні ухвалити якнайшвидше”.

І результат цієї дискусії не забарився. Тобто зацікавленість інших країн Європи в зручних, освічених і професійних трудових ресурсах із України, можливо, не така відверта, але схожа.

Крім можливості зміни статусу, передбачено:

• спрощення визнання українських дипломів;

• безальтернативне навчання в європейських школах;

• максимальна трудова зайнятість українців і скорочення соціальних пільг;

• безкоштовне навчання мови;

• асиміляція всіх охочих декларативно;

• окрема допомога сім’ям із дітьми.

Європа точно розраховує на внесок мільйонів українців у розвиток економіки співдружності. Тому ситуація для України є непростою, якщо врахувати, що вже з 1 січня 2025 року для українців може з’явитися можливість змінити статус із тимчасового захисту на тимчасове перебування. Отже, кількість тих, хто пов’яже свої плани на життя з Європою, може значно зрости. Але вікно можливостей не залишатиметься прочиненим занадто довго.

Стосовно цього керівник аналітичного напряму Центру економічного відновлення Дмитро Ливч зазначив: “Якщо вже зараз не почати створювати умови для повернення вимушених мігрантів, Україна може втратити до 113 мільярдів доларів ВВП за десять років, що також може означати недоотримання близько 45 мільярдів доларів податкових надходжень”.

Слово за українською владою.

Формула повернення

Тож виходить, що самими лише невеликими житловими програмами для тих, хто потребує житла, не обійтися. Потрібні радикальні державні рішення щодо будівництва цільового тимчасового житла з правом викупу в майбутньому, звісно, не без фінансової підтримки партнерів.

Притому ці рішення потрібні вже зараз. Але, на жаль, станом на сьогодні жодного дієвого плану з боку української держави щодо біженців і зараз, і після закінчення війни немає.

Які ще складники мають бути у формулі повернення українців з-за кордону?

1. Безпека. Лише стабільний і тривалий мир, будь-які проміжні варіанти не будуть переконливими та вагомими аргументами.

2. Свобода пересування. Без цього кардинальних змін марно очікувати. “Біженці, що повернулися на Батьківщину, зберігають можливість повернутися до країни притулку в разі погіршення ситуації вдома”, — з рекомендацій Національного інституту стратегічних досліджень.

3. Успіхи у відбудові інфраструктури.

4. Конкурентна ринкова економіка європейського типу.

5. Конкурентні хоча б із найбіднішими європейськими країнами доходи, з наближеною до них якістю життя в Україні.

6. Наявність якісних робочих місць, гідних для працевлаштування за смаком, професійним рівнем і вподобаннями, допомога з пошуком роботи та стимулювання зайнятості.

7. Прийнятні податки для громадян і середнього класу.

8. Лояльне ставлення держави до малого та середнього бізнесу.

9. Допомога держави у здійсненні переїзду, суттєва підтримка реінтеграції на Батьківщині з адресною фінансовою допомогою вразливим категоріям населення.

10. Захист прав та інтересів біженців, friendly-ставлення не лише держави, а й суспільства, зокрема й до тих, хто візьме паузу в поверненні, спостерігаючи з-за кордону за напрямом розвитку України, перш ніж ухвалити остаточне рішення.

11. Податковий тягар війни та відбудови насамперед мають нести корпорації, великий бізнес і доларові мільйонери.

Згідно з аналізом Центру економічної стратегії, за межами України можуть залишитися від 1,4 до 2,3 мільйона українців.

На думку фахівців, для їх максимального повернення слід:

1. Надати їм свободу пересування та вибору місця проживання, аналогічно до громадян ЄС.

2. Забезпечити визначальний стимул для повернення — модель максимального спрощення руху між країною перебування та Україною, тобто кругову міграцію.

3. Забезпечити свободу руху робочої сили, свободу руху людей — один з основних принципів Євросоюзу.

Варто однак додати, що українці повертаються з-за кордону й зараз, не очікуючи для цього стимулів. Здебільшого вони повертаються в рідне для них середовище зі звичними природними краєвидами, кліматом, багатовіковою культурою. Вони керуються насамперед сумом за домівкою, рідними, друзями та знайомими, емоціями та можливістю розмовляти на роботі, на вулиці, чи в магазині рідною українською мовою.

Де добре бути туристом, не завжди комфортно перебувати постійно. Хоча країни Євросоюзу й значно переважають Україну за загальною якістю життя, проте європейський ритм життя та роботи не всім до смаку. Лише на чужині багато українців зрозуміли, що втратили. Тепер вони відверто кажуть: “Ми хочемо жити, як в Україні”.

Вадим БАШТА, адвокат Львівської колегії адвокатів. Журналіст київських ЗМІ

Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA, кандидат економічних наук