Занепад чи тимчасова криза: що відбувається в українській ІТ

Мобільність, гнучкість, незалежність від громіздких основних фондів та звиклість до віддаленої роботи дозволила ІТ-сектору краще за інших пережити пандемію коронавірусу та карантини.

Після початку війни були очікування, що саме ці якості дозволять ІТ зберегти свій потенціал і надалі приносити Україні мільярди доларів. Але за два роки війни айтівці так і не отримали від влади відповіді на побоювання, а песимістичні прогнози стали реальністю.

Що сталося із “вундеркіндом” української економіки і чого очікувати в найближчій перспективі?

Українська ІТ галузь дає країні близько 5% ВВП, а один айтівець, який працює, створює та зберігає майже три робочі місця в економіці.

Весь час — включно із першим воєнним 2022 — ІТ-галузь лише зростала, а з нею зростали і доходи від неї, переважно експортні.

Але у 2023 році, за даними НБУ, обсяги експорту ІТ-послуг скоротилися до 6,7 млрд доларів. Це на понад 600 млн доларів менше ніж за 2022 рік.

Втім, частка ІТ в експорті послуг все ще перевищує 40%, а у загальному експорті дає понад десяту частину.

За результатами дослідження IT Research Ukraine 2023: Адаптивність та стійкість під час війни, що провів Львівський ІТ кластер у партнерстві з Мінцифри та за підтримки USAID, за останній рік кількість фахівців в індустрії навіть трохи збільшилася і наразі перевищує 300 тисяч працівників, із яких до третини — жінки.

Водночас зросла і кількість українських фахівців за кордоном. Нині їх близько 65 тисяч, хоча ще рік тому за кордоном працювали десь на 10 тисяч менше. З них близько 14% вже планують там легалізуватися.

За даними IT Research Ukraine, середній дохід айтівців в Україні становить 2630 доларів на місяць, що більше ніж у перший рік війни.

У листопаді 2023 у DOU з’ясували, що за рік чверть айтівців звільнили або не продовжили контракт. Ще 16% фахівців пішли з роботи чи проєкту за власною ініціативою, а 8% відправляли “на бенч”, тобто в резерв чи в неоплачувану відпустку.

При цьому під скорочення потрапили як досвідчені айтівці, так і ті, хто лише недавно почав працювати в індустрії.

Крім того, за даними DOU, оприлюдненими в січні 2024, вперше від початку війни доходи українських розробників почали зменшуватися. І це зниження стосується фахівців майже всіх рівнів, хоча найбільше падіння, у зарплатах фахівців рівня Senior.

Автор фото DOU.UA

В ЕРАМ Україна, яка є лідером українського ринку зі штатом у близько 10 тисяч спеціалістів та кількома сотнями закордонних клієнтів, розповіли, що минулого року “скоригували процес найму відповідно до ринкового попиту”.

Поточні потреби у фахівцях там закривають “за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проєктної роботи”, а от ззовні залучають лише окремих вузькопрофільних фахівців.

Зарплати практично не змінюються. Але, зазначають в ЕРАМ, загалом в Україні “спостерігається тенденція до зменшення компенсацій в більшості спеціалізацій та мов програмування”.

“Єдина категорія спеціалістів поза цим трендом — це розробники з великим досвідом та нішеві експерти. Медіани їхніх зарплат залишаються високими і в окремих випадках навіть зростають”, — каже віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна Степан Мітіш.

Те, що відбувається у галузі із зарплатами та зайнятістю, напряму залежить від того, що відбувається із клієнтами та замовниками.

За даними IT Research Ukraine, кожні три із п’яти компаній мають досвід розірвання контрактів через війну. Приблизно така ж частка компаній має працівників, переведених в резерв, а попит на працівників в ІТ скоротився.

Три чверті опитаних компаній мають у штаті мобілізованих спеціалістів. Проте здебільшого їхня частка не перевищує 5% від усієї кількості працівників. При цьому більшість опитаних продовжують підтримувати своїх фахівців, які нині у лавах ЗСУ.

Загалом, якщо у 2022 році 78% керівників компаній вважали, що стан галузі є здоровим, то у 2023 році 43% заявили про нездорові тенденції.

Серед причин того, чому раніше квітуча галузь стала почуватися “нездоровою” називають як зовнішні, так і внутрішні чинники.

Ще у перші місяці російського вторгнення представники ІТ бізнесу казали: галузь може й надалі генерувати великі валютні доходи, а айтівці — робити щедрі донати на армію (нині за різними підрахунками вони складають близько десятої частини від середніх зарплат в галузі). Проте для збереження “мізків” та пошуку нових замовлень треба ефективна система бронювання працівників та дозволи на виїзди чоловіків у відрядження. Але за два роки війни цього так і не з’явилося.

В Асоціації ІТ Ukraine серед причин падіння виручки від експорту галузі називають складнощі роботи на міжнародному ринку через неможливість короткочасних робочих виїздів та українську “прописку” IT-команд, а також вкрай низький відсоток заброньованих IT-фахівців.

