Злочин без покарання: як в Україні працюють аграрні рейдери

Минулого літа село Бережинка прогриміло на всю країну. За кілька літніх днів про його існування дізналися мільйони українців. Пізнаваним пересічне село на Кіровоградщині зробила війна місцевого фермера з рейдерами.

Кадри з бійками і стріляниною за участю ветеранів АТО, селян та поліції тоді показали майже всі українські телеканали, про це писали провідні ЗМІ. Політики, урядовці та активісти, які хоча б раз порушували тему аграрного рейдерства, часто згадували Бережинку у своїх текстах та промовах.

Проте такі історії живуть кілька днів чи тижнів, за інерцією їх ще можуть згадувати протягом місяця. Чим усе завершилося, зазвичай нікого не хвилює. Що ж сталося насправді? Чи був там корпоративний конфлікт, як заявляли у МВС? Чи було захоплення? Хто виявився злочинцем і чи були покарані винуватці?

Насправді таких випадків лише протягом 2016-2017 років в Україні сталося понад 7 тис. Саме стільки підприємств постраждало від рейдерів. Захоплення підприємств відбуваються і зараз, проте в більшості випадків ці новини не виходять за межі районів: нема покараних, нема довіри до правоохоронців.

Законодавство прописане так, що позбутися права на власне господарство можна за лічені дні, а в реаліях української судової системи відновлювати його доводиться роками. Тимчасом рейдери переоформлюють договори оренди паїв, а власники господарств, навіть відсудивши своє, залишаються з порожніми руками.

Приклад — аграрне підприємство “Нива-2010” з Бережинки, за конфліктом навколо якого минулого літа стежила вся країна. Це невелике господарство, воно обробляє близько 3 тис га землі пайовиків, вирощує зернові культури. Проте якраз такі невеликі підприємства зазвичай стають легкою здобиччю для рейдерів.

Як змінювалися власники

З колишнім власником підприємства Миколою Трибиненком автор говорить в адміністративному приміщенні господарства. Після візиту рейдерів на стінах залишилися сліди від куль, на вікнах —елементи “барикад”. Із сусіднього кабінету чути шум рації охоронця, без якого Трибиненко тепер не пересувається селом.

“Ми не проти влади, я за Порошенка голосував, це влада проти нас. Господарство хочуть забрати рейдери. Поліція побила людей, які стали на захист. Ніхто не покараний. Як після цього пояснювати людям, що в нас хороша влада? Не ми з нею воюємо, а вона з нами”, — заявляє Трибиненко, згадуючи події 2017 року.

За його словами, того дня почалася атака: на підприємство у супроводі приватної охоронної фірми “Борисфен” прибули представники дніпровського ТОВ “Торговий дім “Дніпромет”. Вони зайшли на господарство і вивезли документацію, а справжньому власнику заявили, що він уже не господар.

Мовляв, права на “Ниву” купили у белізького офшору, якому Трибиненко нібито подарував господарство. Як це відбувалося?

Державний реєстратор відділу Маловисківської міськради Володимир Руденко змінив перелік власників та адресу підприємства. Реєстраційні дії проводилися на основі протоколів зборів засновників “Ниви-2010” — Трибиненка та його синів. Нібито вони підписалися під даруванням 65% підприємства белізькому офшору.

Зареєстрований у Керчі представник офшору Юрій Бородкін одразу продав “Ниву-2010” дніпровському ТОВ “Торговий дім “Дніпромет”. Договір дарування і протоколи зборів власників посвідчував нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Олег Задніпряний.

Паралельно майно і рахунки підприємства заарештувала і заблокувала виконавча служба. Арешт був накладений за заочним рішенням судді Індустріального районного суду Дніпра, який постановив стягнути з “Ниви-2010” 27,5 млн грн “боргу”. 24 квітня 2018 року Вища рада правосуддя звільнила цього суддю.

Бої за землю

3 травня минулого року Трибиненки очікували приїзду держвиконавців, які мали описати майно в рамках провадження про стягнення вищезгаданого боргу.

Натомість у Бережинку в супроводі кількох десятків охоронців прибув власник “Дніпромету” Григорій Скаленко та заявив права на підприємство. Трибиненки оголосили про рейдерське захоплення, адже, за їх словами, мільйонних позик не брали, “Ниву” продавати не збиралися, нотаріуса, який посвідчував договір дарування, ніколи не бачили. Вони звернулися до правоохоронців та до Мін’юсту.

Тоді ж на підприємстві почалися перші сутички між селянами та охоронцями “Дніпромету”, які забарикадувалися в адміністративному приміщенні підприємства. Згодом представники “Дніпромету” були змушені залишили будівлю. Втікаючи від розлючених селян, охоронці відстрілювалися, через що троє бережинців отримали поранення.

