Знекровлений “Інтер”. Чому телеканали Фірташа, Хорошковського та Льовочкіна опинилися на межі виживання і що з ними буде

“Наших рекламодавців в ефірі можна перерахувати на пальцях однієї руки”, — каже директор з маркетингу та продажу сейлс-хаусу Space Media Дмитро Дутчин. Inter умовно пішли з рекламного ринку, бо не викликають інтересу у рекламодавців, пояснює топменеджер однієї з медіагруп, який попросив не називати його імені. “Фактично їхня історія закінчилася”, — додає він.

Крім відсутності премʼєр, є ще одна причина, чому рекламодавці обирають не “Інтер”. До 2022 року медіахолдинг продавав рекламу разом із “Медіа Групою Україна” (МГУ) Ріната Ахметова, розповідає CEO рекламного холдингу Publicis Groupe Енвер Кікава. У липні МГУ припинила існування. Це значно звузило аудиторію, яку може запропонувати InterMediaGroup рекламодавцям. “Те, що вони залишаються самі, ускладнює їхню ситуацію”, — підсумовує Кікава.  

У самій InterMediaGroup не відповіли на запити Forbes із проханням розказати про ситуацію в компанії. Про стан справ ми дізнавалися у колег, конкурентів та контрагентів. І справи у медіагрупи — колишнього лідера дуже погані.

“Інтер”

“Інтер”

Круте піке “Інтера”

Головна причина того, що в InterMediaGroup не розпочався телесезон, — відсутність фінансування, припускає у розмові з Forbes Кікава з Publicis Groupe. І це історія не лише цього 2022-го. 

Останні два роки ефір телеканалів базувався на тому контенті, який компанія створила або придбала ще раніше, каже медіаексперт Олександр Глущенко. “Вони давно перестали системно інвестувати в контент”, — каже Кікава. За його припущенням, глядачу не цікаво було дивитися канали InterMediaGroup. 

Телерейтинги підтверджують це. В 2017 році флагманський канал групи, “Інтер”, мав у загальнонаціональному перегляді частку 9,69%. У січні 2022-го вже 6,36%. Останній раз “Інтер” був першим каналом країни в 2012 році. Відтоді він скотився на шосту позицію і пропустив уперед усі фрагманські канали Пінчука, Коломойського і Ахметова.

А зацікавленість українського глядача коштує немало. Як розповідав Forbes експерт громадського об’єднання “Інформаційна спільнота” Андрій Соломаха, до війни в середньому утримання інформаційно-розважального каналу в місяць обходилося у $800 000—$1 000 000. Додатково $200 000—300 000 потрібно на лінійку дорогих розважальних шоу. 

Рекламний телеринок таких витрат не покривав, а недостачу доводилося покривати акціонерам медіагруп. Приміром, Рінату Ахметову його медіабізнес вартував $100—150 млн на рік, розповідав Forbes директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, який раніше працював у Segodnya Multimedia Ахметова.

Акціонери InterMediaGroup останні роки переживали не найкращі часи. Основні співвласники компанії — засновник Group DF Дмитро Фірташ, його частка 36%, ексголова СБУ Валерій Хорошковський із часткою 45% та нардеп від уже забороненої партії ОПЗЖ Сергій Льовочкін із 9%. Частки акціонерів в медіагрупі пораховані на основі відкритої інформації про власників телеканалів, які вони зобовʼязані публікувати на своїх сайтах. Останні офіційні дані “Інтер” публікував станом на 31 грудня 2020 року.

Фірташ останні кілька років перебуває у Відні під підпискою про невиїзд та заставою €125 млн. У 2014-му був заарештований австрійською поліцією на запит Міністерства юстиції США. Відтоді Фірташ оскаржує свою екстрадицію до США, де йому загрожує 50 років увʼязнення. США його звинувачують у справі про хабарі на майже $18,5 млн під час отримання ліцензії на видобуток титанової руди в Індії.

Бізнес Фірташа, хімічний холдинг Ostchem, нині у скрутному становищі. Ще у 2014-му компанія втратила контроль над концерном “Стирол”, розташованому в Горлівці. Навесні 2022-го Печерський суд передав до АРМА 20 облгазів, які входили в “Регіональну газову компанію” (РГК) Фірташа. У липні 2022-го російські війська майже зруйнували сєвєродонецький “Азот” — один із найбільших у Європі виробників аміаку та міндобрив. Forbes оцінював втрати заводу у $50—60 млн. Він становив приблизно 25% від активів Ostchem. 

Хорошковський, який є партнером Карла Стурена по компанії “Віндкрафт” у галузі вітрової енергетики, втратив цей актив через окупацію Херсонської області. Льовочкін, за даними УП, перебуває на Лазурному березі Франції. 

У Відні журналісти УП помітили і медіаменеджерів InterMediaGroup. Зокрема головного редактора телеканалу “Інтер” Антона Нікітіна та керівницю групи Ганну Безлюдну.

Що буде з медіагрупою “Інтер” далі

Телеканали InterMediaGroup насправді в жахливій ситуації, каже Forbes колишній топменеджер одного з медіахолдингів. На відновлення йому буде потрібен не лише фінансовий ресурс, а й час. За його розрахунками, аби поновити власне виробництво, потрібно щонайменше рік-півтора. 

Потрібні і люди. А у телехолдингу масові скорочення працівників, розповіли Forbes анонімно чотири співрозмовники: три топменеджери та колишній сценарист групи. “Там лише новинна служба залишилася, та й то не в цілому складі, — каже один з наших співрозмовників. — Решту нібито відправили у відпустки”. Колишній сценарист розповідає, що у квітні на пошту працівникам прийшов лист, у якому повідомили про зупинку співпраці. Він каже, що частина команди, яка залишилася, працює віддалено з Варшави. 

На медіаринку ходять чутки, що InterMediaGroup можуть виставити на продаж.

Інша версія — акціонери ліквідують актив, так само як Рінат Ахметов закрив МГУ. І з тими ж самими поясненнями — щоб акціонери компанії уникли потрапляння до списку олігархів. А володіння медіа — один з критеріїв, за яким бізнесмена можуть включити до цього списку. 

Ще один варіант — стагнація. “Я прогнозую таке закриття всієї цієї історії: можливо, телемарафон на “Інтері” ще буде, а сітки інших каналів точно не будуть оновлюватися”, — каже колишній топменеджер однієї з медіагруп. 

Ната ШТУКА