“Цифра у 1% заброньованих від всієї ІТ-індустрії критично мала, — це близько 3500 осіб з понад 360 000 ІТ-фахівців. При цьому ІТ на 75% — чоловіча індустрія”, — нагадують в IT Ukraine.

Там пояснюють: для бізнесу важливо гарантувати клієнтам, що компанія зможе реалізувати взяті на себе зобов’язання, виконати проєкти вчасно та в повному обсязі. Саме тому і у 2024 для ІТ компаній залишається вкрай актуальним питання бронювання працівників.

Так само критичним фактором є можливість для ключових працівників виїжджати у короткострокові відрядження за кордон — тільки так можна зберегти наявні контракти та отримати нових клієнтів.

“ІТ — це глобальна індустрія, конкуренція в якій відбувається не всередині ринку, а на розвинутих міжнародних ринках”, — пояснюють в асоціації IT Ukraine чому загальні правила бронювання та виїзду з айтівцями не спрацьовують. Відтак, якою “гнучкою” не була б галузь, підлаштуватися під правила війни їй складно, і падіння експорту це підтверджує.

На іншому кінці цієї проблеми — закордонні замовники українських компаній. При тому, що багато бізнесів “адаптувалися” до воєнних умов роботи, а клієнти “вже звикли, що ми стабільно та ефективно працюємо в умовах війни”, ставлення міжнародних компаній до розміщення нових та продовження вже існуючих проєктів в Україні залишається дуже обережним, каже Степан Мітіш.

Він наголошує, що IT-спільнота поділяє необхідність впорядкування підходу до обліку військовозобов’язаних під час воєнного стану на принципах справедливості. Водночас, каже він, треба знайти баланс між обсягом мобілізації та здатності підтримувати економіку України на належному рівні, щоб забезпечувати військо. А останній запропонований урядом законопроєкт про мобілізацію “містить критичні ризики для ІТ-індустрії”.

Втім, цей законопроєкт критикують не лише в ІТ-бізнесі. Зокрема, несхвалення викликають пропозиції щодо електронного кабінету військовозобов’язаного, обмеження права громадянина України на виїзд з країни, можливість арешту на банківські рахунки, відмова українцям у консульських послугах за кордоном.

Автор фото GETTY IMAGES

Крім того, з оприлюдненої в останні дні 2023 року національної Стратегії доходів стало відомо про плани влади переглянути спрощену систему оподаткування, на якій як ФОПи продовжує працювати левова частка айтівців. В уряді запевнили, що не мають намірів чіпати спеціальну систему оподаткування технологічного бізнесу Дія.City, що запрацювала буквально за кілька тижнів до початку війни. Але й не заперечують, що одна із головних цілей змін — мінімізувати або ж ліквідувати пільгові або спеціальні режими оподаткування.

• До того ж війна в Україні наклалася на дуже несприятливу кон’юнктуру в ІТ-секторі у світі. Після виходу з ковідних карантинів, під час яких попит на послуги ІТ у світі зріс, економіки провідних країн світу не зростають тими темпами, що потрібні для інвестицій та розвитку галузі. А відтак компанії почали “оптимізовувати” свої витрати.

Цей фактор, а також розвиток технологій штучного інтелекту зумовили масові звільнення навіть у найбільших технологічних компаніях. І ця тенденція перейшла й у 2024, — лише за січень Meta, Amazon, Microsoft, Google, TikTok і Salesforce звільнили близько 25 тисяч працівників.

Що кажуть самі айтівці?

Степан Мітіш, віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна

Після початку повномасштабного вторгнення команда ЕРАМ Україна втратила близько 25% спеціалістів, які були вимушені шукати прихистку за кордоном, рятуючись від війни. У 2023 році у нас вже не було таких стрімких змін у команді.

Ми успішно адаптувалися як до глобальних викликів економічного сповільнення, так і до локальних, пов’язаних з атаками на критичну інфраструктуру тощо. А з третього кварталу почали поступово збільшувати кількість проєктів та вакансій в Україні. Тож нам вдалося стабілізувати команду, збалансувати портфель клієнтів та проєктів.

Киянин Сергій, працює в IT понад 15 років

З початком повномасштабного вторгнення Росії значно зросли ризики інвестування в IT ринок України.

Люди мобілізуються, проблеми з енергопостачанням взимку 2022/2023, безпекова ситуація не всюди і не завжди передбачувана — все це негативно вплинуло на кількість нових вакансій. До того ж існуючу світову тенденцію до скорочень в IT галузі не оминути і Україні.

За останні 2 роки, в компанії де працюю, вже було дві хвилі скорочень. При цьому, скорочувати українців простіше, бо переважна більшість це контрактори (ФОП) і глобально ризики для компанії зменшуються.

Олексій, Automation QA, 30 років, працює в Києві

Дуже багато проєктів закрилися, і клієнти вийшли з України. Відповідно, стало менше вакансій. Наприклад, під свої критерії до війни я міг знайти понад 70 вакансій. Зараз іноді під мої фільтри дотягує до 20. І це за умови, що я на 20% знизив свої фінансові очікування.