Проте це був лише початок. У червні у Бережинку прибув місцевий мешканець Костянтин Чеголя з юристом і трьома мікроавтобусами охоронців. Він намагався потрапити на територію сільгосппідприємства, але це йому не вдалося.

Згодом в селі почали розносити листівки із закликом здавати землю в оренду новому підприємству — ТОВ “Украгроміць”, яке було пов'язане з Чеголею.

26 червня сутички відновилися. Того дня селяни зупинили і затримали три десятки бійців охоронної фірми “Борисфен”, які намагалися захопити підприємство. Трибиненки запросили на допомогу колишній бійців добровільних батальйонів “Донбас” та “Айдар”, тому що раніше найнята охоронна структура покинула село.

Донбасівці недовго охороняли Бережинку: наступного дня на підприємство прибули Нацгвардія і п'ять підрозділів поліції та заарештували охоронців. Дісталося й селянам, які намагалися їх “відбити”. Відео розгону, де поліцейські лупцюють кийками донбасівців і селян, облетіло ЗМІ.

Хто покараний за рейдерство

Пізніше у Мін'юсті з'ясували, що в діях реєстратора були порушення. Йому анулювали доступ до реєстру й звільнили. На запит автора, чи розслідувалися дії реєстратора і нотаріуса, прокуратура Кіровоградської області повідомила, що поліція перевіряла їх причетність, але про підозру нікому не повідомляли.

Нотаріусу Задніпряному анулювали свідоцтво на право нотаріальної діяльності, він оскаржує це рішення. Шість охоронців, які діяли в інтересах “Дніпромету” і стріляли у бережинців, були безробітними жителями Запорізької і Харківської областей. Один з них був засуджений до десяти років позбавлення волі за розбій.

Слухання справи за обвинуваченням у хуліганстві відкладається понад півроку. Адвокат обвинувачуваних подав клопотання про повернення їм вилученої зброї. Рік тому суд відпустив під домашній арешт і 25 охоронців, які намагалися захопити підприємство. Вони говорили, що “Борисфен” обіцяв їм по 400-500 грн на добу.

Спочатку поліція інкримінувала їм замах на злочин і протиправне заволодіння майном, що карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. У підсумку справу передали в суд з обвинувальним актом за статтею “самоправство”, максимальне покарання — арешт до трьох місяців.

У відповіді за підписом начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області Алли Усатової на запит, чи встановлені причетні до рейдерства, йдеться, що слідчі поліції таких не знайшли, підозру нікому не повідомляли. Така відповідь спричинила нові питання.

12 жовтня 2017 року заступник прокурора Кіровоградської області звітував, що “підозрюваним у вчиненні рейдерського захоплення аграрного підприємства є представник фірми, на користь якої був підписаний договір дарування корпоративних прав”. Йому навіть готували підозру щодо підроблення документів.

На додатковий запит ЕП, куди подівся підозрюваний, там відповіли так: “Слідство вбачало наявність доказів для підозри, але постановою генпрокурора від 24 жовтня досудове розслідування доручено прокуратурі Донецької області”.

У Генпрокуратурі відмовилися повідомляти, що стало причиною для таких змін.

Начальник відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області старший радник юстиції Вікторія Саричева на запит ЕП відповіла, що розслідування триває і справу кваліфікують як шахрайство.

Проігнорували запит ЕП і в прокуратурі Херсонщини, яка розслідує перевищення службових повноважень поліцією під час затримання донбасівців і побиття селян.

Спільні рейдери

Про те, що у Бережинки і Братського маслопресового заводу — ТОВ “НЕСТ” — з Миколаївщини одні й ті ж рейдери, заявляв директор заводу Анатолій Доценко.

Підприємство з переробки соняшнику на основі ксерокопії протоколу про передавання прав власності було перереєстроване на мийника машин Владислава Зайцева і згодом перепродане.

На відео, яке зняли на підприємстві під час його захоплення, зафіксований згаданий Григорій Скаленко, а охорону забезпечували працівники “Борисфену” та Андрій Лошаков, якого в Братському представляли як нового керівника виробництва. Він “засвітився” і на відео в Бережинці.

“Скаленко і Лошаков, які фігурують у Братському і Бережинці, — це пособники, які здійснюють розбій з привласнення чужого майна”, — сказав Доценко.

За його словами, за півтора місяця до нападу на завод співпрацю пропонував Юрій Давидов — колишній голова правління промислової групи “Креатив”, власник компанії Apollo Group, що експортує олію та соняшник.

