Засідання, які нічого не змінять

Сьогодні відбудеться позачергове засідання Верховної Ради, скликане на вимогу обох провідних фракцій — БЮТ і Партії регіонів. “Тимошенківці” проявили ініціативу першими, запропонувавши розглянути зміни до виборчого законодавства, щоб обмежити фальсифікації. “Регіонали” підхопили ідею й навіть встигли першими занести відповідні підписи до Секретаріату ВР. “Ми сформуємо порядок денний — і ми маємо на це право — в такий спосіб, щоб розглянути проект держбюджету—2010 та звіт уряду”, — розповіла “регіоналка” Ганна Герман.

Лазівки на два дні

Порядок денний на сьогоднішнє засідання просто захаращений різними пропозиціями та постановами, тож розчаровані БЮТівці вирішили скликати ще одну позачергову сесію — наступного дня, 14 січня. “Це фарс і дармове виборче шоу, адже до порядку денного внесено понад 70 питань, які не є актуальними і які не можна вирішити впродовж одного дня”, — заявив народний депутат від БЮТ Андрій Кожем’якін. “Наша фракція візьме участь у засіданні парламенту 13 січня. Водночас ми вже ініціювали скликання позачергової сесії в четвер”, — цитує Кожем’якіна прес—служба Блоку Тимошенко.

Стурбованість БЮТівців пов’язана з рішенням Центральної виборчої комісії, яка дозволила “немічним” голосувати вдома без довідок, а також спростила процедуру внесення змін у список виборців у день голосування. “Тимошенківці” вважають, що ці пункти стануть лазівкою для масових фальсифікацій.

БЮТівець Валерій Писаренко зареєстрував у парламенті законопроект, який виправляє зазначені недоліки. Проект передбачає “закриття” списків виборців за три дні до голосування. А також висуває низку вимог до голосування поза дільницею: немічний виборець мусить додати до своєї заяви листок непрацездатності, медичну карту стаціонарного хворого або довідку медико—соціальної експертної комісії чи органу соціального захисту населення.

Аномалій не видно

Насправді ж виборчий процес увійшов у таку фазу, коли зміни, навіть найідеальніші, можуть бути несвоєчасними. До виборів залишилося зовсім мало часу — чотири дні. Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко каже з цього приводу: “Якщо навіть пофантазувати і припустити, що в середу Верховна Рада ухвалить закон в остаточній редакції і в той самий день його підпише Президент, цей закон буде опубліковано лише в четвер. Ці поправки доведеться донести до членів комісій і вводити вже нову практику на дільницях. Тобто навіть при найкращих темпах внесення змін це виглядає проблемою”.

Черненко звертає увагу на те, що після ухвалення змін до закону може виникнути плутанина. “Дільничні комісії вже прийняли багато заяв про голосування вдома. При ухваленні закону виникне ситуація, коли одні виборці звернулися просто з заявами, а інші — з довідками. Одні матимуть право голосувати, інші — ні. А це вже буде нерівне ставлення”, — пояснює голова КВУ.

Наразі Комітет виборців не зафіксував аномальної кількості заяв для голосування поза межами дільниць. Тобто говорити про те, що плануються фальсифікації з переносними урнами, зарано. “Картина проясниться під кінець тижня. Не виключено, що саме в найближчі дні відбудеться сплеск”, — каже Черненко.

Правильний вибір

Без відкріпних, без реєстру, з “відкритими списками”

Закон, який діє під час виборів—2010, — це набір протиріч. Якщо, наприклад, нормативна база лояльно ставиться до тих, хто голосує поза межами дільниці, то люди, які в день виборів виїдуть у відрядження або перебуватимуть не за місцем прописки з інших причин, фактично позбавлені права голосу. На цих виборах відкріпних посвідчень немає. Виборці, які хотіли проголосувати поза рідним містом, могли “приписатися” до іншої дільниці, але для цього слід було оббити дуже багато бюрократичних порогів (звертатися до органу ведення реєстру, вибути з попередньої дільниці, взяти довідку з роботи або надати договір оренди житла), і робити це за кілька тижнів перед виборами.

Ще один зразок вольності — можливість внесення змін у список виборців у день виборів. Голова КВУ Олександр Черненко відзначає, що це може стати джерелом для багатьох фальсифікацій. “Такий механізм дозволяє включати у списки кого завгодно. Якщо голова комісії або суддя підкуплений, вони можуть видати одній і тій самій людині кілька довідок”, — застерігає голова Комітету виборців.

Саме для того, аби уникнути багаторазового голосування, і створювали державний реєстр виборців. На наповнення реєстру та його уточнення пішло море часу і державних грошей. Однак зрештою парламент відмовився використовувати його переваги. Єдина місія — на цих виборах реєстр став основою для списків виборців, які розійшлися по дільницях. Що там виправлятимуть у день виборів — побачимо.

Володимир СЕМКІВ