У клієнтів з Америки, Канади немає чіткого розуміння, як у нас все відбувається, і в яких реаліях ми живемо. На їхній погляд, мабуть, все як в Сирії чи Іраку. Нам весь час доводиться пояснювати, що ми не в зоні бойових дій, що ми в безпеці, що можемо працювати, хоча можуть бути проблеми зі світлом. Але все одно ризики, що ми в будь-який момент не зможемо працювати, є досить високими, тому вони й почали виходити з України.

В моїй компанії заборонили набір людей в Україні, набирають в Європі, Америці, Канаді. Я пережив вже дві хвилі звільнень — сам не знаю яким дивом. Тих, кого звільнили, в Україні або не можуть знову влаштуватися, або ідуть на інші вакансії, менші зарплати, на які у довоєнний час ніколи не пішли б. А зарплати впали відсотків на 20%.

За своїми знайомими я зараз спостерігаю ситуацію, коли дуже багато виїжджають з України — навіть при закритих кордонах. У моїй компанії, за моїми власними підрахунками, виїхало близько половини штату. З тими, з ким я говорив, на питання, чи будуть повертатися, відповідають приблизно однаково: лише після війни, і то не одразу, а через 2-3 роки. А дехто вже продав тут все і виїхав з грошима в нове життя.

Серед тих, хто залишився, є такі, хто розуміє, що буде дуже важко, і тому спокуса змінити це все на іншу країну є ще більшою. Якби не особисті обставини, я би вже давно виїхав.

Що буде далі?

Попри останні скорочення у провідних технологічних компаніях попит на ІТ-фахівців у світі навряд чи зменшуватиметься. Наприклад, як заявив наприкінці минулого року керівник групи з питань прозорості та визнання навичок і кваліфікацій Європейської комісії Кун Номден, незабаром у ЄС з'явиться близько 11 мільйонів вакансій для IT-спеціалістів, зокрема, і у суміжних із зеленими технологіями галузями.

Він пояснив, що через демографічну кризу в Європі кількість трудових ресурсів — і не лише робітничих, але й високотехнологічних професій — там вкрай обмежена.

Чи будуть українські айтівці релокуватися залежатиме від двох головних факторів — тривалості війни та спроможності держави створити умови для розвитку індустрії, кажуть в Асоціації ІТ Ukraine.

Наразі ж на європейському ринку українські айтівці найактивніше працюють в Британії, Польщі, Німеччині, Скандинавських країнах. Більш того, як кажуть в ІТ Ukraine, нині обговорюються можливості участі українських фахівців в АІ Act — законодавство з регулювання технологій штучного інтелекту в ЄС.

Наприклад, Німеччина виявляє неабиякий інтерес до досвіду України у GovTech — електронному урядуванні від державних структур до муніципалітетів. Водночас, прозоро натякають в ІТ Ukraine, в одній лише Німеччині наразі 600 тисяч вакансій.

За опитуванням IT Research Ukraine, 5% керівників компаній в галузі ІТ вже кажуть про плани закрити офіс в Україні. З іншого боку, понад третина планують відкрити нові офіси, хоча переважна більшість робитимуть це за кордоном. Найпопулярніший напрямок — Польща.

Як розповів голова ЕРАМ Україна Степан Мітіш, частина його команди — понад 3 тисячі фахівців із 2 тисячами членів родин — скористалися можливостями програми релокації, яка була запущена весною 2022 року, та переїхали за кордон.

“З часом чверть з них повернулася до України, частина колег вирішила будувати своє майбутнє в інших країнах”, — каже він.

За опитуваннями, більшість самих айтівців поки що кажуть, що хочуть жити в Україні. Але з тих, хто розглядає варіант переїзду, понад половина хочуть виїхати за кордон.

Навіть при найоптимістичнішому сценарії, коли клієнти продовжать робити замовлення в Україні, в галузі будуть нові вакансії, а не скорочення, умови для бізнесу будуть лібералізовані, і є можливість виїжджати за кордон у відрядження , — виїхати за кордон хоче кожен десятий.

За песимістичного сценарію, коли клієнти відмовляються співпрацювати із спеціалістами в Україні, є дефіцит вакансій, житло зруйноване війною, а в економіці посилюється державне регулювання, виїхати захоче третина. Ще понад третина кажуть, що не визначилися.

Загалом, якщо за підсумками 2022 року троє із п'яти айтівців мали оптимістичні очікування на майбутнє, то наприкінці 2023 кількість оптимістів зменшилася майже вдвічі — до 35%.

За словами Степана Мітіша, “непоганим результатом” і найбільш вірогідним сценарієм для ІT-галузі України в цьому році буде збереження обсягу експортних IT-послуг на рівні 2023 року. Але, каже він, хоча вже є обнадійливі сигнали того, що в 2024 станеться поступове збільшення попиту на ІТ послуги, треба реально оцінювати ситуацію та зважати на наступне:

“Війна триває, клієнти демонструють обережність до розміщення послуг в Україні, має місце геополітична нестабільність з непрогнозованими конфліктами в різних частинах світу, глобальна індустрія після рецесії відновлюється повільно і такого обсягу попиту на ІТ-послуги, як це було у часи ковіду, немає і, скоріш за все, найближчим часом не буде”.

Анастасія ЗАНУДА