“Вочевидь, це була розвідка: Давидов хотів побачити підприємство. Зайцев давав свідчення, що за гроші передав свої паспортні дані для реєстрації підприємства на себе. Згодом він відмовився від свідчень. Зараз його нема серед живих: 28-річний хлопець нібито помер від набряку легенів”, — наголошує Доценко.

Давидов на прохання підтвердити чи спростувати факт перемовин щодо роботи у Братському зазначив, що були розмови, які нічим не завершилися. Звинувачення Доценка він відкинув. Крім того, має рішення суду про захист честі і гідності.

“З ними (з Анатолієм Доценко, ЕП) я зустрічався двічі. Один раз, коли їх привезли до мене в кабінет на “Креативі”, бо обікрали компанію. Вдруге — коли намагалися обговорити давальницький договір. Більше я з ними не спілкувався і не маю такого бажання. До їхньої ситуації ніякого стосунку не маю”, — сказав Давидов.

Втім, опосередковано бізнесмен пов'язаний з підприємствами, стосунок до яких мають люди, помічені у Бережинці і Братському.

Так, на початку 2018 року у Кропивницькому в будівлі на вулиці Шевченка, 18А, де зареєстроване ТОВ “Толлінг”, яке пов'язане з Давидовим, київські правоохоронці під час обшуку знайшли печатку і документи на згадане ТОВ “Украгроміць” Костянтина Чеголі, який пропонував перереєстровувати паї бережинців.

Про це стало відомо з ухвали Подільського районного суду Києва, який арештував вилучене під час обшуку майно в рамках провадження щодо фіктивної господарської діяльності та ухилення від сплати податків низкою підприємств.

Співзасновником “Толлінгу” є Сергій Янушевич, якого називають родичем Давидова. За даними реєстрів, до фірми мав стосунок і він сам.

Тоді ж були вилучені документи низки закордонних фірм. З ухвали суду відомо, що в їх документації фігурують довірчі декларації на Олену та Юрія Давидових. Правоохоронці також вилучили документи і печатку ТОВ “Пі енд ес групп”.

Доценко каже, що “нові власники” ТОВ “НЕСТ” почали процедуру банкрутства підприємства. За дивним збігом, майно Братського заводу в оренду ТОВ “Пі енд ес групп” передав арбітражний керуючий у процесі банкрутства.

У розмові з ЕП Давидов підтвердив знайомство з Костянтином Чеголею, але заперечив причетність до його компанії, зазначивши, що давно з ним не співпрацює. Наявність печатки і документів пояснив старими зв'язками.

“Колись він працював у мене на “Креативі”, потім возив нам соняшник. Соняшник уже не переробляємо, тому з ним давно не працюємо. Цю ситуацію (щодо Бережинки. — Авт.) періодично відстежую в інтернеті, але подробиці мені не відомі”, — сказав Давидов. Деталей співпраці з “Пі енд ес групп” він не пригадав.

Щоправда, вилучена документація “Украгроміці” — звіти про нарахування зарплати і податковий розрахунок — не такі давні, за третій квартал 2017 року.

Що далі

Фермер з Бережинки Микола Трибиненко очікує рішення Верховного суду, куди подав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2018 року. У суді оскаржували дії державного реєстратора, незаконність яких визнав Мін'юст.

Тимчасом Кіровоградська прокуратура оголосила Трибиненку підозру стосовно розпаювання підприємства у 2010 році та ще одну — щодо заволодіння земельною ділянкою, яку той за договором обміну отримав у 2013 році.

Фермер обіцяє продовжувати боротьбу за підприємство, попри те, що від рейдерів надходять пропозиції вирішити конфлікт за гроші.

“До нас звернулися рейдери, кажуть: “Давайте або ми вам мільйон доларів, або ви нам, та якось порішаємо, бо йде посівна, знову буде війна”. Якби в мене той мільйон і був, я б не дав. Вони кажуть, що треба затрати повернути, бо в юстицію треба 150 тис занести, в одну прокуратуру 200 тис, в іншу — 100 тис, у поліцію те саме плюс нотаріус. Як я продам підприємство, якщо людей побили?” — питає він.

Анатолій Доценко з Миколаївщини у Київському апеляційному адміністративному суді домігся скасування незаконних реєстраційних дій, що призвели до відчуження підприємства. Він намагається відновити контроль над заводом.

Тимчасом на Кіровоградщині зафіксований новий випадок рейдерства.

 

 

Анастасія Зубова, журналіст

 

Публікація підготовлена в рамках тренінгу “Нові розслідувачі: школа для регіональних журналістів” Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП). Проект реалізовується в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative).